Ухвала суду № 90855032, 10.08.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

10 серпня 2020 року Справа № 915/1039/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши матеріали

заяви: Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» (54055, м. Миколаїв, вул. Погранична, буд. 161; ідентифікаційний код 31448144)

про видачу судового наказу

про стягнення з Миколаївської митниці ДФС (54017, м. Миколаїв, вул. Московська, буд. 57-А; ідентифікаційний код 39536431) 89526,06 грн заборгованості та витрати на оплату судового збору у сумі 210,20 грн,

В С Т А Н О В И В:

29.07.2020 Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з заявою № 719/юр від 23.07.2020 про видачу судового наказу про стягнення з Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України 89526,06 грн заборгованості та витрати на оплату судового збору у сумі 210,20 грн.

В обґрунтування вказаної заяви заявником зазначено, що між Міським комунальним підприємством «Миколаївводоканал» (виробник) та Миколаївською митницею ДФС України (споживач) було укладено Договір на централізоване водопостачання та водовідведення № Ю/592/2 від 09.01.2019, відповідно до предмету якого виробник зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - Послуги) в Точках розподілу відповідно до умов цього Договору, а Споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами, у строки та на умовах, що передбачені Договором.

Дослідивши матеріали заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу у зв`язку з таким:

Заявник в обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 06.11.2015 відповідно до Акту про пломбування № Ц2281 споживачу було опломбовано лічильник №404422 та обвідна лінія які знаходяться на його балансі.

05.11.2019 року при здійсненні працівниками заявника зняття показань лічильника води та обстежені водопровідної мережі споживача у підвальному приміщенні за адресою: м. Миколаїв, по вул. Московська, 57А було виявлено порушення п. 5.18 Правил користування, а саме, порушення цілісності деталі пломбування обвідної лінії водомірного вузла накладеної представником МКП «Миколаївводоканал».

За результатами обстеження було складено акт від 05.11.2019р. № 00024.

Відповідно до довідки №08/11/19-2 від 08.11.2019 року виданої ТОВ «Еталон-АСП» порушення контрольного пломбувального дроту було здійснено 24.10.2019 року,

15.11.2019 у присутності представника Миколаївської митниці ДФС комісією Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» з розгляду актів про порушення вимог законодавства у сфері водопостачання та водовідведення було розглянуто вищезазначене порушення та, у зв`язку з виявленим порушення пломбувального тросу на запірній арматурі на вводі у вузлі обліку, прийнято рішення у формі протоколу № 124, яким вирішено виконати нарахування споживачу за п. 3.3, 3.4 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.

Так, пунктами 3.3, 3.4 вказаних Правил передбачено, що у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

У подальшому, заявник виставив споживачу рахунок № Ш-8036/0138-11.2019/15 від 15.11.2019 на суму 89526,06 грн, оплата за яким до теперішнього часу не надходила.

Згідно приписів ч. 1, 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження та позовного провадження (загального або спрощеного).

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Частиною 1 ст. 147 ГПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

В заяві № 719/юр від 23.07.2020 про видачу судового наказу Міським комунальним підприємством «Миколаївводоканал» заявлено до стягнення грошові кошти в сумі 89526,06 грн.

Вказана сума, яку заявник просить стягнути з боржника не є грошовою заборгованістю за договором на централізоване водопостачання та водовідведення № Ю/592/2 від 09.01.2019, а є оперативно-господарською санкцією, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 235 Господарського кодексу України, за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 236 ГК України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов`язань стороною, яка порушила зобов`язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо. Перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення надавача послуг з централізованого водопостачання та водовідведення про донарахування споживачу 89526,06 грн вартості витрат води при безобліковому водокористуванні є саме оперативно-господарською санкцією, а не грошовою заборгованістю за договором на централізоване водопостачання та водовідведення № Ю/592/2 від 09.01.2019.

У відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог по суті.

Таким чином, процесуальний механізм наказного провадження не вимагає від суду встановлення підстав застосування до боржника оперативно-господарських санкцій, їх розміру, тощо.

На підставі викладеного вимоги про стягнення з боржника оперативно-господарських санкцій не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, у видачі судового наказу за заявою Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» № 719/юр від 23.07.2020 про видачу судового наказу про стягнення з Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України 89526,06 грн заборгованості та витрати на оплату судового збору у сумі 210,20 грн належить відмовити.

Приписами ч. 2 ст. 152 ГПК України визначено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

У відповідності до ч. 2 ст.153 ГПК України передбачено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись п.п. 3 ч. 1 ст. 152, ст. ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити Міському комунальному підприємству «Миколаївводоканал» у задоволенні заяви № 719/юр від 23.07.2020 про видачу судового наказу про стягнення з Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України 89526,06 грн заборгованості та витрат на оплату судового збору у сумі 210,20 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, визначеному статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.Г. Смородінова