Рішення № 90863497, 29.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2020 року м. Київ № 640/22716/19

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Барміна Г.Ю., розглянувши в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі,

за участю:

представник позивача - адвокат Дворніцький О.Б.;

представник відповідача - Томашевич О.А.,

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про:

- визнання протиправним та скасування наказу ГУНП у м. Києві від 20.06.2019 №20 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого сержанта поліції ОСОБА_1 ";

- визнання незаконним та скасування наказу ГУНП у м. Києві від 04.07.2019 №672 о/с у частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;

- поновлення ОСОБА_1 на посаді поліцейського інженерно-технічного взводу роти швидкого реагування полку патрульної служби поліції особливого призначення "Київ" ГУНП у м. Києві.

Ухвалою суду від 20.01.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) викликом сторін, призначено судовий розгляд справи у відкритому судовому засіданні, встановлено строки для подання заяв по суті та доказів. Судом відкладався судовий розгляд справи в зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, яке мало відбутись після запровадження Кабінетом Міністрів України карантинних заходів та в зв`язку з продовженням на підставі пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 30.03.2020 №540-IX) строків для подання заяв по суті та доказів.

Підставами позову зазначено: протиправність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби в поліції, оскільки ним не вчинялось дисциплінарного проступку; відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння не може бути підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки висновком медичної установи не виявлено стану алкогольного, наркотичного сп`яніння чи іншого сп`яніння або знаходження позивача під впливом лікарських препаратів, які знижують увагу та швидкість руху; постановою Дніпровського районного суду міста Києва закрито провадження щодо ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Відповідачем подано відзив, яким позов не визнано. Підставами заперечень визначено встановлення під час службового розслідування відмову позивача від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, що свідчить про вчинення позивачем проступку, який суперечить інтересам служби, підриває довіру до нього як до носія влади, дискредитує працівників поліції.

У відповіді на відзив представник позивача підтримав підстави позову, наголосивши на відсутності доказів, які б підтверджували порушення позивачем частини четвертої статті 380 Митного кодексу України щодо відсутності права керувати тимчасово ввезеним транспортним засобом.

Під час судового розгляду представник позивача позов підтримав, представник відповідача позов не визнала.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення сторін, дослідивши докази, суд установив.

Відповідно до посвідчення від 04.06.2015 серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 встановлено статус учасника бойових дій.

Наказом від 22.05.2019 №839 "Про призначення та проведення службового розслідування" начальником ГУНП у м. Києві призначено службове розслідування та створено комісію.

За наслідками службового розслідування складено висновок службового розслідування, проведеного за фактом порушення правил дорожнього руху та службової дисципліни старшим сержантом поліції ОСОБА_1 .

Наказом начальника ГУНП у м. Києві від 20.06.2019 №465 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого сержанта поліції ОСОБА_1 " накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився в порушенні вимог підпунктів 2, 3, 7, 11 частини третьої статті 1, розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", частини четвертої статті 380 Митного кодексу України.

Згідно з актом про відмову від ознайомлення з наказом (та отримання документів) від 24.06.2019 ОСОБА_1 відмовився ознайомлюватись з наказом від 20.06.2019 №465.

Наказом начальника Головного управління Національної поліції у м. Києві від 04.07.2019 №672 о/с "По особовому складу" ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".

До позову додано довідку ГУ НП у м. Києві від 03.12.2019 №2710, відповідно до якої ОСОБА_1 нараховано за травень 2019 року - 12495,99 грн., за червень 2019 року - 11200,99 грн.

Вважаючи протиправним звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, позивач звернувся до суду з позовом.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України врегульовані Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про Національну поліцію": в разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону (частина перша); підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина друга).

Зі змісту відзиву вбачається, що в зв`язку з надходженням інформації про порушення поліцейським інженерно-технічного взводу роти швидкого реагування полку патрульної служби поліції особливого призначення "Київ" старшим сержантом поліції ОСОБА_1 правил дорожнього руху та службової дисципліни було призначено службове розслідування.

Відповідно до статті 14 "Дисциплінарного статуту Національної поліції України", затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ: службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (частина третя); підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (частина четверта).

Наказом начальника Головного управління Національної поліції у м. Києві від 22.05.2019 №839 "Про призначення та проведення службового розслідування" призначено службове розслідування за фактом складення відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення передбачене частиною першою статті 130 КУпАП та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за частиною п`ятою статті 121 КУпАП.

Згідно з частиною першою статті 16 "Дисциплінарного статуту Національної поліції України" службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

Головним управлінням Національної поліції у м. Києві проведено службове розслідування за фактом порушення правил дорожнього руху та службової дисципліни старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , за наслідками чого складено висновок від 18.06.2020, затверджений 20.06.2020 заступником Голови НП України - начальником ГУНП у м. Києві.

З урахуванням встановлених обставин, відповідачем дотримано місячного строку проведення службового розслідування.

У висновку службового розслідування зазначено:

21.05.2019 о 05:00 год. автопатрулем "Рубін-0409" Управління патрульної поліції у місті Києві в складі інспекторів роти №3 батальйону №2 полку №1 (з обслуговування правого берега) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та лейтенанта поліції Бондар М.А. по вул. Червоноткацькій, 22 у м. Києві зупинено автомобіль Opel Astra, номерний знак НОМЕР_2 , водій якого порушив вимоги підпункту "в" пункту 2.3 "Правил дорожнього руху", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 - керував автомобілем обладнаним засобами пасивної безпеки, був не пристебнутим ременем безпеки.

поліцейськими винесено постанову про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК №559577 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 121 КУПаП та застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51,00 грн.;

під час оформлення адміністративних матеріалів та спілкування з ОСОБА_1 працівниками УПП у м. Києві з`ясовано, що водій має ознаки наркотичного сп`яніння - розширені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідніть обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Останній від проходження медичного огляду в установленому законом порядку в лікаря нарколога у присутності свідків відмовився;

за порушення вимог пункту 2.5 "Правил дорожнього руху" відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №318206 за частиною першою статті 130 КУпАП, адміністративний матеріал за статтею 130 КУпАП направлено для розгляду до Дніпровського районного суду м. Києва (справа №755/8596/19);

адміністративний матеріал за статтею 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 складався у присутності свідків - громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2

з метою повного та всебічного проведення службового розслідування, 17.06.2019 об 11:50 год. здійснено телефонний дзвінок на номер мобільного телефону, яким користується ОСОБА_4 . У телефонній розмові той повідомив, що 21.05.2019 він був залучений працівниками поліції у якості свідка під час складання адміністративних матеріалів стосовно водія ОСОБА_1 , зазначивши, що на пропозицію поліцейських пройти освідування у медичному закладі з метою встановлення стану сп`яніння, водій відмовився, після чого він дочекався заповнення адміністративного протоколу поставив підпис та поїхав у своїх справах. Цього ж дня об 11:55 здійснено телефонний дзвінок на номер мобільного телефону, яким користується свідок події ОСОБА_3 , однак абонент не відповідав, а телефонний номер поставлено на автовідповідач.

вивченням відеозаписів з нагрудних камер патрульних поліцейських DSJ_0000953_000953 встановлено, що на камеру записано як ОСОБА_1 при свідках відмовляється проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі. Поліцейські пояснюють свідкам, що вони засвідчують лише відмову водія ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу з метою проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки ними встановлено у водія ознаки наркотичного сп`яніння;

опитаний під час проведення службового розслідування старший сержант поліції ОСОБА_1 пояснив: 21.05.2019 близько 04:30 год. керував автомобілем Opel Astra, номерний знак НОМЕР_2 , який він взяв у тимчасове користування; був зупинений патрульними поліцейськими за порушення правил дорожнього руху - керування з не пристебнутим паском безпеки; під час бесіди поліцейські почали виказувати негативне ставлення до водіїв, які керують автомобілями з іноземною реєстрацією, що дуже його обурило; повідомив поліцейським, що має статус учасника бойових дій, чим викликав ще більше обурення з боку патрульних, один з яких назвав його не добровольцем, а вбивцею та сказав, що його місце у в`язниці; поліцейські звинуватили його, що він у стані алкогольного сп`яніння або під впливом якогось наркотичного засобу, на що він запропонував запросити двох свідків і пройти тест на алкоголь у їх присутності на приладі "Alkotest", проте поліцейський наполягав на проходженні тесту в медичному закладі, що викликало підозру до поведінки поліцейського, тому прийняв рішення відмовитися від проходження освідування у медичному закладі; поліцейські видали тимчасовий дозвіл та копію протоколу; через деякий час - о 16:00 год. він звернувся до лікарні для проходження освідування;

29.05.2019 командир полку патрульної служби поліції особливого призначення "Київ" майор поліції ОСОБА_5 доповів керівництву Головного управління, що підлеглий ОСОБА_1. після оформлення адміністративних матеріалів самостійно звернувся до медичного закладу для встановлення стану сп`яніння. За результатами огляду ознак сп`яніння не виявлено.

у копії висновку Київської міської наркологічної лікарні "Соціотерапія" щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.05.2019 №004546, зазначено "самозвернення", ознак сп`яніння не виявлено. У пункті №7 дата і точна година огляду зазначено 21.05.2019 о 20:00 год.;

дата та час порушення у протоколі про адміністративне порушення зазначено 21.05.2019 о 05:00 год., тобто з часу встановлення підстав для здійснення огляду на стан сп`яніння минуло 15 год. У поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що поїхав на проходження огляду о 16:00, що суперечить часу висновку.

вивченням питанням підстав керування ОСОБА_1 автомобілем Opel Astra, номерний знак НОМЕР_2 , (Республіка Польща), встановлено, що останній керував цим автомобілем на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/8282031, дійсний до 05.11.2019, страхувальник ОСОБА_6 .

На підставі встановлених під час службового розслідування обставин, зроблено висновки, що ОСОБА_1 як поліцейський, який зобов`язаний діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, здійснювати профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень, своїми діями порушив вимоги підпунктів 2, 3, 7, 11 частини третьої статті 1, розділу І "Дисциплінарного статуту Національної поліції України", пункту 1 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", частини четвертої статті 380 Митного кодексу України, що виразилося у керуванні автомобілем Opel Astra, номерний знак НОМЕР_2 , обладнаним засобами пасивної безпеки, з непристебнутим ременем безпеки, відмовився від проходження в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння, керував вказаним автомобілем у порушення вимог Митного кодексу України. Запропоновано накласти на поліцейського дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Згідно зі статтею 12 "Дисциплінарного статуту Національної поліції України" дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до частини третьої статті 1 "Дисциплінарного статуту Національної поліції України": службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки (пункт 2); поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень (пункт 3); утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини (пункт 7); поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень (пункт 11).

Пунктом 1 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Під час судового розгляду адміністративної справи адвокат позивача визнав, що позивач відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі. Водночас представник наголосив на відсутності в таких діях ОСОБА_1 складу адміністративного порушення, що встановлено судом у справі про адміністративне правопорушення та відповідно складу дисциплінарного проступку.

Судом установлено, що постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 13.06.2019 у справі №755/8596/19 закрито провадження відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Зі місту постанови убачається, що ОСОБА_1 вину щодо порушення "Правил дорожнього руху не визнав", 21.05.2019 о 20:00 год. самостійно звернувся до Київської міської клінічної лікарні "Соціотерапія", лікарем, який проводив огляд на стан наркотичного та алкогольного сп`яніння було надано висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху від 26.05.2019 №004546, відповідно до якого у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено.

Під час розгляду адміністративної справи судом досліджено електронний доказ - запис з нагрудної камери поліцейського DSJ_0000953_000953. Як убачається з відеозапису, 21.05.2019 о 05:23 год. ОСОБА_1 в присутності двох свідків та поліцейської відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у лікаря-нарколога.

На думку суду, помилковими є доводи адвоката про те, що оскільки постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 13.06.2019 у справі №755/8596/19 закрито провадження відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, є достатнім доказом невчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Згідно зі статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію" в разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Як убачається зі змісту висновку службового розслідування та оскаржуваного наказу ГУНП у м. Києві від 20.06.2019 №20 щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності слугувало не вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а вчинення позивачем дій - відмова пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у передбаченому відповідним нормативно-правовим актом порядку на законну вимогу поліцейського та відсутність права керувати тимчасово ввезеним на територію України транспортним засобом (автомобілем Opel Astra, номерний знак НОМЕР_2 ).

Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Судом зазначалось про закриття постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 13.06.2019 у справі №755/8596/19 провадження відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Отже, висновок Дніпровського районного суду міста Києва в справі №755/8596/19 про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення згідно зі статтею 130 КУпАП, є обов`язковим для суду в адміністративній справі, яка розглядається, тому відповідні обставини не потребують доказування.

Разом з тим, суду необхідно встановити обґрунтованість застосування до позивача дисциплінарного стягнення з підстав, встановлених службовим розслідуванням.

Як убачається з відеозапису з мобільної камери поліцейського DSJ_0000953_000953, ОСОБА_1 , відмовляючись від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у лікаря-нарколога, пояснив це необхідністю приступити до роботи о 08:00 год.

У постанові Дніпровського районного суду міста Києва від 13.06.2019 у справі №755/8596/19 зазначено, що під час спілкування між ОСОБА_1 та поліцейськими, які його зупинили 21.05.2019 приблизно о 05:00 год. автомобіль Opel Astra, номерний знак НОМЕР_2 , виникли особисті неприязні стосунки, ОСОБА_1 було запропоновано проїхати до медичного закладу з метою здачі аналізу на стан наркотичного сп`яніння, у відповідь водій повідомив, що знаходиться на роботі, оскільки у вільний від основної роботи час, займається таксуванням.

Надаючи пояснення під час службового розслідування, ОСОБА_1 вказав, що в нього виникла недовіра до поліцейського, який виказував неповагу до його статусу учасника бойових дій, негативно реагував на те, що він керує автомобілем з іноземними реєстраційними номерами, відмовився провести тест за допомогою пристрою "Драгер" на місці зупинки транспортного засобу, тому позивач відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі.

У позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, оскільки поліцейські не надали відповідного направлення згідно з "Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858.

Суд констатує, що наведені пояснення позивача є суперечливими, не містять посилання на об`єктивні обставини, які б виправдовували поведінку водія щодо відмови пройти тест на стан наркотичного сп`яніння. При цьому суд ураховує, що пристрій "Драгер" є алкотестером (drager.com.ua). Зі змісту пояснень позивачем є незрозумілим чому позивач одразу не доповів своєму прямому начальнику про подію та неналежну поведінку посадових осіб патрульної поліції, чому одразу не звернувся до медичного закладу, а лише о 20:00 год. пройшов відповідний огляд.

Відповідно до статті 260 КУпАП у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складання його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 4 "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

З відеозапису DSJ_0000953_000953 убачається, що поліцейська повідомляє ОСОБА_1 про встановлення у нього ознак наркотичного сп`яніння. У протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №318206 від 21.05.2019 зафіксовано про виявлення у водія автомобіля Opel Astra, номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння: розширені зіниці очей, які не реагували на світло; неприродна блідість обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; виражене тремтіння пальців рук.

З урахуванням наведеного правового регулювання щодо правових підстав для вимоги поліцейського, зокрема, пройти тест на стан наркотичного сп`яніння, встановлених обставин стосовно виявлення працівниками поліції у позивача ознак наркотичного сп`яніння та відсутності технічної можливості провести тест на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, суд не вбачає підстав для висновку про очевидну упередженість з боку поліцейських, що пов`язана з вимогою пройти тест у медичному закладі, що могло бути розцінено судом як правова підстава для відмови пройти тест в медичному закладі. Також суд вважає необґрунтованими твердження в позовній заяві, що підставою відмови пройти тест в медичному закладі було ненадання поліцейськими направлення, оскільки позивач відмовився проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння на вимогу поліцейського у визначеному медичному закладі. При цьому суд зазначає, що ненадання направлення не може бути виправданням для відмови пройти огляд в медичному закладі (наприклад, постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 №9901/413/19).

Враховуючи наведене суд констатує суперечливість пояснень позивача щодо відмови в проходженні огляду на стан наркотичного сп`яніння на законну вимогу поліцейського у визначеному медичному закладі. Жодна з наведених позивачем підстав - упередженість поліцейських, знаходження на роботі як водія таксі, необхідність бути на роботі о 08:00 год. та ненадання направлення на огляд в медичному закладі, не можуть бути визнані судом як обґрунтовані для відмови в проведенні огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі. Наступна поведінка позивача також свідчить про відсутність наміру зняти усі підозри щодо його перебування в стані наркотичного сп`яніння під час затримання. Позивача було затримано приблизно 05:00 год. 21.05.2019, проте тест позивач пройшов о 20:00 год. 21.05.2019, тобто зі спливом приблизно 13 годин після затримання. Позивач не зазначив, що протягом цього часу були наявні об`єктивні перешкоди для проходження медичного огляду, що він доповів прямому начальнику про інцидент з метою проходження медичного огляду в найкоротший термін.

Така поведінка позивача свідчить про вчинення ним дій, які знижують авторитет поліції, викликають недовіру до поліцейських, оскільки перебуваючи на службі у поліції, позивач безпідставно відмовився виконати вимоги поліцейських. На думку суду, така поведінка поліцейського є недопустимою, суперечить інтересам служби, позаяк позивач присягнув з гідністю нести високе звання поліцейського (стаття 64 Закону України "Про національну поліцію").

Визначальним для суду є відношення позивача до своєї відмови від проходження проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння. Позивач не визнаючи вчинення ним проступку, який підриває авторитет Національної поліції, надав різні пояснення підстав відмови та не намагався в найкоротший термін вчинити дії, які б свідчили про його намір спростувати підозри та дали б можливість суду оцінити такі дія як добросовісні. Проходження огляду зі спливом 13 годин після події не можуть бути доказом добросовісності дій позивача.

Як уже зазначалось, під час службового розслідування встановлено керування ОСОБА_1 автомобілем Opel Astra, номерний знак НОМЕР_2 (Республіка Польща) на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/8282031, дійсний до 05.11.2019, страхувальник ОСОБА_6 .

Під час службового розслідування позивач пояснив, що тимчасово взяв покористуватися автомобілем. У відповіді на відзив зазначено про ненадання відповідачем доказів, які б доводили відсутність права керувати тимчасово ввезеним транспортним засобом.

Відповідно до частини п`ятої статті 380 Митного кодексу України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб. Транспортні засоби особистого користування, що класифікуються за товарною позицією 8903 згідно з УКТ ЗЕД, можуть використовуватися громадянами, які ввезли їх в Україну, а також громадянами-резидентами та громадянами-нерезидентами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення, за умови використання транспортного засобу від імені і згідно з інструкціями користувача права на тимчасове ввезення. Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

На думку суду, наведена обставина не є самостійною підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення, однак дає можливість суду оцінити відношення позивача до встановленої обставини. Не заперечуючи користування автомобілем, позивач не пояснив на якій правовій підставі він здійснював керування автомобілем, зокрема, чи користувався він автомобілем від імені і згідно з інструкціями користувача права на тимчасове ввезення.

Відповідно до статті 19 "Дисциплінарного статуту Національної поліції України":

під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (частина третя);

обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; попередня бездоганна поведінка; високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника (пункти 1-6 частини четвертої);

для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського (частина п`ята);

обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості (пункти 1-5 частини шостої).

Висновком службового розслідування не встановлено наявності пом`якшуючих чи обтяжуючих обставин.

До позовної заяви позивачем додано службову характеристику командира 5 роти спеціального призначення Губерначука Є.А. та службову характеристику від 27.06.2019 Начальника штабу полку ПСПОП "Київ" Мандрика С.А. , за змістом яких позивач характеризується позитивно.

На думку суду, наведені характеристики, а також статус учасника бойових дій могли бути враховані як пом`якшуючі відповідальність позивача обставини, проте невизнання своєї провини, нерозуміння наслідків свого вчинку, поведінка позивача після події, невілюють наведені пом`якшуючі обставини.

Інших пом`якшуючих чи обтяжуючих обставин судом не встановлено.

Підсумовуючи наведене, суд доходить висновку про обґрунтованість застосування до позивача дисциплінарного стягнення наказом від 20.06.2019 №20 у вигляді звільнення за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння на вимогу поліцейського, яким встановлена наявність у позивача ознак наркотичного сп`яніння (розширені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідніть обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук), коли позивача було зупинено за порушення "Правил дорожнього руху". При цьому судом установлено надання позивачем різних пояснень щодо причини відмови від проходження огляду в медичному закладі, які судом визнано необґрунтованими та суперечливими, невчинення дій позивачем після події, які б свідчили про намір позивача спростувати підозру поліцейських у керуванні ним транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, проходження огляду зі спливом приблизно 13 годин після події. Така поведінка позивача, за висновком суду, свідчить про дії які знижують авторитет поліції, викликають недовіру до поліцейських. Крім того, відмова від проходження огляду в медичному закладі на вимогу поліцейських дає підстави для висновку про недисциплінованість позивача, прояв нещирості (наприклад, постанова Верховного Суду від 28.05.2020 справа №815/2657/17).

Судом не встановлено недобросовісності, упередженості в діях відповідача під час проведення службового розслідування та прийняття оскаржуваних наказів, застосування дисциплінарного наказу вибірково, лише з урахуванням особи позивача. На думку суду, дисциплінарне стягнення застосовано з метою, з якою надано відповідне повноваження, зокрема, для недопущення проходження служби поліцейськими, які дискредитують Національну поліцію, з урахуванням права особи на участь у процесі проведення службового розслідування, оскільки у позивача були відібрані пояснення, судом не встановлено неприйняття доказів від позивача чи інших пояснень. Також суд вважає, що застосоване дисциплінарне стягнення є пропорційним до вчиненого порушення з урахуванням невизнання позивачем свого проступку, що в майбутньому не виключало б повторного вчинення відповідних дій.

Оскільки суд дійшов висновку про правомірність наказу від ГУНП у м. Києві від 20.06.2019 №20 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого сержанта поліції ОСОБА_1 ", наказ ГУНП у м. Києві від 04.07.2019 №672 о/с, який виданий на реалізацію попереднього наказу, також є правовірним.

Враховуючи наведене правове регулювання та судову практику, встановлені обставини, висновки суду, відсутні підстави для задоволення позову.

Щодо строків звернення до суду, то позивачем разом з позовною заявою подано клопотання про поновлення строку звернення до суду обґрунтоване тим, що оскаржувані накази від 20.06.2019 №465 та від 04.07.2019 №672 о/с позивач отримав 15.10.2019.

Згідно з актом про відмову від ознайомлення з наказом (та отримання документів) від 24.06.2019 ОСОБА_1 відмовився ознайомлюватись з наказом від 20.06.2019 №465.

Статтею 22 "Дисциплінарного статуту Національної поліції України" визначено: наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт (частина друга); в разі якщо поліцейський, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, відмовляється від отримання витягів з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення, днем отримання витягів з наказів є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову в їх отриманні чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення (частина шоста).

Відповідачем не надано доказів направлення оскаржуваних наказів позивачу.

Враховуючи, що в матеріалах справи наявна копія наказу від 04.07.2019 №672 о/м з відміткою про ознайомлення 15.10.2019, до суду позивач направив позовну заяву 14.11.2019, суд доходить висновку про дотримання позивачем місячного строку, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України. При цьому судом ураховано ненадання відповідачем інших доказів про ознайомлення, вручення оскаржуваних наказів позивачеві.

Як убачається з матеріалів справи, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (посвідчення учасника бойових дій від 04.06.2015 серії МВ №020340).

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази понесення сторонами судових витрат, такі витрати присудженню з Державного бюджету України не підлягають.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )

Відповідач - Головне управління Національної поліції у м. Києві (ідентифікаційний код 40108583, місцезнаходження: 01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 15)

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII) передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення складено 07 серпня 2020 року.

Суддя В.А. Донець