Рішення № 90840004, 07.08.2020, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/10446/19

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2020 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі :

головуючої судді Зими І.Є.

при секретарі Палайда У.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Львові, цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди , -

в с т а н о в и в:

рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 11 лютого 2020 року було відмовлено в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди у розмірі 18 587 (вісімнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят сім) грн. 65 коп.

19.03.2020р. представник ОСОБА_1 – адвокат Калмиков С.В., звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, яким просить провести розподіл судових витрат, а саме стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу» в сумі 5000 грн., які він поніс на оплату послуг адвоката.

В судове засідання сторони не з`явились. Адвокат Калмиков С.В. подав заяву про розгляд справи без його участі та участі його довірителя, вимоги підтримує в повному обсязі.

Згідно ч.4 ст. 270 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що слід ухвалити додаткове рішення, у зв`язку з наступним.

За правилами п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, зокрема у разі відмови в позові - на позивача.

Судом встановлено, що у зв`язку зі зверненням до суду ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування, останнім понесені витрати на оплату послуг адвоката в сумі 5000 грн. , згідно договору про надання правової допомоги № 07/д від 10.01.2020р., укладеного з адвокатом Калмиковим С.В.

При ухвалені рішення від 11.02.2020р. з позивача не стягувались витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн., оскільки до цієї суми були включені видатки за участь у судах апеляційної інстанції і у наданих документах не вказані дані про вартість наданої послуги за годину роботи і кількість годин.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Відповідно до ст. 19 Закону України № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Такий правовий висновок закріплений у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Разом з цим, Велика Палата Верховного Суду приймає до уваги положення частини третьої статті 141 ЦПК України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи та вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню.

В даному випадку, стороною відповідача надано суду Акт прийому-здачі наданих послуг із додатком від 17.03.2020р., з якого вбачається, що адвокатом Калмиковим С.В. були виконанні роботи по ознайомленню з матеріалами справи, виготовлення виписок та копій матеріалів, аналіз правових норм та висновків Верховного суду, судової практики, надання правової допомоги щодо подання відзиву та щодо участі в судових засіданнях, загальною вартістю 5000 грн., відповідно до розрахунку адвокатського гонорару. Даний факт також стверджується долученим до матеріалів справи чеком на суму 5000 грн. про фактично сплачені позивачем кошти на користь адвоката від 10.02.2020р.

Оскільки вказані витрати на оплату послуг адвоката згідно ЦПК України належать до судових витрат, а з матеріалів справи вбачається, що дії адвоката відповідають умовам договору про надання правової допомоги, час, витрачений на складання та подання цих документів, є обґрунтованим, тому суд дійшов висновку про доцільність ухвалення додаткового рішення у справі, яким слід стягнути з позивача на користь відповідача 5000 грн. витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 141, 247, 270 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

ухвалити додаткове рішення.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч ) грн. 00 коп.

Дане рішення є невід`ємною частиною рішення Шевченківського районним судом м. Львова від 11 лютого 2020 року

Додаткове рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.

Суддя І. Є. Зима