Ухвала суду № 90856386, 05.08.2020, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/4157/19

Провадження № 1-кс/201/2506/2020

УХВАЛА

Іменем України

05 серпня 2020 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого – судді Наумової О.С.,

за участю секретаря судового засідання Кисельової В.В.,

за участю заявника – прокурора Самборської І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву прокурора у кримінальному провадженні Самборської І.М. про відвід судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 від розгляду кримінального провадження № 42018000000003089 за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Айдар Марковського району Луганської області, громадянина України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 388, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 369-2 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, який зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 388, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369-2 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, який зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_4

у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 388, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України,,

ВСТАНОВИВ:

В провадження судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Наумової О.С. надійшла заява прокурора у кримінальному провадженні Самборської І.М. про відвід судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 від розгляду кримінального провадження № 42018000000003089 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

В обґрунтування заявленого відводу прокурор посилалася на те, що суддя є упередженим при розгляді справи і підлягає відводу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України. Про неупередженість судді, на думку прокурора, є те, що суддею 27.02.2020р. відмовлено у задоволенні клопотань прокурора про обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, про обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час, та задоволене клопотання ОСОБА_3 про повернення застави.

Також ухвалою від 27.02.2020р. задоволено клопотання адвоката обвинуваченого ОСОБА_3 - Чебикіна С.В. про повернення застави ОСОБА_3 в розмірі 140 960 грн., внесеної за ОСОБА_2 . При цьому, як вказує прокурор, суддею порушені норми кримінального процесуального закону (ст.ст. 182, 203 КПК України) при вирішенні питання про повернення застави до винесення вироку, не враховано дані, які характеризують особу заставодавця ОСОБА_3 , який є обвинуваченим, а також те, що застава внесена останнім може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Таким чином, суддею поза увагою залишено сутність і призначення застави як заходу забезпечення, спрямованого на дієвість і ефективність кримінального провадження до винесення вироку, не можливість її повернення до винесення вироку. В результаті ухвалення такого рішення, обвинувачена у вчиненні тяжкого корупційного злочину ОСОБА_2 залишилась без запобіжного заходу.

Окрім того, на думку сторони обвинувачення, суддею вже приймалися упереджені рішення, внаслідок яких не були застосовані інші заходи забезпечення кримінального провадження. Зокрема, ухвалою від 03.09.2019р. відмовлено в задоволенні клопотання прокурора в частині накладення арешту на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 , яка є предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва по справі № 757/72501/17-к накладено арешт на зазначену земельну ділянку, а тому будь-яких ризиків її відчуження суддею не встановлено.

В той же час, цією ж ухвалою накладено арешт на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 , на яку, в свою чергу також накладено арешт ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва по справі № 757/72501/17-к.

Всупереч вимогам ч. 7 ст. 376 КПК України, копія вказаного судового рішення не надіслана прокурору, який не був присутнім в судовому засіданні при оголошенні повного тексту рішення, що унеможливило його виконання відповідно до вимог ч. 5 ст. 170 КПК України.

Разом з цим, 25.04.2020 адвокатом Клименком О.І. в інтересах засудженої ОСОБА_2 до Хортицького районного суду м. Запоріжжя подано клопотання в порядку ст. 539 КПК України про скасування арешту майна, зокрема на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_5 , накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/72501/17-к від 04.12.2017, яка є предметом злочину у кримінальному провадженні № 42018000000003089 від 12.12.2018.

Враховуючи викладене, існують реальні ризики відчуження обвинуваченою ОСОБА_2 майна, яке належить на їй на праві власності, і є предметом злочину, що унеможливить виконання можливого покарання у виді конфіскації майна.

Окрім того, суддею не вжито заходів реагування на зловживання адвокатом Галасуй Г.І. процесуальними правами щодо ознайомлення з матеріалами справи, не ініційоване питання про дисциплінарну відповідальність адвоката у порядку ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тому саме стороною обвинувачення скеровану відповідну скаргу до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області. Відсутність реагування суду на зловживання стороною захисту своїми процесуальними правами, на думку сторони обвинувачення, має наслідком те, що до цього часу інший захисник ОСОБА_2 - адвокат Клименко О.І. також не ознайомився з матеріалами кримінального провадження, що може призвести до необгрунтованого затягування судового розгляду.

З урахуванням викладеного, просив задовольнити заявлений відвід.

В судовомузасіданні, яке проводилося в режимі відеоконференції, прокурор підтримав свою заяву провідвід судді, просив її задовольнити .

Обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, про дату, місце і час розгляду заяви про відвід повідомлялися належним чином.

Від захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката Чебикіна С.В. 29.07.25020р. надійшла заява про відкладення судового засідання, оскільки він знаходиться на відпочинку за межами Дніпропетровської області. Від обвинуваченого ОСОБА_4 31.07.2020р. також надійшла заява про відкладення судового засідання у зв`язку із сімейними обставинами.

У зв`язку із тим, що до заяв не надано доказів поважності причин неможливості з`явися до суду, в судове засідання учасники кримінального провадження не з`явилися, повідомлялися належним чином, їх неявка не перешкоджає розгляду заяви по суті, суд вважав за можливе розглянути питання про відвід.

Разом із тим, Сухойван В.О. і ОСОБА_3 прибули на оголошення вступної та резолютивної частин ухвали.

Дослідивши мотиви прокурора щодо відводу судді Мельниченка С.П., суд дійшов висновку про відсутність необхідних та достатніх підстав для задоволення даної заяви, виходячи з такого.

Згідно ч. 2 ст. 344 КПК України питання про відвід вирішується судом згідно зі статтями 75-81 цього Кодексу. Обставини, що виключають участь судді (слідчого судді) в розгляді справи, викладені в ст.ст. 75, 76 КПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 09.11.2006р. у справі «Білуха проти України», наявність безсторонності судді відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

Що стосується суб`єктивного критерію, то особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу. Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді. Але простої заяви недостатньо, необхідно навести достовірні докази. Особиста думка або незгода з рішеннями судді не є доказом упередженості. У будь-якому випадку, припущення щодо упередженості є правовим питанням, яке має бути винесеним на розгляд суду. За виключенням надзвичайних обставин, заява про справжню або можливу упередженість не є питанням поведінки судді.

Вивішивши заяву про відвід, обставини справи, оцінивши докази у їх сукупності, приходить до висновку, що заявлений відвід не не містить даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені нормами КПК України, оскільки заява фактично зводиться до незгоди прокурора з процесуальним рішенням, ухваленим суддею Мельниченком С.П. при розгляді клопотань прокурора про обрання відносно обвинувачених ОСОБА_4 і ОСОБА_3 запобіжних заходів, а також клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про повернення застави.

Однак незгода з процесуальними діями та рішеннями судді не є підставою для відводу. Крім того, згідно із ч. 2 ст. 392 КПК України заперечення проти ухвал, що не піддягають окремому оскарження в апеляційному порядку, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції, можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката згідно із ч. 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є правом будь-кого, а не виключно обв`язкам суду. Про реалізацію такого права вказує і прокурор у своїй заяві.

В зв`язку з чим суд приходить до висновку, що підстави для відводу судді є надуманими, а заява про відвід є необґрунтованою. Тому у задоволенні вказаної заяви необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 75, 80, 81, 369-372 КПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви прокурора у кримінальному провадженні Самборської І.М. про відвід судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 від розгляду кримінального провадження № 42018000000003089 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 – відмовити.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 10 серпня 2020 року.

Суддя Наумова О.С.