Рішення № 90859094, 06.08.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2020 року Справа № 160/5501/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В..

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом заступника військового прокурора Дарницького гарнізону Центрального регіону України (вул. Поліська, буд. 28, м. Київ) в інтересах держави, в особі Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 00032684) Національної академії Національної гвардії України ( м-н. Захисників України, б.3, м.Харків, 61001) до ОСОБА_1 ( місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2020 року заступника військового прокурора Дарницького гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави, в особі Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії Національної гвардії України звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій позивач просить:

- стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Павлоградським РВ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області в і, 15.05.2013, ІНШІ НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ) на користь Національної академії Національної гвардії України (реквізити для сплати: код ЄДРПОУ 08610502 р/р UА068201720313251002201015295, МФО 820172, ДКСУ в м. Києві відшкодування фактичних видатків, пов`язаних з його утриманням Національній академії Національної гвардії України у період з 26.07.2019 по 14.04.2020 у розмірі 135322 (сто тридцять п`ять тисяч триста двадцять дві гривень 26 коп.;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь військової прокуратури Центрального регіону України (реквізити для сплати: військової прокуратура Центрального регіону України, код ЄДРПОУ 383470Б р/р UА478201720343140002000082966 , МФО 820172 в ДКСУ, м. Київ) витраті на сплату судового збору в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 26.07.2019 року наказом начальника Академії № 618 сержанта ОСОБА_1 призначено курсантом та укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Національній академії Національній гвардії України строком на період навчання за спеціальністю 251 «Державна безпека», спеціалізація «Службово-бойове застосування підрозділів спеціального призначення».

Надалі, відповідно до витягу з наказу № 78 від 14.04.2020 року сержантом ОСОБА_1 достроково припинено (розірвано) контракт про навчання курсантів, зокрема, відраховано з навчального закладу та виключено зі списків перемінного складу курсантів та продовольчого забезпечення з підстав, передбачених пп. «ж» п.2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку із системним невиконанням умов контракту.

В добровільному порядку ОСОБА_1 витрати пов`язані з його утриманням у вищому військовому навчальному закладі не відшкодував, що зумовило звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано; жодних клопотань від нього також не надходило.

Згідно з ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Проте, 2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30 березня 2020 року», яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кримінального процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського кодексу України, Цивільного Кодексу України, Кодекс законів про працю тощо.

Суд звертає увагу на те, що вказаним законом доповнено розділ VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Враховуючи наведене, судом продовжено розгляд справи до 06.08.2020 року з метою повного та всебічного розгляду судом поданих документів та надання їм належної оцінки.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

26.07.2019 між громадянином ОСОБА_1 та Міністерством внутрішніх справ України в особі начальника Національної академії Національної гвардії України генерал-лейтенанта Соколовського Сергія Анатолійовича (далі - академія) укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Національній гвардії України курсантами Національної академії Національної гвардії України (далі - контракт).

26.07.2019 наказом начальника академії №168 сержанта ОСОБА_1 призначено з 26.07.2019 курсантом та вважати таким, що уклав контракт про проходження військової служби (навчання) у Національні академії Національної гвардії України строком на період навчання за спеціальністю 251 «Державна безпека», спеціалізація «Службово-бойове застосування підрозділів спеціального призначення».

Відповідно до витягу з наказу начальника академії від 14.04.2020 № 78, з курсантом 1 відділення 219 навчальної групи курсу № 4 командно-штабного факультету сержантом ОСОБА_1 достроково припинено (розірвано) контракт про навчання курсантів, останнього відраховано з навчального закладу та виключено зі списків перемінного складу курсантів та продовольчого забезпечення з підстав, передбачених пп. «ж» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку із систематичним невиконанням ним умов контракту.

Пунктом 1 контракту передбачено, що курсант ОСОБА_1 у разі дострокового його розірвання через недисциплінованість, зобов`язаний добровільно відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з його утриманням у Академії, в якій проходить військову службу (навчання).

Так, Національною академією Національної гвардії України розраховано фактичні витрати, пов`язані з утриманням Відповідача в Академії загальна сума яких склала 135422, 26 грн.

Згідно з довідкою-розрахунком фактичних витрат, пов`язаних з утриманням (грошовим, продовольчим, речовим та медичним забезпеченням, оплатою житлово-комунальних послуг і вартості спожитих електроенергії) курсанта в академії у період з 26.07.2019 року по 14.04.2020 року, з якою він був ознайомлений, загальна сума витрат становлять 135422, 26 грн., з них: грошове забезпечення у сумі 96594,28 грн., речове забезпечення у сумі 14618, 00 грн., продовольче забезпечення у сумі 17577,00 грн., за комунальні послуги 6235, 08 грн. та медичне забезпечення у сумі 397,90 грн.

З вказаним розрахунком відповідач ознайомлений, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідачем підписано рапорт та заяву зобов`язання про те, що у разі відмови від добровільного відшкодування витрат на утримання у вищому військовому навчальному закладі, буде здійснено примусове стягнення заборгованості.

Поряд з цим, 14.04.2020 ОСОБА_1 сплачено на рахунок академії 100 грн.

У зв`язку з невідшкодуванням відповідачем витрат, пов`язаних з його утриманням під час навчання в добровільному порядку, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Порядок проходження громадянами України військової служби (навчання) у вищих військових навчальних закладах врегульований Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу»(далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону 2232-XII види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

За правилами ч. ч. 3 та 5 ст. 25 Закону № 2232-XII зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.

З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону.

Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону № 2232-XII Курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (далі - вищі навчальні заклади) відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "и", "і", "ї " ч. 6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі визначено Порядком "Про відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964(далі - Порядок № 964).

Згідно з п. 3 Порядку № 964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з:

- грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням;

- перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку;

- оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів та відповідно до Порядку розрахунку витрат, який установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.

Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затверджений наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року № 419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок розрахунку витрат).

Відповідно до п. 2.1 Порядку розрахунку витрат відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат на: грошове забезпечення, продовольче забезпечення, речове забезпечення, медичне забезпечення, перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад, оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Згідно з п. п. 2.1.1 п. 2.1 Порядку розрахунку витрат витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання.

Щомісячне грошове забезпечення визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців.

Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Відповідно до п. п. 2.1.2 п. 2.1 Порядку розрахунку витрат витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування, які провадяться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником продовольчої служби.

Згідно з п. п. 2.1.3 п. 2.1 Порядку витратами на речове забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення та лазне-пральними послугами.

Відповідно до п. п. 2.1.6 п. 2.1 Порядку розрахунку витрат до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.

Згідно з п. 2.2, п. 2.3 Порядку після закінчення навчального року у наказі начальника ВНЗ про переведення курсантів на наступний курс навчання проти прізвища кожного курсанта проставляється загальна сума його утримання за цей рік відповідно до розрахунків, визначених пунктом 2.1 Порядку (964-2006-п) розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах. Щорічні витяги з цих наказів долучаються до особової справи випускника ВНЗ.

У разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ. Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу ВНЗ. У наказі про звільнення курсанта сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач ВНЗ.

Судом встановлено, що згідно з п. 1 умов контракту курсант ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання, зокрема, протягом не менше п`яти років після закінчення навчання у вищому військовому навчальному закладі продовжувати проходження військової служби на посадах офіцерського складу в органах Державної прикордонної служби України; у разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого військового навчального закладу на посадах офіцерського складу відшкодувати Адміністрації Державної прикордонної служби України витрати, пов`язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі відповідно до порядку і умов, установлених Кабінетом Міністрів України.

З 14.04.2020 року ОСОБА_1 відраховано з числа курсантів у зв`язку з розірванням контракту через відмову від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення військового навчального закладу.

Згідно з розрахунком витрат на утримання у Національній академії Національної гвардії України відповідачу у період з 01.01.2019 року по 21.04.2020 року встановлено витрати на утримання відповідача у сумі 135422,26 грн. Відповідачем борг погашено у розмірі 100 грн.

Таким чином, сума боргу, яку відповідачу необхідно відшкодувати витрати у розмірі 135 322,26 грн.

Відповідно до п. 2.3 Порядку період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу ВНЗ. У наказі про звільнення курсанта сума відшкодування відображається узагальнено.

Доказів добровільного відшкодування відповідачем витрат, пов`язаних з його утриманням під час навчання у вищому навчальному закладі, суду не надано.

Пунктами 7-8 Порядку № 964 передбачено, що у разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку, а сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду Державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та Держспецтрансслужби.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, 2 та 3 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд робить висновок, що позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки під час розгляду цієї справи прокурор витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз не поніс, підстави для стягнення судових витрат на його користь з відповідача відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 90, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву заступника військового прокурора Дарницького гарнізону Центрального регіону України (вул. Поліська, буд. 28, м. Київ) в інтересах держави, в особі Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 00032684) Національної академії Національної гвардії України ( м-н. Захисників України, б.3, м.Харків, 61001) до ОСОБА_1 ( місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості- задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Павлоградським РВ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області в і, 15.05.2013, ІНШІ НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ) на користь Національної академії Національної гвардії України (реквізити для сплати: код ЄДРПОУ 08610502 р/р UА068201720313251002201015295, МФО 820172, ДКСУ в м. Києві відшкодування фактичних видатків, пов`язаних з його утриманням Національній академії Національної гвардії України у період з 26.07.2019 року по 14.04.2020 року у розмірі 135 322,26 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук