Рішення № 90853681, 05.08.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2020м. ДніпроСправа № 904/419/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. за участю секретаря судового засідання Копань В.В., розглянув за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Адвоката Гудименка Володимира Геннадійовича (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1)

до Адвоката Цапліна Олександра Костянтиновича (АДРЕСА_2; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2)

про захист честі, гідності та ділової репутації

Представники сторін:

від позивача Гудименко В.Г. - адвокат, свідоцтво від 25.02.2008 №295/н про право на заняття адвокатською діяльністю;

від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Адвокат Гудименко Володимир Геннадійович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№402/20 від 24.01.2020) до відповідача - Адвоката Цапліна Олександра Костянтиновича, в якій просить суд:

- визнати зміст інформації, а саме "...Причиною звернення представника потерпілої адвоката Гудименко до суду з даним клопотанням є продовження тиску на обвинуваченого Забугу, оскільки він є свідком в іншому кримінальному провадженні, де він давав викривальні покази відносно Гудименка і ці покази були затверджені слідчім суддею в іншому кримінальному провадженні, існує певні відомості, які адвокат Гудименко змушує дати такі покази обвинуваченого Забугу в іншому провадженні, де він є свідком. Він тисне не лише на самого Забугу, а ще й на його дружину. Неодноразово були погрози, неодноразово шантаж...", які були розповсюджені Цапліним Олександром Костянтиновичем 14 березня 2019 року в судовому засіданні по кримінальному провадженні №200/15023/16-к недостовірною інформацією щодо Гудименко Володимира Геннадійовича та такою, що порушує особисте немайнове право Гудименко Володимира Геннадійовича на честь, гідність та недоторканність ділової репутації;

- зобов'язати Цапліна Олександра Костянтиновича надати до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області заяву щодо спростування вчинення адвокатом Гудименко Володимиром Геннадійовичем незаконних дій, які полягали в тиску на обвинуваченого Забугу, примушуванні дати неправдиві покази обвинуваченого Забугу в іншому кримінальному провадженні, тиску на Забугу та його дружину, здійсненні неодноразових погроз та шантажу.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтями 162, 164, 172, 174 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2020 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

В подальшому позивачем подано заяву про усунення недоліків (вх.№10150/20 від 27.02.2020), відповідно до якої було усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2020.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2020р. позовну заяву Адвоката Гудименко Володимира Геннадійовича прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі (загальне провадження); справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 02.04.2020 о 11:30год.

Господарським судом Дніпропетровської області сторін телефонограмою від 25.03.2020р. було повідомлено, що, враховуючи постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", лист Ради суддів від 16.03.2020р. №9-рс-186/20 та рішення зборів суддів Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2020р., судове засідання 02.04.2020р. буде проведено без участі представників. Про дату наступного судового засідання буде повідомлено додатково з урахуванням розумності строків розгляду справи відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2020 було продовжено підготовче провадження до 01.06.2020 та відкладено підготовче засідання (загальне позовне провадження) на 27.05.2020.

У судове засідання 27.05.2020 з'явився позивач - адвокат Гудименко Володимир Геннадійович, відповідач - адвокат Цаплін Олександр Костянтинович у судове засідання не з'явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2020 відкладено підготовче засідання (загальне позовне провадження) на 18.06.2020 об 12:30 год.

У судове засідання 18.06.2020 з'явився позивач - адвокат Гудименко Володимир Геннадійович, відповідач - адвокат Цаплін Олександр Костянтинович у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2020 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (загальне позовне провадження) на 29.07.2020р. о 12:00 год.

У судове засідання 29.07.2020р. з'явився позивач - адвокат Гудименко Володимир Геннадійович, відповідач - адвокат Цаплін Олександр Костянтинович у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 29.07.2020 було оголошено перерву до 05.08.2020 о 15:30 год., про що сторони було повідомлено засобами електронного зв'язку (лист від 31.07.2020 №904/419/20/34342/20) та телефонограмою від 31.07.2020 №904/419/20/34341/20.

Суд вважає за необхідне зазначити, що справу було розглянуто у розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Гудименко Володимир Геннадійович є адвокатом відповідно до свідоцтва №295/н про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого на підставі рішення Кіровоградської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 25.02.2008р. №2/08.

Відповідач - Цаплін Олександр Костянтинович є адвокатом відповідно до свідоцтва №2016 про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого на підставі рішення Дніпропетровської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 19.05.2009р. №5.

Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті) ті інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою.

Пунктами 1, 2 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатом є фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до пункту 14.1.226 статті 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Отже, адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність на підставах та в порядку, що передбачені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" і є самозайнятими особами у розумінні чинного законодавства.

Причиною звернення позивача - адвоката Гудименка Володимир Геннадійовича до суду стало розповсюдження у судовому засіданні 14.03.2019 Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області по кримінальній справі №200/15023/16-к відповідачем - адвокатом Цапліним Олександром Костянтиновичем у присутності колегії суддів, секретаря судового засідання, прокурора та інших учасників судового процесу такої інформації: "...Причиною звернення представника потерпілої адвоката Гудименко до суду з даним клопотанням є продовження тиску на обвинуваченого Забугу, оскільки він є свідком в іншому кримінальному провадженні, де він давав викривальні покази відносно Гудименка і ці покази були затверджені слідчім суддею в іншому кримінальному провадженні, існує певні відомості, які адвокат Гудименко змушує дати такі покази обвинуваченого Забугу в іншому провадженні, де він є свідком. Він тисне не лише на самого Забугу, а ще й на його дружину. Неодноразово були погрози, неодноразово шантаж...".

Позивач вказану інформацію вважає такою, що не відповідає дійсності, є недостовірною та принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача.

Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством (частина 1 статті 201 Цивільного кодексу України).

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" передбачено, що:

- чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту;

- під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків;

- під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Отже, гідність - це поняття моральної свідомості, яке виражає уявлення про цінність всякої людини, як моральної особистості, а честь - це також поняття моральної свідомості, що включає в себе моменти усвідомлення індивідом свого суспільного значення й визнання цього значення з боку суспільства.

Відповідно до статті 24 Цивільного кодексу України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

Таким чином, суд вважає, що честь і гідність є особистими немайновими благами людини саме як фізичної особи, і вони не можуть використовуватися у контексті самозайнятої особи, якою є, зокрема, адвокат.

Ділова ж репутація також є особистим немайновим благом, що становить сукупність підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяльності вимогам закону, тобто вона є оцінкою підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює юридична особа, фізична особа - підприємець, адвокат, нотаріус або інша особа, як учасник суспільних відносин.

Відповідно до частини 1 статті 200 Цивільного кодексу України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Частиною 2 статті 302 Цивільного кодексу унормовано, що фізична особа, яка поширює інформацію, зобов'язана переконатися в її достовірності. Тобто на фізичну особу покладається певний обов'язок переконатися в достовірності даної інформації, оскільки даний обов'язок є важливою гарантією щодо непорушення інших особистих немайнових прав фізичних осіб, зокрема, права на недоторканість репутації тощо. При цьому суд вважає, що достовірною інформацією є така інформація, що відповідає тим чи іншим дійсним обставинам. Недостовірною ж вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Судом досліджено журнал судового засідання від 14.03.2019, що відбулося у залі судових засідань №3 Новомосковського місьрайонного суду Дніпропетровської області по кримінальному провадженню 200/15023/16 по звинуваченню Волинець С.Л., Забуги Д.В. за частиною 4 статті 190, частиною 2 статті 28, частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України. Справа слухалася колегією суддів у складі головуючого судді Сорока О.В., суддів Болкарьової О.В., Крохмалюк І.П., при секретарі судового засідання Пономаренко О.О., за участю прокурора Марковецького Ю.Б., представників потерпілого Джихур Т.А., Гудименка В.Г., захисників Мамчур О.В., Цапліна О.К., обвинувачених (підсудних) Волинець С.Л., Забуги Д.В.

Також судом досліджено відеозапис вказаного судового засідання від 14.03.2019 по справі №200/15023/16, що міститься на доданому позивачем до матеріалів справи DVD диску.

З дослідженого відеозапису судового засідання від 14.03.2019 по справі №200/15023/16 вбачається, що відповідачем - Адвокатом Цапліним Олександром Костянтиновичем у судовому засіданні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області було розповсюджено про позивача - Адвоката Гудименка Володимира Геннадійовича негативну інформацію щодо тиску на обвинуваченого Забугу та його дружину, примушуванні обвинуваченого Забугу дати неправдиві покази в іншому кримінальному провадженні, здійсненні неодноразових погроз та шантажу.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації; спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію; спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена (частини 1, 4, 7 статті 277 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідачем не доведено те, що у судовому засіданні 14.03.2019 Новомосковського міськрайонного суду по розгляду кримінальної справи №200/15023/16 по звинуваченню Волинець С.Л., Забуги Д.В. за частиною 4 статті 190, частиною 2 статті 28, частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України ним було розповсюджено достовірну інформацію щодо позивача - Адвоката Гудименка Володимира Геннадійовича щодо тиску на обвинуваченого Забугу та його дружину, примушуванні обвинуваченого Забугу дати неправдиві покази в іншому кримінальному провадженні, здійсненні неодноразових погроз та шантажу.

Відповідно до преамбули Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09 червня 2017 р. (надалі - Правила), адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури; надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки; при цьому специфіка, комплексний характер обов'язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права; Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов'язків адвоката; Правила адвокатської етикимають на меті уніфіковане закріплення традицій і досвіду української адвокатури в сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві; Правила слугують обов'язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов'язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.

Всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві; цього принципу адвокат зобов'язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших; адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності (стаття 12 Правил).

Відповідно до пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати

на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право; під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі; недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідно до частини 4 статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Таким чином, суд вважає недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право Адвоката Гудименка Володимира Геннадійовича на недоторканість його ділової репутації інформацію, розповсюджену Адвокатом Цапліним Олександром Костянтиновичем у судовому засіданні 14.03.2019 Новомосковського міськрайонного суду по розгляду кримінальної справи №200/15023/16 по звинуваченню Волинець С.Л., Забуги Д.В. за частиною 4 статті 190, частиною 2 статті 28, частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України щодо позивача - Адвоката Гудименка Володимира Геннадійовича щодо тиску на обвинуваченого Забугу та його дружину, примушуванні обвинуваченого Забугу дати неправдиві покази в іншому кримінальному провадженні, здійсненні неодноразових погроз та шантажу.

Отже, зазначені дії відповідача містять юридичний склад правопорушення, а саме сукупність таких обставин: 1) поширення інформації, тобто доведення її до відома певного кола осіб у судовому засіданні; 2) поширена інформація стосується певної фізичної (самозайнятої) особи - Адвоката Гудименка Володимира Геннадійовича, тобто позивача; 3) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; 4) поширення інформації, що порушує особисте немайнове право - на недоторканість ділової репутації самозайнятої особи Адвоката Гудименка Володимира Геннадійовича, і є підставою для задоволення позову у частині, що стосується захисту ділової репутації позивача та зобов'язання відповідача спростувати розповсюджену стосовно позивача інформацію.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається позивачем судовий збір сплачено відповідно до квитанції від 22.01.2020 №0.0.1592745995.1 у сумі 2 102 грн. 00 коп. Таким чином, відшкодуванню відповідачем позивачу підлягає сума судового збору у розмірі 700 грн. 67 коп. за вимогу щодо захисту ділової репутації позивача.

Стосовно вимоги щодо спростування недостовірної інформації з відповідача підлягає стягненню в доход Державного бюджету України судовий збір у сумі 2 102 грн. 00 коп., як за немайнову вимогу.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Адвоката Гудименка Володимира Геннадійовича (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1) до Адвоката Цапліна Олександра Костянтиновича (АДРЕСА_2; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2) про захист честі, гідності та ділової репутації - задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою, що порушує ділову репутацію Адвоката Гудименка Володимира Геннадійовича інформацію, що була розповсюджена Адвокатом Цапліним Олександром Костянтиновичем 14 березня 2019 року в судовому засіданні по кримінальному провадженні №200/15023/16-к, а саме: "...Причиною звернення представника потерпілої адвоката Гудименко до суду з даним клопотанням є продовження тиску на обвинуваченого Забугу, оскільки він є свідком в іншому кримінальному провадженні, де він давав викривальні покази відносно Гудименка, і ці покази були затверджені слідчім суддею в іншому кримінальному провадженні, існує певні відомості, які адвокат Гудименко змушує дати такі покази обвинуваченого Забугу в іншому провадженні, де він є свідком. Він тисне не лише на самого Забугу, а ще й на його дружину. Неодноразово були погрози, неодноразово шантаж...".

Зобов'язати Адвоката Цапліна Олександра Костянтиновича (АДРЕСА_2; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2) надати до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області заяву щодо спростування вчинення Адвокатом Гудименком Володимиром Геннадійовичем (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1) незаконних дій, які полягали в тиску на обвинуваченого Забугу, примушуванні дати неправдиві покази обвинуваченого Забугу в іншому кримінальному провадженні, тиску на Забугу та його дружину, здійсненні неодноразових погроз та шантажу.

Стягнути з Адвоката Цапліна Олександра Костянтиновича (АДРЕСА_2; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Адвоката Гудименка Володимира Геннадійовича (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1) 700 (сімсот) грн. 67 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з Адвоката Цапліна Олександра Костянтиновича (АДРЕСА_2; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2) в доход Державного бюджету України 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. - судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати накази.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

10.08.2020.