Ухвала суду № 90851965, 01.08.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/32706/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2020 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Батрин О.В.,

при секретарі Габрись О.М.,

за участю прокурора Фомченкова В.М.

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисників Сидоренка А.В., Сековой О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого третього відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Вербієць А.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харкова, громадянина України, одруженого, на утриманні якого знаходиться неповнолітня дитина, працюючого слідчого першого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, проживаючого: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий третього відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Вербієць А.С. за погодженням прокурора першого відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань та нагляду за його оперативними підрозділами Офісу Генерального прокурора Фомченкова В.М., звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що наказом Директора Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Полтаві № 35-о від 23.05.2019 ОСОБА_1 призначено на посаду слідчого першого відділу слідчого управління вказаного Територіального управління.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», Державне бюро розслідувань є державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції. Однак ОСОБА_1 , будучи співробітником указаного правоохоронного органу, всупереч зазначених завдань, а також визначених у ст. 3 вказаного Закону засад, на яких організовується діяльність Державного бюро розслідувань, зокрема верховенства права, відповідно до якого людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, вчинив умисний корисливий злочин.

У вказаному провадженні ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, а саме будучи призначеним відповідно до наказу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України № 22о/с від 21.01.2020 на посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу оперативних розробок Полтавського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України та маючи спеціальне звання капітан поліції, тобто будучи працівником правоохоронного органу - Національної поліції України, який, відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закону), служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, всупереч принципам діяльності поліції та обов`язкам поліцейського, визначеним ст. 18 Закону, зокрема щодо неухильного дотримання положень Конституції України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, а також щодо поваги і непорушення прав і свобод людини, вчинив умисні дії, які виразилися у організації закінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, у особливо великих розмірах, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, що передбачає можливість призначення покарання на строк від п`яти до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути вагомою підставою і мотивом для підозрюваного переховуватися від слідства та суду.

Крім того, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний матиме можливість: переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, продовжити злочинну діяльність, шляхом вчинення нових кримінальних правопорушень, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий зазначає, що перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_1 зможе знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, місце знаходження яких на даний час невідоме стороні обвинувачення.

ОСОБА_1 є слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що поширює свою діяльність у тому числі на Полтавську і Харківську області, де мешкають свідки у кримінальному провадженні та інші підозрювані.

Отримання неправомірної вигоди прямо і безпосередньо пов`язане із виконанням ОСОБА_1 своїх службових обов`язків щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62020170000000626 від 05.05.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, у якому ОСОБА_2 є заявником та фактично потерпілим.

Так, ОСОБА_1 наказом Директора Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Полтаві № 35-о від 23.05.2019 призначений на посаду слідчого першого відділу слідчого управління вказаного Територіального управління.

Оскільки ОСОБА_1 будучи службовою особою, вчинив особливо тяжкий злочин у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що знаходячись на волі, підозрюваний зможе незаконно впливати на свідків, потерпілих в зазначеному кримінальному провадженні, матиме можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджатиме провадженню іншим чином.

У зв`язку з цим, а також ураховуючи виключність даного випадку, викликаного резонансом події, матеріальний стан підозрюваного, предмет посягання в сумі 80 000 доларів США (що станом на 30.07.2020 є еквівалентом 2 214 936грн.), та те, що застава у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання ним покладених на нього обов`язків, на виконання вимог ст. ст. 182, 183 КПК України, слідчий вказує на необхідність в разі визначення застави встановити її розмір не менше як 1054 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 2 215 508 гривень (відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2020 становить 2102 гривні), оскільки внесення застави в саме такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України у кримінальному провадженні.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав, наведених у ньому.

Підозрюваний та його захисники заперечили щодо задоволення клопотання. Зазначили, що стороною обвинувачення не доведена мета застосування запобіжного заходу, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, необґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення. Захисник зазначив, що застава в розмірі 1054 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є завідомо непомірною для підозрюваного, оскільки на його утриманні малолітня дитина ОСОБА_3 2016 р.н., а отже твердження щодо помірності застави доходам підозрюваного є хибними.

Підозрюваний ОСОБА_1 є раніше не судимим, працює на посаді слідчого ДБР у м. Полтаві, а до цього перебував на різних посадах прокуратури Харківської області починаючи з 2004 р. Так, можна зробити висновок, що ОСОБА_1 має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання та роботи, дружину та малолітню дитину.

Також сторона захисту просила відмовити у задоволенні клопотання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахувавши, при цьому, сімейний та майновий стан підозрюваного, наявність позитивних характеристик, або у тому разі, якщо слідчий суддя дійде висновку про обґрунтованість підозри, застосувати запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження та дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Під час розгляду клопотання встановлено, що Управлінням з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020000000000447 від 20.05.2020 за підозрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що наказом Директора Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Полтаві № 35-о від 23.05.2019 ОСОБА_1 призначено на посаду слідчого першого відділу слідчого управління вказаного Територіального управління.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», Державне бюро розслідувань є державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції. Однак ОСОБА_1 , будучи співробітником указаного правоохоронного органу, всупереч зазначених завдань, а також визначених у ст. 3 вказаного Закону засад, на яких організовується діяльність Державного бюро розслідувань, зокрема верховенства права, відповідно до якого людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, вчинив умисний корисливий злочин при наступних обставинах.

Так, встановлено, що 24.04.2020 громадянин України ОСОБА_2 звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві (далі - ТУ ДБР у місті Полтаві) з заявою про вчинення злочину службовими особами слідчого управління Головного управління Національної поліції у Харківській області.

У подальшому ОСОБА_2 , з метою з`ясування результатів розгляду вказаної заяви про вчинення злочину та відомостей про початок та хід досудового розслідування у кримінальному провадженні по вказаній заяві, звернувся з даного приводу до свого знайомого, жителя міста Харків ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У свою чергу, ОСОБА_4 з метою з`ясування вказаних питань звернувся до свого знайомого - старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу оперативних розробок Полтавського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України ОСОБА_5. Останній, при зустрічі з ОСОБА_4 , яка відбулась у період кінець квітня - початок травня 2020 року у місті Полтава, запевнив того у знайомстві з усіма працівниками ТУ ДБР у місті Полтаві та виразив готовність у наданні допомоги щодо з`ясування результатів розгляду заяви про злочин, поданої ОСОБА_2 до вказаного правоохоронного органу.

Як встановлено стороною обвинувачення, слідчим ТУ ДБР у місті Полтаві ОСОБА_1 за заявою про злочин ОСОБА_2 05.05.2020 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020170000000626 та розпочато досудове розслідування кримінального провадження з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 365 КК України.

У подальшому, після 04.06.2020, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на незаконне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_2 шляхом шахрайства. Для досягнення вказаної мети, ОСОБА_5 вступив у злочинну змову із слідчим першого відділу слідчого управління ТУ ДБР у місті Полтаві ОСОБА_1 та громадянином ОСОБА_6 , розробивши злочинний план щодо незаконного заволодіння грошовими коштами ОСОБА_2 шляхом обману, за нібито активізацію ОСОБА_1 досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62020170000000626 від 05.05.2020, в тому числі проведення у ньому необхідних слідчих, негласних слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій.

При цьому вказаний злочинний план передбачав введення в оману заявника у кримінальному провадженні № 62020170000000626 - ОСОБА_2 через ОСОБА_4 , шляхом повідомлення йому, що за умови надання ОСОБА_2 грошових коштів службовим особам Державного бюро розслідувань можливе вчинення в інтересах ОСОБА_2 необхідних слідчих та процесуальних дій у вказаному кримінальному провадженні.

Реалізуючи даний злочинний план, ОСОБА_5 під час подальшого спілкування з ОСОБА_4 вказав останньому про необхідність передачі грошових коштів в сумі 80 000 доларів США. При цьому ОСОБА_5 з метою введення в оману ОСОБА_7 пояснив останньому, що питання активізації досудового розслідування та подальшого виконання слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 62020170000000626 нібито буде вирішуватися через вище керівництво Державного бюро розслідувань.

Діючи послідовно, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння шляхом шахрайства майном ОСОБА_2 , ОСОБА_5 наголосив ОСОБА_7 , що у разі відмови у наданні вказаних коштів, слідчим ОСОБА_1 буде прийнято рішення про закриття вищевказаного кримінального провадження.

У подальшому, 24.07.2020 ОСОБА_4 за вказівкою ОСОБА_5 прибув до слідчого першого відділу слідчого управління ТУ ДБР у місті Полтаві ОСОБА_1 за адресою: місто Полтава, вул. Соборності, 37. При цьому ОСОБА_1 , виконуючи відведену йому роль у вчинені злочину, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , з метою створення уяви про нібито вплив керівництва Державного бюро розслідування на останнього в частині активізації розслідування указаного кримінального провадження та таким чином закріплення у ОСОБА_4 та ОСОБА_2 враження про правдивість раніше повідомлених відомостей ОСОБА_5 , довів до відома ОСОБА_4 план подальших слідчих дій у кримінальному провадженні № 62020170000000626 від 05.05.2020 за заявою ОСОБА_2 , зазначивши які саме слідчі та процесуальні дії він нібито буде виконувати у вказаному кримінальному провадженні.

У свою чергу ОСОБА_5 , цього ж дня, діючи послідовно, з метою прискорення заволодіння шляхом обману коштами ОСОБА_2 , під час зустрічі з ОСОБА_4 , яка відбулась в м. Полтава на вулиці Сакко, повідомив про нібито уже отримання ОСОБА_1 та керівництвом ТУ ДБР у місті Полтаві від керівництва Державного бюро розслідувань вказівки на активізацію розслідування вищевказаного кримінального провадження та повідомив останньому про необхідність надання ОСОБА_2 коштів у розмірі 40 000 доларів США, у якості 50% предоплати за активізацію досудового розслідування та виконання озвученого слідчим ОСОБА_1 плану подальших слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 62020170000000626 в інтересах ОСОБА_2 , як заявника у вказаному кримінальному провадженні.

Водночас, 29.07.2020 слідчим ОСОБА_1 кримінальне провадження № 62020170000000626 від 05.05.2020 за заявою ОСОБА_2 було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, про що ним внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

30.07.2020 близько 12 години ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , з метою завершення раніше розробленого злочинного плану по одержанню шахрайським шляхом грошових коштів від ОСОБА_2 через ОСОБА_7 за нібито здійснення слідчим ОСОБА_1 слідчих (розшукових) дій в інтересах ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 62020170000000626, під час зустрічі з ОСОБА_7 повторно повідомили останньому про необхідність негайного надання коштів у сумі 40 000 доларів США за виконання вказаних дій ОСОБА_1 , погрожуючи при цьому, що у разі ненадання коштів, подальше досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні проводитись не буде, що завдасть шкоди законним правам та інтересам ОСОБА_2 , як заявника у вказаному кримінальному провадженні.

При цьому, з метою запобігання можливості викриття правоохоронними органами злочинної діяльності ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , під час розмови із ОСОБА_8 ОСОБА_5 вказав тому на необхідність передати кошти ОСОБА_2 у сумі 40 000 доларів США особі на ім`я ОСОБА_9 , який займається обміном валют. Виконуючи зазначену вказівку ОСОБА_5 , близько 13 години цього ж дня ОСОБА_7 прибув до вказаного ОСОБА_5 місця, що розташоване поблизу перехрестя вулиць Пушкіна та Котляревського у місті Полтава, де передав зазначеній особі на ім`я ОСОБА_10 ) грошові кошти в сумі 40 000 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 30.07.2020 становить 1 107 468,00 гривень, що більш ніж у шістсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто є шахрайством, вчиненим в особливо великих розмірах. Відразу після вчинення вказаних злочинних дій ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 були затримані в порядку ст. 208 КПК України співробітниками Державного бюро розслідувань.

Таким чином, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_1 були виконані усі дії, які вони вважали за необхідне для доведення вказаного злочину до кінця, а саме заволодіння шляхом шахрайства грошовими коштами ОСОБА_2 , але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями, які виразилися у вчиненні закінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, у особливо великих розмірах, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

30.07.2020 об 18 год. 50 хв. безпосередньо після вчинення тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, затримано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харкова, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .

31.07.2020 ОСОБА_1 за вказаними фактами повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджуються зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме:

- заявою ОСОБА_2 від 20.05.2020 про вимагання неправомірної вигоди працівником Полтавського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України ОСОБА_5 та службовими особами Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві;

- заявою ОСОБА_7 від 20.05.2020 про вимагання неправомірної вигоди працівником Полтавського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України ОСОБА_5 та слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_1;

- протоколами допиту свідка ОСОБА_2 від 20.05.2020, 04.06.2020 та 28.07.2020 щодо фактів вимагання неправомірної вигоди працівником Полтавського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України ОСОБА_5 та слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_1;

- протоколами допиту свідка ОСОБА_7 від 20.05.2020, 04.06.2020, 28.07.2020 та 30.07.2020 щодо фактів вимагання неправомірної вигоди працівником Полтавського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України ОСОБА_5 та слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_1;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 30.07.2020, який підтвердив, що 30.07.2020 на прохання ОСОБА_5 невідомий чоловік передав для останнього грошові кошти у сумі 40 000 доларів США;

- протоколом слідчого експерименту від 30.07.2020із свідком ОСОБА_11 під час якого останній розповів та показав за яких обставин та обстановки знайомий ОСОБА_5 передавав для останнього грошові кошти у сумі 40 000 доларів США;

- протоколом огляду від 30.07.2020, у ході проведення якого у ОСОБА_7 вилучено грошові банкноти у сумі 40 000 доларів США;

- іншими матеріалами досудового розслідування у своїй сукупності.

Копія клопотання та матеріалів, на його обґрунтування відповідно до ч. 2 ст. 184 КПК України вручені підозрюваному 31.07.2020 о 17 год. 02 хв.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).

Виходячи з наявних в матеріалах даних, матеріалами кримінального провадження у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190 України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, особу підозрюваної, її вік, сімейний та майновий стан, та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином.

Для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведені в судовому засіданні слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу, враховуючи активну роль ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та характер його вчинення, виключність даного випадку, викликаного резонансом події. У зв`язку з цим, клопотання підлягає задоволенню.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи тяжкість злочину, майновий та сімейний стан підозрюваного, вважаю за належне призначити заставу межах 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 420 400 грн., що зможе забезпечити виконання підозрюваного покладених на нього обов`язків та не є завідомо непомірною для нього.

Окрім цього, обираючи відносно підозрюваного запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Крім того, ураховуючи ту обставину, що обшук на робочому місці ОСОБА_1 розпочався о 13 год. 48 хв., а отже підозрюваний був позбавлений можливості вільного пересування, час затримання ОСОБА_1 вважається з даного часу.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого третього відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Вербієць А.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27 вересня 2020 року, строк якого рахувати з часу затримання з 13 год. 48 хв. 30 липня 2020 року.

Строк дії ухвали визначити до 27 вересня 2020 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 420 400 грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:

Отримувач ТУ ДСАУ у м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

р/р UA128201720355259002001012089

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.

МФО 820172;

Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строків досудового розслідування, тобто до 30 вересня 2020 року включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя О.В. Батрин