Рішення № 90850165, 07.08.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/8693/20

2-5271/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2020 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Калініченко О.Б.

при секретарі Машевській О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий альянс», про скасування заборони на відчуження майна та звільнення його з під арешту, виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис про обтяження квартири, -

В С Т А Н О В И В:

07.04.2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Солом`янського районного ВДВС у місті Києві ЦМ УЮ (м. Київ), третя особа ПрАТ «Європейський страховий альянс», про скасування заборони на відчуження майна та звільнення його з під арешту, виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис про обтяження квартири.

У позовній заяві позивачка посилається на те, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька - ОСОБА_2 . Дев`ятою Київської нотаріальною конторою було відкрито спадкову справу.

У зв`язку з укладенням шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 прізвище позивача « ОСОБА_1 було змінено на прізвище « ОСОБА_1 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 27.09.2008 року. У подальшому прізвище « ОСОБА_1 » змінено на « ОСОБА_1 », що підтверджується свідоцтвом про зміну імені від 06.12.2013 року.

В ході оформлення спадкових справ виявлено, що на ј частку квартири АДРЕСА_1 , і належить позивачці, постановою державного виконавця ВДВС Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві від 06.02.2012 року в рамка виконавчого провадження № 31062726 накладено арешт, який є перешкодою в оформленні спадщини.

До моменту звернення до нотаріальної контори позивачці не було відомо про існування обтяження майна.

Згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень відносно ОСОБА_1 відсутні будь-які виконавчі провадження.

З листа Солом`янського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 12.02.2020 року (вих. № 40210) вбачається, що у відділі перебувало виконавче провадження № 31062726 від 06.02.2012 року з примусового виконання виконавчого листа № 2-4130 від 24.11.2011 року. Проте, 25.04.2014 року було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Враховуючи відсутність стягнення заборгованості за вказаним виконавчим провадженням та відсутність відкритих (не завершених) виконавчих проваджень відносно позивача, підстав для продовження обтяження на майно не вбачається, тому позивачка просить суд:

- скасувати заборону на відчуження майна та звільнити з під арешту все нерухоме майно ОСОБА_1 , накладеного 06.02.2012 року постановою державного виконавця ВДВС Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві в рамках виконавчого провадження № 31062726, зокрема, з ј частини квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1874368080000);

- виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис про обтяження квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обтяження - 5492842 від 28.04.2014 року).

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 09.04.2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 15.05.2020 року відкрито спрощене позовне провадження.

В ухвалі учасникам справи було визначено строк на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідач копію ухвали про відкриття провадження та позовну заяву з додатками отримав, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

Третя особа також отримала копію ухвали про відкриття провадження та позовну заяву з додатками, надала письмові пояснення про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки станом на сьогодні рішення суду позивачем не виконується, кошти на рахунок Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» не надходять.

Положеннями ч. 8 ст. 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Так як розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, сторони у судове засідання не викликалися.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця ВДВС Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві від 06.02.2012 року в рамка виконавчого провадження № 31062726 накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 (після зміни прізвища - ОСОБА_1 ).

З листа Солом`янського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 12.02.2020 року (вих. № 40210) вбачається, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 31062726 від 06.02.2012 року з примусового виконання виконавчого листа № 2-4130 від 24.11.2011 року Солом`янського районного суду м. Києві про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Європейський страховий альянс» 147787,69 грн. На даний час виконавче провадження знищене за закінченням трирічного строку зберігання.

Між тим, з даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень вбачається, що 06.02.2012 року старшим державним виконавцем Москаленко О.П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та звернення стягнення на майно боржника.

25.04.2014 року старшим державним виконавцем Москаленко О.П. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції яка діяла на час здійснення виконавчого провадження) винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (а.с. 16-17).

За змістом даної норми закону виконавчий документ повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Так, згідно зі ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній станом на день винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу) у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження.

Разом з тим, як зазначалось вище, правилами п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено повернення стягувачу виконавчого документа, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Таким чином, повернення виконавчого документа з підстав, визначених п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», не тягне за собою обов`язку виконавця скасування арешту майна боржника.

Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначений вичерпний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.

В усіх інших випадках, як вбачається з п. 5 цієї статті, арешт може бути знятий за рішенням суду.

Отже, законом передбачена процедура зняття арешту з майна в судовому порядку шляхом звернення до суду з відповідним позовом, тобто в порядку позовного провадження, оскільки спір про скасування арешту на майно є цивільно-правовим та має бути вирішений за правилами цивільного судочинства за позовною заявою про порушення права власності на майно.

З матеріалів справи вбачається, що виконавчий документ, на підставі якого було відкрито виконавче провадження № 31062726 від 06.02.2012 року, повернено стягувачу та повторно до виконання не пред`явлено, строк на його повторне пред`явлення до виконання сплив. Однак арешт, накладений постановою державного виконавця про звернення стягнення на майно боржника від 06.02.2012 року, не знятий, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 14-15).

Зокрема, за відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником ј частини квартири АДРЕСА_1 (а.с. 14-15).

Також в реєстрі містяться відомості про встановлення ВДВС Солом`янського РУЮ у м. Києві обтяження всього нерухомого майна ОСОБА_1 в інтересах ПрАТ «Європейський страховий альянс»

Позивачка зазначає, що арешт є перешкодою в оформленні спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька - ОСОБА_2 , щодо майна якого 02.03.2019 року Дев`ятою Київської державною нотаріальної конторою заведена спадкова справа, що підтверджується витягом зі Спадкового реєстру.

Так, положеннями ст. 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Права власності є непорушним.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов може бути пред`явлений власником або особою, яка володіє на підставі закону чи договору, або іншій законній підставі майном, що належить боржнику.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Наявність накладеного арешту перешкоджає позивачці здійснювати належним чином розпорядження та володіння майном, чим порушуються її права та інтереси. Крім того, відомості щодо повторного пред`явлення виконавчого документу, а саме виконавчого листа № 2-4130 від 24.11.2011 року Солом`янського районного суду м. Києві про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Європейський страховий альянс» 147787,69 грн., до виконання - відсутні, відповідачем та третьою особою не оспорювалися дані обставини.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для продовження дії обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, а вимога позивача про звільнення майна з-під арешту підлягає задоволенню.

При цьому позивачка також просить суд виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис про обтяження нерухомого майна. Однак така вимога виходить за компетенцію суду та не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов`язковою у Державному реєстрі прав.

Згідно вимог ст. 26 цього Закону за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

У свою чергу, державній реєстрації прав підлягає як виникнення, перехід, так і припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно.

Стаття 6 Закону визначає систему органів та суб`єктів, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, до якої суди загальної юрисдикції не відносяться.

Так, організаційну систему державної реєстрації прав становлять:

1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи;

2) суб`єкти державної реєстрації прав:

виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Таким чином, виключення відомостей про обмеження є наслідком зняття арешту з майна, зокрема, за рішенням суду та має здійснюватися уповноваженими на те особами.

Отже, зазначена вимога задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду про скасування арешту майна після набрання законної сили є підставою для виключення є Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про арешт відповідним державним органом.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 16, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 47, 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 3, 6, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (м. Київ, просп. Повітрофлотський, 76-А, ЄДРПОУ 35008087), третя особа Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий альянс», про скасування заборони на відчуження майна та звільнення його з під арешту, виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис про обтяження квартири задовольнити частково.

Скасувати заборону на відчуження та звільнити з під арешту нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), накладений постановою Відділу державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06 лютого 2012 року у виконавчому провадженні № 31062726.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: