Ухвала суду № 90850149, 07.08.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25; тел. (факс): 249-79-28; e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua

03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, 1; тел.: (044) 456-51-65, факс: 456-93-08 _______________

Справа № 760/10908/13-ц

№2-ві/760/24/20

У Х В А Л А

І . Вступна частина

07 серпня 2020 року в місті Києві суддя Солом`янського районного суду м. Києва Коробенко С.В. розглянув заяву ОСОБА_1 , подану в інтересах ОСОБА_2 , який є правонаступником Позивачки ОСОБА_3 , про відвід головуючого судді Букіної О.М. у справі №760/10908/13-ц за позовом ОСОБА_3 (правонаступники - ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ) до ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Краковецької Алли Миколаївни, Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності нерухомого майна, ОСОБА_6 , Державної податкової інспекції Солом`янського району м. Києва Міністерства доходів і зборів України, третя особа: відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Солом`янського районного управління Головного управління МВС України у м. Києві про визнання договору дарування недійсним, скасування державної реєстрації, відновлення прав власника.

ІІ. Описова частина

У провадженні Солом`янського районного суду м. Києва під головуванням судді Букіної О.М. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 , правонаступниками якої є: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Краковецької Алли Миколаївни, Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності нерухомого майна, ОСОБА_6 , Державної податкової інспекції Солом`янського району м. Києва Міністерства доходів і зборів України, третя особа: відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Солом`янського районного управління Головного управління МВС України у м. Києві про визнання договору дарування недійсним, скасування державної реєстрації, відновлення прав власника.

29 липня 2020 року через канцелярію суду представником правонаступника Позивача ( ОСОБА_2 ) - ОСОБА_1 - було подано заяву про відвід головуючого судді Букіної О.М.

Необхідність відведення судді від розгляду справи ОСОБА_1 зазначила, що під час ознайомлення із матеріалами справи 29.07.2020 нею було встановлено, що матеріали справи не містять відомостей про надсилання копій ухвали від 07.07.2020 про визнання заяви про відвід судді необґрунтованою та ухвали від 07.07.2020 про залишення без розгляду зауважень на протокол судового засідання від 01.07.2020 сторонам у справі, а також у матеріалах справи відсутня копія довіреності виданої на ім`я адвоката Базалюк О.Ю. щодо представництва відповідача ОСОБА_6 .

Крім того, ОСОБА_1 зазначила, що в ухвалі суду від 07.07.2020 про визнання заяви про відвід судді необґрунтованою головуючим не вірно зазначена аргументація щодо дискримінації заявника та факти, які мали місце у судовому засіданні 01.07.2020, що у свою чергу викликає у заявника сумніви щодо неупередженості та об`єктивності головуючого судді під час розгляду справи.

Зазначене, на думку Заявниці, свідчить про упередженість головуючої судді Букіної О.М. під час розгляду справи.

З ухвали головуючої у справі №760/10908/13-ц (2/760/3506/20) судді Букіної О.М. від 30.07.2020 вбачається, що нею не встановлено обставин, які б свідчили про обгрунтованість заявленого їй відводу.

У зв`язку з викладеним вирішення питання про відвід судді Букіної О.М. передане у встановленому порядку судді Коробенку С.В.

ІІІ. Мотивувальна частина

Статтею 36 ЦПК України визначений перелік підстав для відводу (самовідводу) судді, серед яких є наявність обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з частинами 2 та 3 ст. 40 ЦПК України Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Згідно з ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).

Частиною 4 статті 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Дослідження обгрунтованості заявленого ОСОБА_1 відводу судді Букіній О.М. не дає підстав для висновку про наявність будь-якої упередженості судді у зв`язку з вирішенням нею процесуальних питань під час розгляду справи. Усі обставини, на які посилається Заявниця, жодним чином не свідчать про можливу необ`єктивність судді.

Крім того, суд вважає необхідним звернути увагу Заявника на те, що кількість уживаних нею під час оформлення документів видів шрифтів та їх розмірів, а також надмірне використання клавіші Caps Lock жодним чином не впливають на обґрунтованість заяви, проте певною мірою ускладнює їх сприйняття.

З огляду на викладене вище, суд не вбачає підстав для задоволення заяви.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст.36, 40 ЦПК України, суд ухвалив:

1.У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Букіної О.М. у справі №760/10908/13-ц за позовом ОСОБА_3 (правонаступники - ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ) до ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Краковецької Алли Миколаївни, Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності нерухомого майна, ОСОБА_6 , Державної податкової інспекції Солом`янського району м. Києва Міністерства доходів і зборів України, третя особа: відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Солом`янського районного управління Головного управління МВС України у м. Києві про визнання договору дарування недійсним, скасування державної реєстрації, відновлення прав власника відмовити.

2.Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: