Рішення № 90859603, 13.02.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2020 р. Справа№200/12991/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

за участю

секретаря судового засідання Дьяченка Є.І.,

розглянув в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

07 листопада 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач, Маріупольське ОУ ПФУ), надісланий на адресу суду 01 листопада 2019 року, в якому позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського ОУ ПФУ про відмову у призначенні пенсії від 19 жовтня 2018 року № 65;

- зобов`язати Маріупольське ОУ ПФУ зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи, зазначені у трудовій книжці;

- зобов`язати Маріупольське ОУ ПФУ призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з моменту подання заяви з 10 лютого 2018 року (а.с. 1-5).

І. Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

12 листопада 2019 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі № 200/12991/19-а; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву, витребував у відповідача докази.

Цією ж ухвалою суд задовольнив клопотання позивача та відстрочив сплату судового забору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі.

Питання дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, а в разі, якщо такий строк пропущено, - поважності причин його пропуску та наявності підстав для його поновлення, суд вирішив розглянути на стадії судового розгляду після встановлення відповідних фактичних обставин (а.с. 1-3).

10 грудня 2019 року суд постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 13 січня 2020 року (а.с. 95).

13 січня 2020 року суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до розгляду по суті на 13 лютого 2020 року (а.с. 107).

Про дату, час і місце проведення судового засідання учасники справи повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що підтверджено рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 113-114).

Учасники справи/їх представники в судове засідання не з`явилися.

Відповідач надав заяву про розгляд справи за відсутності його представника (а.с. 115).

Враховуючи, що участь у судовому засіданні є правом учасника справи, передбаченим п. 2 ч. 3 ст. 44 КАС України, а також відсутність встановлених ст. ст. 205, 223 КАС України підстав для відкладення розгляду справи, справа розглянута за відсутності учасників справи.

На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІ. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 19 жовтня 2018 року відповідач прийняв рішення № 65, яким відмовив йому в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Позивач вважає це рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно порушує його конституційне право на пенсійне забезпечення.

Позивач доводить, що на день досягнення пенсійного віку його загальний страховий стаж становив 26 років 10 місяців 02 дні, що підтверджено відповідними записами в трудовій книжці, тобто він набув право на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).

За розрахунком Маріупольського ОУ ПФУ на день досягнення пенсійного віку страховий стаж ОСОБА_1 становив 20 років 10 місяців 01 день, при цьому відповідач на зазначив, які саме періоди роботи ним враховані під час його обчислення.

Відповідач не зарахував до страхового стажу періоди роботи у колгоспі з 03 травня 1984 року по 14 жовтня 1984 року та з 18 травня 1985 року по 29 жовтня 1985 року на тій підставі, що вони не підтверджені вихододнями.

Позивач вважає, що, вирішуючи питання призначення пенсії, відповідач не дотримався справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, оскільки не використав надані законом повноваження для з`ясування тих чи інших обставин, що мають значення для прийняття рішення, не використав всі свої повноваження для повного, всебічного, добросовісного розгляду заяви про призначення пенсії з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому просить задовольнити позов (а.с. 4-7).

Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.

Правомірність свого рішення відповідач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 претендував на призначення пенсії за віком на підставі ст. 26 Закону № 1058, однак у нього відсутній необхідний страховий стаж.

Відповідач зазначає, що не зарахував до страхового стажу періоди роботи позивача в колгоспі з 03 травня 1984 року по 14 жовтня 1984 року та з 18 травня 1985 року по 29 жовтня 1985 року, оскільки вони не підтверджені вихододнями.

Відповідач доводить, що до набрання чинності Законом № 1058 пенсії на загальних підставах призначались згідно із Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788), ст. 56 якого передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі членства в колгоспах, незалежно від характеру, тривалості роботи і перерв. При цьому при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Основним документом про трудову діяльність членів колгоспу є трудова книжка колгоспника, в яку вносились відомості про трудову участь колгоспника у громадському господарстві, зокрема прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі, його виконання. Якщо колгоспник не виробив обов`язковий мінімум трудової участі в громадському господарстві з причин, визнаних правлінням чи загальними зборами колгоспників поважними, адміністрація колгоспу вносила відповідні записи до трудової книжки.

В разі відсутності рішення правління колгоспу або загальних зборів колгоспників або правонаступника про зарахування певного року до стажу роботи через невиконання встановленого мінімуму трудової участі в колективному господарстві з поважної причини, обчислення страхового стажу проводиться за фактичною тривалістю в такому порядку: загальна кількість відпрацьованих людиноднів ділиться на 25,4.

У випадку відсутності трудової книжки колгоспника або в разі відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж колгоспника підтверджується довідкою господарства, в якому набуто стаж, або довідкою правонаступника. В разі ліквідації господарства колгоспний стаж підтверджується довідками архівних установ.

Крім того, покликаючись на ст. 24 Закону № 1058, відповідач стверджував, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особам підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж, набутий до 01 січня 2004 року підтверджується трудовою книжкою та документами, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Відповідач відзначав, що згідно з даними реєстру застрахованих осіб у ОСОБА_1 є періоди (місяці), за які відсутні дані про сплату страхових внесків.

З цієї причини страховий стаж ОСОБА_1 обчислений відповідно до норм чинного законодавства з врахуванням записів про періоди роботи в трудовій книжці та відповідно до даних, що містяться в реєстрі застрахованих осіб.

Відповідач вказує на те, що рішення про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058 прийнято у зв`язку з відсутністю у позивача необхідного страхового стажу.

Окремо відповідач зауважив, що позовні вимоги в частині зобов`язання зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи, зазначені у трудовій книжці, не в повній мірі обґрунтовані, не конкретизовано які саме періоди роботи необхідно зарахувати до загального страхового стажу, що може призвести до неправильного висновку суду щодо правомірності дій відповідача.

На цих підставах відповідач просив відмовити в позові (а.с. 50-52).

ІІІ. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС України суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС України кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив таке.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Приморським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 25 жовтня 2000 року (а.с. 8-10), реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 (а.с. 10).

З 05 січня 1987 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в його паспорті (а.с. 10).

Відповідач - Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код:42171861, місцезнаходження: 87548, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Зелінського, буд. 27а) зареєстроване як юридична особа 31 травня 2018 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) внесений запис за номером 1 274 134 0000 015352; в стані припинення не перебуває (а.с. 37-38).

Матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 (а.с. 54-86) свідчать, що 15 червня 2018 року позивач звернувся до Маріупольського ОУ ПФУ з заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 62).

Разом з заявою про призначення пенсії від 15 червня 2018 року, зареєстрованою за № 2961, позивач надав такі документи: довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, документи про місце проживання (реєстрації) особи, паспорт, трудову книжку та військовий квиток, що відображено в розписці-повідомленні (а.с. 64, 65-75).

При цьому суд зауважує, що в розписці-повідомленні відсутні будь-які відмітки, які б свідчили, що для вирішення порушеного ОСОБА_1 питання посадові особи Маріупольського ОУ ПФУ пропонували останньому подати додаткові документи, зокрема для підтвердження певних періодів роботи, виконання ним нормативу мінімальної трудової участі тощо.

19 жовтня 2018 року в. о. начальника Маріупольського ОУ ПФУ Кравець І.І. за участю начальника відділу з призначення, перерахунку та виплати пенсій № 2 Холод Н.М., головних спеціалістів Мосіної О.М. та Лук`янової О.П., начальника юридичного відділу Блюм К.М. розглянув заяву ОСОБА_1 від 15 червня 2018 року № 2961 про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058 та прийняв рішення № 65 про відмову в призначенні пенсії.

Рішення про відмову в призначенні пенсії відповідач обґрунтував таким.

ОСОБА_1 для призначення пенсії подані наступні документи: трудова книжка НОМЕР_3 , військовий квиток НОМЕР_4 від 03 травня 1976 року, паспорт, ідентифікаційний код, дані персоніфікованого обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону № 1058 у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: по 31 грудня 2018 року - від 15 до 25 років; з 01 січня 2021 року по 31 грудня 20121 року - від 18 до 28 років.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою-третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою-третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку.

Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою-третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Відповідач вказував на те, що за результатами розгляду наданих документів страховий стаж ОСОБА_1 на дату досягнення пенсійного віку, а саме на 11 лютого 2018 року, склав 20 років 10 місяців 01 день.

Маріупольське ОУ ПФУ зауважило, що зарахувало до загального стажу період військової служби позивача, незважаючи на відсутність у військовому квитку підпису його власника.

Разом з цим позивачеві не зараховано стаж у колгоспі з 03 травня 1984 року по 14 жовтня 1984 року та з 18 травня 1985 року по 29 жовтня 1985 року, оскільки ці періоди не підтверджені вихододнями.

Згідно зі ст. 56 Закону № 1788 робота в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

З наведених вище підстав Маріупольським ОУ ПФУ прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу на дату досягнення пенсійного віку.

Позивачу роз`яснено, що у разі незгоди з прийнятим рішенням воно може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку (а.с. 29, 55-56).

Матеріали пенсійної справи містять супровідний лист від 09 листопада 2018 року № 15121/034-1/15 про направлення рішення про відмову у призначенні пенсії надіслане на адресу позивача (а.с. 86).

Водночас докази вручення цього рішення позивачеві під особистий підпис або докази поштового відправлення в матеріалах пенсійної справи відсутні.

18 квітня 2019 року та 08 серпня 2019 року ОСОБА_1 звертався до Маріупольського ОУ ПФУ з приводу відмови у призначенні йому пенсії за віком (а.с. 27, 87, 89).

Листами від 22 квітня 2019 року № 627/К-19-01-02 та від 14 серпня 2019 року № 20086/34-1/02 Маріупольське ОУ ПФУ повідомило, що за наслідками розгляду поданих ним документів встановлено, що на дату досягнення пенсійного віку - 11 лютого 2018 року його страховий стаж склав 20 років 10 місяців 01 день.

За таких обставин рішенням від 19 жовтня 2018 року № 65 позивачеві відмовлено в призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», про що свідчить лист відповідача від 14 серпня 2019 року № 20086/34-1/02 (а.с. 28, 88, 90).

30 серпня 2019 року разом з листом від 14 серпня 2019 року № 20086/34-1/02 Маріупольське ОУ ПФУ надіслало на адресу позивача рішення від 19 жовтня 2018 року № 65, про що свідчить штамп підприємства поштового зв`язку на конверті, в якому здійснено поштове відправлення (а.с. 30).

Суд зауважує, що в рішенні Маріупольського ОУ ПФУ від 19 жовтня 2018 року № 65 відсутня вказівка на те, які саме періоди роботи ОСОБА_1 , підтверджені записами в його трудовій книжці, не були зараховані до його стажу, що дає право на пенсію відповідно до ст. 26 Закону № 1058, та з якої причини (за винятком періодів роботи у колгоспі з 03 травня 1984 року по 14 жовтня 1984 року та з 18 травня 1985 року по 29 жовтня 1985 року).

Як свідчить розрахунок страхового стажу, здійснений Маріупольським ОУ ПФУ, страховий стаж ОСОБА_1 становить 20 років 10 місяців 01 день.

До страхового стажу зараховані такі періоди роботи: 26 серпня 1975 року - 23 квітня 1976 року - 7 місяців 28 днів; 05 травня 1976 року - 06 травня 1979 року - військова служба - 3 роки 0 місяців 2 дні; 13 листопада 1979 року - 26 квітня 1982 року - 2 роки 5 місяців 14 днів; 24 травня 1982 року - 29 вересня 1982 року - 4 місяці 6 днів; 03 грудня 1982 року - 25 квітня 1984 року - 1 рік 4 місяці 23 дні; 12 квітня 1986 року - 10 жовтня 1986 року - робота в колгоспі - 5 місяців 29 днів; 10 травня 1987 року - 26 жовтня 1987 року - робота в колгоспі - 5 місяців 17 днів; 24 січня 1988 року - 20 січня 1989 року - 11 місяців 27 днів; 07 лютого 1991 року - 07 квітня 1991 року - 2 місяці 1 день; 06 березня 1992 року - 29 квітня 1992 року - 1 місяць 24 дні; 01 квітня 1999 року - 30 червня 1999 року - 3 місяці 0 днів; 01 липня 1999 року - 31 січня 2003 року - 3 роки 7 місяців 0 днів; 01 березня 2003 року - 31 грудня 2003 року - 10 місяців 0 днів; 01 січня 2004 року - 21 березня 2006 року - 2 роки 2 місяці 21 день; 01 квітня 2006 року - 12 червня 2006 року - 2 місяці 12 днів; 01 липня 2006 року - 19 липня 2006 року - 0 місяців 19 днів; 01 травня 2007 року - 18 травня 2007 року - 0 місяців 18 днів; 01 червня 2007 року - 18 червня 2007 року - 0 місяців 18 днів; 01 липня 2007 року - 17 липня 2007 року - 0 місяців 17 днів; 01 серпня 2007 року - 17 серпня 2007 року - 0 місяців 17 днів; 01 вересня 2007 року - 17 вересня 2007 року - 0 місяців 17 днів; 01 жовтня 2007 року - 17 жовтня 2007 року - 0 місяців 17 днів; 01 листопада 2007 року - 16 листопада 2007 року - 0 місяців 16 днів; 01 грудня 2007 року - 17 грудня 2007 року - 0 місяців 17 днів; 01 січня 2008 року - 15 січня 2008 року - 0 місяців 15 днів; 01 лютого 2008 року - 14 лютого 2008 року - 0 місяців 14 днів; 01 березня 2008 року - 15 березня 2008 року - 0 місяців 15 днів; 01 квітня 2008 року - 14 квітня 2008 року - 0 місяців 14 днів; 01 травня 2008 року - 15 травня 2008 року - 0 місяців 15 днів; 01 червня 2008 року - 14 червня 2008 року - 0 місяців 14 днів; 01 липня 2008 року - 14 липня 2008 року - 0 місяців 14 днів; 01 серпня 2008 року - 14 серпня 2008 року - 0 місяців 14 днів; 11 квітня 2009 року - 07 вересня 2009 року - 4 місяці 27 днів; 01 жовтня 2014 року - 09 жовтня 2014 року - 0 місяців 09 днів; 30 липня 2015 року - 31 травня 2018 року - 2 роки 5 місяців 1 день (а.с. 57-60).

За розрахунком Маріупольського ОУ ПФУ за наявності страхового 20 років 10 місяців 01 день ОСОБА_1 набуде право на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058 11 лютого 2021 року (а.с. 61).

Як свідчать індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 (форма ОК-5) з урахуванням сплати страхових внесків страховий стаж позивача за 2004 рік становить: за січень - 31 день, лютий - 29, березень 31, квітень - 30, травень - 31, червень - 30, липень - 31, серпень - 31, вересень - 30, жовтень - 31, листопад - 30, грудень - 31; за 2005 рік за січень - 31 день, лютий - 28, березень 31, квітень - 30, травень - 31, червень - 30, липень - 31, серпень - 31, вересень - 30, жовтень - 31, листопад - 30, грудень - 31; за 2006 рік за січень - 31 день, лютий - 28, березень 21, квітень - 30, травень - 31, червень - 12, липень - 19; за 2007 рік за травень - 18, червень - 18, липень - 17, серпень - 17, вересень - 17, жовтень - 17, листопад - 16, грудень - 17; за 2008 рік за січень - 15 днів, лютий - 14, березень 15, квітень - 14, травень - 14, червень - 14, липень - 14, серпень - 14; за 2009 рік за квітень - 20, травень - 31, червень - 30, липень - 31, серпень - 31, вересень - 7; за 2014 рік за жовтень - 9 днів; за 2015 рік за липень - 1 день, серпень - 31, вересень - 30, жовтень - 31, листопад - 30, грудень - 31; за 2016 рік за січень - 31 день, лютий - 29, березень 31, квітень - 30, травень - 31, червень - 30, липень - 31, серпень - 31, вересень - 30, жовтень - 31, листопад - 30, грудень - 31; за 2017 рік за січень - 31 день, лютий - 28, березень 31, квітень - 30, травень - 31, червень - 30, липень - 31, серпень - 31, вересень - 30, жовтень - 31, листопад - 30, грудень - 31; за 2018 рік за січень - 31 день, лютий - 29, березень 31, квітень - 30, травень - 31, червень - 30 (а.с. 79-82).

З приводу конкретних періодів роботи ОСОБА_1 , записи про які містяться в трудовій книжці НОМЕР_3 (а.с. 11-20), та їх зарахування/не зарахування до страхового стажу позивача суд встановив такі обставини:

Запис 1 - 26 серпня 1975 року на підставі наказу від 26 серпня 1975 року № 95-л ОСОБА_1 прийнятий учнем слюсаря-електрика по ремонту електричного обладнання до Ждановського трамвайно-тролейбусного управління.

Запис 2 - 14 січня 1976 року на підставі наказу від 21 січня 1976 року № 12 присвоєний 1 розряд слюсаря електрика по ремонту електричного обладнання.

Запис 3 - 12 квітня 1976 року звільнений з ініціативи працівника на підставі наказу від 09 квітня 1976 року № 65.

Запис 4 - на підставі наказу від 14 квітня 1976 року № 68 наказ про звільнення скасований.

Запис 5 - 23 квітня 1976 року на підставі наказу від 26 квітня 1976 року № 77 звільнений у зв`язку з призовом на військову службу за п. 3 ст. 36 Кодексу законів про працю УРСР.

Період роботи з 26 серпня 1975 року по 23 квітня 1976 року становить 7 місяців 29 днів, відповідачем до страхового стажу зараховано - 7 місяців 28 днів.

Запис 6 - 05 травня 1976 року по 06 травня 1979 року служба в лавах Радянської Армії, запис внесений на підставі військового квитка серії НОМЕР_4 .

Період роботи з 05 травня 1976 року по 06 травня 1979 року становить 3 роки 0 місяців 2 дні, відповідачем до страхового стажу зараховано - 3 роки 0 місяців 2 дні.

Запис 7 - 13 листопада 1979 року на підставі наказу від 14 листопада 1979 року № 440/к зарахований учнем матроса м/б «П. Галактіонов» Ждановського морського торговельного порту.

Запис 8 - 21 січня 1980 року на підставі наказу від 21 січня 1980 року № 45/к переведений матросом 1 класу банових загороджень.

Запис 9 - 01 березня 1980 року на підставі наказу від 01 березня 1980 року № 105/к переведений матросом 1 класу п/х «Буревісник».

Запис 10 - 01 квітня 1981 року на підставі наказу від 01 квітня 1981 року № 177/к переведений мотористом 1 класу - матросом 1 класу п/х «Буревісник».

Запис 11 - 26 квітня 1982 року на підставі наказу від 30 квітня 1982 року № 245/к звільнений за ст. 38 Кодексу законів про працю УРСР за власним бажанням.

Період роботи з 13 листопада 1979 року по 26 квітня 1982 року становить 2 роки 5 місяців 14 днів, відповідачем зараховано до страхового стажу - 2 роки 5 місяців 14 днів.

Запис 12 - 24 травня 1982 року на підставі наказу від 14 червня 1982 року № 19-к прийнятий до радгоспу «Мещеряковський» робочим з вирощування буряка.

Запис 13 - 29 вересня 1982 року на підставі наказу від 29 вересня 1982 року № 32-к звільнений з радгоспу у зв`язку з закінченням роботи.

Період роботи з 24 травня 1982 року по 29 вересня 1982 року становить 4 місяці 6 днів, відповідачем зараховано до страхового стажу - 4 місяці 6 днів.

Запис 14 - 03 грудня 1982 року на підставі наказу від 03 грудня 1982 року № 705/к зарахований мотористом 2 класу б/б «Самарканд» Ждановського морського торговельного порту.

Запис 15 - 14 квітня 1983 року на підставі наказу від 14 квітня 1983 року № 279/к переведений помповим машиністом-матросом 2 класу б/б «Самарканд».

Запис 16 - 01 липня 1983 року на підставі наказу від 01 липня 1983 року № 466/к переведений матросом 1 класу т/х «Буревісник».

Запис 17 - 25 квітня 1984 року на підставі наказу від 24 квітня 1984 року № 264/к звільнений за ст. 38 Кодексу законів про працю УРСР за власним бажанням.

Період роботи з 03 грудня 1982 року по 25 квітня 1984 року становить 1 рік 4 місяці 23 дні, відповідачем зараховано до страхового стажу - 1 рік 4 місяці 23 дні.

Запис 18 - 03 травня 1984 року на підставі протоколу № 4 від 16 травня 1984 року прийнятий в колгосп «Знамя коммунизма» М-Курганського району Ростовської області тимчасово на вирощування баштана.

Запис 19 - 14 жовтня 1984 року припинив роботу в колгоспі «Знамя коммунизма» по завершенню робіт, підстава внесення запису - завершення виконання договірних робіт.

Період з 03 травня 1984 року по 14 жовтня 1984 року 5 місяців 12 днів; до страхового стажу відповідачем цей період не зарахований.

Запис 20 - 18 травня 1985 року на підставі протоколу № 5 від 18 травня 1985 року прийнятий на тимчасову роботу з вирощування баштана в колгоспі «Знамя коммунизма» М-Курганського району Ростовської області.

Запис 21 - 29 жовтня 1985 року припинив роботу в колгоспі «Знамя коммунизма» по завершенню робіт, підстава внесення запису - завершення виконання договірних робіт.

Період роботи з 18 травня 1985 року по 29 жовтня 1985 року становить 5 місяців 12 днів; до страхового стажу відповідачем цей період не зарахований.

Запис 22 - 10 травня 1987 року на підставі наказу № 5 від 10 травня 1987 року прийнятий тимчасово за договором в бригаду по вирощуванню баштана сім`яного в колгоспі «Знамя коммунизма» М-Курганського району Ростовської області.

Запис 23 - 26 жовтня 1987 року на підставі наказу від 26 жовтня 1987 року № 10 вибув з колгоспу «Знамя коммунизма» у зв`язку з припиненням робіт.

Період роботи з 10 травня 1987 року по 26 жовтня 1987 року становить 5 місяців 17 днів, відповідачем зараховано до страхового стажу - 5 місяців 17 днів.

Запис 24 - 12 квітня 1986 року на підставі наказу від 15 квітня 1986 року № 4 прийнятий тимчасово за договором в бригаду по вирощуванню баштана сім`яного в колгоспі «Знамя коммунизма» М-Курганського району Ростовської області.

Запис 25 - 10 жовтня 1986 року на підставі наказу від 10 жовтня 1986 року № 10 вибув з колгоспу «Знамя коммунизма» у зв`язку з завершенням робіт.

Період роботи з 12 квітня 1986 року по 10 жовтня 1986 року становить 5 місяців 29 днів, відповідачем зараховано до страхового стажу - 5 місяців 29 днів.

Запис 26 - 24 січня 1988 року на підставі наказу від 20 січня 1988 року № 14к прийнятий тимчасово слюсарем-електриком в Ждановський трест їдалень та ресторанів № 1.

Запис 27 - 20 січня 1989 року на підставі наказу від 23 січня 1989 року № 13к звільнений у зв`язку із закінченням строку тимчасових робіт.

Період роботи з 24 січня 1988 року по 20 січня 1989 року становить 11 місяців 28 днів, відповідачем зараховано до страхового стажу - 11 місяців 27 днів.

Запис 28 - 07 лютого 1991 року на підставі протоколу зборів від 07 лютого 1991 року № 2 прийнятий на роботу до кооперативу «Весна» теслярем.

Запис 29 - 07 квітня 1991 року на підставі протоколу зборів від 07 квітня 1991 року № 4 звільнений за ст. 38 Кодексу законів про працю УРСР за власним бажанням.

Період роботи з 07 лютого 1991 року по 07 квітня 1991 року становить 2 місяці 1 день, відповідачем зараховано до страхового стажу - 2 місяці 1 день.

Запис 30 - 06 березня 1992 року на підставі наказу від 06 березня 1992 року № 13 прийнятий сторожем до відділу охорони Приморського РВВС.

Запис 31 - 29 квітня 1992 року на підставі наказу від 28 квітня 1992 року № 23 звільнений за ст. 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням.

Період роботи з 06 березня 1992 року по 29 квітня 1992 року становить 1 місяць 24 дні, відповідачем зараховано до страхового стажу - 1 місяць 24 дні.

Запис 32 - 06 лютого 1995 року на підставі наказу від 06 лютого 1995 року № 9 прийнятий на роботу до виробничо-комерційної фірми «Понтос» шліфувальником.

Запис 33 - 01 січня 1996 року на підставі наказу від 01 січня 1996 року № 1 зарахований до списочного складу товариства з обмеженою відповідальністю «Азов-Піндос-СТМ» за переведенням з виробничо-комерційної фірми «Понтос» каменотесом.

Запис 34 - 19 березня 1998 року на підставі наказу від 19 березня 1998 року № 2 звільнений за власним бажанням.

Період роботи з 06 лютого 1995 року по 19 березня 1998 року становить 3 роки 1 місяць 14 днів; до страхового стажу відповідачем цей період не зарахований.

Запис 35 - 01 квітня 1999 року на підставі наказу від 07 квітня 1999 року № 17-к прийнятий до товариства з обмеженою відповідальністю «Маштехніка» машиністом полірувальної установки в КОЦ.

Запис 36 - 01 липня 1999 року на підставі наказу від 27 липня 1999 року № 44-к звільнений за переведенням до приватного підприємства «Яхонт» на підставі п. 5 ст. 36 Кодексу законів про працю України.

Період роботи з 01 квітня 1999 року по 30 червня 1999 року становить 3 місяці 0 днів, відповідачем зараховано до страхового стажу - 3 місяці 0 днів.

Запис 37 - 01 липня 1999 року на підставі наказу від 02 липня 1999 року № 2 прийнятий до приватного підприємства «Яхонт» за переведенням з товариства з обмеженою відповідальністю «Маштехніка» шліфувальником-нормувальником каменю.

Запис 38 - 14 березня 2009 року на підставі наказу від 14 березня 2009 року № 1-к звільнений за ст. 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням.

Період роботи з 01 липня 1999 року до 14 березня 2009 року в календарному обчисленні становить 09 років 08 місяців 14 днів, відповідачем до страхового стажу зараховано періоди: з 01 липня 1999 року - 31 січня 2003 року - 3 роки 7 місяців 0 днів; 01 березня 2003 року - 31 грудня 2003 року - 10 місяців 0 днів; 01 січня 2004 року - 21 березня 2006 року - 2 роки 2 місяці 21 день; 01 квітня 2006 року - 12 червня 2006 року - 2 місяці 12 днів; 01 липня 2006 року - 19 липня 2006 року - 0 місяців 19 днів; 01 травня 2007 року - 18 травня 2007 року - 0 місяців 18 днів; 01 червня 2007 року - 18 червня 2007 року - 0 місяців 18 днів; 01 липня 2007 року - 17 липня 2007 року - 0 місяців 17 днів; 01 серпня 2007 року - 17 серпня 2007 року - 0 місяців 17 днів; 01 вересня 2007 року - 17 вересня 2007 року - 0 місяців 17 днів; 01 жовтня 2007 року - 17 жовтня 2007 року - 0 місяців 17 днів; 01 листопада 2007 року - 16 листопада 2007 року - 0 місяців 16 днів; 01 грудня 2007 року - 17 грудня 2007 року - 0 місяців 17 днів; 01 січня 2008 року - 15 січня 2008 року - 0 місяців 15 днів; 01 лютого 2008 року - 14 лютого 2008 року - 0 місяців 14 днів; 01 березня 2008 року - 15 березня 2008 року - 0 місяців 15 днів; 01 квітня 2008 року - 14 квітня 2008 року - 0 місяців 14 днів; 01 травня 2008 року - 15 травня 2008 року - 0 місяців 15 днів; 01 червня 2008 року - 14 червня 2008 року - 0 місяців 14 днів; 01 липня 2008 року - 14 липня 2008 року - 0 місяців 14 днів; 01 серпня 2008 року - 14 серпня 2008 року - 0 місяців 14 днів.

Запис 39 - 13 квітня 2009 року на підставі наказу від 13 квітня 2009 року № 03-к прийнятий до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма КМК» електрозварювальником.

Запис 40 - 07 вересня 2009 року на підставі наказу від 07 вересня 2009 року № 24-к звільнений на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням.

Період роботи з 13 квітня 2009 року по 07 вересня 2009 року в календарному обчисленні становить 4 місяці 26 днів; відповідачем до страхового стажу зарахований період з 11 квітня 2009 року - 07 вересня 2009 року -4 місяці 27 днів.

Крім того, відповідачем до страхового стажу зарахований період з 01 жовтня 2014 року - 09 жовтня 2014 року - 0 місяців 9 днів.

Запис 41 - 01 серпня 2015 року на підставі наказу від 31 липня 2015 року № 30 прийнятий до господарського товариства «Агрофірма «Шлях Ілліча» підсобним робочим.

Період роботи з 01 серпня 2015 року по 10 лютого 2018 року (тобто на дату досягнення позивачем 60 років) становить 2 роки 6 місяців 10 днів, відповідачем зараховано до страхового стажу період з 30 липня 2015 року - 31 травня 2018 року - 2 роки 5 місяців 1 день.

Суд вважає за необхідне зауважити, що разом з заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 подав трудову книжку, про що свідчить розписка-повідомлення від 15 червня 2018 року № 2961, складена спеціалістом ОСОБА_2 (а.с. 64).

Трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 містить записи про періоди його роботи на 2-19 та 42-47 аркушах (а.с. 11-18).

При цьому в наданих відповідачем матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 містяться лише копії 1-19 аркушів трудової книжки серії НОМЕР_3 (а.с. 65-74).

Судом також встановлено, що згідно з довідкою, що видана колгоспом «Знамя коммунизма» Мало-Кирсанівського району Матвєєво-Курганського району Ростовської області Російської Федерації 18 жовтня 1985 року за № 524, ОСОБА_1 працював в цьому колгоспі за договором вирощування баштана насінного з 07 травня по 14 жовтня 1985 року (а.с. 24).

Згідно з довідкою виконавчого комітету Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області від 10 травня 2019 року № 11/396 ОСОБА_1 був членом КСП «Комунар» з 1971 року та працював у колгоспі з 01 червня 1971 року по 30 червня 1971 року, з 01 червня 1972 року по 30 серпня 1972 року, з 01 липня 1973 року по 30 серпня 1973 року, з 01 липня 1974 року по 30 листопада 1974 року, з 01 червня 1975 року по 30 серпня 1975 року.

За даними відомостей про кількість вироблених трудоднів (людино-днів), трудову участь в колгоспному виробництві ОСОБА_1 у 1971 році відробив 7 трудоднів (вихододнів) при встановленому мінімумі 120, у 1972 році - 7 трудоднів (вихододнів) при встановленому мінімумі 120, у 1973 році - 18 трудоднів (вихододнів) при встановленому мінімумі 120, у 1974 році - 40 трудоднів (вихододнів) при встановленому мінімумі 120, у 1975 році - 36 трудоднів (вихододнів) при встановленому мінімумі 120 (а.с. 23).

Записи про роботу в колгоспі «Комунар» трудова книжка не містить.

Докази, які б свідчили, що довідки виконавчого комітету Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області від 10 травня 2019 року № 11/396 (а.с. 23), від 10 травня 2019 року № 11/394 і № 11/395 (а.с. 26), а також колгоспу «Знамя коммунизма» від 18 жовтня 1985 року № 524 (а.с. 24) були предметом розгляду Маріупольського ОУ ПФУ, суду не надані.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Умови призначення пенсії за віком визначає ст. 26 Закону № 1058.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

Порядок підтвердження стажу роботи регламентований ст. 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788).

Ст. 62 Закону № 1788 установлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Порядок № 637 окремо визначає особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.

Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти наступних висновків.

Основним документом, що підтверджує трудовий стаж, є трудова книжка.

Лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться не правильні чи неточні записи про періоди роботи, може постити необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження трудового стажу.

Порядок звернення за призначенням пенсії регламентований ст. 44 Закону № 1058.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку, що передбачено ч. 2 ст. 44 Закону № 1058.

Окремо суд зауважує, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

Документи, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, визначені п. 2.1. Порядку № 22-1.

Так, згідно з пп. 2 п. 2.1. Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії, крім іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

П. 4.1. Порядку № 22-1 визначено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Згідно з приписами п. 4.2. Порядку № 22-1 4.2. при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Відповідно до п. 1.7. Порядку № 22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.

Відповідно до п. 4.3. Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абз. 2 пп. 3 п. 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно з п. 4.7. Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

V. Висновки суду по суті позовних вимог.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з прийняттям Маріупольським ОУ ПФУ рішення від 19 жовтня 2018 року № 65 про відмову в призначенні пенсії.

Цим рішенням ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058 через відсутність необхідного страхового стажу.

Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, рішення Маріупольського ОУ ПФУ від 19 жовтня 2018 року № 65 належить перевірити на відповідність критеріям наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Щодо правомірності/неправомірності незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів його роботи у колгоспі з 03 травня 1984 року по 14 жовтня 1984 року та з 18 травня 1985 року по 29 жовтня 1985 року на тій підставі, що вони не підтверджені вихододнями суд зазначає таке.

Як вже було вказано вище, основним документом що підтверджує трудовий стаж є трудова книжка.

В тому ж разі коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться не правильні чи неточні записи про періоди роботи, зазначені обставини мають встановлюються на підставі уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, а також даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідок, виписок із наказів, особових рахунків і відомостей на видачу заробітної плати, посвідчень, характеристик, письмових трудових договорів і угод з відмітками про їх виконання та інших документів, які містять відомості про періоди роботи, тощо.

Трудова книжка містить записи, відповідно до яких в період з 03 травня 1984 року до 14 жовтня 1984 року включно та з 18 травня 1985 року до 29 жовтня 1985 року включно ОСОБА_1 працював в колгоспі «Знамя коммунизма» (записи №№ 18-19, 20-21).

Відповідач відмовив у зарахуванні цих періодів, покликаючись на те, що вони не підтверджені вихододнями.

Суд зауважує, для того щоб орган, що призначає пенсію, мав можливість всебічно, повно і об`єктивно установити право особи на одержання пенсії він наділений повноваженнями:

1. вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії;

2. в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість видачі таких документів та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію (ч. 3 ст. 44 Закону № 1058);

3. повідомляти заявника про те, які документи необхідно подати додатково (п. 1.7. Порядку № 22-1).

Відповідач не довів, що виявивши недостатність документів для призначення пенсії, (зокрема, відсутність документів, які б підтверджували кількість відпрацьованих вихододнів), він запропонував позивачу подати необхідні документи.

Також відповідач не довів, що, перш ніж прийняти рішення про відмову в призначенні пенсії, для перевірки періодів роботи позивача він використав повноваження, надані ч. 3 ст. 44 Закону № 1058.

Отже, дійшовши висновку, що для зарахування цих періодів записів в трудовій книжці недостатньо, відповідач не запропонував позивачу подати додаткові документи, не звернувся з відповідними запитами до підприємств, установ та організацій тощо, тобто не забезпечив всебічного, повного і об`єктивного з`ясування цього питання.

Відповідач покликається на положення ч. 2 ст. 56 Закону № 1788, відповідно до якої при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Суд відхиляє цей аргумент на тій підставі, що періоди роботи ОСОБА_1 в колгоспі «Знамя коммунизма» з 03 травня 1984 року до 14 жовтня 1984 року включно та з 18 травня 1985 року до 29 жовтня 1985 року включно підтверджені записами в трудовій книжці, а тому підлягали зарахуванню до страхового стажу.

Крім того, суд звертає увагу на непослідовність позиції відповідача в питанні зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів його роботи в колгоспі.

Так, як свідчить здійснений відповідачем розрахунок страхового стажу, до страхового стажу позивача відповідач зарахував періоди роботи в колгоспі «Знамя коммунизма» з 10 травня 1987 року до 26 жовтня 1987 року включно та з 12 квітня 1986 року до 10 жовтня 1986 року включно.

При цьому робота в колгоспі «Знамя коммунизма» в періоди з 10 травня 1987 року до 26 жовтня 1987 року включно та з 12 квітня 1986 року до 10 жовтня 1986 року включно підтверджена записами в трудовій книжці (№№ 22-23, 24-25), які за своїм змістом аналогічні тим, що внесені з приводу роботи позивача в цьому ж колгоспі в періоди з 03 травня 1984 року до 14 жовтня 1984 року включно та з 18 травня 1985 року до 29 жовтня 1985 року включно, які відповідач відмовив зарахувати.

Щодо правомірності/неправомірності зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 інших періодів його роботи суд зазначає таке.

По-перше, суд вважає за необхідне відзначити, що в рішенні про відмову в призначенні пенсії, крім періодів роботи в колгоспі з 03 травня 1984 року по 14 жовтня 1984 року та з 18 травня 1985 року по 29 жовтня 1985 року, відповідач не зазначив жодного іншого періоду, який ним не зарахований до страхового стажу, а також не навів причин відмови у зарахуванні таких періодів.

По-друге, у відзиві на позовну заяву відповідач покликається на те, що деякі періоди роботи ОСОБА_1 , не конкретизуючи які саме, не зараховані до його страхового стажу з причини несплати страхових внесків у розмірі, визначеному законодавством.

В рішенні про відмову у призначенні пенсії посилання на те, що певні періоди роботи позивача не були зараховані до страхового стажу з причини несплати страхових внесків, взагалі відсутні.

Аналіз здійсненого відповідачем розрахунку страхового стажу, записів у трудовій книжці, а також індивідуальних відомостей про застраховану особу свідчить, що відповідач лише частково зарахував до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи останнього з 01 липня 1999 року по 14 березня 2009 року у товаристві з обмеженою відповідальністю «Маштехніка».

При цьому суд наголошує, що обов`язок щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати страхових внесків (єдиного внеску); ведення обліку виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування страхових внесків (єдиного внеску) за кожним календарним місяцем і календарним роком; зберігання таких відомостей в порядку, передбаченому законодавством покладено на платника страхових внесків (єдиного внеску), тобто на страхувальника, а контролюючі функції покладено на органи Пенсійного фонду України.

Внаслідок невиконання страхувальником, а також контролюючим органом своїх прямих обов`язків застрахована особа не може бути позбавлена прав на соціальний захист та пенсійне забезпечення, що гарантовані Конституцією України.

Так само відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії внаслідок невиконання (неналежного виконання) страхувальником своїх обов`язків не є підставою для позбавлення особи, в даному випадку позивача, права на пенсію.

По-третє, аналіз здійсненого відповідачем розрахунку страхового стажу, записів у трудовій книжці, а також індивідуальних відомостей про застраховану особу свідчить, що відповідач взагалі без будь-якого обґрунтування не зарахував до страхового стажу ОСОБА_1 період його роботи з 06 лютого 1995 року до 16 березня 1998 року у виробничо-комерційній фірмі «Понтос» (записи №№ 32-34 в трудовій книжці).

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що з огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, рішення Маріупольського ОУ ПФУ від 19 жовтня 2018 року № 65 про відмову в призначенні пенсії є протиправним.

Висновок суду про протиправність рішення ґрунтується на тому, що воно не відповідає критеріям, наведеним у п. п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС України, є необґрунтованим та не може вважатися таким, що прийнято добросовісно і розсудливо.

Відмовляючи в призначенні позивачу пенсії, відповідач не забезпечив всебічний, повний та об`єктивний розгляд поданих позивачем документів.

Оскільки рішення Маріупольського ОУ ПФУ від 19 жовтня 2018 року № 65 є протиправним, порушене право позивача підлягає поновленню шляхом скасування цього рішення і задоволення цієї частини позовних вимог.

Виходячи з встановлених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України для відновлення порушеного права позивача належить застосувати такий спосіб захисту як зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення йому пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

В той же час позовні вимоги в частині зобов`язання Маріупольського ОУ ПФУ зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи, зазначені у трудовій книжці, задоволенню не підлягають, оскільки ця вимога є надто загальною і позивачем не конкретизовано, які саме періоди роботи та до якого саме стажу (загального, спеціального тощо) належить зарахувати.

Не підлягає також задоволенню позовна вимога про зобов`язання Маріупольського ОУ ПФУ призначити йому пенсію за віком з моменту подання заяви з 10 лютого 2018 року, оскільки, як було вказано вище, за встановлених судом обставин, належним способом захисту порушеного права позивача на пенсійне забезпечення є покладання на відповідача обов`язку повторно розглянути заяву про призначення пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

З огляду на невмотивованість рішення Маріупольського ОУ ПФУ про відмову у призначенні пенсії, суд не може замість відповідача визначати підстави не зарахування ним до страхового стажу ОСОБА_1 того чи іншого періоду роботи, і, самостійно визначивши такі підстави, надавати їм правову оцінку.

VI. Щодо строку звернення до адміністративного суду.

За загальним правилом, встановленим КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Предметом спору у справі є рішення Маріупольського ОУ ПФУ від 19 жовтня 2018 року № 65 про відмову в призначенні пенсії. До суду з цим позовом ОСОБА_1 звернувся 01 листопада 2019 року.

Матеріали пенсійної справи містять супровідний лист від 09 листопада 2018 року № 15121/034-1/15 про направлення рішення про відмову у призначенні пенсії надіслане на адресу позивача. Водночас докази вручення цього рішення позивачеві під особистий підпис або докази поштового відправлення одразу після його ухвалення в матеріалах пенсійної справи відсутні.

18 квітня 2019 року та 08 серпня 2019 року ОСОБА_1 звертався до Маріупольського ОУ ПФУ з приводу відмови у призначенні йому пенсії за віком.

Листами від 22 квітня 2019 року № 627/К-19-01-02 та від 14 серпня 2019 року № 20086/34-1/02 Маріупольське ОУ ПФУ повідомило, що рішенням від 19 жовтня 2018 року № 65 позивачеві відмовлено в призначення пенсії.

30 серпня 2019 року разом з листом від 14 серпня 2019 року № 20086/34-1/02 Маріупольське ОУ ПФУ надіслало на адресу позивача рішення від 19 жовтня 2018 року № 65, про що свідчить штамп підприємства поштового зв`язку на конверті, в якому здійснено поштове відправлення (а.с. 30).

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 отримав рішення Маріупольського ОУ ПФУ від 19 жовтня 2018 року № 65 та зміг безпосередньо ознайомитись з його змістом лише у вересні 2019 року, отримавши його разом з листом відповідача від 14 серпня 2019 року.

Таким чином, позивач реалізував своє право на звернення до суду в межах строку звернення до адміністративного суду, а тому необхідність у його поновленні відсутня.

VI. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Ухвалою від 12 листопада 2019 року суд задовольнив клопотання позивача та відстрочив сплату судового забору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі.

Докази понесення позивачем інших судових витрат суду не надані.

Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, заявлених позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов`язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Суд задовольнив вимоги позивача як в частині скасування рішення суб`єкта владних повноважень, так і в частині зобов`язання його чинити певні дії, а тому на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського ОУ ПФУ підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору у сумі 768,40 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код: 42171861, місцезнаходження: 87548, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Зелінського, буд. 27а) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 19 жовтня 2018 року № 65 про відмову в призначенні пенсії.

3. Зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15 червня 2018 року № 2961 про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030160) судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

8. Повне судове рішення складено 24 лютого 2020 року.

Суддя Т.О. Кравченко