
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 серпня 2020 року № 320/6440/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до командира військової частини А 2399 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,
о б с т а в и н и с п р а в и:
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до командира військової частини А 2399, в якому позивач просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини А 2399 від 23.10.2019 № 317 про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення – «догана»;
- зобов`язати командира військової частини А 2399 виплатити ОСОБА_1 премію за жовтень 2019 року в повному обсязі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем всупереч вимогам чинного законодавства безпідставно накладено дисциплінарне стягнення у виді догани, оскільки порушень Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ним вчинено не було.
З урахуванням викладеного вважає, що наказ відповідача суперечить вимогам закону та підлягає скасуванню.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Учасникам справи було запропоновано вчинити певні процесуальні дії.
Від представника відповідача 21.12.2019 через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву разом із матеріалами службового розслідування, у якому відповідач у задоволенні позовних вимог просив відмовити. Стверджував, що у зв`язку із невиконанням вимог наказу командира № 262 від 29.08.2019 та порушення строків проведення службового розслідування на позивача було накладено дисциплінарне стягнення у виді догани, передбачене пунктом «б» статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. На підставі вищезазначеного, за невиконання вимог статей 11, 12, 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командиром військової частини А 2399 було видано наказ № 317 від 23.10.2019 щодо накладення на позивача вищевказаного дисциплінарного стягнення.
Від позивача у встановлений судом строк відповіді на відзив не надійшло.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та наділений адміністративною процесуальною дієздатністю, що підтверджено паспортом серії НОМЕР_1 (а.с. 7).
Відповідно до посвідчення офіцера серії УК № 231265 від 16.07.2018 (а.с. 8), ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Збройних Силах України у військовій частині А 2399 на посаді начальника продовольчої та речової служби згідно з наказом МО України № 23 від 16.01.2018 та відповідно до наказу МО України № 751 від 25.10.2017 йому присвоєно військове звання – молодший лейтенант.
Як зазначає позивач, 08.11.2019, після отримання на картковий рахунок грошового забезпечення за жовтень 2019 року, йому стало відомо про позбавлення премії у розмірі 10%. Підставою для позбавлення премії слугував наказ відповідача від 23.10.2019 № 317 «Про результати проведення службового розслідування за фактом несвоєчасної здачі службового розслідування молодшим лейтенантом Д. Сидоренко», у відповідності до пункту 1 наказної частини якого за невиконання вимог статей 11, 12, 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України на начальника продовольчої та речової служби військової частини А 2399 молодшого лейтенанта ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення «догана», передбачене пунктом «б» статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаного наказу, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Із матеріалів службового розслідування щодо позивача встановлено, що відповідно до пункту 1 наказу командира військової частини А 2399 від 29.08.2019 № 262 – начальнику продовольчої та речової служби молодшому лейтенанту Сидоренку Д.В. було доручено провести службове розслідування за фактом нестачі майна бойової підготовки стосовно старшого солдата ОСОБА_2 . Акт службового розслідування ОСОБА_1 був зобов`язаний подати на затвердження командиру військової частини до 11.09.2019.
Позивач стверджує, що матеріали службового розслідування ним були здані в стройову частину 11.09.2019.
Проте, відповідач у відзиві на позов стверджує, що крайній день подачі службового розслідування командиру військової частини на затвердження було 10.09.2019.
Разо з тим, 16.09.2019 позивачеві було повернуто вказаний матеріал розслідування, з письмовою вказівкою командира частини начальнику фінансово-економічної служби зробити відомість залишкової вартості втраченого майна, що на думку позивача свідчить про фактичне продовження командиром військової частини розслідування на невизначений строк.
В подальшому позивач звернувся до начальника фінансово-економічної служби, який повідомив, що фінансовий облік майна бойової підготовки ведеться у військовій частині А 3085.
17 вересня 2019 року позивач звернувся в бухгалтерію військової частини А 3085 та отримав відповідь, що на даний момент немає можливості зробити відомість у зв`язку з великим обсягом роботи та необхідно звернутися наступного дня. Проте, з 18.09.2019 позивач вибув у відрядження строком до 28.09.2019, у зв`язку з чим не мав об`єктивної можливості з`явитися для отримання вказаної відомості. У зв`язку з цим, службове розслідування було здано позивачем 30.09.2019.
В адресу командира військової частини А 2399 тимчасово виконуючим обов`язки начальника штабу – першим заступником командира військової частини А 2399 капітаном Є. Вовком 30.09.2019 було складено рапорт з проханням призначити службове розслідування за фактом несвоєчасної здачі позивачем службового розслідування. Для проведення службового розслідування відносно позивача ОСОБА_3 . Вовк просив призначити лейтенанта ОСОБА_4 .
01 жовтня 2019 року наказом командира військової частини А 2399 № 298 «Про призначення службового розслідування за фактом несвоєчасної здачі службового розслідування молодшим лейтенантом Д. Сидоренко», заступнику начальника фінансово-економічної служби лейтенанту Мегеді С.О. наказано провести службове розслідування по даному факту. Акт службового розслідування надати на затвердження до 15.10.2019.
В адресу командира військової частини А 2399 заступником начальника фінансово-економічної служби лейтенантом С. Мегедою 11.10.2019 було складно рапорт з проханням надати дозвіл на продовження строків проведення службового розслідування призначеного наказом № 298 від 01.10.2019 відносно позивача.
11 жовтня 2019 року наказом командира військової частини А 2399 № 309 «Про продовження службового розслідування по факту несвоєчасної здачі службового розслідування молодшим лейтенантом Д. Сидоренко» продовжено термін службового розслідування призначеного наказом командиром військової частини А 2399 від 01.10.2019 № 298. Акт службового розслідування наказано надати на затвердження до 25.10.2019.
15 жовтня 2019 року позивачем були надані пояснення з приводу ініційованого щодо нього службового розслідування, в яких він пояснив, що 29.08.2019 на підставі наказу командира військової частини А 2399 № 262 йому було доручено провести службове розслідування за фактом нестачі майна бойової підготовки стосовно старшого солдата ОСОБА_2 в строк до 11.09.2019, що ним і було зроблено в установлений строк в присутності капітана ОСОБА_5 та солдата ОСОБА_6 у визначений день. 16 вересня 2019 року після обідньої перерви позивач знайшов у дверях свого службового кабінету вказаний матеріал розслідування, на титульному листі якого було написано вказівку командира частини начальнику фінансово-економічної служби – зробити відомість залишкової вартості, тобто фактично командиром частини розслідування було продовжено на невизначений строк. В подальшому позивач звернувся до «начфіна» майора Прокопенка, який пояснив, що фінансовий облік майна бойової підготовки ведеться у військовій частини А 3085. 17 вересня 2019 року позивач звернувся в бухгалтерію військової частини А 3085 та отримав відповідь, що на даний момент немає можливості зробити відомість у зв`язку з великим обсягом роботи та сказали звернутися наступного дня. Але, звернутися наступного дня у позивача не було можливості, оскільки з 18.09.2019 позивач вибув у відрядження в м. Урзуф для встановлення польового табору строком до 28.09.2019. У зв`язку з цим, службове розслідування було здано позивачем 30.09.2019. Своєї вини позивач не визнав, оскільки загальний строк службового розслідування, передбачений Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністерство оборони України від 21.11.2017 № 608, ним порушено не було.
Відповідно до службової характеристики, позивач за час проходження служби у військовій частині А 2399 на посаді начальника продовольчої та речової служби зарекомендував себе з позитивного боку. Продовжує удосконалювати свої професійні навички, вивчає накази та директиви, які дозволяють йому вирішувати складні завдання теоретичного характеру в професійній сфері. Зміст основних керівних документів знає задовільно та керується ними у повсякденній діяльності. Службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань за посадою виконує сумлінно та чесно. Вміє організовувати свою діяльність, робота виконується раціонально. Рішення приймає своєчасно, швидко реагує на зміни в обстановці. Завжди діє у межах чинного законодавства. Наполегливий, здатний виділити головне. Здатний привертати до себе увагу людей та позитивно впливає на них. Підтримує дуже добрі стосунки з оточуючими, товариський. Вникає в турботи оточуючих, з розумінням ставиться до питань, що виникають, та враховує їх. На критику та зауваження реагує адекватно. Фізично підготовлений задовільно. Стан здоров`я задовільний.
Відповідно до висновку прямого начальника – займаній посаді відповідає.
Згідно з актом службового розслідування по факту несвоєчасної здачі службового розслідування молодшим лейтенантом Д. Сидоренко, затвердженого тимчасово виконуючим обов`язки командира військової частини А 2399 підполковником В. Левченко 29.10.2019 встановлено, що позивач порушив терміни проведення службового розслідування за фактом нестачі майна бойової підготовки, яке втратив старший солдат ОСОБА_2 .
Зазначено також, що позивач після перевірки і повернення матеріалів службового розслідування на доопрацювання не написав рапорт на продовження терміну проведення службового розслідування. Тим самим знехтував наказом командира військової частини № 262 від 29.08.2019, в якому визначений термін проведення службового розслідування до 11.09.2019.
Причиною порушення позивачем термінів проведення службового розслідування на думку особи, яка склала вищевказаний акт, а саме заступника начальника фінансово-економічної служби військової частини А 2399 лейтенанта С ОСОБА_7 Мегеди є особиста недисциплінованість позивача і не знання ним Інструкції про проведення службових розслідувань у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 21.11.2017 № 608.
Відповідно до висновку вищевказаного акту, причиною низької виконавчої дисципліни позивача є невиконання ним вимог статей 11, 12, 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Умовою, що сприяла вчиненню даного правопорушення позивачем є особиста недисциплінованість, не знання Інструкції про проведення службових розслідувань у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 21.11.2017 № 608, невиконання обов`язків у повному обсязі. Запропоновано службове розслідування вважати закінченим. За невиконання вимог статей 11, 12, 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Умовою, на позивача накласти дисциплінарне стягнення «догана», передбачене пунктом «б» статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
На підставі вищевикладеного, спірним наказом командира військової частини А 2399 від 23.10.2019 № 317, за невиконання вимог статей 11, 12, 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України на начальника продовольчої та речової служби військової частини А 2399 молодшого лейтенанта ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення «догана», передбачене пунктом «б» статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Так, у відповідності до вимог статей 11, 12 та 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов`язки:
свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок;
бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;
беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;
постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;
знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;
дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;
поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини;
бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;
вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;
виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;
додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові (стаття 12 Статуту).
Військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом (стаття 26 Статуту).
Відповідно до статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів) врегульовані положеннями Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за № 1503/31371 (далі – Порядок № 608).
Пунктом 1 розділу 3 Порядку № 608 передбачено, що рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
В силу вимог пункту 3 розділу 2 Порядку № 608, службове розслідування проводиться для встановлення:
неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення;
причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби;
вини військовослужбовця;
порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства;
причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення;
у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди - причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.
В силу вимог абзацу 1 пункту 3 розділу 3 Порядку № 608, службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Як встановлено судом, про що зазначалося вище, відповідно до пункту 1 наказу командира військової частини А 2399 від 29.08.2019 № 262 – начальнику продовольчої та речової служби молодшому лейтенанту Сидоренку Д.В. було доручено провести службове розслідування за фактом нестачі майна бойової підготовки стосовно старшого солдата ОСОБА_2 . Акт службового розслідування ОСОБА_1 був зобов`язаний подати на затвердження командиру військової частини до 11.09.2019.
11 вересня 2019 року позивач виконав вимоги вищезазначеного наказу. Проте, 16.09.2019 позивачеві було повернуто вказаний матеріал розслідування, з письмовою вказівкою командира частини начальнику фінансово-економічної служби зробити відомість залишкової вартості втраченого майна.
Відповідно до пункту 12 розділу 3 Порядку № 608, службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць.
Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.
Суд не погоджуються з доводами відповідача, що позивач порушив вимоги Порядку № 608 шляхом не подання відповідного рапорту на продовження строків службового розслідування, оскільки такий порядок як подання рапорту, зокрема, Порядком № 608 не передбачений.
Вищевказана обставина свідчить про фактичне продовження командиром військової частини службового розслідування, не зважаючи на те, що ним не було винесено відповідного наказу.
В подальшому позивач звернувся до начальника фінансово-економічної служби, який повідомив, що фінансовий облік майна бойової підготовки ведеться у військовій частині А 3085.
17 вересня 2019 року позивач звернувся в бухгалтерію військової частини А 3085 та отримав відповідь, що на даний момент немає можливості зробити відомість у зв`язку з великим обсягом роботи та треба звернутися наступного дня. Проте, з 18.09.2019 позивач вибув у відрядження строком до 28.09.2019, у зв`язку з чим не мав об`єктивної можливості з`явитися для отримання вказаної відомості. У зв`язку з цим, службове розслідування було здано позивачем 30.09.2019.
Судом встановлено, що службове розслідування, ініційоване відносно ОСОБА_2 розпочато 29.08.2019 відповідно до наказу № 262. Отже, загальний місячний строк на проведення службового розслідування мав сплинути 29.09.2019. Оскільки 29.09.2019 припадає на вихідний день (неділя), останнім днем на закінчення службового розслідування для позивача в силу вимог пункту 12 розділу 3 Порядку № 608 було 30.09.2019. Саме 30.09.2019 в межах строків, встановлених пунктом 12 розділу 3 Порядку № 608, позивачем було здано службове розслідування, що не заперечується відповідачем.
В силу вимог статті 110 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), усі військовослужбовці мають право надсилати заяви чи скарги або особисто звертатися до посадових осіб, органів військового управління, органів управління Служби правопорядку, органів, які проводять досудове слідство, та інших державних органів у разі:
прийняття незаконних рішень, дій (бездіяльності) стосовно них командирами (начальниками) або іншими військовослужбовцями, порушення їх прав, законних інтересів та свобод;
незаконного покладення на них обов`язків або незаконного притягнення до відповідальності.
Пунктом 3 розділу ІV Порядку № 608 передбачено, що військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
знати підстави проведення службового розслідування;
бути ознайомленим про свої права та обов`язки під час проведення службового розслідування;
відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом;
давати усні та письмові пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення;
порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації;
висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять;
ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником);
оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
Позивач зазначає, що його не було ознайомлено з актом службового розслідування після розгляду командиром, а відтак, його позбавлено права на оскарження результатів акту відповідно до вимог чинного законодавства.
Судом встановлено, що матеріали не містять доказів ознайомлення позивача із вищевказаним актом службового розслідування. Вищевказані твердження позивача відповідачем не спростовані.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 5 розділу VІ Порядку № 608, за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Вид дисциплінарного стягнення зазначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування.
Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення.
У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.
Якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.
Про прийняте рішення повідомляється військовослужбовець, стосовно якого проводилося службове розслідування, а у випадку, передбаченому пунктом 7 розділу V цього Порядку, також начальник органу управління Військової служби правопорядку.
Позивач стверджує, що спірний наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності до його відома у передбачений законом спосіб не доведений.
Суд констатує, що доказів ознайомлення позивача із спірним наказом матеріали справи не містять, що є безумовним порушенням права позивача, передбаченого пунктом 2 розділу VІ Порядку № 608. Відповідач вищевказані твердження позивача також жодним чином не спростував.
Крім того, суд відхиляє доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, що крайнім днем подачі службового розслідування позивачем командиру військової частини на затвердження було 10.09.2019, оскільки зі змісту пункту 1 наказової частини наказу № 262 від 29.08.2019 вбачається, що акт службового розслідування мав бути поданий командиру військової частини А 2399 на затвердження до 11.09.2019, а не до 10.09.2019.
В той же час суд зазначає, стаття 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на яке йде посилання у спірному наказі від 23.10.2019 № 317, відповідно до Закону України від 17.10.2019 № 205-IX виключена.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з вимогами частини третьої статті 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач правомірність прийнятого наказу в ході судового розгляду справи не довів.
Натомість, позивачем було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.
Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду жодних належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності свого наказу.
У підсумку, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про протиправність наказу відповідача про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді догани, а позовні вимоги вважає такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Приписами частини першої статті 371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.
Оскільки присуджені позивачеві виплати є грошовим утриманням у відносинах публічної служби, рішення підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 205, 242-246, 250, 255, 371 КАС України, суд
в и р і ш и в:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) – задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини А 2399 від 23.10.2019 № 317 про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення – «догана».
Зобов`язати командира військової частини А 2399 виплатити ОСОБА_1 премію за жовтень 2019 року в повному обсязі.
В частині присудження виплати премії за жовтень 2019 року в межах суми стягнення за один місяць рішення суду звернути до негайного виконання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Дата складення рішення суду 07.08.2020
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.
Судове рішення № 90851480, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 07.08.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/6440/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: