Рішення № 90863329, 10.08.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2020 року м.Чернігів Справа № 620/1541/20

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Житняк Л.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - ГУ ДПС у Чернігівській області, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення відповідача від 11.12.2019 №00001290505.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що чинним законодавством України не встановлено обов`язку отримання додаткової ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі сидром особами, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, а також не визначено і додатково обов`язку придбання окремої ліцензії для роздрібної торгівлі пивом, у зв`язку з чим вважає, що не порушувала ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Також позивач зазначила про порушення відповідачем процедури та порядку проведення перевірки, а саме: до перевірки не було надано під підпис розпорядчі документи на її проведення; всі дії щодо проведення заходу контролю проведено без участі та присутності позивача.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами та встановлено відповідачу 15-денний строк, з дня отримання копії ухвали, для подання відзиву на позов або заяви про визнання позову.

Відповідачем, в установлений судом строк, подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позову, обґрунтовуючи тим, що в ході проведення перевірки було встановлено реалізацію алкогольних напоїв - сидра без придбання відповідної ліцензії. Вважає, що оскільки платником при наявності ліцензії виключно на реалізацію пива здійснювався продаж алкогольного напою - сидру, який відноситься, згідно коду УКТЗЕД до інших зброджених напоїв, то оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним. Крім того зазначив, що перед початком перевірки було пред`явлено направлення та копія наказу продавцю ОСОБА_2 , яка відмовилась від підписання направлень на перевірку та отримання копії наказу.

Позивачем до суду було подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що чинним законодавством України не передбачено отримання окремих ліцензій на роздрібну торгівлю пивом.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

ФОП ОСОБА_1 мала ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом), реєстраційний номер 25220312201900034, дата реєстрації - 14.03.2019, термін дії з 01.04.2019 по 01.04.2020, адреса місця торгівлі - торгівельний павільйон ( АДРЕСА_1 , за яку платіжним дорученням від 07.03.2019 №Е924124 сплачено 500,00 грн. (а.с.6-7).

На підставі наказу від 11.11.2019 №485 «Про проведення фактичної перевірки» та направлень на перевірку від 11.11.2019 №№520, 521 відповідачем проведено фактичну перевірку господарської одиниці - торгівельного павільйону ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Дата початку перевірки 12.11.2019, тривалістю 10 діб (а.с.26-28).

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем ст.15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних та тютюнових виробів», а саме: реалізація алкогольних напоїв - сидра без придбання відповідної ліцензії (ФОП ОСОБА_1 має ліцензію на реалізацію пива).

За результатами перевірки відповідачем складено акт перевірки від 14.11.2019, з яким продавець ОСОБА_2 ознайомилась, однак від підписання якого відмовилась, про що складено акт відмови від підписання матеріалів перевірки від 14.11.2019 №57/05/ НОМЕР_1 (а.с.29).

11.12.2019 відповідачем, на підставі акта перевірки від 14.11.2019 №0049/25/22/РРО/ НОМЕР_1 , винесено податкове повідомлення-рішення №00001290505, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені 17000,00 грн за платежем - адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів (а.с.5).

Вважаючи протиправним оскаржуване податкове повідомлення-рішення, позивач звернулась до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на таке.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон України №481/95-ВР).

Відповідно до ст.16 Закону України №481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Згідно п.п.19-1.1.13 п.19-1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) серед функцій, які здійснюють контролюючі органи, встановлено здійснення ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами та контроль за таким виробництвом.

За визначенням, наведеним у ст.1 Закону України №481/95-ВР, алкогольні напої - це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Підпунктом 14.1.26 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що виноробна продукція - це вина виноградні натуральні, вина натуральні кріплені, шампанські, ігристі, газовані, вермути, бренді, сусло виноградне та інші виноматеріали, коньяки, інші алкогольні напої з винограду, плодів та ягід.

Відповідно до розділу ІV Закону України від 19.09.2013 № 584-VII «Про Митний тариф України» сидр та перрі з кодом товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД 2206 00 31 00, 2206 00 51 00, 2206 00 81 00 віднесено до товарної позиції 2206 «Інші зброджені напої».

Підпунктом 215.3.1 п. 215.1 ст. 215 ПК України встановлено, що сидр та перрі (без додання спирту) з УКТ ЗЕД 2206 00 31 00, 2206 00 51 00, 2206 00 81 00 виділено в окрему позицію «Сидр і перрі (без додання спирту)» та віднесено до товарної позиції 2206 «Інші зброджені напої».

Стаття 15 Закону України № 481/95-ВР регулює імпорт, експорт, оптову і роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, пальним та зберігання пального, зокрема, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Суб`єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, мають право продавати сидр та перрі (без додання спирту) без отримання окремої ліцензії на право роздрібної торгівлі цими алкогольними напоями.

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі.

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) становить 780 гривень на кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування.

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання.

У заяві повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.

Таким чином законодавець чітко розмежовує поняття ліцензії на роздрібну торгівлю пивом та ліцензії на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) і прямо встановлює обов`язок суб`єкта господарювання на отримання ліцензії на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту).

Законодавцем встановлена можливість не отримувати окрему ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) лише у випадку наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

Як встановлено з матеріалів справи та підтверджується позивачем, у період проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 мала ліцензію на право роздрібної торгівлі пивом.

Разом з тим суд зауважує, що наявна у позивача ліцензія на право роздрібної торгівлі пивом не дає їй права здійснювати роздрібну торгівлю сидром.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що встановлений у ході перевірки факт реалізації позивачем сидру без наявності відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, або без наявності ліцензії на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) є порушенням вимог ч. 14 ст. 15 Закону України №481/95-ВР.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Абзацом 5 ч.2 ст.17 Закону України №481/95-ВР встановлено, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем обґрунтовано та правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 11.12.2019 №00001290505, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 17000,00 грн, отже воно не підлягає скасуванню.

Суд відхиляє посилання позивача у позові на порушення відповідачем процедури та порядку проведення перевірки, а саме: до перевірки не було надано під підпис розпорядчі документи на її проведення; всі дії щодо проведення заходу контролю проведено без участі та присутності позивача, з огляду на таке.

Пунктом 61.1 ст.61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (п.п.62.1.3 п. 62.2 ст.62 ПК України).

В силу п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Як передбачено п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Порядок проведення фактичних перевірок визначений у ст80 ПК України.

У п.80.1 ст.80 ПК України закріплено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (п.80.7 ст.80 ПК України).

З матеріалів справи судом встановлено, що перевірка проводилась у присутності продавця ОСОБА_2 , а тому суд вважає необґрунтованими та відхиляє посилання позивача у позові на порушення відповідачем порядку проведення перевірки у частині проведення заходу контролю без участі та присутності позивача.

Відповідно до п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку, посадовими (службовими) особами складається акт, якийзасвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Суд критично ставиться до твердження позивача щодо не пред`явлення посадовими особами контролюючого органу під підпис розпорядчі документи на проведення перевірки, оскільки з матеріалів справи встановлено, що після пред`явлення наказу та направлень на перевірку продавець ОСОБА_2 відмовились від підписання направлень на перевірку від 11.11.2019 №№520, 521, з наказом про проведення фактичної перевірки від 11.11.2019 №485 ознайомлена, про що було складено акт відмови від підписання направлень на перевірку від 14.11.2019 №56/05/ НОМЕР_1 (а.с.30).

Враховуючи зазначене, судом не встановлено порушення відповідачем порядку проведення фактичної перевірки.

Згідно ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене та той факт, що позивачем не доведено обґрунтованості своїх доводів щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд дійшов висновку, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, що в задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат, у відповідності до положень ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

Керуючись ст. ст. 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 10.08.2020.

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 ).

Відповідач - Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 43143966).

Суддя Л.О. Житняк