Ухвала суду № 90849535, 28.07.2020, Деснянський районний суд міста Києва

6/754/244/20

Справа № 754/6362/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

28 липня 2020 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Панченко О.М.

за участі секретаря судового засідання - Тимошенко К.В.

заявника - ОСОБА_1 , її представника та представника заявника ОСОБА_2 - адвоката Заєць О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до суду з заявою про поворот виконання рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20.08.2015 року.

В обґрунтування своїх вимог заявники вказують, що 20.08.2015 року Деснянським районним судом м. Києва у справі № 754/6362/15-ц за позовом ПАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, було прийнято заочне рішення, яким вимоги ПАТ «КБ «ПриватБанк» були задоволено. Після набрання заочним рішенням законної сили, після отримання виконавчих листів для виконання рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20.08.2015 року, в порядку виконання даного рішення в межах виконавчих проваджень № 52092426 та № 54742907 шляхом проведення електронних торгів було реалізовано належні на праві власності частки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 15.05.2018 року заочне рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20.08.2015 року було скасовано, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

В результаті повторного перегляду зазначеної вище цивільної справи № 754/6362/15-ц позовну заяву ПАТ «КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості, ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 11.04.2019 року було залишено без розгляду. При оголошенні ухвали Деснянського районного суду міста Києва від 11.04.2019 року питання про поворот виконання рышення вирішено не було.

У зв`язку з тим, що ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 11.04.2019 року позовну заяву ПАТ «КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості було залишено без розгляду, заявники вважають за необхідне повернути їм безпідставно стягнене майно, а саме: 25/300 частки квартири АДРЕСА_1 , що належали на праві власності ОСОБА_1 та 25/300 частки квартири АДРЕСА_1 , що належали на праві власності ОСОБА_2 .

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.02.2020 року головуючим суддею по розгляду даної заяви визначено суддю Панченко О.М.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 , її представник та представник ОСОБА_2 - адвокат Заєць О.В. підтримали подану заяву про поворот виконання рішення суду, з підстав викладених в даній заяві.

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» в судове засдіання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, неявка представника банку розгляду заяви не перешкоджає.

Відповідно до ч. 10 ст. 444 ЦПК України, заява про поворот виконання рішення розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 20.08.2015 року позовні вимоги позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь банку заборгованості у розмірі 1 104 292,43 грн. та судовий збір у сумі 3 654 грн. (а.с. 43, 44).

16.03.2016 року представником ПАТ КБ «ПриватБанк» було отримано виконавчі листи, видані Деснянським районним судом м. Києва на підставі заочного рішення суду від 20.08.2015 року (а.с. 46).

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 15.05.2018 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Рогожука С.Л. про перегляд заочного рішення суду від 20.08.2015 року задоволено. Заочне рішення суду від 20.08.2015 року по цивільній справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості скасовано; призначено розгляд справи по суті (а.с. 76-78).

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 11.04.2019 року позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості залишено без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою представника позивача в судове засідання (а.с. 165-168).

Як вбачається з тексту заяви про поворот виконання рішення суду, 01.12.2009 року згідно свідоцтва про право власності було проведено приватизацію 25/100 квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та членами сім`ї ОСОБА_2 та ОСОБА_4 загальною площею 21,27 кв.м.

Як видно з Актів про проведені електронні торги та протоколів проведення електронних торгів, переможцем вказаних торгів став ОСОБА_5 , якому на підставі Актів про проведенні електронні торги було видано свідоцтво про право власності на 25/300 частки квартири АДРЕСА_1 , що належали на праві власності ОСОБА_1 та свідоцтво про право власності на 25/300 частки квартири АДРЕСА_1 , що належали на праві власності ОСОБА_2 . Відповідно до протоколів ОСОБА_5 купив 25/300 частки за 75 180,00 гривень кожну, тобто загалом сплативши 150 360,00 гривень.

У відповідності до ч. 9 ст. 444 ЦПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої-третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно ч. 6 ст. 444 ЦПК України, до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 02.11.2011 року № 13-рп/2011 зазначив, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна, оскільки правова підстава для набуття майна відпала.

Поворот виконання - це спосіб захисту прав боржника, який полягає у поверненні йому стягувачем всього одержаного за скасованим рішенням.

Поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.

За змістом наведених норм закону поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі.

Відповідно до висновку, викладено в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі №336/9595/14 (провадження №61-14640сво18), при розгляді заяви про поворот виконання рішення необхідно з`ясувати, чи порушено скасованим судовим рішенням права сторін, чи виконано рішення суду, що призвело до порушення прав, які потребують відновлення у судовому порядку. При повороті виконання рішення вчиняються дії, які покликані повернути стан речей до виконання рішення суду.

Таким чином, для настання повороту виконання рішення необхідні: одержання майна або грошових коштів у порядку виконання рішення суду; зміна чи скасування судового рішення і прийняття нового рішення про закриття провадження у справі; залишення позову без розгляду; повну відмову в позові; задоволення позовних вимог в меншому розмірі, а також подання стороною відповідної заяви.

За змістом наведених норм закону поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі, а застосовуючи поворот виконання рішення суду, суд повинен зобов`язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.

З урахуванням наведеного, розглядаючи справу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що заява відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду заснована на законі та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 126, 127, 260, 444 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву подану до суду ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про поворот виконання рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20.08.2015 року по цивільній справі за позовними вимогами Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Здійснити поворот виконання рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20.08.2015 року по цивільній справі за позовними вимогами Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, шляхом повернення майна:

-25/300 частки квартири АДРЕСА_1 , що належали на праві власності ОСОБА_1 ;

-25/300 частки квартири АДРЕСА_1 , що належали на праві власності ОСОБА_2 .

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду виготовлено 04.08.2020 року.

Суддя О.М. Панченко