Рішення № 90860295, 28.07.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 липня 2020 рокум. Ужгород№ 260/1705/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Іванчулинця Д.В.,

при секретарі судового засідання - Костелей І.Ф.,

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Сковородько І.Ф.,

представника відповідача - Калич О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Закарпатській області (вул. Минайська, 16, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018, ЄДРПОУ 39795035) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування акту та постанови, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28 липня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено та підписано 07 серпня 2020 року.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області (далі - відповідач), в якому просить: 1) визнати протиправними дії Управління Держпраці у Закарпатській області щодо проведення позапланової перевірки - інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 в період з 24.10.2019 по 25.10.2019 року та складання акту інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю № ЗК 394/216/АБ від 25.10.2019 р.; 2) визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗК 394/216/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-135 від 14 листопада 2019 року, винесену першим заступником начальника управління Держпраці у Закарпатській області Грицик В.І., про накладення штрафу у розмірі 125 000,00 грн.; 3) визнати недійсним та скасувати припис про усунення виявлених порушень № ЗК 394/216/АВ/П від 25 жовтня 2019 року.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 березня 2020 року відкрито загальне позовне провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою суду від 26 червня 2020 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним протоколу про адміністративне правопорушення № ЗК 394/216/АВ/П/ПТ (1) від 25 жовтня 2019 року за ч. 3 ст. 24 КЗпП України (ч. 3 ст. 41 КУпАП); визнання недійсним протоколу про адміністративне правопорушення № ЗК 394/216/АВ/П/ПТ від 25 жовтня 2019 року за ч. 1 ст. 41 КУпАП.

Ухвалою суду від 26 червня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги, враховуючи заяву про зміну підстав позову, обґрунтовані тим, що з 24.10.2019 року по 25.10.2019 року відповідач здійснив інспекційне відвідування по місцю здійснення позивачем підприємницької діяльності на підставі направлення про проведення інспекційного відвідування № 874 від 24.10.19 року. Вважає, що відповідачем проведено позапланову перевірку - інспекційне відвідування з порушенням порядку та процедури приведення перевірки в частині перевірки працевлаштування громадянина ОСОБА_2 без укладення з ним трудового договору відповідно, ухвалені на підставі незаконного інспекційного відвідування протоколи про адміністративне правопорушення, акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю в частині виявлених порушень щодо працевлаштування ОСОБА_2 , постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами. Звертає увагу, що позапланова перевірка проведена представниками відповідача поза межами направлення та наказу на проведення позапланової перевірки - інспекційного відвідування, тобто поза межами предмету перевірки. Зазначає, що в діях позивача відсутні порушення трудового законодавства, які викладені в акті перевірки та за вчинення яких накладено штраф.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що інспекційним відвідуванням було встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 допустив до виконання роботи на посаді бармена ОСОБА_2 без укладення з ним письмового трудового договору, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України. За результатами проведеного інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, який підписаний позивачем. Фізична - особа підприємець ОСОБА_1 у вищезгаданому акті зазначив, що зауважень до перевірки не має, а зауваження і заперечення щодо порушень зазначених в акті, будуть подані не пізніше трьох робочих днів. За результатами розгляду справи, 14 листопада 2019 року першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області винесено постанову про накладення штрафу. Вважає дії посадових осіб щодо призначення та проведення інспекційного відвідування законними, акт інспекційного відвідування та постанова про накладення штрафу винесені з урахуванням норм Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509, та на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, проти задоволення таких заперечила та просила суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами документи, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 15.10.2019 року до Управління Держпраці у Закарпатській області звернувся із заявою гр. ОСОБА_3 , в якій повідомив про не виплату заробітної плати.

18 жовтня 2019 року Управлінням Держпраці у Закарпатській області видано наказ № 198 про проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 за місцем здійснення його господарської діяльності: АДРЕСА_2 , кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на підставі звернення гр. ОСОБА_3 .

На підставі вказаного наказу Управлінням Держпраці у Закарпатській області видано направлення на проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 від 24 жовтня 2019 року № 874.

На підставі наказу та направлення на перевірку від 24 жовтня 2019 року посадові особи відповідача провели інспекційне відвідування у ФОП ОСОБА_1 за місцем здійснення підприємницької діяльності: АДРЕСА_2 , кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

За результатами інспекційного складено акт інспекційного відвідування юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 25 жовтня 2019 року № ЗК394/216/АВ.

З акту інспекційного відвідування вбачається, зокрема, що в ході його проведення в кафе знаходився і виконував роботу за барною стійкою громадянин ОСОБА_2 . В усній розмові на відео громадянин ОСОБА_2 , станом на 13.50 год. 24.10.2019 року повідомив, що в кафе, в якому здійснює свою підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 він стажується другий день, з оплатою 500 грн. і трудовий договір та цивільно-правовий договір з ним не укладався.

Таким чином, встановлено, що ФОП ОСОБА_4 допустив до виконання роботи в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по АДРЕСА_2 громадянина ОСОБА_2 без укладання з ним трудового договору, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України.

25 жовтня 2019 року Управлінням Держпраці у Закарпатській області винесено припис про усунення виявлених порушень № ЗК 394/216/АВ/П.

Також, 25 жовтня 2019 року Управлінням Держпраці у Закарпатській області складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (допущення ФОП ОСОБА_1 до роботи гр. ОСОБА_2 без укладеного з ним трудового договору) та протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (невиплата гр. ОСОБА_3 компенсації за невикористані 4 календарні дні щорічної відпустки при звільненні).

14 листопада 2019 року першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик В.І. винесено постанову № ЗК 394/216/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-135 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, відповідно до якої на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 125 190,00 грн.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 січня 2020 року у справі № 308/13105/19 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП та призначено йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 гривень.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 259 Кодексу законів про працю України передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп. 5 п. 4 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 27.03.2015 №340, Управління Держпраці у Закарпатській область здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року №877-V (далі - Закон № 877).

Положеннями ч. 4 ст. 2 Закону № 877 передбачено, що заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Тобто, законодавством України передбачено повноваження відповідних органів Держпраці на здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21.08.2019 р. (далі - Порядок № 823).

П. 2 Порядку № 823 передбачено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Одним із принципів державного нагляду (контролю), встановлених ст. 3 Закону № 877, є здійснення такого лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Виключні підстави для здійснення інспекційних відвідувань встановлені п. 5 Порядку № 823. Так, вказаною нормою передбачено право контролюючого органу на проведення інспекційних відвідувань, в тому числі, за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю.

Так, судом встановлено, що інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 призначено на підставі звернення гр. ОСОБА_3 щодо порушення стосовно нього законодавства про працю.

Відповідно до п. 6 Порядку № 823 під час підготовки до проведення інспекційного відвідування інспектор праці може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування, зокрема шляхом проведення аналізу наявної (доступної) інформації про стан додержання об`єктом відвідування законодавства про працю.

Ч. 1 ст. 6 Закону №877 встановлено, що під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

За результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю. (п. 16 Порядку № 823).

Відповідно до п.п. 17 та 18 Порядку № 823, акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці. Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Зазначені положення Порядку № 823 узгоджуються також з нормами ст. 7 Закону № 877.

Згідно п. 21 Порядку № 823 припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. Припис складається у двох примірниках, що підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування.

Відповідно до п. 24 Порядку № 823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Оскаржене рішення відповідача було прийнято за результатами розгляду справи про накладення штрафу на підставі висновків посадових осіб Управління Держпраці у Закарпатській області про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства про працю, а саме, допущення до роботи працівника без оформлення трудового договору.

Розглядаючи правомірність прийнятих Управлінням Держпраці у Закарпатській області постанови про накладення штрафу та припису про усунення виявлених правопорушень із зазначених підстав, суд враховує наступне.

Предметом інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 згідно з наказом № 198 від 18.10.2019 р. було звернення гр. ОСОБА_3 про порушення трудового законодавства. Зазначене узгоджується також відомостями направлення на проведення інспекційного відвідування № 874 від 24.10.2019 р., відповідно до яких головний державний інспектор Гукс М.М. за участю головного державного інспектора Сумари А.Ф. та заступника начальника відділу Штерна В.З. направлялись до ФОП ОСОБА_1 саме з метою перевірки додержання законодавства про працю на підставі п.п. 1 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю за зверненням про порушення трудового законодавства відповідно до змісту звернення.

Тому, враховуючи положення ч. 1 ст. 6 Закону № 877, суд вважає, що під час проведення інспекційного відвідування позивача посадові особи Управління Держпраці у Закарпатській області повинні були з`ясовувати лише ті питання, що стали підставою для його здійснення.

З аналізу поданого громадянином ОСОБА_3 звернення вбачається, що воно стосується виключно питання не виплати заробітної плати. Разом з тим, питання оформлення трудових відносин з громадянином ОСОБА_2 не було підставою для проведення позапланового заходу, а отже й предметом даного інспекційного відвідування.

Суд зауважує, що законодавством встановлено певний порядок проведення перевірок з метою гарантування суб`єкту, відносно якого здійснюються заходи державного нагляду (контролю), певного механізму захисту від безпідставного та необґрунтованого здійснення такого контролю з боку контролюючого органу та відповідає принципу верховенства права.

Принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя. Будь-яка дія органів державної влади має будуватися на цьому принципі, а відтак чинні положення національного законодавства потрібно формулювати так, щоб вони були достатньо доступними, чіткими і передбачуваними у практичному застосуванні. (Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Броньовський проти Польщі» від 22 червня 2004 року).

Європейський суд неодноразово зазначав, що національне право має передбачати засіб правового захисту від свавільного втручання державних органів у права, гарантовані Конвенцією. Наділення виконавчих органів широкими дискреційними повноваженнями, які надають їм необмежену владу у питаннях, що зачіпають основоположні права, суперечитиме принципу верховенства права, одному з фундаментальних принципів, закріплених Конвенцією (див. Lupsa v. Romania № 10337/04, 8 червня 2006, п. 34). Відповідно, законом має бути визначений об`єм будь-яких дискреційних повноважень компетентних органів та порядок їх здійснення з достатньою ясністю, беручи до уваги законну мету певного заходу, щоб забезпечити особі адекватний захист від свавільного втручання (див. Volokhy v. Ukraine № 23543/02, 02 листопада 2006 року, п. 49; Al-Nashif v. Bulgaria № 50963/99,20 червня 2002, п. 119).

Також Європейський Суд з прав людини Рішенням у справі «Круслена» від 24 квітня 1990 року зазначає, що «закон, який надає дискреційне право, має визначати межі здійснення такого права, хоча докладні правила та умови мають міститися в нормах субстантивного права. Проте надання законом виконавчій владі, чи судді нічим не обмеженого дискреційного права, суперечило б принципові верховенства права. Отже, закон має досить чітко визначати межі будь-яких таких повноважень, наданих компетентним органам, а також спосіб їх застосування, щоб забезпечувати належний захист особистості від свавільного втручання».

Ч. 2 ст. 8 КАС України передбачає, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Вищенаведене кореспондується також з положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України, які зобов`язують органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тому суд вважає, що перевіряючи порядок оформлення трудових відносин з вказаним громадянином та застосовуючи до позивача штрафні санкції за допущене, на думку посадових осіб Управління Держпраці у Закарпатській області, правопорушення, суб`єкт владних повноважень діяв всупереч законодавчо встановленому порядку, а тому постанова Управління Держпраці у Закарпатській області про накладення штрафу № ЗК 394/216/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-135 від 14 листопада 2019 року, та припис про усунення виявлених порушень № ЗК 394/216/АВ/П від 25 жовтня 2019 року в цій частині є протиправними та підлягають скасуванню.

Крім того, суд звертає увагу, що абзацом 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

За змістом частин 3, 4 статті 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Водночас, відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) передбачено також КУпАП. Відповідно до ч. 3 ст. 41 КУпАП фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, ч. 2 ст. 265 КЗпП України і ч. 3 ст. 41 КУпАП передбачено відповідальність для фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Штраф за ч. 2 ст. 265 КЗпП України є фінансовою санкцією, яка накладається постановою уповноваженої посадової особи Держпраці, що може бути оскаржена в судовому порядку, а штраф за ч. 3 ст. 41 КУпАП є адміністративною відповідальністю і накладається згідно із рішенням суду за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Суд звертає увагу, що і стаття 265 КЗпП України, і стаття 41 КУпАП були викладені в такій редакції Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці" від 28.12.2014 року.

Вищезазначений Закон передбачав введення ст. 265 КЗпП України фінансових санкції для роботодавців - юридичних та фізичних осіб-підприємців, у вигляді штрафу у розмірі від 1 до 30 мінімальних заробітних плат за допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, виплати заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску та податків, порушення термінів виплати заробітної плати більш ніж за один місяць, виплати не в повному обсязі, недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці та порушення інших вимог трудового законодавства.

Натомість, ст. 41 КУпАП мала на меті запровадити штрафи для посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин; за незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв`язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" іншою особою, а також інше грубе порушення законодавства про працю.

Тобто, ключовою відмінністю цих двох статей є суб`єктний склад правопорушення. Завдяки цьому одночасно до відповідальності може бути притягнено юридичну особу як роботодавця (за ст. 265 КЗпП України) та посадову особу цієї юридичної особи (за ст. 41 КУпАП) за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин.

Однак, у разі притягнення до відповідальності фізичної особи-підприємця на підставі абзацу другого ч. 2 ст. 265 КЗпП України і частини 3 ст. 41 КУпАП, повністю збігаються суб`єкт відповідальності і вид порушення (допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору).

Позивач вважає, що притягнення його до відповідальності за одне й те саме порушення двічі суперечить ст. 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може двічі притягатися до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Як вже встановлено судом, постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 січня 2020 року у справі № 308/13105/19 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП та призначено йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500,00 гривень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що за вказане вище правопорушення позивача, вже притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 8 500,00 грн.

За таких обставин, суд вважає, що накладення на позивача штрафу за те саме правопорушення також постановою Управління Держпраці у Закарпатській області № ЗК 394/216/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-135 від 14 листопада 2019 року є притягненням до того самого виду відповідальності за те саме порушення вдруге, що суперечить нормам статті 61 Конституції України.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21 грудня 2018 року у справі № 814/2156/16, від 22 квітня 2019 року у справі № 806/2143/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд відхиляє доводи відповідача наведені у поясненнях, відповідно до яких останній відсилається до правової позиції Верховного суду викладеної у постанові від 06.03.2019 р. № 522/12566/18, оскільки вказане рішення винесено за результатами розгляду касаційної скарги на ухвали судів в частині визначення підсудності даної категорії справ та спірні правовідносини не розглядались по суті.

Щодо вимоги про визнання протиправними дій Управління Держпраці у Закарпатській області під час проведення позапланової перевірки - інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 в період з 24.10.2019 р. по 25.10.2019 р. та складання акту інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю № ЗК 394/216/АВ від 25.10.2019 р., то суд вважає її необґрунтованою та не вбачає підстав для її задоволення, оскільки, в даному випадку відповідачем фактично реалізована його компетенція на проведення позапланового заходу, а тому дії контролюючого органу з проведення інспекційного відвідування та складання відповідного акту вичерпали свою правову дію і не є такими, що порушують права позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно норм ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 241 - 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Закарпатській області (вул. Минайська, 16, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018, ЄДРПОУ 39795035) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування акту та постанови - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗК 394/216/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-135 від 14 листопада 2019 року, винесену першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик В.І., про накладення штрафу у розмірі 125 000,00 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень № ЗК 394/216/АВ/П від 25 жовтня 2019 року в частині пунктів 1, 2.

4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

СуддяД.В. Іванчулинець