Рішення № 90849700, 07.08.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2020 р.

м. Київ

справа № 759/10761/20

провадження № 2/755/4578/20

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Проценко Н.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Святошинського районного суду м. Києва про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю суду,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , звертаючись з позовом до суду, просить відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу, у розмірі 10 000 000,00 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що ухвалою Київського апеляційного суду від 01.06.2020 року розгляд цивільної справи № 759/8265/20 за позовом ОСОБА_1 до Святошинського районного суду м. Києва було визначено Голосіївському районному суду м. Києва. У телефонному режимі було з`ясовано, що Голосіївський районний суд м. Києва затребував у відповідача необхідну йому інформацію щодо справи № 759/8265/20, а відповідач станом на 30.06.2020 року таку інформацію не надав, саботує розгляд справи № 759/8265/20, чим заподіяв позивачу ОСОБА_1 моральну шкоду, яку позивач оцінює у розмірі 10 000 000,00 грн., тому позивач вимушений звернутись з даним позовом до суду.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 06.07.2020 року підсудність цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Святошинського районного суду м. Києва про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю суду, визначено Дніпровському районному суду м. Києва. (а.с. 6)

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2020 року, автоматизованою системою документообігу суду головуючим суддею по справі визначено суддю Галагана В.І. (а.с. 9)

20.07.2020 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Святошинського районного суду м. Києва про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю суду, та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. (а.с. 10-12)

Відповідач, отримавши ухвалу про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви, не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений ухвалою суду від 20.07.2020 року строк. (а.с. 13, 15)

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Відповідно до положення статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч. 2, 7 ст. 1176 Цивільного кодексу України, право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 25 березня 2020 року по справі №641/8857/17 звернула увагу на те, що держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 ЦК України). Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 ЦК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України). Державу представляють відповідні органи державної влади в межах їх компетенції через свого представника (частина четверта статті 58 ЦПК України).

Отже, у цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11 (провадження № 12-161 гс 18) (пункт 6.22), від 21 серпня 2019 року у справі № 761/35803/16-ц (постанова № 14-316 цс 19) (пункт 33), від 18 грудня 2019 року у справі № 688/2479/16-ц (провадження № 14?447 цс 19) (пункт 28)), зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду.

За вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. (ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України)

За змістом цієї статті обов`язок відшкодувати заподіяну шкоду покладається на особу, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Крім застосування принципу вини шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою. Відсутність хоча б одного з елементів складу цивільного правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої ст.1166 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї, у приниженні честі та гідності, а також ділової репутації.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Як убачається з матеріалів справи, предмет спору становлять вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди в розмірі 10 000 000,00 грн., вказуючи на те, що відповідач саботує розгляд справи № 759/8265/20 за позовом ОСОБА_1 до Святошинського районного суду м. Києва, чим заподіяв позивачу ОСОБА_1 моральну шкоду.

Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи. (ч. 1 ст. 69, ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, керуючись положеннями законодавства, діючого на час виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 10 000 000,00 грн., оскільки в матеріалах справи відсутні докази вчинення відповідачем протиправних діянь відносно позивача та, відповідно, доказів завдання позивачу моральної шкоди діями чи бездіяльністю відповідача, з огляду на відсутність доказів вчинення з боку відповідача протиправних діянь щодо законних прав та інтересів позивача. Таким чином, за відсутності в розрізі даного спору складу деліктного зобов`язання - відсутні правові підстави відшкодування моральної шкоди, правовий характер та розмір якої не підтверджено позивачем належними та допустимими доказами по справі.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Святошинського районного суду м. Києва про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю суду, - є необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення в повному обсязі.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 1166, 1176 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Святошинського районного суду м. Києва про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю суду - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Повний текст рішення складено 07 серпня 2020 року.

Суддя: В.І. Галаган