Ухвала суду № 90858476, 07.08.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

07 серпня 2020 р. Справа № 120/1722/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича, розглянувши в письмовому провадженні клопотання представника відповідача про розгляд адміністративної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, подане у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3008 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3008 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою від 22.04.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та зазначено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Крім того, відповідачу встановлений строк з дня отримання даної ухвали для подачі до суду відзиву на позовну заяву в порядку статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

27.05.2020 від відповідача надійшов відзив з доданим до нього клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін на підставі ч. 5 ст. 262 КАС України у зв`язку з тим, що по відношенню до військовослужбовців Національної гвардії України типових рішень у типових справах прийнято не було.

Вирішуючи клопотання представника відповідача про розгляд адміністративної справи в судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін, суд виходив з такого.

Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до положень ст.ст. 12, 257 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

За визначенням п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити у задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Аналіз зазначених положень статті КАС України дає підстави вважати, що прийняття рішення про призначення судового засідання з викликом (повідомленням) сторін є правом суду. Вказана норма не встановлює обов`язкового прийняття рішення про призначення судового засідання з викликом (повідомленням) сторін у разі наявності про це відповідного клопотання сторони.

Суд зауважує, що у поданому клопотанні відповідач не вказав конкретних підстав заявленого клопотання та не пояснив дійсних мотивів свого прохання до суду щодо необхідності розгляду справи в судовому засідання з викликом сторін.

Водночас, як зазначено в ухвалі про відкриття провадження у справі, за характером спірних правовідносин, предметом доказування і складом учасників ця справа має ознаки адміністративної справи незначної складності та не потребує заслуховування усних пояснень сторін для прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Відтак для того, щоб суд міг дійти іншого висновку, клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні повинно бути достатньо переконливим та містити вагомі аргументи, які б вказували на доцільність розгляду справи в судовому засідання за участю сторін.

Як показує практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі "Axen v. Germany", рішення від 25.04.2002 "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, на думку Суду, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім; заявник має надати переконливі докази на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно провести також усні слухання.

З огляду на викладене та беручи до уваги необґрунтованість заявленого клопотання, суд доходить до переконання про відсутність підстав для відступу від своїх висновків, наведених в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі, в частині обраної судом форми провадження для розгляду та вирішення цієї справи.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 167, 248, 257, 262, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович