Рішення № 90854023, 10.08.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2020м. ДніпроСправа № 904/2668/20

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Обслуговуючого кооперативу "ЖСК № 8 "Весна", м. Дніпро

про стягнення 2 050,66 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без виклику (повідомлення) учасників cправи

С У Т Ь С П О Р У:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Обслуговуючого кооперативу "ЖСК № 8 "Весна" заборгованість у розмірі 2 050,66 грн., з яких:

- пеня у розмірі 1 509,78 грн.;

- 3 % річних у розмірі 296,05 грн.;

- інфляційні втрати у розмірі 244,83 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №3756/18-ТЕ-4 постачання природного газу від 01 листопада 2018 року в частині повної та своєчасної оплати за поставлений природний газ. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 26.01.2019 по 24.06.2019 у розмірі 296,05 грн. та інфляційні збитки за період березень-травень 2019 року.

На підставі пункту 8.2 договору позивач нарахував пеню за порушення строків оплати за поставлений газ у розмірі 1 509,78 грн. за загальний період з 26.01.2019 по 24.06.2019.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2020 справу №904/2668/20 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою господарського суду від 25.05.2020 відкрито провадження у справі.

Враховуючи приписи частини тринадцятої статті 8, статті 12, частини першої статті 247 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги малозначний характер справи та незначну складність, її розгляд було вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку письмового провадження.

Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.

Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується наявним у справі рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4930011855050 (4900606497771), отримано 23.06.2020.

За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд

В С Т А Н О В И В:

1 листопада 2018 року Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Обслуговуючим кооперативом "ЖСК № 8 "Весна" (споживач) укладено договір №3756/18-ТЕ-4 постачання природного газу, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2018 роках природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору.

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (п. 1.2. договору).

За цим договором може бути поставлений газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України)

та/або імпортований природний газ, ввезений ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на митну територію України (п.1.4 договору).

Згідно з п. 2.1 договору постачальник передає споживачу з 01 листопада 2018 року по 30 листопада 2018 року (включно) газ за орієнтовним обсягом до 6,0 тис. куб.м.

Додатковою угодою №1 від 03.12.2018 сторони виклали розділи 1-12 Договору в новій редакції (а.с.24-33).

За пунктом 2.1. розділу 2 договору постачальник передає споживачу з 01 листопада 2018 року по 30 квітня 2019 року (включно) газ за орієнтовним обсягом до 32,000тис.куб.м.

Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на газ споживач несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на газ (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 3.8 Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 03.12.2018, приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Ціна за 1000куб.м. газу за цим договором на дату його укладання становить 6 235,51грн., крім того податок на додану вартість - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 7482,61грн. (п.4.2. договору).

Згідно з п. 5.1 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом розрахункового періоду.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктами 7.2 та 7.3 в редакції Додаткової угоди № 1 від 03.12.2018 до Договору визначено, що у разі прострочення відповідачем оплати згідно пункту 5.1, 5.6 - в редакції Додаткової угоди № 1 від 03.12.2018 цього Договору, він зобов`язується сплатити Позивачу пеню у розмірі 15,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256.

Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3. (п.10.3. в редакції Додаткової угоди №1 від 03.12.2018) цього договору укладання договору про організацію взаєморозрахунків (з різниці в тарифах відповідно до механізму, затвердженого постановами Кабінету Міністрів України (до 01.01.2019 - відповідно до постанови КМУ від 14.02.2018 № 110) - в редакції додаткової угоди № 1 від 03.12.2018), а також підписання споживачем будь-яких документів (актів, розрахунків, протоколів тощо) щодо нарахованих (оформлених) та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором.

Пунктом 11.3 (пунктом 10.3 в редакції Додаткової угоди № 1 від 03.12.2018) Договору передбачено, що, зокрема:

усі зміни і доповнення до цього договору оформлюються письмово у формі додаткового договору або додаткової угоди;

сторони погодили, що зміни до цього договору, викладені не у формі додаткового договору або додаткової угоди про внесення змін до цього договору, не можуть бути застосовані до відносин сторін за цим договором;

договір про організацію взаєморозрахунків, спільне протокольне рішення не вносять змін до цього договору та можуть бути застосовані до відносин за цим договором тільки після підписання сторонами окремого додаткового договору або додаткової угоди про внесення змін до цього договору.

будь-які спільні протокольні рішення або надані споживачем будь-які документи щодо оформлених та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, протоколи нарад, дво- та багатосторонніх зустрічей, листування між сторонами:

не можуть бути використані для внесення змін до цього договору;

можуть бути застосовані до відносин за цим договором тільки після підписання сторонами окремого додаткового договору або додаткової угоди про внесення змін до цього договору.

У пункті 9.3 договору сторони передбачили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 років.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника і діє в частині постачання природного газу до 30.04.2019, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання (п.11.1 Додаткової угоди від 03.12.2018).

На виконання умов договору, позивач поставив, а відповідач прийняв газ на загальну суму 195 677,78грн., що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу:

від 30.11.2018 за листопад на суму 8687,32грн,

від 31.12.2018 за грудень на суму 48195,5 грн,

від 31.01.2019 за січень на суму 55124,4грн,

від 28.02.2019 за лютий на суму 44925,6грн. (а.с. 35-39).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач повністю погасив заборгованість за поставлений за вказаним договором поставки природний газ. Однак розрахунок проведено з порушенням строків, установлених пунктом 6.1. договору поставки.

Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 1 509,78грн., три проценти річних у сумі 296,05грн. та інфляційні втрати в сумі 244,83грн. за прострочення виконання зобов`язання з оплати вартості поставленого за договором природного газу.

За змістом загальних положень щодо виконання зобов`язань, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач порушив умови договору щодо строку оплати спожитого газу, позивач, з посиланням на п. 7.2 та п.7.3. договору в редакції Додаткової угоди №1 від 03.12.2018, нарахував пеню за порушення строків оплати за поставлений газ в сумі 1 509,78грн. за загальний період з 26.01.2019 по 24.06.2019.

Так, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини першої ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Заперечень щодо суті позовних вимог та розрахунку пені відповідач не надав, доказів, наведених в обґрунтування позову не спростував.

Перевіривши розрахунок пені, судом помилок не виявлено.

За викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 1509,78грн. за загальний період з 26.01.2019 по 24.06.2019 підлягають задоволенню повністю.

Окрім вимоги про стягнення пені позивач просить стягнути три відсотки річних у сумі 296,05грн. за загальний період з 26.01.2019 по 24.06.2019 та інфляційні втрати в сумі 244,83грн. за прострочення виконання зобов`язання з оплати вартості поставленого за договором природного газу.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч.2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи із змісту зазначеного, враховуючи те, що сплата процентів за ст. 625 ЦК України є відповідальністю боржника, яка виникає з факту правопорушення грошового зобов`язання та у свою чергу набуває характеру охоронного грошового зобов`язання, вимагають з`ясування питання про судове рішення як підставу виникнення та припинення зобов`язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, господарський суд дійшов висновку, що нарахування трьох відсотків річних та втрат від інфляції є вірним.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, стягненню з відповідача підлягає пеня в сумі 1509,78грн., три проценти річних у сумі 296,05грн. та інфляційні втрати в сумі 244,83грн. за прострочення виконання зобов`язання з оплати вартості поставленого за договором природного газу.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 2102,00грн.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Обслуговуючого кооперативу "ЖСК № 8 "Весна" про стягнення заборгованості у розмірі 2 050,66 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "ЖСК № 8 "Весна" (49006, м. Дніпро, проспект Пшкіна,57, ідентифікаційний код 23360787) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького,6, ідентифікаційний код 20077720) пеню в сумі 1509 (одна тисяча п`ятсот дев`ять)грн.78коп., три проценти річних у сумі 296 (двісті дев`яносто шість)грн.05коп., інфляційні втрати в сумі 244 (двісті сорок чотири)грн.83коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві)грн.00коп, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України, з урахуванням пункту четвертого розділу Х "Прикінцеві положення" та підпункту 17.5 підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення підписано 10.08.2020

Суддя Н.М. Євстигнеєва