Рішення № 90859781, 30.07.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2020 року м. Житомир справа № 240/3567/20

категорія 111030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

з участю секретаря судового засідання Капустинської Г.О.,

представника позивача Семенюк В.В., представника відповідача Домарацької В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003313307 від 02.03.2020;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003323307 від 02.03.2020.

В обґрунтування позову зазначає, що позивач правомірно включив суму ПДВ від придбання зарядних комплексів до складу податкового кредиту листопада 2019 року; обов`язок формування та реєстрації податкової накладної лежить на контрагентові; інформації про залишки готової продукції відповідач не запитував та не аналізував; відповідач не мав права виносити ППР № 0003323307 за формою "ПН".

Пунктом 3 Розділу VI КАС України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, продовжено процесуальні строки щодо подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, розгляду адміністративної справи на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), установленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України та постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 з 22 травня 2020 р. до 31 липня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211.

Ухвалою від 18.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження.

Відповідач подав відзив на позов (а.с.80-89), в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначивши, що придбані позивачем зарядні комплекси вартістю 559650,00 грн. без ПДВ без ПДВ (сума ПДВ - 111 930,00 грн.), в періоді з 01.11.2019 по 30.11.2019 в операціях, що є його господарською діяльністю, не використовувалися; придбана позивачем сировина із Осниківського родовища в кількості 2,725 м3 вартістю без ПДВ 3135,55 грн. (сума ПДВ - 627,11 грн.) та із Анастасіївського родовища в кількості 1,7 м3 вартістю без ПДВ 3046,52 грн. (сума ПДВ - 609,30 грн.) в залишках товарно- матеріальних цінностей станом на 30.11.2019 не рахується та в періоді з 01.11.2019 по 30.11.2019 ним не реалізовувалася і продукція з неї не виготовлялася; тому позивачем в порушення вимог п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, пп. «г» п.198.5 ст.198, пп. «в» п.200.4 ст. 200 ПК України було занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість (рядки 4.1 та 9 податкової декларації з ПДВ) за період з 01.11.2019 по 30.11.2019 в сумі 113 166 грн., що призвело до завищення за період з 01.11.2019 по 30.11.2019 від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 податкової декларації з ПДВ) та від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 податкової декларації з ПДВ) в сумі 113 166 грн.; також позивачем внаслідок зазначеного порушення, в порушення п.198.5 ст.198, п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст. 201 ПК України не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами, які використовувалися в операціях, що не є господарською діяльністю даного платника податку за листопад 2019 року в сумі 113166,41 грн., у зв`язку із чим на нього накладено штраф за п.120-1.2 ст. 120-1 ПК України. Крім того відповідач звертає увагу, що контролюючий орган не встановив порушення щодо правомірності включення сум ПДВ від придбаного вищезазначеного зарядного пристрою до податкового кредиту за листопад 2019, оскільки, вбачаючи викладені позовні вимоги, позивач не розмежовує формування податкового кредиту та декларування сум від`ємного значення, що в подальшому зараховуються до податкового кредиту.

Позивач подав відповідь на відзив (а.с.90-96), в якому наголошує, що цілком правомірно включив суму ПДВ від придбання зарядних комплексів (111930,00 грн.) до складу податкового кредиту листопада 2019 року, а у відповідача відсутні правові підстави для твердження про те, що податковий кредит у цій частині сформовано неправильно; висновок відповідача щодо залишків сировини, як в залишках товарно- матеріальних цінностей станом на 30.11.2019 не рахується та в періоді з 01.11.2019 по 30.11.2019 не реалізовувалася і продукція з неї не виготовлялася є голослівним твердженням, який ґрунтується на його власних припущеннях.

Відповідач подав додаткові пояснення до відзиву (а.с.155-199), які суд розцінює як заперечення на відповідь на відзив, де зазначає, що висновки про невикористання зарядних комплексів, сировини в господарської діяльності, їх кількості та ціни робились з наданої позивачем під час перевірки інформації.

В судовому засіданні:

- представник позивач просив задовольнити позов;

- представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені докази у сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Відповідно висновків акту від 14.02.2020 № 56/06-30-33-07/ НОМЕР_1 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з питань достовірності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за листопад 2019 року." (а.с.11-39), перевіркою встановлено, крім іншого, порушення:

- п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, пп. «г» п.198.5 ст.198, пп. «в» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.10.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, пп.5 п.4, пп.2 та пп.5 п.5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 зі змінами та доповненнями, в результаті чого було занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість (рядки 4.1 та 9 податкової декларації з ПДВ) за період з 01.11.2019 по 30.11.2019 в сумі 113 166 грн., що призвело до завищення за період з 01.11.2019 по 30.11.2019 від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 податкової декларації з ПДВ) та від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 податкової декларації з ПДВ) в сумі 113 166 грн.;

- п.198.5 ст.198, п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями, а саме не складення та не реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведеної податкової накладної за товарами, які використовувалися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, на загальну суму 113 166,41 грн., в тому числі за листопад 2019 року в сумі 113 166,41 грн.

На підставі вказаного акту Головним управлінням ДПС у Житомирській області 02.03.2020 прийняті податкові повідомлення-рішення, якими:

- № 0003313307 (а.с.42) - зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2019 року на 113166 грн.;

- № 0003323307 (а.с.43) - застосовано штраф в сумі 56583,21 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з позовом.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно п. 189.1 ст. 198 ПК України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

В ст.198 ПК України зазначено:

"198.5. Платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку."

Згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пп."в" п. 200.4 ст. 200 ПК України).

Відповідно абз.1 пп.5 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 зі змінами та доповненнями у рядок 16.1 податкової декларації з податку на додану вартість переноситься значення рядка 21 податкової декларації за попередній звітний (податковий) період.

Згідно пп.2 п.5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 зі змінами та доповненнями, якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від`ємне значення, то заповнюється рядок 19 податкової декларації. З рядка 19 визначається сума перевищення від`ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 розділу V ПКУ на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).

Підпунктом 5 пункту 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 зі змінами та доповненнями передбачено, що сума від`ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

Аналіз вказаних норм дає підстави вважати, що платник ПДВ, який не використовує придбаний товар в господарських операціях, зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Як вбачається з акту від 14.02.2020 № 56/06-30-33-07/ НОМЕР_1 (а.с.23-25) та не заперечується позивачем, ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту з ПДВ за листопад 2019 року було включено суму податку на додану вартість в розмірі 111930 грн., сплачену при придбанні зарядного комплексу для одночасного обслуговування чотирьох автомобілів із роз`ємами J1772/Mennekes/ССS/Chademo в кількості 1 шт. та зарядного комплексу для одночасного обслуговування чотирьох автомобілів із роз`ємами J1772/Mennekes/Chademo/Chademo з розділенням потужності в кількості 1 шт., згідно податкової накладної №51 від 18.11.2019 складеної постачальником ПП «Тесла Україна».

З наданих в ході проведення перевірки на запити відповідача від 21.01.2020 №812/14/06-30-33-05 (а.с.159-160), від 27.01.2020 №1119/14/06-30-33-05 (а.с.173-175), від 06.02.2020 №1494/14/06-30-33-05 (а.с.178-182) відповідей позивача №3 від 03.02.2020 (а.с.161-165), № 4 від 03.02.2020 (а.с.175-177), № 5 від 07.02.2020 (а.с.188-198) вбачається, що вищезазначені зарядні комплекси для проведення господарської діяльності не використовуються, придбані для здачі в оренду, однак станом на 07.02.2020 в оренду не здаються.

Суд звертає увагу, що позивачем доказів використання в господарській діяльності в листопаді 2019 року зарядного комплексу для одночасного обслуговування чотирьох автомобілів із роз`ємами J1772/Mennekes/ССS/Chademo в кількості 1 шт. та зарядного комплексу для одночасного обслуговування чотирьох автомобілів із роз`ємами J1772/Mennekes/Chademo/Chademo з розділенням потужності в кількості 1 шт. до перевірки і суду надано не було, а тому ФОП ОСОБА_1 повинен був відобразити в податковій декларації з ПДВ за листопад 2019 року податкові зобов`язання в сумі 111930 грн., чого не зробив, що призвело до завищення на цю суму за період з 01.11.2019 по 30.11.2019 від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду та від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до акту від 14.02.2020 № 56/06-30-33-07/2606900154 (а.с.25-29) та наданих в ході проведення перевірки на запити відповідача від 21.01.2020 №812/14/06-30-33-05 (а.с.159-160), від 06.02.2020 №1494/14/06-30-33-05 (а.с.178-182) відповідей позивача №3 від 03.02.2020 (а.с.161-165), № 5 від 07.02.2020 (а.с.188-198), останній придбану сировину (товарно-матеріальні цінності) із Осниківського родовища в кількості 2,725 м3 вартістю без ПДВ 3135,55 грн. (сума ПДВ - 627,11 грн.) та із Анастасіївського родовища в кількості 1,7 м3 вартістю без ПДВ 3046,52 грн. (сума ПДВ - 609,30 грн.) в періоді з 01.11.2019 по 30.11.2019 не реалізовував і продукції з неї не виготовляв, тобто в господарській діяльності не використовував, а тому був зобов`язаний відобразити в податковій декларації з ПДВ за листопад 2019 року податкові зобов`язання в сумі 1 236,41 грн., чого не зробив, що призвело до завищення на цю суму за період з 01.11.2019 по 30.11.2019 від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду та від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З акту від 14.02.2020 № 56/06-30-33-07/ НОМЕР_1 видно та позивачем не заперечується, що ним не складалась та не реєструвалась в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПК України для такої реєстрації, зведену податкова накладної за товарами, які використовувалися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, за листопад 2019 року на суму ПДВ 113166,41 грн.

Згідно п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України, відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної, або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

Щодо твердження позивача, що відповідач не мав права виносити податкове повідомлення-рішення № 0003323307 від 02.03.2020 за формою "ПН", то суд вважає його хибним, оскільки відповідно до п.2 Розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, податкове повідомлення-рішення складається за формою "ПН" у разі необхідності складання та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї у випадках, передбачених Кодексом.

Таким чином, перевіривши в межах доводів позовної заяви спірні рішення на відповідність приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, суд вважає, що вони прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому відмовляє в задоволенні позову.

Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Відмовити в задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код 43142501) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк

Повне судове рішення складене 10 серпня 2020 року