Рішення № 90859764, 06.08.2020, Богуславський районний суд Київської області

гСправа № 358/798/20 Провадження № 2/358/515/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2020 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Тітова М.Б.

за участю:

секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визнання права власності на нежитлове приміщення в порядку набувальної давності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право власності в порядку набувальної давності на нежиле приміщення №2 під літ А, загальною площею 287,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням виконавчого комітету Шупиківської сільської ради Богуславського району Київської області № 63 від 18 листопада 2009 року було визнано право власності на нежитлове приміщення (комора) загальною площею 287,8 кв.м., яке знаходиться по АДРЕСА_2 за громадянами: ОСОБА_5 -25/100 частини; ОСОБА_4 - 6/100 частини; ОСОБА_1 -11/100 частини; ОСОБА_6 - 54/100 частини; ОСОБА_8 - 4/100 частини. На підставі вказаного рішення було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Право власності у частках було зареєстровано, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно виданого КП КОР «Білоцерківське міжміське БТІ» від 14.01.2010 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 померла про що виконавчим комітетом Шупиківської сільської ради Богуславського району Київської області складено відповідний актовий запис №1.

Після її смерті до приватного нотаріуса Богуславського нотаріального округу із заявами про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 .

Позивач зазначає, що з 2010 року він добросовісно, відкрито безперервно володіє, користується та доглядає за вказаним нежитловим приміщенням АДРЕСА_3 , здійснює поточний ремонт будівлі та утримує його і на сьогоднішній день залишається єдиним добросовісним володільцем і користувачем, що підтверджується актом складеним комісією в складі депутатів Шупиківської сільської ради від 19 червня 2020 року, а тому вважає, що визнання за ним права власності на дане нежитлове приміщення не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Посилаючись на положення ст.ст. 328 ч. 1, 344 ЦК України позивач просить задовольнити його вимоги.

Представник позивача ОСОБА_9 подала до суду заяву, в якій просить справу розглянути без її участі та без участі позивача, а також зазначила, що позов підтримує в повному обсязі.

Відповідачі : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судове засідання не з`явились, однак надіслали до суду заяви, в яких позов визнали та просили його задовольнити і розглянути справу без їх участі.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши письмові докази надані позивачкою, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 14.01.2010 року підтверджується факт, що нежиле приміщення №2 під літ А, загальною площею 287,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 належить: ОСОБА_5 -25/100 частини; ОСОБА_4 - 6/100 частини; ОСОБА_1 - 11/100 частини; ОСОБА_6 - 54/100 частини; ОСОБА_8 - 4/100 частини.

ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 про що виконавчим комітетом Шупиківської сільської ради Богуславського району Київської області складено відповідний актовий запис №1.

Після її смерті до приватного нотаріуса Богуславського нотаріального округу із заявами про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , які прийняли спадщину, в тому числі 4/100 частини вищевказаного нежитлового приміщення.

Актом складеним комісією в складі депутатів Шупиківської сільської ради від 19 червня 2020 року підтверджується що ОСОБА_1 з 2010 року добросовісно, відкрито безперервно володіє, користується та доглядає за вказаним нежитловим приміщенням АДРЕСА_3 , здійснює поточний ремонт будівлі та утримує його і на сьогоднішній день залишається єдиним добросовісним володільцем і користувачем даного приміщення.

Згідно даних технічного паспорта на нежитлове приміщення АДРЕСА_3 , що виготовлений білоцерківським міжміським бюро технічної інвентаризації, нежитлове приміщення № 2, яке розташоване по АДРЕСА_2 має такі технічні характеристики: загальна площа - 287,80 кв.м., площа основи 328,10 кв.м.

Задовольняючи вимоги позивача суд керується наступними положеннями чинного законодавства, які регулюють виниклі правовідносини.

Відповідно до статті 41 Конституцції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконністю набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.5 ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно володіє майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність).

Відповідно до ч. 4 ст. 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Пунктом 9 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справа №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз`яснено, що відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Позивач надав суду достатні та допустимі докази, якими підтверджується факт добросовісного і відкритого користування нерухомим майном на протязі більше 10 років, отже визнання права власності за позивачем на нежиле приміщення №2 під літ А, загальною площею 287,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Згідно положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України про судовий збір.

Оскільки відповідачами позов визнано під час підготовчого судового засідання до початку розгляду справи по суті, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 818 гривень 70 коп.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 11, 142 ч.1, 200, 206, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 16, 328 ч. 1, 344 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності за набувальною давністю на нежиле приміщення №2 під літ А, загальною площею 287,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Богуславському районі Київської області, код ЄДРПОУ 37556042, що розташоване за адресою: Київська обл., м. Богуслав, вул. Франка, 4 повернути позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого 10.07.2020 року, згідно квитанції № 34 на р/р НОМЕР_2 , в ТВБВ 10026/638 філії ГУ по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк ", що становить 818 гривень 70 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: суддя М. Б. Тітов