Рішення № 90854818, 07.08.2020, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2020 рокуСправа № 912/1425/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Кравченко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи №912/1425/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП", вул. Данила Кушніра, 245, с. Мліїв, Городищенський район, Черкаська область, 19511

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Технодеталь-СВ", вул. 9-го Січня, 186-Б, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27503

про стягнення 10 329,60 грн

Представники сторін:

від позивача - Кавун В.В., довіреність № б/н від 08.01.20 в режимі відеоконференції;

від відповідача - участі не брали;

У засіданні суду проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технодеталь-СВ" про стягнення 10 329,60 грн, з покладенням на відповідача судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем зобов`язань по договору купівлі-продажу товару №1/08-2017 від 08.08.2017 в частині повернення попередньої оплати.

Ухвалою від 10.04.2020 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/1425/20 за правилами спрощеного позовного провадження. Постановлено, що з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", дату і час судового засідання у справі №912/1425/20 буде призначено додатково ухвалою суду, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 25.06.2020 судове засідання у справі №912/1425/20 призначено на 16.07.2020 о 12:00 год.

Ухвалою від 16.07.2020 оголошено перерву у судовому засіданні до 07.08.2020 на 11:00 год. Звернуто увагу відповідача, що він має право подати відзив на позов до 06.08.2020, з дотриманням правил, встановлених частинами третьою - шостою статті 165 ГПК України, або письмово викладені причини неможливості подання відзиву, або письмово викладену позицію щодо розгляду справи за наявними документами.

У судовому засіданні 07.08.2020 був присутній представник позивача.

Відповідач участі повноважного представника не забезпечив.

Конверт з ухвалою суду від 16.07.2020 направлений Товариству з обмеженою відповідальністю "Технодеталь-СВ" на адресу зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (вул. 9-го Січня, 186-Б, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27503) повернуто органом поштового зв`язку із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статі 120 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Судом були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про призначені засідання суду, 21.04.2020 примірник ухвали суду від 10.04.2020 про відкриття провадження у справі № 912/1425/20, що був направлений на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Технодеталь-СВ", зазначену в позовній заяві, та згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (вул. 9-го Січня, 186-Б, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27503) рекомендованим листом з повідомленням, повернувся до господарського суду з відміткою "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення".

Ухвала від 25.06.2020 про призначення засідання на 16.07.2020 була направлена на юридичну адресу відповідача та на адресу керівника, яка зазначена у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Ухвала від 16.07.2020 також направлялась на адресу керівника. Зазначені ухвали, які направлялись на адресу керівника, повернуті органом поштового зв`язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

У зв`язку з наведеним, 27.07.2020 суд намагався повідомити відповідача про дату та час засідання телефонограмою, за змістом якої вона отримана директором.

Також 27.07.2020 на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою kr.arbitr.gov.ua розміщено оголошення про призначення справи № 912/2490/19 до судового розгляду по суті на 07.08.2020 об 11:00 год.

Відповідач в судове засідання не прибув.

Згідно ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п.п. 116, 117 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв`язку виконати обов`язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвал суду у даній справі відповідачем та повернення їх до суду з відповідними відмітками є наслідками діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

З огляду на наведене, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі та призначене судове засідання належним чином і причини неявки представника відповідача у засідання судом не визнаються поважними.

Також суд зауважує, що станом на 07.08.2020 від відповідача відзиву на позовну заяву або будь-яких клопотань не надходило.

Враховуючи, що судом вжито належних заходів щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати всі витребувані та додаткові документи, в тому числі заперечення проти позову, які мають значення для розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З підстав вищенаведеного, суд дійшов висновку, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому суд здійснює розгляд справи за його відсутності за наявними матеріалами справи.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши усі обставини спору, оцінивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технодеталь-СВ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" укладено Договір купівлі - продажу №1/08-2017, відповідно п.1.1. якого, продавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується передати у власність покупця гофропродукцію (надалі ("Товар") в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними у Додатках до цього Договору і є його невід`ємною частиною.

За пунктом 1.2. Договору, відомості пор товар наведені в специфікаціях (Додатках).

За положеннями п.2.1 Договору, покупець сплачує за надану гофропродукцію передплату в розмірі 100 % згідно виставленого рахунка - фактури.

Пунктом 4.2. Договору визначено, що датою поставки вважається дата відпуску товару зі складу продавця, яка вказується в накладній продавця.

Відповідно до п.7.1. договору, останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2017 р. або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. (а.с.8)

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

На виконання умов Договору відповідач на підставі видаткових накладних № 35 від 16.08.2017, №65 від 11.10.2017, № 67 від 20.10.2017, № 81 від 13.11.2017, № 93 від 06.12.2017, № 95 від 18.12.2017, № 100 від 29.12.2017 (а.с.13, 17, 19, 23, 26, 28, 30) поставив позивачу товар.

Позивач на виконання п.2.1. Договору вносив 100% передплату за надану продукцію.

Зазначені обставини підтверджуються виписками із рахунків позивача:

- ПАТ КБ "Глобус" від 09.08.2017 на суму 20 00,00 грн та від 10.08.2017 на суму 15 000,00 грн (а.с.9, 10);

- ОУ АТ "Ощадбанк" від 11.08.2017 на суму 5 000,00 грн, від 16.08.2017 на суму 3 344,00 грн (а.с.11 - 12).

Всього 43 344,00 грн.

Згідно з видатковою накладною №35 від 16.08.2017 р. відповідач передав у власність позивачу товар на загальну суму 43 344 грн 00 копійок (а.с.13).

Також підтверджується випискою з банківського рахунку позивача:

- ПАТ КБ "Глобус" від 05.10.2017 року на суму 100 000,00 грн. (а.с.14),

- ОУ АТ "Ощадбанк" від 06.10.2017 року на суму 20 000,00 грн, від 11.10.2017 року на суму 13 334,00 грн (а.с.15 - 16).

Всього 133 334,00 грн.

Згідно з видатковою накладною №65 від 11.10.2017 р. відповідач передав у власність позивачу товар на загальну суму 133 344,00 грн (а.с.17). Сума боргу за поставлений відповідачем товар склала 10,00 грн.

Також підтверджується випискою з банківського рахунку позивача ОУ АТ "Ощадбанк" від 19.10.2017 року на суму 130 000,00 грн (а.с.18, зворотня сторона).

Згідно з видатковою накладною №67 від 20.10.2017 р. відповідач передав у власність позивача товар на суму 127 565, 76 грн (а.с.19). З урахуванням боргу за поставлений Товар згідно з видатковою накладною №65 від 11.10.2017 р. сума переплати за поставлений відповідачем товар склала 2 424,24 грн.

Також підтверджується випискою з банківського рахунку:

- ПАТ "КБ "Приватбанк" від 10.11.2017 року на суму 140 000,00 грн. (а.с.20),

- Філії Черкаське ОУ АТ "Ощадбанк" від 20.10.2017 року на суму 3 344,00 грн. (а.с.21),

та платіжним дорученням №29 від 14.11.2017 р. на суму1 111,76 грн. (а.с.22), а всього 144 455,76 грн.

Згідно з видатковою накладною №81 від 13.11.2017 р. відповідач передав у власність позивача товар на суму 143 942,40 грн (а.с.23). З урахуванням переплати за поставлений Товар згідно з видатковою накладною №67 від 20.10.2017 р. сума переплати склала 2 937,60 грн.

Також підтверджується платіжним дорученням №211 від 01.12.2017 р. на суму 40 000,00 грн. (а.с.24) та №225 від 04.12.2017 р. на суму 118 400,00 грн. (а.с.25), а всього 158 400,00 грн.

Згідно з видатковою накладною №93 від 06.12.2017 р. відповідач передав у власність позивача товар на суму 170 016,00 грн (а.с.26). З урахуванням переплати за поставлений Товар згідно з видатковою накладною №81 від 13.11.2017 р. сума оплати склала 161 337,60 грн. Однак, у позивача утворилась сума боргу в розмірі 8 678,40 грн.

Також оплата позивача підтверджується платіжним дорученням №347 від 15.12.2017 р. на суму 158 400,00 грн (а.с.27).

З урахуванням боргу за поставлений товар згідно з видатковою накладною №93 від 06.12.2017 р. сума сплати склала 149 721,60 грн.

Згідно з видатковою накладною №95 від 18.12.2017 р. відповідач передав у власність позивача товар на суму 170 016,00 грн (а.с.28). Однак, у позивача утворилась сума боргу в розмірі 20 294,40грн.

Також оплата позивача підтверджується платіжним дорученням №486 від 26.12.2017 р. на суму 193 248,00 грн (а.с.29).

З урахуванням боргу за поставлений товар згідно з видатковою накладною №95 від 18.12.2017 р. сума сплати склала 172 953,60 грн.

Згідно з видатковою накладною №100 від 29.12.2017 р. відповідач передав у власність позивача товар на суму 162 624,00 грн (а.с.30).

Отже, сума переплати позивача за поставлений відповідачем товар склала 10 329,60 грн.

22.06.2018 року позивач листом вих. № 4 від 22.06.2018 звернувся до відповідача із вимогою повернути передплату згідно Договору купівлі - продажу №1/08-2017 в сумі 10 329,60 грн із зазначенням банківських реквізитів (а.с.31).

30.01.2019 позивачем було направлено на адресу відповідача претензію №8 від 30.01.2019 у якій запропоновано повернути суму передплати потягом семи днів з дати пред`явлення претензії на рахунок позивача (а.с.32). Лист, направлений рекомендованим повідомленням про вручення, повернуто органом поштового зв`язку із відміткою "поштовий переказ не вручено, відсутня адреса"

Вищевикладені обставини стали підставою для звернення позивача до суду із вказаною позовною заявою.

При розгляді справи господарський суд враховує наступні положення законодавства.

Положеннями статті 67 Господарського кодексу України, встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 265 Господарського кодексу України передбачає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб`єктів господарювання, здійснюються суб`єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності зі ст. ст. 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, та у встановлений договором строк.

Згідно частин 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Суд зазначає, що повернення суми попередньої оплати у порядку ст. 693 ЦК України здійснюється лише за наявності порушення зобов`язання однією зі сторін.

Однак, у конкретному випадку, жодна зі сторін не порушила умови зобов`язання, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а має місце надлишкове перерахування коштів позивачем в рахунок попередньої оплати у розмірі 10 329,60 грн, набуття їх відповідачем та збереження без достатньої правової підстави. Тобто застосуванню підлягають положення ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (див. висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15).

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 ЦК України (див. висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 жовтня 2013 року у справі № 6-88цс13).

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Щодо визначення правової природи оплачених позивачем на рахунок відповідача грошових коштів, господарський суд враховує позицію Верховного суду у складі колегії Касаційного господарського суду викладену у постанові від 15.02.2019 у справі №910/21154/17, де зазначено відповідно до частини 2 статті 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави. Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі статті 1212 ЦК України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.

Господарський суд зауважує, що зобов`язання по виконанню Договору купівлі - продажу №1/08-2017 від 08.08.2017 припинилось шляхом його повного виконання сторонами належним чином (перерахування позивачем авансових платежів та отримання поставленого відповідачем товару згідно видаткових накладних наявних у матеріалах справи). Зазначена обставина не заперечувалась сторонами.

Згідно п. 1.3. Договору, сторони домовились, що сукупність вартості партії товару замовлених покупцем та поставлених продавцем на протязі строку дії цього договору, буде складати кінцеву загальну суму цього договору.

Отже, правова підстава для отримання відповідачем коштів у розмірі 10 329,60 грн, внаслідок яких відбувся приріст майна у відповідача, відпала. Таким чином, у відповідача виник обов`язок повернути безпідставно набуте майно (грошові кошти) позивачу.

Посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв`язку з цим господарський суд, з`ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15).

Обов`язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Згідно зі статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем на заперечення вимог позивача до суду не подано жодних документів та не висловлено відповідних пояснень.

Отже, з огляду на наявні у матеріалах справи письмові докази подані позивачем, господарський суд вважає останні належними, допустимими, достовірними, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача, оскільки судом задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" повністю.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технодеталь -СВ" (вул. 9-го Січня, 186-Б, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27503, і.н.38065944) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" (вул. Данила Кушніра, 245, с. Мліїв, Городищенський район, Черкаська область, 19511, і.н.35013940) заборгованість у розмірі 10 329,60 грн, а також судовий збір в сумі 2 102,00грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення вручити або надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення Товариству з обмеженою відповідальністю "Технодеталь-СВ" (вул. 9-го Січня, 186-Б, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27503), Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" (вул. Данила Кушніра, 245, с. Мліїв, Городищенський район, Черкаська область, 19511).

Повне рішення складено 10.08.2020.

Суддя В.Г. Кабакова