Ухвала суду № 90857946, 10.08.2020, Волноваський районний суд Донецької області

221/5/20

2-ві/221/3/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2020 року м. Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області в складі:

головуючої – судді ПИСАНЕЦЬ Н.В.

при секретарі – Перебайло А.О.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Донецької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Волноваської міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Голови ліквідаційної комісії Волноваської міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання звільнення незаконним, скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді -

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 06.08.2020 року, заява ОСОБА_1 про відвід головуючого у вищевказаній цивільній справі - судді Безрук Т.В. - була передана для розгляду судді Писанець Н.В.

Підстави для відводу заявник вбачає у неодноразових висловлюваннях, пропозиціях та роз`ясненнях з боку судді Безрук Т.В. на адресу позивача ОСОБА_2 , допущених в ході розгляду справи, що викликають у заявника сумнів в неупередженості або об`єктивності судді Безрук Т.В.

У судове засідання з`явилась представник відповідача ОСОБА_3 , інші учасники, будучи сповіщеними про час та дату розгляду заяви, до зали суду не з`явились.

Вивчивши заяву, заслухавши думку ОСОБА_3 , яка підтримала зазначені у заяві підстави для відводу судді Безрук Т.В. та дослідивши матеріали, долучені до неї, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи та є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч.3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною другою ст.40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до частини третьої ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою ст. 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Стаття 36 ЦПК України містить в собі вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.

Крім того, відповідно до вимог ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.

Згідно ч. 7 ст. 56 "Закону України Про судоустрій і статус суддів" суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року Про незалежність судової влади визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі Гаусшильдт проти Данії , Мироненко і Мартиненко проти України зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі Гаусшильдт проти Данії вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі Мироненко і Мартиненко проти України ). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі

У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об`єктивному розгляді справи.

Між тим дослідивши підстави для відводу головуючого судді, заявлені представником відповідача, суд вбачає, що останні не знайшли свого належного підтвердження.

З огляду на викладене та враховуючи викладені підстави відводу у поданій заяві, суд приходить до висновку, що заява відповідача – ОСОБА_1 про відвід судді Безрук Т.В. є необґрунтованою та безпідставною, оскільки не містить визначених процесуальним законодавством підстав для відводу судді.

На підставі викладеного, керуючись ст. 36-40 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Донецької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Волноваської міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Голови ліквідаційної комісії Волноваської міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання звільнення незаконним, скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Писанець