Ухвала суду № 90857132, 04.08.2020, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/6983/18

№ 1-в/183/162/20

04 серпня 2020 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Олійника А.В., секретаря судового засідання Бабенко Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковськ подання заступника начальника Новомосковського МРВ філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про призначення остаточного покарання за наявності двох вироків відносно засудженого:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця с. Підпільне Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за участю прокурора Шаповала А.М.,

представника органу пробації Закордонця М.Ю.,

засудженого ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

24.07.2020 року до суду надійшло подання заступника начальника Новомосковського МРВ філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про призначення остаточного покарання за наявності двох вироків відносно засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Подання обґрунтовано тим, що на виконанні Новомосковського МРВ філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області знаходиться вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.07.2019 року відносно ОСОБА_1 , засудженого за ч. 3 ст. 297 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням 3 роки. Вирок набрав чинності 19.08.2019 року.

Однак з 08.07.2020 року ОСОБА_1 також перебуває на обліку Новомосковського МРВ філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області, як засуджений Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області вироком від 01.06.2020 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням 1 рік.

Так як вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.06.2020 року не враховано вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.07.2019 року, на підставі яких засуджений ОСОБА_1 перебуває на обліку Новомосковського МРВ, останній на теперішній час має два строки випробування за двома вироками, тому просить призначити засудженому ОСОБА_1 остаточне покарання за наявності кількох вироків суду відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, та визначити порядок виконання застосування покарання за наявності кількох вироків.

В судовому засіданні представник органу пробації підтримав заявлене подання та просив його задовольнити.

Прокурор підтримав подання органу пробації.

Засуджений залишив вирішення порушеного в поданні питання на розсуд суду.

Дослідивши подання, вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 537 КПК України передбачено, що під час виконання вироків, суд визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про застосування покарання за наявності кількох вироків.

Як встановлено з матеріалів долучених до подання, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був засуджений вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.07.2019 року за ч. 3 ст. 297 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням 3 роки, та вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.06.2020 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням 1 рік.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. Виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду.

Відповідно до ст. 1 КК України та ст. 2 КПК України завданням Кримінального кодексу України та кримінального провадження є захист особи, охорона її прав, свобод та законних інтересів.

Так у порядку передбаченому розділом VІІІ КПК України, суд може вирішувати на стадії виконання вироків лише ті питання, які не стосуються суті вироку, і не тягнуть погіршення становища засудженого. Не підлягають розгляду в такому порядку питання, які зачіпають суть вироку та погіршують становище засудженого; звужують або розширюють обсяг обвинувачення; стосуються прогалин і недоліків вироків в частині кваліфікації злочинів, призначення покарання, вирішення цивільного позову. Зазначене також викладене у п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 1990 року «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов`язаних із виконанням вироків».

Зокрема відповідно до вказаної Постанови, під час виконання вироків, не можна уточнювати призначене покарання (як основне так і додаткове) щодо його виду та строку й призначати покарання за кожний злочин окремо, якщо суд призначив покарання тільки за сукупністю злочинів, або призначати покарання за сукупністю злочинів, якщо його було призначено за кожний злочин окремо.

Оскільки зазначені вище вироки суду набрали законної сили і вже звернені до виконання, та беручи до уваги те, що вирішення зазначеного подання порушує суть вироків та може погіршити становище засудженого ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що в його задоволенні необхідно відмовити.

З матеріалів подання не вбачається перешкод для самостійного виконання зазначених вище вироків суду відносно ОСОБА_1 .

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу уповноважених осіб органу пробації на те, що всі додатки до подання долучені в копіях, які в свою чергу не засвідчені відповідно до вимог чинного законодавства, що в свою чергу позбавляє суд можливості оцінити їх належність та допустимість.

Правила засвідчення копій документів визначені Вимогами до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, затвердженим наказом Держспоживстандарту від 07.04.2003 № 55, відповідно до яких копія документу набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Так, відповідно до п. 5.27 вказаних Вимог напис про засвідчення копії повинен складатися зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

На підставі викладеного, керуючись ст. 70 КК України, статтями 537, 539 КПК України суд,

п о с т а н о в и в:

В задоволенні подання заступника начальника Новомосковського МРВ філії державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про призначення остаточного покарання за наявності двох вироків відносно засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя А.В. Олійник