Рішення № 90852616, 06.08.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/4264/20

н/п 2-а/766/492/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2020 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Войцеховської Я.В.,

секретар судового засідання Кобець А.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м.Херсоні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в:

Представник позивача адвокат Харченко Д.М. 12.03.2020р. звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову № 56/662/01-22 від 10.09.2018р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.96 КУпАП, зупинити стягнення штрафу в сумі 17 000грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 10 вересня 2018 року. Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради винесло постанову № 56/662/01-22, якою визнало ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП та наклало на останню адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн. Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності стало самочинне будівництво прибудови до квартири АДРЕСА_1 . виявлений відповідачем під час проведення позапланової перевірки та виїзду на об`єкт будівництва На сьогоднішній день, вказана постанова перебуває на примусовому виконанні Дніпровського РВ ДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області. Вважає оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення протиправною оскільки виїзд на об`єкт будівництва та проведення перевірки відбувалося без участі і повідомлення позивача, справа також розглядалася без участі та повідомлення останньої. Крім того в діях позивач відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, так як на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано право власності за позивачем, а відтак твердження відповідача про самочинне будівництво вказаного об`єкта є таким, що не відповідає дійсності. Позивач отримала оскаржувану постанову 05.03.2020 року у відповідь на адвокатський запит.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 13.03.2020р. відкрито провадження по справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, поновлено позивачу строк звернення до суду з адміністративним позовом.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 03.06.2020р. зазначений адміністративний позов залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених в ухвалі недоліків, які були усунені позивачем 21.07.2020р.

Учасники справи не надавали до суду клопотань про розгляд даного позову в загальному порядку.

Позивач в судове засідання за викликом суду не з`явилася, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності за наявними в матеріалах справи доказами, просив позовні вимоги задовольнити.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, просив відмовити в задоволенні позову та зазначає, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, уповноваженою на те особою та відповідає вимогам закону. Позивачем виконувались будівельні роботи без дозвільних документів що до будівництва прибудови з фундаментом та зміною зовнішніх геометричних розмірів фундаментів житлового будинку. Також від представника відповідача надійшла заява про розгляду справи без його участі на підставі наявних в матеріалах справи документів..

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до наступного.

Суд зазначає, що відповідно до частин 1 та 2 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підстави проведення позапланової перевірки містить п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 серед яких і виявлення факту самочинного будівництва обєкта;.

Відповідно до наказу Управління з питань державного архітектурно- будівельного контролю Херсонської міської ради № 238 від 31.08.2018 «Про проведення позапланової перевірки» та до направлення для проведення позапланової перевірки від 31.08.2018 № 3/46, строк дії направлення з 31 серпня до 13 вересня 2018), та заяви гр. ОСОБА_2 від 27.08.2018 № 333/01- 25М посадовою особою Управління проведено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства на об`єкті будівництва «Реконструкція однокімнатної квартири в двокімнатну з будівництвом прибудови за адресою: АДРЕСА_2 ».( а.с.3-4)

За результатами перевірки 04.09.2018р. було складено акт № 3/46 за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та протокол про адміністративне правопорушення відповідно до ст.41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», від отримання якого Від ОСОБА_1 відмовилась про що є відмітка.( а.с.13-14)

За результатами перевірки видано припис від 04.09.2018р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. В даному приписі встановлено, що за вказаним об`єктом зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт від 03.08.2015 №ХС 082152120566 «Реконструкція однокімнатної квартири в двокімнатну за адресою: АДРЕСА_2 (замовник - ОСОБА_1 ), де зазначено, що реконструкція проводиться в межах існуючої будівлі без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані. Під час виїзду на об`єкт, встановлено, що ОСОБА_1 розпочала реконструкцію власної квартири з будівництвом прибудови з фундаментом та зміною зовнішніх геометричних розмірів фундаментів житлового будинку у плані. Документи на земельну ділянку під прибудову відсутні. Є підстава вважати прибудову до квартири самочинним будівництвом , чим порушено підпункт 5 пункту З розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 17.01.2017 № 1817-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності». З метою усунення виявлених порушень в приписі зазначено про надання до управління документів, що надають право на проведення будівельних робіт у термін до 05.11.2018р. Від отримання припису ОСОБА_1 відмовилась про що є відмітка. ( а.с.12)

Також видано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 04.08.2018р.(а.с.63)

Наказом Управління з питань державного архітектурно- будівельного контролю Херсонської міської ради № 243 від 05.09.2018р. скасовано реєстрацію декларації про початок виконання робіт від 03.08.2015р. №ХС 082152120566. (а.с.17)

Постановою Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради №56/662/01-22 від 10.09.2018р. визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП та накладено штраф у розмірі 8 500 грн., яка надіслана позивачу поштою 11.09.2018р. ( а.с.15-16)

Відповідно до ч.1ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а також ч.2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.244-6КУпАП органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - пятої), частини перша та друга статті 188-42).

Згідно з ч.1 ст.246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення

Відповідно до ст.278КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, іншими документами.

Матеріали справи не містять відомостей про сповіщення особи, яка бере участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду, відсутні пояснення будь-яких осіб, які були присутні при розгляді справи.

З наведеного вбачається, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснювався за відсутності позивача та відсутності пояснень позивача з питань, які вказані в оскаржуваній постанові, як факти, що нібито підтверджують наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність, за яке передбачена ч.5 ст. 96 КУпАП.

Передбачене частиною 5 статті 96 КУпАП адміністративне правопорушення передбачає виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками, крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно зі ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з постанови про адміністративне правопорушення справа про адміністративне правопорушення була розглянута за відсутності належним чином повідомленого позивача, а отже з порушенням його права бути присутнім при її розгляді, що є безумовною підставою для скасування постанови, яка була прийнята за результатами розгляду такої справи, як такої, що прийнята без з`ясування всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. В постанові про притягнення до адміністративної відповідальності міститься лише посилання про відправлення постанови засобами поштового зв`язку позивачу, проте відсутнє саме належне підтвердження отримання позивачем або відмова у отриманні відповідного відправлення.

Тобто, оскаржувана постанова винесена без встановлення належних доказів вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст. 96 КУпАП, оскільки позивач не обізнаний про проведення перевірки, а жодних пояснень чи спростувань доводів позивача щодо обставин винесення оскаржуваної постанови, відповідачем суду не надано, а відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, а оскаржувану постанову, в свою чергу вважає прийнятою з порушенням ст.ст.268,280 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З врахуванням встановлених судом обставин справи, суд оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, тому вважає обґрунтованими доводи представника позивача про наявність підстав для скасування постанови Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради від 10.09.2018 року № 56/662/01-22 у справі про адміністративне правопорушення, якою на ОСОБА_1 накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн. за ч.5 ст. 96 КУпАП, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправною та скасування постанови.

Щодо вимог про зупинення стягнення штрафу, дані вимоги стосуються дій державної виконавчої служби по виконанню постанови, і підлягає розгляду з урахуванням положень закону про порядок виконання рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 244-6, 246, 247, 251, 268, 280 КУпАП України, ст.ст. 5, 9, 74, 77, 241-246, 250, 286 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити частково.

Постанову № 56/662/01-22 від 10.09.2018р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.96 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8 500 гривень визнати протиправною та скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Я.В.Войцеховська

Повний текст рішення складено 06.08.2020 року