Рішення № 90855001, 04.08.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2020 справа № 914/592/20

За позовом: Державного підприємств «Науково-технічний центр «Дорожній контроль якості», м. Київ,

до відповідача: Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Держана акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі філії «Стрийська ДЕД», м. Стрий Львівської області,

про стягнення 24'116,19 грн.

Суддя Яворський Б.І.,

при секретарі Муравець О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Суть спору. На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Державного підприємства «Науково-технічний центр «Дорожній контроль якості» до Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Держана акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі філії «Стрийська ДЕД» про стягнення 24'116,19 грн. заборгованості за договором про надання науково-технічних послуг від 10.09.2019 р., з яких: 22'230,19 грн. основного боргу, 1'086,19 грн. втрат від інфляції та 820,00 грн. 3% річних.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 10 березня 2020 року справу № 914/592/20 передано на розгляд судді Яворському Б.І.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.03.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 16.04.2020, надано відповідачу строк на подання відзиву-протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, явку сторін визнано обов`язковою.

Представники сторін у судове засідання 16.04.2020 не з`явились, тому ухвалою від 16.04.2020 суд відклав судове засідання на 14.05.2020.

Приймаючи до уваги продовження Кабінетом Міністрів України на усій території України карантинних заходів, суд ухвалою від 14.05.2020 суд задоволив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та відклав судове засідання на 03 червня 2020 р., а згодом, у зв`язку з неявкою у судове засідання представників сторін та невиконання відповідачем вимог суду розгляд справи відкладено на 25.06.2020. При цьому суд керувався нормами п.4 ч.2 Прикінцевих положень ГПК України, згідно з яким процесуальні строки продовжуються на період карантину в силу закону, а також враховував принцип «розумного строку» тривалості провадження.

Представники сторін у судове засідання 25.06.2020 не з`явились. Відповідач вимог ухвали суду від 16.03.2020 не виконав.

Ухвалою від 25.06.2020 суд відклав розгляд справи на 04.08.2020, явку сторін у судовому засіданні не визнавав обов`язковою.

У судове засідання 04.08.2020 представники сторін не з`явилися, про причини неявки не повідомили.

Відповідач у жодне судове засідання не з`явився, вимог ухвали суду не виконав, проти позову не заперечив. Ухвалу про відкриття провадження у справі відповідач отримав 17.03.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься у матеріалах справи. 14.05.2020 відповідач подавав клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом було задоволено, про що зазначено в ухвалі від 14.05.2020. Після цього відповідач не подавав жодних документів.

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Таким чином, оскільки явка учасників процесу у судове засідання 04.08.2020 не визнавалася обов`язковою, відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження та судові засідання, на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач, у свою чергу, не скористався наданим йому правом на подання відзиву на позовну заяву, доказів поважності неявки у судове засідання та необхідності відкладення такого не подав, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача та представника відповідача за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

У судовому засіданні 04.08.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

06 листопада 2018 року Державне підприємство «Науково-технічний центр «Дорожній контроль якості» (виконавець) та Філія «Стрийська ДЕД» ДП «Львівський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (замовник) уклали договір №437/18 на надання науково-технічних послуг , відповідно до якого замовник доручає, а виконавець бере на себе виконання науково-технічної послуги, направленої на підвищення рівня якості продукції: «Провести обстеження, проаналізувати стан виробництва асфальтобетонних сумішей та атестувати їх на відповідність продукції вимогам нормативної документації на асфальтобетонному заводі КДМ 2016 в с. Давидів».

Приймання результатів наданих послуг за цим договором здійснюється відповідно акту здачі-приймання (п.1.3 договору).

Відповідно до п.п.2.1 ціна договору складається з вартості послуг з атестації, що становить 22' 230,00 грн. До початку надання науково-технічних послуг за цим договором замовник перераховує на поточний рахунок виконавця грошові кошти у розмірі 100% від вартості послуг з атестації виробництва (п.п.2.2 договору).

Згідно п.п.4.2 договору замовник зобов`язаний в строк до 5 календарних днів від дня одержання акту наданих послуг підписати його та протягом 5 банківських днів провести остаточний розрахунок.

Строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.7.1 цього договору та закінчується 31.12.2018, а в частині оплати - до повного розрахунку (п.7.2 договору).

Як стверджує позивач, згідно акту наданих послуг від 29.11.2018р. ДП «Дорожній контроль якості» надало у повному обсязі послуги за договором Філії «Стрийська ДЕД» ДП «Львівський облавтодор» на суму 22' 230,00 грн. Даний акт підписаний замовником та виконавцем без жодних зауважень.

06.02.2020 позивач надсилав відповідачу вимогу-претензію про необхідність погашення заборгованості, яка залишена без відповіді та задоволення.

Станом на момент прийняття рішення докази оплати заборгованості у матеріалах справи відсутні.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору № 437/18 на надання науково-технічних послуг від 06 листопада 2018 року.

Зважаючи на зміст спірних правовідносин, з яких виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання (ч.2 ст.901 ЦК України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.903 ЦК України).

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України). Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Позивач надав визначені договором послуги на суму 22' 230,00 грн., а відповідач їх прийняв, що підтверджується підписаним сторонами Актом надання послуг №563 від 29.11.2018р.

Відповідно до п.п.4.2 договору замовник зобов`язаний в строк до 5 календарних днів від дня одержання акту наданих послуг підписати його та протягом 5 банківських днів провести остаточний розрахунок.

Позивач стверджує, що відповідач у порушення умов договору не здійснив оплати наданих йому послуг. У матеріалах справи докази такої оплати відсутні. Тому вимога про стягнення 22' 230,00 грн. основної заборгованості є правомірною.

Щодо стягнення 1'086,19 грн. інфляційних втрат та 820,00 грн. 3% річних суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Згідно частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки відповідач порушив зобов`язання, то позивач має право на стягнення з останнього інфляційних втрат та 3% річних. За результатами перевірки поданого позивачем розрахунку суд встановив, що до стягнення з відповідача підлягає 820,00 грн. - 3% річних та 1' 062,74 грн. - інфляційних втрат, а не 1' 086,19 грн. як просить позивач.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням № 1881 від 02 березня 2020 р. на суму 2'102,00 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч.9 ст.129 ГПК України).

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, суд покладає на нього судовий збір повністю.

Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 73-80, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Держана акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі філії «Стрийська ДЕД» (82400, Львівська область, м.Стрий, вул. Добрівлянська, 41; код ЄДРПОУ 26181588) на користь Державного підприємства «Науково-технічний центр «Дорожній контроль якості» (03680, м.Київ, вул.Антоновича, 51; код ЄДРПОУ 21476215) 22'230,19 грн. основного боргу, 1'062,74 грн. втрат від інфляції, 820,00 грн. 3% річних та 2' 102,00 грн. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 10.08.2020.

Суддя Б.І. Яворський