Ухвала суду № 90860203, 10.08.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про залишення позовної заяви без розгляду)

10 серпня 2020 року м. Житомир справа № 240/9615/19

категорія 108010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шуляк Л.А.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Державного агентства рибного господарства у Житомирській області, Державного агентства рибного господарства України про визнання незаконними подань та наказів,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 із позовом, в якому просить визнати незаконними подань Управління Державного агентства рибного господарства у Житомирській області щодо скасування позивачу режимів рибогосподарської експлуатації водосховища, розташованого в межах Дворищенської сільської ради с.Дворище Володарсько-Волинського району Житомирської області на р.Ірша Коростенського УОС та рибогосподарської експлуатації водосховища, розташованого в межах водосховища Іршанське, розташоване в межах Ново-Борівської сільської ради с.Нова Борова Володарсько-Волинського району Житомирської області на річці Ірша Іршанського ГЗК та визнати незаконними і скасувати накази Державного агентства рибного господарства від 14.04.2017 №228 яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 скасовано режим рибогосподарської експлуатації водосховища, розташованого в межах Дворищенської сільської ради с.Дворище, Володарсько-Волинського району Житомирської області на річці Ірша Коростенського УОС та від 19.04.2017 №233, яким позивачу скасовано режим рибогосподарської експлуатації водосховища, розташованого в межах водосховища Іршанське, розташованого в межах Ново-Борівської сільської ради с.Н.Борова Володарсько-Волинського району Житомирської області на річці Ірша Іршанського ГЗК.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржувані подання не містять жодних посилань Управління Державного агентства рибного господарства у Житомирській області на попередньо допущені позивачем порушення вимог Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15 січня 2008 року № 4 та Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкту або невиконання вимог припису, що свідчило б про неодноразовість допущення позивачем порушень.

Зауважує, що протоколи про адміністративне правопорушення та відповідні постанови не складались та не виносились.

Таким чином, вважає, що у відповідачів не існує доказів в підтвердження того, що порушення були встановлені у передбачений законодавством спосіб та необхідність їх усунення була доведена до відома користувача, але останній допустив повторне порушення Режиму або Інструкції або не виконав вимоги припису.

Щодо строку звернення до суду з позовом вказав, що, враховуючи, що оскаржувані акти ним не були отримані на адвокатський запит від 04.06.2019, а тому вважає ним пропущено строк звернення до суду з поважних причин, відповідно просить поновити цей строк.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання та викликом (повідомленням) учасників справи. Питання дотримання строку звернення до суду призначено в судове засідання із заслуховуванням думки сторін та учасників справи.

16.08.2019 до відділу документального забезпечення суду у строк та в порядку, визначеному статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надійшов відзив на позовну заяву, де Управління Державного агентства рибного господарства у Житомирській області звертає увагу на те, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року по справі 806/2984/18 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якій досліджувалось скасування Режиму рибогосподарської експлуатації водосховища Іршанське ФОП ОСОБА_1 , відмовлено в задоволенні адміністративного позову. Вважає, що зазначене рішення підтверджує обізнаність позивача про скасування Режиму та подання щодо його скасування (а.с.83-85).

23.08.2019 до відділу документального забезпечення суду у строк та в порядку, визначеному статтею 162 КАС України надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого Державне агентство рибного господарства України позовні вимоги не визнає та просить залишити позов без розгляду. Вказує, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 у справі № 806/2984/18, яке набрало законної сили, встановлено, що позивач був своєчасно обізнаний у скасуванні Режиму, зокрема, із наказом Держрибагентства від 19.04.2017 № 233, що повністю спростовує викладене у позовній заяві у даній справі твердження позивача про те, що він дізнався про наявність наказів із отриманої на адвокатський запит відповіді Держрибагентства від 16.07.2019 № 3-4.1 Д9/2911-19.

Крім того, Держрибагентством згідно із підпунктом 3.3 пункту 3 Інструкції 14.04.2017 було повідомлено позивача та Житомирський рибоохоронний патруль про скасування позивачу режиму рибогосподарської експлуатації водосховища, розташованого в межах Дворищенської сільської ради с.Дворище Володарсько-Волинського району Житомирської області на річці Ірша Коростенського УОС, зокрема, направлено копію наказу від 14.04.2017 № 228, що підтверджується витягом із реєстру відправлення вихідної кореспонденції Держрибагентства.

У зв`язку із цим, підстави для визнання причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними відсутні, а тому відповідно до частини четвертої статті 123 КАС України, позовна заява підлягає залишенню судом без розгляду (а.с.93-98).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Від представника Управління Державного агентства рибного господарства у Житомирській області надійшло клопотання від 03.08.2020 №2-16-9/1108-20 про розгляд справи за наявними матеріалами без участі представника управління.

Ухвалою суду від 03.08.2020 вирішено подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Як вказано позивачем у позовній заяві, предметом оскарження у даній справі є:

- подання Управління Державного агентства рибного господарства у Житомирській області щодо скасування позивачу режимів рибогосподарської експлуатації водосховища, розташованого в межах Дворищенської сільської ради с.Дворище Володарсько-Волинського району Житомирської області на р.Ірша Коростенського УОС та рибогосподарської експлуатації водосховища, розташованого в межах водосховища Іршанське, розташоване в межах Ново-Борівської сільської ради с.Нова Борова Володарсько-Волинського району Житомирської області на річці Ірша Іршанського ГЗК;

- наказ Державного агентства рибного господарства від 14.04.2017 №228 яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 скасовано режим рибогосподарської експлуатації водосховища, розташованого в межах Дворищенської сільської ради с.Дворище, Володарсько-Волинського району Житомирської області на річці Ірша Коростенського УОС

- наказ Державного агентства рибного господарства від 19.04.2017 №233, яким позивачу скасовано режим рибогосподарської експлуатації водосховища, розташованого в межах водосховища Іршанське, розташованого в межах Ново-Борівської сільської ради с.Н.Борова Володарсько-Волинського району Житомирської області на річці Ірша Іршанського ГЗК.

З даним позовом позивач звернувся до суду 25.07.2019.

Частинами першою, другою та третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа дізналася, або повинна була дізнатись про порушення. Зазвичай ці два моменти збігаються, але це не обов`язково. Тому, при визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 05.07.2018 у справі №810/384/17.

Таким чином, законодавством передбачено, що у разі, якщо особа не знала про порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав.

Позивач, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, вказує, що не володів інформацією щодо прийняття оскаржуваних рішень.

Як встановлено судом, оскаржуваними наказами було скасовано позивачу 14.04.2019 режим рибогосподарської експлуатації водосховища, розташованого в межах Дворищенської сільської ради с.Дворище Володарсько-Волинського району Житомирської області на р.Ірша Коростенського УОС та 19.04.2019 режим рибогосподарської експлуатації водосховища, розташованого в межах водосховища Іршанське, розташоване в межах Ново-Борівської сільської ради с.Нова Борова Володарсько-Волинського району Житомирської області на річці Ірша Іршанського ГЗК.

Після скасування вказаних режимів рибогосподарської експлуатації водосховищ ФОП ОСОБА_1 26.04.2019 звернувся до Житомиррибохорони із заявою, де останній повідомляв про підготовку ним документів для послідуючого погодження Режимів рибогосподарської експлуатації Дворищенського та Іршанського водосховищ. При цьому зазначив, що вважає себе користувачем, який традиційно упродовж серпня 2013 року - квітня 2017 року здійснював спеціальне використання ВЖР, провівши у тому числі у 2014 році вселення до водосховищ водних біоресурсів (а.с.47).

Таким чином, позивач був своєчасно обізнаний про скасування режимів рибогосподарської експлуатації водосховищ та мав намір повторно погодити такі режими.

Крім того, при розгляді справи №806/2984/18 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Державного агентства рибного господарства у Житомирській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , Державне агентство рибного господарства України, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, судом встановлено, що наказом Державного агентства рибного господарства України від 19.04.2017 №233 режим рибогосподарської експлуатації водосховища Іршанське скасований. На початку серпня 2017 року ФОП ОСОБА_1 подав до Управління Державного агентства рибного господарства у Житомирській області на погодження Режим рибогосподарської експлуатації Іршанського водосховища (рішення від 20.02.2019, а.с.99-108).

Про обізнаність станом на квітень 2017 року про скасування режимів рибогосподарської експлуатації водосховищ свідчить і відповідь від 25.04.2017 на заяву позивача, де Державне агентство рибного господарства України повідомило, що наказом №233 від 19.04.2017 скасовано режим рибогосподарської експлуатації водосховища, розташованого в межах водосховища Іршанське, розташоване в межах Ново-Борівської сільської ради с.Нова Борова Володарсько-Волинського району Житомирської області на річці Ірша Іршанського ГЗК (а.с.72). Даний лист додано позивачем до позовної заяви, що свідчить про ним отримання даного листа.

Крім того, Держрибагентством 14.04.2017 було повідомлено позивача про скасування позивачу режиму рибогосподарської експлуатації водосховища, розташованого в межах Дворищенської сільської ради с.Дворище Володарсько-Волинського району Житомирської області на річці Ірша Коростенського УОС, зокрема, направлено копію наказу від 14.04.2017 №228, що підтверджується витягом із реєстру відправлення вихідної кореспонденції Держрибагентства (а.с.109).

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що про існування наказів Державного агентства рибного господарства від 14.04.2017 №228 та від 19.04.2017 №233, якими було скасовано режими рибогосподарської експлуатації Іршанського та Дворищенського водосховищ, позивач був обізнаний ще у квітні 2017 року, тоді як з даним позовом звернувся у липні 2019 року, тобто після спливу більше ніж двох років.

Також суд враховує, що подання про скасування режимів рибогосподарської експлуатації Іршанського та Дворищенського водосховищ, які також оскаржуються позивачем, можуть бути предметом дослідження лише разом із наказами, прийнятими за результатом їх розгляду, оскільки такі подання є лише службовими документами, що фіксують висновки контролюючого органу щодо наявності підстав для скасування режимів та не породжують, не змінюють та не звужують прав особи, не покладають на неї відповідальність.

Отже, про існування свого порушеного права позивач був обізнаний ще у квітні 2017 року. При цьому, позивач не був позбавлений можливості витребувати від відповідача усі документи, на підставі яких були прийняті рішення про скасування режимів рибогосподарської експлуатації Іршанського та Дворищенського водосховищ та своєчасно звернутись до суду щодо оскарження таких рішень.

При цьому незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Вказана правова позиція зазначена у постанові Верховного суду від 08 травня 2018 року по справі №344/9166/17.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Надіслання адвокатського запиту щодо отримання документів лише у червні 2019 року не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Інших причин пропуску строку звернення до суду, які є поважними, позивачем не наведено.

Суд також звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Верховний Суд в постанові від 20.12.2018 у справі №504/1937/16-а (№ К/9901/34220/18) зазначив, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також містить положення, відповідно до яких право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (рішення від 22.10.1996 по справі "Стаббігс та інш. проти Великобританії", рішення від 27.02.1980 по справі "Девеер проти Бельгії" ).

Отже, такі строки обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду без поважних причин.

Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги те, що позивачем не наведено обставин, які б свідчили про поважність пропуску строку звернення до суду та матеріали справи свідчать про недотримання позивачем строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що позивачем пропущений строк на звернення до суду без поважних причин, підстав для поновлення цього строку немає, у зв`язку з чим позовна заява підлягає залишенню без розгляду відповідно до вимог ст.123 КАС України.

Керуючись статтями 122, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Клопотання відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Державного агентства рибного господарства у Житомирській області, Державного агентства рибного господарства України про визнання незаконними подань та наказів залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 КАС України та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено 10.08.2020.

Суддя Л.А.Шуляк