Рішення № 90855909, 04.08.2020, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/10052/20

Провадження № 2/161/2699/20

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

04 серпня 2020 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:

головуючого - судді Рудської С.М.

при секретарі - Ярмолюк В.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Луцької міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину,

В С Т А Н О В И В:

26.06.2020 року Луцька міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину. Свій позов мотивує тим, що 01.06.2020 на адресу Луцької міської ради надійшов лист Луцької місцевої прокуратури від 01.06.2020 № 03.33-63-4001ВИХ-20 з інформацією про те, що потерпілий у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 - ОСОБА_2 перебував на лікуванні у КП «Луцька міська клінічна лікарня» та на його лікування з місцевого бюджету затрачено 15359 грн. Так, вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24.12.2019 року в кримінальній справі №161/16782/19 встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 25.08.2019 року близько 20.00 год., знаходячись на території поблизу ставків, що в с. Крупа Луцького району Волинської області, під час словесного конфлікту, що виник між ним та ОСОБА_2 , не передбачаючи настання суспільно- небезпечних наслідків свого діяння у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень, хоча повинен був і міг їх передбачати, умисно наніс один удар кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_2 , внаслідок якого отримав ушкодження, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, чим відповідач вчинив злочин, передбачений ст. 128 КК України. Внаслідок травм, отриманих під час вчинення ОСОБА_1 злочину, потерпілий ОСОБА_2 проходив стаціонарне лікування у КП «Луцька міська клінічна лікарня» у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії з 25.08.2019 року по 27.08.2019 року та у нейрохірургічному відділенні з 27.08.2019 року по 10.09.2019 року - всього 16 ліжко-днів. Таким чином, витрачені закладом охорони здоров`я кошти на лікування потерпілого ОСОБА_2 підлягають стягненню в повному обсязі із ОСОБА_1 . Враховуючи викладене, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету,\ витрати на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 в сумі 15 359 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав суду заяву, в якій просив справу слухати в його відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити у повному обсязі (а.с. 83).

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про день, час, місце слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить відповідне поштове повідомлення про вручення судової повістки (а.с. 16), клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позов від відповідача на адресу суду не надходили.

Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24.12.2019 року в кримінальній справі № 161/16782/19, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України та призначено покарання у виді громадських робіт на строк 150 годин. Вирок набрав законної сили (а.с. 7).

Вищевказаним вироком встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 25.08.2019 року близько 20.00 год., знаходячись на території поблизу ставків, що в с. Крупа Луцького району Волинської області, під час словесного конфлікту, що виник між ним та ОСОБА_2 , не передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень, хоча повинен був і міг їх передбачати, умисно наніс один удар кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_2 , внаслідок якого потерпілий втратив рівновагу та з наданим прискоренням впав і вдарився потиличною частиною голови об ділянку покриту бруківкою, в результаті чого йому були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми у вигляді перелому склепіння та основи черепа з забоєм паренхіми головного мозку, субарахноїдальним крововиливом та посттравматичним середнім отитом, які згідно висновку експерта № 663 від 25.09.2019 року за ступенем тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Внаслідок травм, отриманих під час вчинення ОСОБА_1 злочину, потерпілий ОСОБА_2 проходив стаціонарне лікування у КП «Луцька міська клінічна лікарня» у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії з 25.08.2019 року по 27.08.2019 року та у нейрохірургічному відділенні з 27.08.2019 року по 10.09.2019 року. Загальна вартість лікування за 16 ліжко-днів склала 15359 грн. (а.с. 8).

01.06.2020 року на адресу Луцької міської ради надійшов лист Луцької місцевої прокуратури від 01.06.2020 року № 03.33-63-4001ВИХ-20 з інформацією про те, що потерпілий у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 - ОСОБА_2 перебував на лікуванні у КП «Луцька міська клінічна лікарня» та на його лікування з місцевого бюджету затрачено 15 359 грн. (а.с. 5).

У відповідності до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993 року (далі - Порядок), сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат па його лікування на день.

Згідно п. 3 вказаного Порядку - у разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовами вказаних юридичних осіб.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 3 Постанови «Про відшкодування витрат па стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» № 11 від 07.07.1995 року, термін і обгрунтованість перебування потерпілого від злочину па стаціонарному лікування визначається па підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Як було встановлено судом, відповідно до довідки, наданої КП «Луцька міська клінічна лікарня», витрати на лікування потерпілого ОСОБА_2 становлять 15 359 грн.

Таким чином, витрачені закладом охорони здоров`я кошти на лікування потерпілого ОСОБА_2 підлягають стягненню в повному обсязі із ОСОБА_1 .

Частиною 3 ст. 1206 ЦК України визначено, що якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно до п. 4 вищезгаданого Порядку, - стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував па стаціонарному лікуванні потерпілий зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Відповідно до Статуту КП «Луцька міська клінічна лікарня» останнє є комунальним підприємством.

Власником закладу є територіальна громада міста Луцька в особі Луцької міської ради. Основною метою діяльності лікарні є реалізація державної політики у сфері охорони здоров`я, що передбачає проведення на території міста Луцька заходів, спрямованих на забезпечення населення доступною, своєчасною, якісною та ефективною медичною допомогою. Джерелами формування майна закладу є кошти медичної субвенції та кошти міського бюджету, а у передбачених чинним законодавством випадках - кошти державного бюджету.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову Луцької міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину в повному обсязі.

Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, повязані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Крім того, згідно положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, Луцької міської ради, як юридична особа, при зверненні до суду з позовом майнового характеру повинна була б сплатити судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як це передбачено пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір».

Однак, у даній категорії справі позивач, на підставі п. 6 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», звільнений від сплати судового, а тому з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 2102 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1206 ЦК України, Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993 року, ст.ст. 12, 77, 81, 141, 247, 259, 263-268, 280, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов Луцької міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину - задовольнити.

Cтягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь місцевого бюджету на р/р: UA 188999980314040544000003550, отримувач УК у м. Луцьку/ Луцька ОТГ, МФО 899998, ЄДРПОУ 38009628, код платежу 24060300 «Інші надходження», витрати на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 , в розмірі 15359 (п`ятнадцять тисяч триста п`ятдесят дев`ять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави 2102 (дві тисячі сто дві) грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення в повному обсязі складено 10 серпня 2020 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська