Рішення № 90854133, 05.08.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.08.2020 Справа № 905/1965/19 (910/5104/18)

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі судового засідання Новікової К.Ю., у відкритому судовому засіданні розглянувши матеріали господарської справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Акціонерного товариства "К.Енерго" за участю третіх осіб, які не заявлять самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" та Київська міська рада про стягнення 458 834,24 грн,-

За участю представників сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явились;

від третіх осіб - не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "К.ЕНЕРГО" про стягнення 458 834,24 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 09.12.2013 між позивачем та відповідачем було укладено договір №1247/14-БО-41 купівлі-продажу природного газу з додатковими угодами № 1-7. На виконання умов договору позивач поставив протягом січня-грудня 2014 року, а відповідач прийняв природній газ на загальну суму 469 413,40 грн. В порушення умов договору відповідачем несвоєчасно здійснювалися оплати за спожитий природній газ, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 496 315,66 грн., з яких: 121 443,92 грн. пені, 341 551,45 грн. інфляційних втрат та 33 320,29 грн. - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 вирішено передати матеріали позовної заяви для розгляду за підсудністю до господарського суду Донецької області для розгляду в межах справи №905/1965/19 про банкрутство Акціонерного товариства "К.ЕНЕРГО".

09.01.2020 матеріали позовної заяви у справі №910/5104/18 надійшли до Господарського суду Донецької області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2020 для розгляду даної справи визначено суддю Зекунова Е.В.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.01.2020 прийнято до провадження справу № 910/5104/18 за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження. Підготовче судове засідання призначено на 13.02.2020 року.

11.02.2020 до Господарського суду Донецької області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позовних вимог заперечував, посилаючись посилаючись на подання позовної заяви до неналежного відповідача, оскільки ухвалою господарського суду м.Києва від 10.10.2018 затверджено мирову угоду, за якою КП «Київтеплоенерго» стало правонаступником за борговими зобов`язаннями ПАТ «Київенерго» з оплати спожитих енергоносіїв (природного газу) за договорами постачання (купівлі-продажу) природного газу з усіма додатковими угодами та додатками, укладеними між ПАТ «Київенерго» та ПАТ «НАК «Нафтогаз України», в тому числі і за договором №1247/14-БО-41. Крім того, Відповідач також посилається на те, що розрахунки за договором №1247/14-БО-41здійснювались із застосуванням спецрахунків (відповідно до постанови КМУ від 18.06.2014 №217). Враховуючи наведене, за твердженням відповідача, у позивача відсутні правові підстави для стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних, що узгоджується з чисельною практикою ВСУ.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 13.02.2020 відкладено підготовче засідання на 12.03.2020 року.

11.03.2020 до канцелярії Господарського суду Донецької області від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

12.03.2020 до канцелярії Господарського суду Донецької області від відповідача надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи на стадії підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.03.2020 підготовче засідання відкладено на 09.04.2020, строк розгляду справи на стадії підготовчого провадження продовжено на тридцять днів до 13.04.2020.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.04.2020 закрито підготовче провадження у справі № 905/1965/19 (910/5104/18), призначено розгляд справи по суті, та зазначено, що про дату та час проведення судового засідання учасники справи будуть повідомленні додатково ухвалою Господарського суду Донецької області після закінчення дії карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.06.2020 судове засідання призначено на 08.07.2020.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.07.2020 відкладено розгляд справи на 05.08.2020 року.

03.08.2020 до канцелярії Господарського суду Донецької області від відповідача надійшли додаткові пояснення та клопотання про розгляд справи без участі представника останнього.

У судове засідання 05.08.2020 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Статтями 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У пункті 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз`яснено, що у випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку ст.ст.80, 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

09.12.2013 між позивачем, Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ (продавець) та Публічним акціонерним товариством «Київенерго» укладено договір купівлі-продажу природного газу №1247/14-БО-41.

Продавець зобов`язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору (п.1.1 Договору).

Згідно відомостей, які наявні у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач змінив повне та скорочене найменування. За кодом ЄДРОПОУ 00131305 значиться Акціонерне товариство "К.ЕНЕРГО" (дані про реєстрацію змін до установчих документів внесені 09.08.2019).

Газ, що продається за Договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями та іншими споживачами. (п. 1.2 Договору).

Приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу (п. 3.3 Договору)

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Споживач зобов`язується надати Постачальнику підписані та скріплені печатками Споживача та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов`язується повернути Покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п 3.4 Договору).

Відповідно до п.5.2. договору в редакції додаткових угод №1 від 31.01.2014, №2 від 18.04.2014, №3 від 22.05.2014, №4 від 10.06.2014, №5 від 16.09.2014, №7 від 16.12.2014 ціна за 1000 куб.м. природного газу змінювалась.

Оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1. договору).

Розділом 11 договору встановлено, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

На підставі договору №1247/14-БО-41 від 09.12.2013 позивачем та відповідачем було підписано акти приймання-передачі природного газу:

-31 січня 2014 року на суму 50 605,55 грн;

-28 лютого 2014 року на суму 22 094, 76 грн;

-31 березня 2014 року на суму 15 754, 67 грн;

-30 квітня 2014 року на суму 42 382,28 грн;

-31 травня 2014 року на суму 20 251,07 грн;

-30 червня 2014 року на суму 33 979,52 грн;

-31 липня 2014 року на суму 9 588,44 грн;

-31 серпня 2014 року на суму 12 183,10 грн;

-30 вересня 2014 року на суму 79 425,71 грн;

-31 жовтня 2014 року на суму 34 239,08 грн;

-30 листопада 2014 року на суму 14 781,55 грн;

-31 грудня 2014 року на суму 134 124,67 грн.

Вказані акти підписані сторонами і засвідчені печатками підприємств.

Таким чином, на виконання п.2.1 Договору Позивач поставив протягом січня-грудня 2014 року, а Відповідач прийняв природний газ на загальну суму 469 413,40 грн, що підтверджується вищезазначеними актами приймання - передачі природного газу.

Доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого природного газу, а також порядку поставки та інших зауважень суду не представлено.

Разом з тим, відповідач у визначений Договором строк оплату за переданий природний газ здійснював з порушенням строків, зазначених у Договорі, що підтверджується наданою позивачем до матеріалів справи довідкою.

Вважаючи порушеним своє право, ПАТ НАК «Нафтогаз України» звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з АТ «К.Енерго» коштів у сумі 458834, 25 грн., у тому числі:

83 965,50 грн. - пеня;

341 551,45 грн. - інфляційні втрати;

33 320,29 грн. - 3% річних.

Відповідач проти позову заперечував. Вважає, що позовна заява подана ПАТ НАК «Нафтогаз України» до неналежного відповідача.

Так, ухвалою господарського суду м. Києва від 10.10.2018 затверджено мирову угоду, за якою КП «Київтеплоенерго» стало правонаступником за борговими зобов`язаннями ПАТ «Київенерго» з оплати спожитих енергоносіїв (природного газу) за договорами постачання (купівлі-продажу) природного газу з усіма додатковими угодами та додатками, укладеними між ПАТ «Київенерго» та ПАТ «НАК «Нафтогаз України», в тому числі і за договором №1247/14-БО-41 від 09.12.2013.

Крім того, розрахунки з ПАТ «НАК «Нафтогаз України» були здійснені Відповідачем шляхом розподілу коштів із застосуванням спецрахунків відповідно до Постанови КМУ від 18.06.2014р. №217.

Відповідач зазначає, що після підписання договору купівлі - продажу природного газу №1247/14-БО-41 від 09.12.2013р., його сторонами було укладено додаткову угоду, згідно якої платежі за договором здійснюються через рахунок із спеціальним режимом використання.

За цих обставин АТ «К.Енерго» був позбавлений можливості самостійно впливати на своєчасність розрахунків, тому як державою фактично визначено спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, що, по суті, усуває відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає у автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача за визначеними нормативами.

З урахуванням зазначеного, відповідач вважає, що у позивача відсутні правові підстави для стягнення з АТ «К.Енерго» пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних мотивів.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу природного газу №1247/14-БО-41 від 09.12.2013, згідно з яким позивач зобов`язався передати у власність Покупцю у 2014 року природний газ, а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору.

Оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1 договору).

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч. 1,7 ст.193 ГК України.

На виконання умов договору протягом січня-грудня 2014 року позивач поставив відповідачу природний газ, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання - передачі природного газу, підписані сторонами і засвідчені печатками підприємств.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки по операціям по підприємству ПАТ «Київенерго» були здійснені розрахунки за договором №1247/14-БО-41 грошовими коштами з рахунків споживача.

Щодо здійснення розрахунків на підставі постанови КМУ №217 від 18.06.2014р.

Постанова КМУ №217 «Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки» (Далі - Порядок № 217) була прийнята на виконання норм ст. 191 Закону України «Про теплопостачання», що визначає механізм перерахування коштів для проведення розрахунків з гарантованим постачальником за весь обсяг спожитого природного газу.

Згідно ст. 19-1 Закону України «Про теплопостачання» оплата теплової енергії, для виробництва якої повністю або частково постачається природний газ, здійснюється споживачами теплової енергії та теплопостачальними організаціями, які купують теплову енергію для її подальшого постачання споживачам, шляхом перерахування коштів на рахунки із спеціальним режимом використання, які відкривають теплопостачальні та теплогенеруючі організації для зарахування коштів, у тому числі від теплопостачальних організацій, які отримують теплову енергію для її подальшого постачання споживачам, в уповноваженому банку. Оплата теплової енергії шляхом перерахування коштів на інші рахунки забороняється.

Згадані вище вимоги Закону та нормативно-правового акту повністю узгоджуються з умовами п. 6.2. договору, згідно якого платежі за договором здійснюються на поточний рахунок Постачальника із спеціальним режимом використання.

Згідно п. 1 Порядку № 217, останній визначає механізм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу.

Відповідно до п. 7 Порядку № 217 усі категорії споживачів, яким здійснюється продаж теплової енергії та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, сплачують їх вартість шляхом перерахування коштів виключно на спеціальні рахунки, відкриті теплопостачальними і теплогенеруючими організаціями та їх структурними підрозділами в уповноваженому банку для відповідної категорії споживачів.

Порядком визначено, що уповноважений банк здійснює перерахування коштів, що надходять на спеціальні рахунки, відкриті теплопостачальними і теплогенеруючими організаціями, згідно з реєстром нормативів перерахування коштів, що надходять як плата за теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води від усіх категорій споживачів та як плата теплопостачальних організацій за вироблену теплогенеруючими організаціями теплову енергію (далі - реєстр нормативів), що затверджується НКРЕКП.

У відповідності до п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Разом з тим, відповідно до Порядку № 217 уповноважений банк здійснює відповідно до реєстру нормативів розподілу коштів, що надійшли за попередній день від структурних підрозділів теплопостачальних і теплогенеруючих організацій та споживачів, перерахування коштів в частині вартості послуг з розподілу природного газу - на рахунок постачальника природного газу із спеціальними обов`язками.

Отже, Відповідач не користувався коштами, належними до оплати за постачання природного газу і не міг впливати на визначення нормативу перерахування коштів, що виключає правові підстави для стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

Згідно з п. 3 Порядку № 217, теплопостачальні організації, що здійснюють продаж теплової енергії та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, для виробництва яких повністю або частково використовується природний газ, куплений у постачальника природного газу із спеціальними обов`язками такими теплопостачальними організаціями або теплогенеруючими організаціями, в яких теплопостачальні організації купують теплову енергію, та їх структурні підрозділи відкривають у місячний строк з дня набрання чинності постановою, якою затверджено цей Порядок, в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожиту теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за категоріями споживачів "населення", "релігійні організації", "бюджетні установи", "інші споживачі" (далі - спеціальні рахунки, відкриті теплопостачальними організаціями).

За приписами п. 8 Порядку № 217, усі категорії споживачів, яким здійснюється продаж теплової енергії та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, сплачують їх вартість шляхом перерахування коштів виключно на спеціальні рахунки, відкриті теплопостачальними і теплогенеруючими організаціями та їх структурними підрозділами в уповноваженому банку.

Згідно з п. 9 Порядку № 217, уповноважений банк здійснює перерахування коштів, що надходять на спеціальні рахунки, відкриті теплопостачальними і теплогенеруючими організаціями, згідно з реєстром нормативів перерахування коштів, що надходять як плата за теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води від усіх категорій споживачів та як плата теплопостачальних організацій за вироблену теплогенеруючими організаціями теплову енергію (далі - реєстр нормативів), що затверджується Комісією.

Як зазначено у пункті 12 Порядку, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі комісія або НКРЕКП) на підставі даних, визначених у пунктах 10 і 11 цього Порядку, щомісяця:

1) розраховує для кожної категорії споживачів теплопостачальної і теплогенеруючої організації нормативи перерахування коштів:

- на поточний рахунок теплопостачальної і теплогенеруючої організації;

- на рахунок постачальника природного газу із спеціальними обов`язками, зазначений у договорі купівлі-продажу (постачання) природного газу (далі - рахунок постачальника природного газу із спеціальними обов`язками);

- на рахунок оператора газотранспортної системи, зазначений у договорі на транспортування природного газу (якщо теплопостачальна або теплогенеруюча організація має чинний договір на транспортування природного газу з оператором газотранспортної системи) (далі - рахунок оператора газотранспортної системи);

- на рахунок оператора газорозподільної системи, зазначений у договорі на розподіл природного газу (якщо теплопостачальна або теплогенеруюча організація має чинний договір на розподіл природного газу з оператором газорозподільної системи) (далі - рахунок оператора газорозподільної системи);

- на спеціальні рахунки, відкриті теплогенеруючими організаціями;

2) затверджує реєстр нормативів;

3) доводить реєстр нормативів до відома уповноваженого банку для виконання не пізніше ніж за один робочий день до початку місяця, в якому застосовуватимуться нормативи;

4) розміщує реєстр нормативів на своєму офіційному веб-сайті.

На підставі пункту 13 Порядку, уповноважений банк, згідно з умовами договору банківського рахунку, здійснює перерахування коштів за спожиту теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води із спеціальних рахунків, відкритих структурними підрозділами теплопостачальних і теплогенеруючих організацій, на спеціальні рахунки теплопостачальних і теплогенеруючих організацій двічі на день, а саме:

- до 10-ї години - залишок коштів на початок операційного дня;

- до 17-ї години - кошти, що надійшли протягом операційного дня на спеціальні рахунки, відкриті структурними підрозділами теплопостачальних і теплогенеруючих організацій.

Уповноважений банк до 12-ї години операційного дня здійснює відповідно до реєстру нормативів розподіл коштів, що надійшли за попередній день від структурних підрозділів теплопостачальних і теплогенеруючих організацій та споживачів, і перерахування коштів на рахунки з урахуванням вимог пунктів 14-26 цього Порядку.

З Додаткової угоди №1 від 31.01.2014 до договору купівлі-продажу природного газу від 09.12.2013 №1247/14-БО-41 та пояснень представників сторін вбачається, що на виконання вищевказаних норм відповідачем були відкриті рахунки зі спеціальним режимом використання. Розрахунки між відповідачем та позивачем за Договором №1247/14-БО-41 від 09.12.2013 проводилися в порядку та на умовах, визначених постановою Кабінету Міністрів України № 217 від 18.06.2014 на підставі нормативів перерахування коштів, прийнятих на підставі постанов НКРЕКП.

З огляду на викладене господарський суд погоджується з доводами АТ «К.Енерго» про те, що відповідач позбавлений можливості самостійно впливати на своєчасність розрахунків, тому як державою фактично визначено спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, що, по суті, усуває відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає у автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача за визначеними нормативами.

Таким чином, розрахунки між сторонами за Договором №1247/14-БО-41 від 09.12.2013 здійснювались шляхом розподілу коштів із застосуванням спецрахунків у відповідності до постанови КМУ від 18.06.2014р. №217.

Суд вважає, що при розрахунках шляхом розподілу коштів із застосуванням спецрахунків на підставі Постанови КМУ №217 від 18.06.2014р., АТ «К.Енерго» було позбавлене можливості самостійно впливати на своєчасність розрахунків, оскільки державою фактично визначено спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, що, по суті, усуває відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає у автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача за визначеними нормативами.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що у позивача відсутні правові підстави для нарахування АТ «К.Енерго» пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

Щодо доводів відповідача про подання позовної заяви до неналежного відповідача суд зазначає наступне.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2018р. у справі №910/7807/18 затверджено Мирову угоду, укладену 09.10.2018 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та Публічним акціонерним товариством «Київенерго» затвердити.

За Мировою Угодою КП «Київтеплоенерго» підтверджує та визнає, що стало і є правонаступником за борговими зобов`язаннями ПАТ «Київенерго» з оплати спожитих енергоносіїв (природного газу), зокрема, за договором постачання (купівлі-продажу) природного газу №1516/1617-ТЕ-41 від 13.10.2016 з усіма додатковими угодами та додатками, укладеним між ПАТ «Київенерго» та ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (п.1 Мирової угоди).

Відповідно до п.1.1. Мирової угоди від 09.10.2018 сторони визнають та погодили, що неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані відповідно до умов Договорів за борговими зобов`язаннями станом на дату підписання Мирової Угоди і тих, що будуть нараховані відповідно до умов Договорів за борговими зобов`язаннями не є предметом врегулювання цієї Мирової Угоди, а питання їх стягнення підлягає вирішенню у судовому порядку в рамках окремого судового спору / судових спорів. При цьому, Сторони домовились, що наявність підстав для стягнення з КП «Київтеплоенерго» таких нарахувань буде визначатися за результатами розгляду судами спорів за відповідними вимогами ПАТ «НАК «Нафтогаз України».

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 08.11.2018 у справі 910/5104/18 в задоволенні клопотань Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"; Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про залучення до участі у справі правонаступника відповідача та заміну Публічного акціонерного товариства "Київенерго" його правонаступником - Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2019 ухвалу суду від 08.11.2018 у справі №910/5104/18 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 24.06.2019 ухвалу суду від 08.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2019 у справі №910/5104/18 залишено без змін.

Крім того, судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій в межах справи №910/5098/18 досліджувалось питання правомірності заміни боржника (ПАТ «Київенерго») на КП «Київтеплоенерго» за зобов`язаннями ПАТ «Київенерго» перед НАК «Нафтогаз України» за відсутності волі КП «Київтеплоенерго» в частині заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних та факту передачі йому кореспондуючих такому зобов`язанню прав вимоги до споживачів, за висновками судів положення частини 4 ст. 13, частин 1, 4 статті 41, частини 2 статті 61 Конституції України виключать можливість такої заміни.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що КП «Київтеплоенерго» не стало правонаступником ПАТ «Київенерго» в частині заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних.

Отже, доводи відповідача про пред`явлення позову до неналежного відповідача є безпідставними та необгрунтованими.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав наведених вище.

На підставі ст. 129 ГПК України витрати щодо сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Акціонерного товариства "К.Енерго" за участю третіх осіб, які не заявлять самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" та Київська міська рада про стягнення 458 834,24 грн - відмовити повністю.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 05 серпня 2020 року.

Повний текст рішення складено та підписано 10.08.2020 року.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов