Ухвала суду № 90860303, 07.08.2020, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/1373/18

Провадження №1-кп/367/669/2020

УХВАЛА

Іменем України

07 серпня 2020 року Ірпінський міський суд Київської області у складі колегії:

головуючого судді Линника В.Я.,

суддів Шестопалової Я.В., Карабази Н.Ф.,

за участю секретаря Балинської О.С.,

прокурора Свищ А.В.,

захисника Радченка О.В.,

розглянувши в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, -

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду з прокуратури Одеської області після зміни підсудності надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному 30.05.2016 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22016160000000126, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявила, що обвинувальний акт відповідає вимогам закону та у зв`язку із цим його можливо призначити до розгляду.

Захисник притримався такої ж думки.

Обвинувачений в судове засідання не з?явився, був повідомленим про судове засідання за зареєстрованим місцем проживання та шляхом оголошення в газеті «Урядовий кур?єр».

Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт і додані до нього документи, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, у зв`язку з його невідповідністю вимогам КПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини цієї статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Пунктом «а» ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, передбачено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.

Вищевказаних вимог кримінального процесуального законодавства дотримано не було, оскільки в обвинувальному акті відсутній конкретний і зрозумілий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а також обвинувачення не було сформульовано належним чином, оскільки воно містить істотні недоліки, що стосуються обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, є не конкретним і не зрозумілим.

З вказаного обвинувального акту вбачається, що при викладі фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та формулюванні обвинувачення, було допущено протиріччя.

Так, при викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення вказано, що ОСОБА_1 наприкінці серпня - на початку вересня 2014 р. за невстановлених слідством обставин виїхав на територію підконтрольну «ЛНР», де увійшов до складу вказаної терористичної організації, а при викладенні обвинувачення вже зазначається, що він наприкінці серпня - на початку вересня 2014 р. в с. Наливайківка Макарівського району Київської області прийняв пропозицію від невстановлених керівників «ЛНР» щодо участі в терористичній організації, після чого виїхав до Луганської області, де увійшов до складу терористичної організації «ЛНР».

Також у фактичних обставин кримінального правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 , входячи до складу самопроголошеної «ЛНР», протягом вересня 2014 року - червня 2016 року умисно популяризував діяльність вказаної терористичної організації у тому числі й через соціальну мережу в Інтернеті, але при викладенні обвинувачення у скоєнні таких дій ОСОБА_1 вже не звинувачується.

Крім того, в порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України при викладенні обставин кримінального правопорушення не зазначено правову кваліфікацію дій ОСОБА_1 із вказівкою статті, частини статті Кримінального кодексу України.

При цьому, суд звертає увагу, що законодавцем розділено поняття правової кваліфікації кримінального правопорушення і формулювання обвинувачення, які повинні бути зазначені в обвинувальному акті окремо.

До того ж, є незрозумілим у скоєнні якого саме злочину звинувачується ОСОБА_1 : це створення терористичної групи чи це створення терористичної організації, чи це участь в ній, оскільки кожна з цих обставин складає окремий злочин, передбачений ч. 1 ст. 258-3 КК України.

До того ж, в обвинуваченні вказано, що ОСОБА_1 звинувачується у вчиненні дій, сприяючи діяльності зазначеної терористичної організації. Однак, залишається не зрозумілим чи звинувачується ОСОБА_1 у сприянні діяльності терористичної організації, що також є окремим злочином, передбаченим ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Крім того, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та саме обвинувачення викладено не конкретизовано, оскільки вказано, що ОСОБА_1 прийняв пропозицію на участь у терористичній організації від невстановлених керівників «ЛНР». При цьому, незрозуміло: якщо особи, які надали таку пропозицію, не встановлені, то яким чином зроблено висновок, що вони є керівниками «ЛНР». Також не вказано участь у якій саме терористичній організації було запропоновано.

В подальшому вказано, що ОСОБА_1 приймав участь в озброєному протистоянні силам АТО, але не вказано коли, де, за яких обставин це відбувалось.

Окрім того, зазначено, що ОСОБА_1 , приймаючи участь в терористичній організації «ЛНР», з лютого 2015 р. по червень 2016 р. ніс службу на блокпостах поблизу тимчасово окупованого терористичною організацією м. Алчевськ Луганської області, здійснював розвідувальні виїзди з метою перевірки інформації щодо переміщення українських військових формувань, а також виконував інші вказівки керівників терористичній організації «ЛНР».

Однак, при цьому не вказано конкретно коли і куди ОСОБА_1 здійснював розвідувальні виїзди, а також які вказівки, яких керівників терористичної організації «ЛНР» і коли він виконував.

На зазначені недоліки обвинувального акту під час повернення обвинувального акту прокурору було вказано в ухвалі Ірпінського міського суду від 11.04.2017 р., яку було залишено без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 15.06.2017 р., але прокурором вказані недоліки виправлені не були.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03.10.2012 № 223-1430/0/4-12, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зокрема, якщо цей документ містить положення, що суперечать одне одному, до нього не долучено передбачені законом додатки.

Вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що такий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, які містяться в даному обвинувальному акті, є не зрозумілими та його положення суперечать одне одному, оскільки з викладеного не можливо встановити обставини вчинення ОСОБА_1 злочину, які потребують доказування під час судового розгляду, що може призвести до неможливості визначення обсягу дослідження доказів по даному кримінальному провадженню.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено те, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008р. зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час судового розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваному він вважається офіційно письмово повідомлений про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення. Крім того, Європейський суд з прав людини нагадує, що положення зазначеного вище підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення, а також про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 20.04.2006р. у справі І.Н. та інші проти Австрії, п.34).

Відсутність в обвинувальному акті зрозумілого формулювання обвинувачення унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред`явленого обвинувачення, що безперечно, порушує право особи на захист та ухвалене судове рішення за таких обставин, у будь-якому разі повинно бути визнано незаконним у зв`язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Вказані вище недоліки також позбавляють суд можливості роз?яснити обвинуваченому суть пред?явленого обвинувачення, а йому самому розуміти у скоєнні яких дій його звинувачують.

Враховуючи викладене, суд вважає, що даний обвинувальний акт всупереч ст. 291 КПК України не містить у собі належним чином сформульованого обвинувачення, та послідовних фактичних обставин кримінального правопорушення, яке прокурор вважає встановленими, що порушує вимоги норм як чинного законодавства України, так і міжнародної практики, оскільки для повноцінного захисту своїх прав особа має право знати, в чому вона обвинувачується.

Вищеописані порушення вказують на те, що складений обвинувальний акт не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та порушує гарантовані законом процесуальні права сторін кримінального провадження, порушує основні засади кримінального провадження, зокрема верховенство права, а тому обвинувальний акт з доданими до нього документами підлягає поверненню прокурору для усунення зазначених недоліків.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 291, 314 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Повернути прокурору для усунення недоліків обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному 30.05.2016 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22016160000000126, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Зазначені в ухвалі недоліки обвинувального акту прокурору усунути протягом десяти днів після отримання повного тексту ухвали суду.

Повний текст ухвали буде складено у строк до п`яти днів і проголошено 07.08.2020 р. о 17 год 20 хв.

На ухвалу може бути подано апеляцію до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області на протязі семи днів з дня проголошення ухвали.

Судді:

Я.В. Шестопалова В.Я. Линник Н.Ф. Карабаза