Ухвала суду № 90855395, 10.08.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"10" серпня 2020 р. м ХарківСправа № 922/2456/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

розглянувши матеріали

позовної заяви ОСОБА_1 , м. Харків,

до першого відповідача - ОСОБА_2 , місто Асака,

до другого відповідача - ОСОБА_3 , місто Харків,

до третього відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Аккордфайвстар», місто Харків,

про переведення на позивача прав і обов`язків покупця частки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Аккордфайвстар» про переведення прав та обов`язків покупця частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Аккордфайвстар» розміром 303 603,00 грн. з ОСОБА_3 на ОСОБА_1 , витребування на користь ОСОБА_1 частки ОСОБА_3 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Аккордфайвстар» розміром 303 603,00 грн., зобов`язати державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запис про визначення статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аккордфайвстар» у розмірі 607 206,00 грн., зобов`язати державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запис про частку ОСОБА_1 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Аккордфайвстар» у розмірі 607 206,00 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Приписами пунктом 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів. У відповідності до частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасниками справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Комплексний аналіз вищевказаних норм процесуального права свідчить про те, що частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов`язок позивача до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення з метою забезпечення їх права ознайомитись з такою позовною заявою та всіма додатками, яка додані позивачем до даної заяви по суті справи.

І саме вимоги процесуального законодавства зобов`язують суд, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження, з`ясувати питання обізнаності відповідача із відповідним позовом через встановлення наявності в матеріалах позовної заяви документів, які підтверджують відправлення позивачем копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно з пунктом 61 Правил поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Отже, належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії позовної заяви з доданими до неї документами може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення.

Однак, позивачем в порушення вище вказаних норм процесуального законодавства, не скеровано до матеріалів позовної заяви доказів надсилання учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення, що є грубим порушенням частини 1 статті 172 ГПК України, яка не містить жодних виключень із загального правила.

Поміж зазначеного, пунктом 2 частиною 1 статті 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Отже, сплата судового збору особами, які звертаються до суду - це процесуальний обов`язок, який визначається нормами господарського закону та Законом України «Про судовий збір».

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (стаття 1 Закону України «Про судовий збір»).

Статтею 2 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно з приписами частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункту 2 частини 2 статті 4).

Таким чином, розмір ставок за позовні заяви, які мають майновий характер визначаються за приписом підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір». Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці, та подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

В даному випадку, позивачем заявлено чотири вимоги немайнового характеру, а саме:

перша вимога - про переведення прав та обов`язків покупця частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Аккордфайвстар» розміром 303 603,00 грн. з ОСОБА_3 на ОСОБА_1 ;

друга вимога - про витребування на користь ОСОБА_1 частки ОСОБА_3 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Аккордфайвстар» розміром 303 603,00 грн.;

третя вимога - про зобов`язання державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запис про визначення статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аккордфайвстар» у розмірі 607 206,00 грн.;

четверта вимога - про зобов`язання державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запис про частку ОСОБА_1 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Аккордфайвстар» у розмірі 607 206,00 грн.

За таких підстав, при зверненні до суду з вказаним позовом позивач повинен був сплатити судовий збір у загальному розмірі 8 408,00 грн. відповідно до Закону України "Про судовий збір". Проте, судом встановлено, що до матеріалів вказаної позовної заяви додана квитанція № 0.0.1791387670.1 від 05 серпня 2020 року про сплату судового збору лише в розмірі 300,00 грн., яка не може бути належним та допустимим доказом сплати судового збору у встановлених Законом України «Про судовий збір» порядку та розмірі по даній господарській справі.

За таких обставин, подана позивачем позовна заява не відповідає імперативним вимогам статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України щодо форми та змісту заяви по суті справи (позовна заява).

Якщо подана позовна заява не відповідає приписами статті 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду (частина 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

За таких обставин, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статі 162 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

З метою усунення вище вказаних недоліків позовної заяви, позивачу необхідно надати суду документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів, а також докази сплати судового збору у сумі 8 108,00 грн. (сума отримана шляхом математичного підрахунку розрахованого наступним чином: 8 408,00 грн. - 300,00 грн. = 8 108,00 грн.).

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 3 статі 174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -

УХВАЛИВ:

Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - до 25 серпня 2020 року (включно), шляхом надання до суду: документів, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів, а також докази сплати судового збору у сумі 8 108,00 грн.

Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу підписано 10 серпня 2020 року.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/2456/20