Ухвала суду № 90863293, 07.08.2020, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 537/2603/20

Провадження № 1-кп/553/242/2020

У Х В А Л А

Іменем України

07.08.2020 рокум. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі колегії суддів:

головуючого судді - Парахіної Є.В.,

суддів - Крючко Н.І., Тимчука Р.І.,

при секретарі - Ребро Л.В.,

з участю прокурора - Коваленка Д.А.,

захисника адвоката - Пустяк А.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

потерпілих - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 189, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Ленінського районного суду м. Полтави перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , яке надійшло на підставі ухвали Полтавського апеляційного суду від 07.08.2020 року про зміну територіальної підсудності, для розгляду по суті.

Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 01.06.2020 року до обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Термін дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 продовжений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 10.06.2020 року.

Так, під час обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 було враховано те, що він підозрюється у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад 10 років позбавлення волі, дані про особу обвинуваченого, який не працює, відтак не має постійних джерел доходу, не має міцних соціальних зв`язків, після вручення підозри та клопотання про застосування запобіжного заходу ухилився від органів досудового розслідування, обізнаний про місце проживання та місце роботи потерпілого, що у своїй сукупності свідчить про високу ймовірність того, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, продовжити злочинну діяльність, а також доведеність неможливості застосування до нього інших більш м`яких запобіжних заходів.

В судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 прокурор послався на те, що ризики, які стали підставою для його застосування у червні 2020 року, не зникли, обвинувачений обвинувачується у вчиненні злочинів, частина з яких відноситься до категорії тяжких та особливо тяжких, під час досудового розслідування оголошувався його розшук, а усвідомлюючи невідворотність покарання, він може здійснити спробу переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а також продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.

Потерпілі клопотання прокурора підтримали.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник адвокат Пустяк А.В. проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на недоведеність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор як підставі для продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вказували на наявність підстав для застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту за постійним місцем проживання ОСОБА_1 , який здатний забезпечити належне виконання ним процесуальних обов`язків.

При вирішенні клопотання прокурора колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

В ч. 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі "Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Згідно положень п. "С" ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше, ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Як встановлено в ч. 1, 3 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує той факт, що відносно вказаної особи запобіжний захід вже обраний й термін його застосування не сплинув, відтак підстав для обрання запобіжного заходу суд не вбачає. Разом з тим, враховуючи конкретні обставини справи та оцінюючи наведені прокурором доводи вважає за доцільне вирішити питання щодо наявності підстав для продовження строку його застосування.

Так, встановлені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 не має постійного місця роботи та міцних соціальних зв`язків у місці проживання, обвинувачується у вчиненні ряду умисних кримінальних правопорушень, частина з яких згідно положень ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, бере до уваги тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі доведення винуватості, вік, стан здоров`я, репутацію, майновий стан, перебування у розшуку під час досудового розслідування, та оцінюючи встановлені обставини у сукупності вважає обґрунтованими доводи прокурора про наявність підстав стверджувати, що він може ухилитись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

З огляду на вищенаведене, суд вважає обґрунтованими і такими, що заслуговують на увагу, доводи прокурора про наявність підстав для продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Заслухавши пояснення учасників процесу, враховуючи доведеність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, запобігання яким було підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , а також те, що, на переконання суду, застосування до нього іншого більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, в тому числі домашнього арешту чи особистого зобов`язання, є неможливим, позаяк з огляду на дані про особу обвинуваченого, зміст пред`явленого обвинувачення та інші конкретні обставини не здатне забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, з приводу застосування особистої поруки та застави жодна особа у встановленому законом порядку не зверталась, колегія суддів приходить до висновку про доведеність підстав для продовження застосування раніше обраного запобіжного заходу, та оскільки судовий розгляд справи не завершений, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також повного, всебічного та об`єктивного судового розгляду даної справи в розумні строки, вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою відносно нього на 60 днів.

Керуючись ст. 331 КПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Клопотання прокурора - задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів з 16 год. 50 хв. 07 серпня 2020 року по 16 год. 50 хв. 05 жовтня 2020 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня оголошення, а обвинуваченим - в той же строк з дня отримання копії ухвали.

Головуючий суддяЄ. В. Парахіна

Судді: Н.І. Крючко

Р.І. Тимчук