Ухвала суду № 90853016, 07.08.2020, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/4720/20

1-кс/405/2320/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2020 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Лук`янова О.В., при секретарі судового засідання Бакуровій А.С., за участю прокурора Бачуріна Є.Є., захисника Охріменка В.Б., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кропивницькому клопотання старшого слідчого в ОВС ВР ОТЗ СУ ГУ НП в Кіровоградській області Волошина О.В. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.06.2020 за № 12020120000000203, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187, ч.2 ст.189, ч.1 ст.263 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Павлиш Онуфріївського району Кіровоградської області, українцю, громадянину України, офіційно не працевлаштованому, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, в провадженні Онуфріївського районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 289, ч.1 ст. 358 КК України, попередня міра запобіжного заходу домашній арешт, яка діяла до 18.06.2020, -

встановив:

слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Клопотання слідчого мотивовано тим, що в провадженні слідчого управління ГУ НП в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження № 12020120000000203 від 20 червня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України.

З матеріалів клопотання вбачається, що в порушення п. п. 1, 2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2471-XII від 17 червня 1992 року «Про право власності на окремі види майна», з подальшими змінами та доповненнями, згідно яких зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху, віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, та «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою КМУ від 17.10.1992 р. №576 і «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622, що регулює порядок поводження з цими предметами, ОСОБА_1 вчинив умисні протиправні дії з незаконного носіння, зберігання, придбання вибухової речовини, вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу.

На виконання злочинного задуму, ОСОБА_1 у невстановлені досудовим слідством час, обставини і спосіб, незаконно придбав: два корпуси бойових ручних осколкових гранат типу РГД-5, які належать до категорії боєприпасів та споряджені вибуховою речовиною - 2,4,6-тринітротолуо (ТНТ, тротил), придатною до вибухового перетворення.

Вказані корпуси двох гранат ОСОБА_1 , переніс за місцем свого проживання - квартири АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав.

В подальшому, 05.08.2020 в період часу з 06:12 по 11:10 год., в ході проведення обшуку, на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда Лук`янової О.В. від 20.07.2020, квартири за адресою: АДРЕСА_1 - за місцем проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виявлено та вилучено: два предмети зовні схожі на гранати з маркуванням на корпусі «трикутник -Т та трикутник -К». Згідно висновку експерта № 75/1025 від 05.08.2020, вилучені у ході обшуку квартири ОСОБА_1 два металеві предмети зовні схожі на корпуси гранат є вибуховими пристроями,- бойовими ручними осколковими гранатами наступальної дії типу РГД-5, які належали до категорії боєприпасів. Предмети, надані на дослідження, були споряджені вибуховою речовиною 2,4,6-тринітротолуо (ТНТ, тротил), придатною до вибухового перетворення.

Таким чином, незаконно придбавши дві бойові ручні осколкові гранати наступальної дії типу РГД-5 з наявними у ньому вибуховою речовиною - 2,4,6-тринітротолуо (ТНТ, тротил), незаконно зберігаючи їх за вказаною адресою - місцем проживання, ОСОБА_1 , тим самим, вчинив незаконне носіння, зберігання, придбання, вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу, тобто, ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

05.08.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та затримано у порядку ст. 208 КПК України. Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 , в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними на досудовому розслідуванні доказами.

В обґрунтування обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному покладається необхідність запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому враховується, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов`язання не може бути застосовано у зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину та наслідкам, які були завдані вчиненням злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу. Застава не може бути обрана, оскільки дасть можливість підозрюваному переховуватися від органів досудового розслідування та суду, та вказаний запобіжний захід обирати не доцільно, оскільки він не відповідає тяжкості вчинення кримінального правопорушення. Крім того, обирати запобіжний захід відносно підозрюваного - домашній арешт недоцільно, оскільки в цілому вказаний захід не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження - забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, зазначивши про обґрунтованість підозри, про яку повідомлено ОСОБА_1 , наявність зазначених в клопотанні ризиків та неможливість їх запобігання шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вказавши, що матеріали клопотання не містять доказів на обґрунтування оголошеної підозри та заявлених ризиків, зазначив, що ОСОБА_1 має родину та неповнолітню дитину на утриманні, проживає з матір`ю, неофіційно працевлаштований.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію захисника.

Вислухавши пояснення сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Встановлено, що слідчим управлінням ГУ НП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12020120000000203 від 20 червня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України (витяг з ЄРДР від 06.08.2020 - а.п. 5-6).

05.08.2020 ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України (а.п. 45-48).

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Крім того, згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Дослідивши матеріали клопотанням, слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, відомості про які внесені 05.08.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020120000000203.

Згідно матеріалів клопотання ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні незаконного поводження з бойовими припасами та вибуховими пристроями, а саме незаконному зберіганні та придбанні припасів та вибухових пристроїв, тобто, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Причетність ОСОБА_1 до оголошеної підозри підтверджується: протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 від 05.08.2020, висновком комплексної судової вибухово-технічної експертизи від 05.08.2020 та іншими матеріалами.

Вирішуючи питання щодо наявності обґрунтованої підозри, слідчий суддя зазначає, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі-ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Водночас, практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Наявні матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що ОСОБА_1 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України.

Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , передбачене ч.1 ст.263 КК України, є тяжким, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Зазначаючи про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовано послався на ризики, які передбачені п.п.1, 3 та 5 ст.177 КПК України, враховуючи можливість підозрюваним ухилятися від кримінальної відповідальності, оскільки через тяжкість кримінальних правопорушень, по яким оголошено про підозру, зібраних у справі доказів та можливе покарання у разі доведення його провини, свідчать про те, що останній може вчинити спробу, направлену на ухилення від кримінальної відповідальності та суду; можливість підозрюваним впливати на свідків, які в судовому засіданні ще не допитувалися, оскільки маючи можливість вільного пересування та контактів, спроможний незаконно впливати прямо чи опосередковано на свідків з метою примушення до надання неправдивих даних щодо вчинення ним кримінальних правопорушень з метою уникнення від кримінальної відповідальності; можливість вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, так як ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходу не має, стороною захисту вказується на наявність стійких соціальних зв`язків, але жодних доказів цього слідчому судді не надано, також судом враховуються, що ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, в тому числі і тяжких.

Вказане свідчить, що більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а також запобігти встановленим ризикам, а тому не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

Отже, застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи та серйозністю висунутої проти нього підозри, з урахуванням встановлених ризиків, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Усі наведені обставини у їх сукупності не дають достатніх підстав застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою строком на 60 днів, тобто в межах строку досудового розслідування.

Згідно ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим кодексом.

З урахуванням встановлених обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, та положень ч.5 ст.182 КПК України, слідчий суддя вважає можливим заставу визначити у 20 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176-197, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

клопотання старшого слідчого в ОВС ВР ОТЗ СУ ГУ НП в Кіровоградській області Волошина О.В. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.06.2020 за № 12020120000000203, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187, ч.2 ст.189, ч.1 ст.263 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів в межах досудового розслідування, а саме з 10 години 25 хвилин 05.08.2020 до 10 години 25 хвилин 03.10.2020.

Визначити розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 42040 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: рахунок отримувача № UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі № 12020120000000203 від 20.06.2020.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 на строк до 03.10.2020 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду із населеного пункту, в якому він зареєстрований і проживає.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Дата закінчення дії ухвали слідчого судді - 03.10.2020.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Олена Вікторівна Лук`янова