Рішення № 90857072, 10.08.2020, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/1878/20

Провадження № 2/0182/1542/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

10.08.2020 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Багрової А.Г.

розглянув у м. Нікополі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення частки у майні, що знаходиться у спільній частковій власності.

Заяви по суті справи:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про припинення частки у майні, що знаходиться у спільній частковій власності.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідач по справі - рідна сестра її чоловіка ОСОБА_3 . Після смерті батьків ОСОБА_2 разом із братом ОСОБА_3 на підставі рішення Нікопольського міського суду від 13.02.1995 року отримали у спадок належний батькам житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 . Частка ОСОБА_3 склала ѕ частини, ОСОБА_2 - ј частина. При цьому, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 була домовленість, згідно з якою ОСОБА_3 мав отримати право власності на спадковий будинок в цілому, сплативши компенсацію сестрі. Однак, ОСОБА_2 після отримання коштів у сумі 10 000 рублів, які мала витратити на придбання будинку в с. Шолохово Нікопольського району, цю домовленість порушила та подала заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Після смерті чоловіка ОСОБА_3 позивач ОСОБА_1 набула права власності на ѕ частини спірного житлового будинку з надвірними будівлями.

На даний час фактично за вказаною адресою мешкає її син зі своєю родиною та разом із нею несе всі витрати, пов`язані з утриманням майна та оплатою комунальних послуг. ОСОБА_2 жодної участі в цьому не приймає, чим ставить у скрутне матеріальне становище позивача.

Виділити в натурі частки з об`єкту нерухомого майна не виявляється можливим, оскільки частка ОСОБА_2 є незначною і не може бути виділена в натурі. Крім того, рішенням Нікопольського міського суду від 13.02.1995 року, згідно з яким відповідач набула права власності на свою ј частину будинку, її було зобов`язано здійснити переобладнання житлового будинку з влаштуванням додаткового входу та переобладнанням господарських будівель, яке ОСОБА_2 не виконала.

Враховуючи, що відповідач спірним будинком не користується, має інше житло: трикімнатну квартиру, яка володіє разом із донькою та зятем, не несе жодних витрат з утримання будинку, не дбає про прибудинкову територію, та частка ОСОБА_2 є незначною, досягти з нею згоди щодо права власності на житло у добровільному порядку не виявляється можливим, ОСОБА_1 вимушена звертатися до суду за захистом своїх прав та інтересів та просить припинити право власності відповідача на ј частину житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , визнати за позивачем право власності на даний будинок в цілому, передавши ОСОБА_2 у якості компенсації вартість її ј частки у розмірі 46150,00 грн., які були попередньо внесені ОСОБА_1 на депозитний рахунок суду, виходячи з ринкової вартості будинку, визначеної експертом.

Відповідач відзиву на позов не подавала.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 24.04.2020 року відкрито провадження по справі, постановлено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження та відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України роз`яснено учасникам справи про розгляд справи без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, також надано строк для подання відповідачем відзиву на позов (а.с.156).

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.08.2020 року вирішено питання про розгляд справи на підставі наявних у ній даних та доказів (постановити заочне рішення).

Судом встановлено.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Аналогічна за змістом норма міститься в статті 321 ЦК України.

Частиною першою статті 365 ЦК України передбачено підстави, за наявності яких, суд може задовольнити позов про припинення права особи на частку у спільному майні, а саме: частка є незначною і не може бути виділена у натурі, річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливим, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що припинення права особи на частку в спільному майні поза її волею за рішенням суду на підставі позову інших співвласників (співвласника) можливе за наявності хоча б однієї з чотирьох передбачених частиною першою статті 365 ЦК України підстав, проте таке припинення в усякому випадку не повинно завдати істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї, і за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

При цьому, висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та об`єкта, який є спільним майном.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного.

Рішенням Нікопольського міського суду № 2-27/95 від 13.02.1995 року, яке набрало законної сили 24.02.1995 року, за чоловіком позивача ОСОБА_3 визнано право власності в порядку спадкування за законом на ѕ частини житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 ; визнано за ОСОБА_2 право власності на ј частину даного об`єкту. Також виділено долі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 із загального майна по першому варіанту розподілу згідно з висновком технічної експертизи; зобов`язано ОСОБА_2 закласти дверний отвір, влаштувати додатковий вхід, переобладнати систему опалення; визначено порядок користування земельною ділянкою (а.с.10-13).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Другої Нікопольської державної нотаріальної контори Балашовою В.М. 03.02.2006 року за реєстровим № 1-209, спадкоємцем ѕ частини житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 (а.с.14). Об`єкт нерухомого майна зареєстровано в Реєстрі прав власності КП «Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації`за № 12087478, що підтверджується Витягом № 10194454 від 24.03.2006 року та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 01.02.2020 року (а.с.15,17).

Відповідно до довідки від 12.03.2020 року, виданої головою квартального комітету № 5 м. Нікополь, за вказаною адресою мешкає син позивача - ОСОБА_4 , разом зі своєю сім`єю у складі дружини та двох дітей (а.с.19).

Відповідач ОСОБА_2 у спірному будинку не проживає та не зареєстрована, що підтверджується довідкою та Актом, затвердженими головою квартального комітету № 5 м. Нікополь 12.03.2020 року (а.с.20,21).

Усі витрати з утримання будинку, внутрішньо будинкових комунікацій, прибудинкової території, оплаті комунальних послуг, а також ремонтні роботи зроблені позивачем та її сином за власні кошти (а.с.22-83).

Як вбачається з письмових пояснень сусідів та близьких позивача, ОСОБА_2 з 1991 року не з`являється у спірному будинку, жодної участі в його утриманні не приймає, рішення суду від 13.02.1995 року щодо облаштування окремого виходу не виконала (а.с.22-39).

За відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС УДМС України у Дніпропетровській області від 17.04.2020 року, відповідач з 18.07.1996 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.155).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 01.02.2020 року (а.с.95-100), зазначена квартира має три кімнати, належить ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності (1/8 частина на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом 1-419 від 02.04.2015 року, виданого державним нотаріусом Другої Нікопольської державної нотаріальної контори Балашовою В.М. + ј частина - на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 03.01.2007 року, виданим Комітетом по управлінню комунальним майном Нікопольської міської ради = 3/8). Співвласниками інших часток є ОСОБА_5 (1/4 - на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 03.01.2007 року, виданим Комітетом по управлінню комунальним майном Нікопольської міської ради + 1/8 частина на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом 1-422 від 02.04.2015 року, виданого державним нотаріусом Другої Нікопольської державної нотаріальної контори Балашовою В.М.) та ОСОБА_6 (1/4 частина - на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 03.01.2007 року, виданим Комітетом по управлінню комунальним майном Нікопольської міської ради), які, як вбачаться з позову, є донькою та зятем відповідача.

Згідно з технічним висновком, виготовленим фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 (сертифікат серія АР № 012531 від 08.11.2016 року) (а.с.84-94), здійснити поділ житлового будинку на два окремих об`єкти неможливо у зв`язку з тим, що він побудований на одному фундаменті, має одну покрівлю, конструктивні елементи якої складають одне ціле. У будинку є тільки один вхід. У користуванні ОСОБА_1 згідно відповідної долі ѕ частини у праві власності на нерухоме майно знаходяться приміщення 1-1 тамбур, 1-2 кухня, 1-3 ванна кімната, 1-3 та 1-6 житлові кімнати. Є вхід з вулиці через тамбур. У користуванні ОСОБА_2 згідно відповідної долі ј частина у праві власності на нерухоме майно, знаходяться приміщення 1-4 та 1-5, які є житловими кімнатами. Вхід з вулиці відсутній. Влаштувати додатковий вихід із житлової кімнати не є доцільним. Ураховуючи те, що співвласниками не виконано рішення Нікопольського міського суду від 13.02.1995 року № 2-27-95 щодо переобладнання житлового будинку з влаштування додаткового входу та переобладнанням господарських будівель, на даний час поділ на два окремих об`єкта житлового будинку та господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 вважаю недоцільним. Також, частка ОСОБА_2 в об`єктах нерухомості є незначною і не може бути виділена в натурі. Житловий будинок з надвірними будівлями є неподільним (а.с.88).

Відповідно до звіту від 11.02.2020 року, виконаного ТОВ «Експертна оцінка майнових прав» на підставі Сертифікату суб`єкта оціночної діяльності № 531/18, виданим Фондом державного майна України 26.06.2018 року, ринкова вартість житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , складає 184 600,00 грн. Вартість його ј частини становить 46 150,00 грн. (а.с.127-147).

На виконання вимог ст. 365 ЦК України зазначена сума була внесена позивачем на депозитний рахунок суду 18.05.2020 року, що підтверджується квитанцією #МР_АВ130686SJJ_13763042 (а.с.163).

Зібраними по справі доказами суд вважає доведеним, що ОСОБА_2 понад 25 років не з`являється за адресою належної їй частини нерухомості по АДРЕСА_1 , участі в утриманні житла, поточних витратах на ремонти для підтримання будинку у придатному для проживання стані, сплаті комунальних послуг, догляді за прибудинковою територією не приймає. При цьому, вона зареєстрована та мешкає у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , 3/8 частини якої належать їй на праві власності. Співвласниками інших частин даної квартири є донька та зять відповідача.

Отже, обставин, які б давали підстави вважати припинення незначної частки відповідача у неподільному майні таким, що завдасть істотної шкоди її інтересам як співвласника та членам її сім`ї, судом не встановлено, відповідачем, яка з позовними вимогами ознайомлена (а.с.161), не заявлено.

Враховуючи, що належна ОСОБА_2 ј частка у житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 є незначною, не може бути виділена в натурі, житловий будинок є неподільним, спільне володіння та користування ним неможливе, обставин, які б вказували на завдання істотної шкоди інтересам відповідача та її сім`ї припиненням частки у майні не встановлено, зважаючи на те, що позивачем було відшкодовано відповідачеві вартість спірної частки шляхом попереднього її внесення на депозитний рахунок суду, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Крім того, згідно з ч. 1,2 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

З урахуванням того, що суд дійшов висновку про припинення права спільної часткової власності ОСОБА_2 та визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями в цілому за ОСОБА_1 , право спільної часткової власності останньої на вказаний об`єкт нерухомості також підлягає припиненню.

Керуючись ст.ст. 12,13,18,76,81,141,263-265,280 ЦПК, ст.ст. 16, 391,365 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Припинити право власності на належну ОСОБА_2 ј частину житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 .

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок літ. «А» загальною площею 71,0 кв.м., житловою площею 49,8 кв.м., літню кухню літ. «Б», підвал «бпд», гараж «Г», вбиральню «Д», душ «Е», спорудження 1-7,І, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Передати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , у якості грошової компенсації замість належної їй 1/4 частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , 46 150 (сорок шість тисяч сто п`ятдесят) грн. 00 коп., які були внесені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , на депозитний рахунок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області (одержувач платежу: ТУ ДСА України в Дніропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, р/р НОМЕР_4 в ГУДКС України в м. Київ), згідно з квитанцією № #МР_АВ130686SJJ_13763042 на суму 46150,00 грн. від 18.05.2020 року.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складення через Нікопольський міськрайонний суд.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 10.08.2020 року.

Дані про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя: А. Г. Багрова