Рішення № 90846218, 15.07.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.07.2020 р.Справа № 910/17482/19

За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Каштан"

про стягнення 52 636,07 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Вовчик О.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (надалі - Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Каштан" (надалі - Відповідач) про стягнення 52 636,07 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем згідно укладеного Договору №04842/4-02 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 09.09.2004 р. (надалі - Договір) рахується заборгованість по оплаті за надані послуги з водопостачання та водовідведення, яка за період з 01.10.2016 по 31.07.2019 становила 34 324,70 грн.. З посиланням на положення договору, керуючись нормами Цивільного кодексу, враховуючи допущене прострочення в оплаті, позивачем заявлені до стягнення в судовому порядку сума основного боргу в розмірі 34 324,70 грн., інфляційні витрати в розмірі 9 513,14 грн., пені в розмірі 4 009,02 грн., 3% річних у розмірі 3 072,07 грн., штрафу в розмірі 1716,24 грн.

Ухвалою від 16.12.2019 р. відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

27.12.2019 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за Договором.

11.01.2020 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій наведені аргументи на спростування доводів відповідача.

05.02.2020 р. від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

20.02.2020 р. від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2020 р. постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням учасників справи; підготовче судове засідання призначено на 18.03.2020 р.; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

18.03.2020 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із запровадженням карантинних заходів у м. Києві пов`язаних з епідемією коронавірусу.

Протокольною ухвалою від 18.03.2020 р. відкладено підготовче засідання на 15.04.2020 р.

30.03.2020 р. від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи листа від 25.09.2018 р. № 35.

08.04.2020 р. від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженням карантину на території України (постанова Кабміну № 211 від 11.03.2020 р "Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19"), яке ухвалою від 17.04.2020 р. судом було задоволено та відкладено підготовче засідання на 28.04.2020 р.

16.04.2020 р. від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженням карантину на території України (постанова Кабміну № 211 від 11.03.2020 р "Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19").

Протокольною ухвалою від 28.04.2020 р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 27.05.2020 р.

30.04.2020 р. від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженням карантину на території України (постанова Кабміну № 211 від 11.03.2020 р "Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19").

05.05.2020 р. від позивача надійшло клопотання про долучення поданих документів до матеріалів справи яке протокольною ухвалою від 27.05.2020 р. задоволено та відкладено судове засідання на 24.06.2020 р.

24.06.2020 р. від відповідача надійшло клопотання про витребування у позивача довідки про стан заборгованості за спірний період станом на день звернення з даним клопотанням та додаткові пояснення у справі яке протокольною ухвалою від 24.06.2020 р. суд задовольнив клопотання та оголосив перерву на 15.07.2020 р.

08.07.2020 р. від позивача надійшли додаткові пояснення з огляду на ново виявлені обставини в яких просить закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу та стягнути інфляційні витрати, пеню, 3% річних, штраф та судові витрати.

Представник відповідача у судовому засіданні 15.07.2020 р. заперечив проти стягнення штрафних санкцій та індексу інфляцій.

У судовому засіданні 15.07.2020 р проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (в подальшому перейменовано у Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - позивач, Постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Каштан" (надалі - відповідач, Абонент) було укладено договір від 09.09.2004 р. №04842/4-02 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору (з подальшими змінами та доповненнями) Постачальник зобов`язується надавати Абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у міську каналізаційну мережу, а Абонент зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому Постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженим наказом Держжитлокомунгоспу України 01.07.1994 №65, (в подальшому Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37 (в подальшому Правила приймання), а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Згідно з п. 2.1.1. Договору облік поставленої води здійснюється за показниками лічильника, зареєстрованого у Постачальника, окрім випадків, передбачених правилами користування. У випадку наявності у Абонента декількох об`єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за Абонентом.

Відповідно до п. 2.1.4. Договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об`ємів стоків у відповідності із розділом 21 Правил користування.

Зняття показань з водолічильника (-ків) здійснюється, як правило, щомісячно представником Постачальника у присутності представника Абонента у строки згідно з графіком обслуговування Постачальника.

У разі, якщо Абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті Постачальником є підставою для виставлення платіжних документів на оплату наданих послуг (п. 2.1.2. Договору).

Пунктом 2.1.6. Договору визначено, що облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов`язковому звірянню у Постачальника. Абонент щоквартально, або в інші строки, на вимогу Постачальника, проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахункам за надані послуги.

Згідно з п. 2.2.1. Договору Постачальник щомісячно направляє до банківської установи Абонента платіжні документи (в електронному вигляді - дебітові повідомлення, вимоги - доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів.

Відповідно до п. 2.2.2. Договору оплата вартості послуг здійснюється Абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення Постачальником платіжного документу до банківської установи Абонента. А в разі неотримання від Постачальника поточного щомісячного платіжного документу, Абонент зобов`язався здійснювати оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води (п. 2.2.4. Договору).

Відповідно до п. 2.2.5. Договору сторони погодили, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, Абонент зобов`язаний у десятиденний термін з дня направлення Постачальником платіжного документу до банківської установи Абонента, письмово повідомити про це Постачальника та у цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова Абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною.

За твердженнями позивача, Абонент (відповідач) про незгоду щодо кількості або вартості послуг не повідомляв, свого представника з необхідними обліковими документами для проведення звіряння спожитих з 01.10.2016 р. по 31.07.2019 р. послуг з водопостачання та водовідведення не направляв, актів звіряння з Постачальником не підписав, а тому, в силу положень п. 2.1.6. Договору кількість та вартість наданих позивачем з 01.10.2016 р. по 31.07.2019р. послуг з водопостачання та водовідведення вважаються безумовно погодженими з Абонентом.

Неналежне виконання відповідачем умов Договору щодо оплати наданих послуг за період з 01.10.2016 р. по 31.07.2019 р. стало підставою для звернення Позивача із даним позовом до суду.

Позивач при цьому вказує, що ним на виконання умов Договору №04842/4-02 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 09.09.2004 р. було надано відповідачу послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод, проте, відповідач в порушення умов зазначеного договору зобов`язання по своєчасному проведенню розрахунків за надані послуги не виконав в повному обсязі, та допустив наявність заборгованості.

Зобов`язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вказаного Договору позивач у період з 01.06.2017 р. по 31.07.2019 р. надав відповідачу послуги з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі в повному обсязі, а відповідач оплатив ці послуги частково, в результаті чого утворилась заборгованість за вказаний період за кодом 2-106 питна вода (вода +стоки) в розмірі 20 290,44 грн. та в період з 01.10.2016 р. по 31.07.2019 р. за кодом 2-50106 питна вода (стоки) в розмірі 14 034,26 грн.

Судом прийнятий до уваги наданий позивачем помісячний розрахунок позовних вимог до боржника за період з червня 2017 р. по липень 2019 р., за кодом 2-106 та за період з жовтня 2016 р. по липень 2019 р., за кодом 2-50106 в якому позивачем зазначена заборгованість відповідача за вказаний період.

Як вбачається з витребуваної судом довідки про стан заборгованості відповідача від 07.07.2020 р. № 4953/8/8/02-20, заборгованість відповідача за Договором за послуги з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі за період з 01.10.2016 р. по 31.07.2019 р відсутня.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.

Відтак, підставою для закриття провадження у справі згідно з п. 2 ч. 1 ст. 321 ГПК України є наявність предмета спору на час пред`явлення позову та його подальше припинення існування (зникнення) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з виконанням відповідачем заявлених до нього вимог.

Водночас, із матеріалів справи вбачається, що відповідач сплатив суму основної заборгованості до звернення позивача до суду з даною позовною заявою, таким чином, вказане є підставою саме для відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення суми основної заборгованості.

Проте, з огляду на допущення відповідачем прострочення виконання грошового зобов`язання, суд встановив наявність підстав для застосування наслідків такого прострочення.

Так, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як встановлено судом, відповідно до п. 4.2. Договору у разі порушення строків виконання зобов`язання по оплаті за надані послуги Абонент сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 4.5. Договору за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок, Абонент сплачує Постачальнику штраф у розмірі 5 % від суми, яку відмовився сплатити.

Таким чином, нарахування пені, штрафу у розмірі 5 % від суми, яку боржник відмовився сплатити, 3% річних на суму боргу є правомірним, оскільки відповідальність у вигляді сплати пені за прострочення виконання грошового зобов`язання Абонентом та штрафу встановлена п. п. 4.2, 4.5. Договору, обов`язковість сплати річних у розмірі 3% на вимогу кредитора встановлено ст. 625 Цивільного кодексу України.

Водночас, за результатом розгляду справи, врахувавши розмір прострочених платежів, обставин та причин порушення відповідачем умов Договору, з метою недопущення нерозумних і несправедливих наслідків та дотримання розумного балансу між інтересами боржника та кредитора, суд вважає за необхідне скористатись правом, встановленим ст. 233 ГК України, та зменшити нараховані відповідачу суми відповідальності за неналежне виконання грошових зобов`язань на 50 %, врахувавши при цьому правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2020 р. в справі №902/417/18.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 4 756,57 грн. інфляційних витрат, 1 536,49 грн. 3% річних, 2 004, 51 грн. пені та 858, 12 грн. штрафу є доведеними та обґрунтованими, а відтак, підлягають задоволенню. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє з наведених вище підстав.

Судовий збір відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Каштан" (02140, м. Київ, вул. Вишняківська, 17; код ЄДРПОУ 25943748) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А; код ЄДРПОУ 03327664) 4 756,57 грн. (чотири тисячі сімсот п`ятдесят шість гривень 57 копійок) інфляційних витрат; 1 536,49 грн. (одна тисячу п`ятсот тридцять шість гривень 49 копійок) 3% річних; 2 004, 51 грн. (дві тисячі чотири гривні 51 копійку) пені; 858, 12 грн. (вісімсот п`ятдесят вісім гривень 12 копійок) штрафу та 1 921 грн. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню) судового збору.

3. Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 05.08.2020 р.

Суддя Н.І. Зеленіна