Постанова № 90839979, 07.08.2020, Білокуракинський районний суд Луганської області

Справа № 409/1133/20

Провадження №3/409/351/20

П О С Т А Н О В А

"07" серпня 2020 р. Білокуракинський районний суд Луганської області

Суддя Білокуракинського районного суду Луганської області Максименко О.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Білокуракинського ВП ГУНПУ в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Білокуракине Луганської області, громадянина України, не працюючого, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , орган видачі 4445, РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ч. 1 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В с т а н о в и в :

17.06.2020 року о 23 годині 05 хвилин в смт Білокуракине по вул. Слов`янській буд. 22 керував транспортним засобом ВАЗ 21103, державний номерний знак НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці), від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest» та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.

17.06.2020 року о 22 годині 25 хвилин в смт Білокуракине по вул. Парковій, 67, водій, керуючи автомобілем ВАЗ 21103, державний номерний знак НОМЕР_3 , здійснив наїзд на паркан та поїхав з місця ДТП.

17.06.2020 року о 22 годині 25 хвилин в смт Білокуракине по вул. Парковій, 67, керував автомобілем ВАЗ 21103, державний номерний знак НОМЕР_3 , рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності та скоїв наїзд на паркан. При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.

17.06.2020 року о 23 годині 04 хвилини в смт Білокуракине по вул. Слов`янській буд. 22А керував транспортним засобом ВАЗ 21103, державний номерний знак НОМЕР_3 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на паркан. При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.

В судові засідання 07.07.2020 та 22.07.2020 року ОСОБА_1 не з`явився, судові повістки не отримав. Конверти повернуті до суду з відміткою «адресат відсутній». 22.07.2020 винесено постанову про доставку ОСОБА_1 в судове засідання на 04.08.2020 приводом та зроблено запит щодо місця реєстрації ОСОБА_1 28.07.2020 з ЦНАПЕ Білокуракинської селищної ради надійшла відповідь про місце реєстрації ОСОБА_1 , адреса співпадає із адресою його місця проживання, зазначеного в протоколах про адміністративне правопорушення. 04.08.2020 ОСОБА_1 в суд доставлений не був, з`явився до суду 05.08.2020, ознайомився з матеріалами справи. В судовому засіданні надав пояснення та у зв`язку із викликом свідків по справі оголошено перерву на 06.08.2020. 06.08.2020 року ОСОБА_1 з`явився до суду разом з адвокатом, адвокат ознайомився з матеріалами справи, були допитані свідки та за клопотанням захисника по справі оголошено перерву на 07.08.2020 року. 07.08.2020 від адвоката Чорнухи І.П. надійшла заява про відкладення розгляду справи, оскільки він проходить лікування в Білокуракинському ТМО, підтверджуючі документи зобов`язався надати в наступне судове засідання. В судовому засіданні 07.08.2020 ОСОБА_1 також просив відкласти розгляд справи у зв`язку із хворобою адвоката. Будь-яких документів, які підтверджують поважність неявки в судове засідання до суду надано не було.

Проте, суд вважає необхідним у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи відмовити у зв`язку із наступним. Адміністративні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , скоєні 17.06.2020 року. Строк притягнення до адміністративної відповідальності, передбачений ст. 38 КУпАП, спливає 17.09.2020 року. Суддя Максименко О.Ю. згідно із наказом Білокуракинського районного суду № 12 від 24.07.2020 буде перебувати у відпустці з 10.07.2020 року, до роботи стати 21.09.2020. Тобто, 07.08.2020 року є останнім робочим днем судді перед відпусткою (08.08., 09.08.2020 є вихідними днями). Про відпустку судді захиснику та його підзахисному в судовому засіданні було повідомлено.

Надаючи заяву про відкладення розгляду справи, сторони намагаються затягнути розгляд справи з метою ухилення від адміністративної відповідальності внаслідок спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130, 124, 122-4 КУпАП не є обов`язковою.

ОСОБА_1 07.08.2020 був присутнім в судовому засіданні, неявку захисника суд розцінює як затягування розгляду справи, а тому вважає можливим розглянути справу у відсутність захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. При цьому суд вважає, що право особи на захист не є порушеним, оскільки захисник зловживає своїми процесуальними правами.

Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948р. та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950р., ратифікованою Україною 17.97.1997 р. передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.

В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов`язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти ОСОБА_2 » ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.

Крім того, у п. 21 свого рішення у справі «Надточий проти України від 15 травня 2008 року» ЄСПЛ зазначив, що українське правительство визнало кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як зазначено в преамбулі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р., з наступними змінами, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку з обов`язком держави виконати рішення ЄСПЛ у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до ЄСПЛ.

ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він ніякі адміністративні правопорушення не скоював. 17.06.2020 він проходив біля кафе «Фуршет», там його знайомі хлопці міняли колесо на машині, він зупинився їм допомогти. Одразу приїхали працівники поліції і чомусь саме на нього почали складати протоколи про адміністративні правопорушення. Просив закрити провадження по справі у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Захисник Чорнуха І.П. надав суду письмові пояснення, в яких посилався на те, що відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: суть адміністративного правопорушення. Але протокол серії ДПР18 № 217035 цим вимогам не відповідає. Поліцейським було порушено порядок огляду на стан сп`яніння, у зв`язку з чим він вважається недійсним, а протокол – недопустимим доказом вини особи. У судовому засіданні свідок ОСОБА_3 надав пояснення, які повністю спростовують обставини, які викладені в протоколі. Так ним зазначено, що поліцейський дійсно пропонував пройти огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 , на що той погодився . Крім того ОСОБА_4 пояснив, що не бачив хто керував автомобілем як до ДТП, так і під час його. Аналогічні пояснення були надані і свідком ОСОБА_5 .. В матеріалах є пояснення ОСОБА_6 , який пояснив, що саме ОСОБА_1 самовільно сів за кермо його авто, в той час як він весь час знаходився в автомобілі. Вважає, що дані пояснення ніщо інше, як намагання уникнути відповідальності за скоєне ДТП. До суду в якості доказу надано відеозапис. Під час ознайомлення з відео було встановлено, що на диску відсутні будь-які записи, що свідчить про недопустимість даного диска, як належного доказу. Що стосується протоколу серії ДПР18 № 217036, то схема місця ДТП не відповідає вимогам адміністративного законодавства. Вона не підписана свідком ОСОБА_3 .. До протоколу серії ДПР18 № 217037 не додаються ніякі докази, адже свідки, які вказані в протоколі ( ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ) ніяких пояснень не надавали, а також свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_9 підтвердили відсутність ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на місці ДТП. Крім того, протокол складено з порушенням вимог адміністративного законодавства. Так, в протоколі не вказаний який саме пункт ПДР порушив ОСОБА_1 .. Щодо протоколу серії ДПР18 № 217038 то свідками в протоколі вказані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , в той час будь-яких пояснень по даному факту від них немає. Адже відповідно до п. 24 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 23.12.2005р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків. Як визначено п. 2.2 рішення Конституційного суду України № 5-рп/2015 від 26.05.2015 року у справі №1-11/2015 провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу, посадової особи. За загальним правилом фіксація адміністративного правопорушення починається із складання протоколу про його вчинення. Як вбачається із наведених положень законодавства, не належним чином оформлений протокол про адміністративне правопорушення створює перешкоди для повного і об`єктивного з`ясування всіх обставин по справі та не може бути належним підтвердженням вчинення правопорушення. Тому просив справу закрити за відсутністю складу правопорушення в діях ОСОБА_1 ..

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що 17.06.2020 він разом з ОСОБА_1 , ОСОБА_11 та ще одним хлопцем вдень відпочивали на водоймищі смт Білокуракине. Там вони вживали спиртні напої. Згодом він уїхав додому на автомобілі з хлопцем на ім`я ОСОБА_12 , який проживає в с. Луб`янка. Ввечері він намагався додзвонитися до своїх друзів, проте не зміг. Пішов гуляти та біля кафе «Фуршет» побачив ОСОБА_1 , ОСОБА_11 біля машини. Вони міняли колесо на машині та він став їм допомагати. Щодо факту ДТП він нічого пояснити не може, хто їхав за кермом автомобіля, він не знає. При працівниках поліції ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження освідування на виявлення стану алкогольного сп`яніння.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що кафе «Фуршет» належить його матері. 17.06.2020 року ввечері йому подзвонили та повідомили, що в кафе щось сталося. Він під`їхав на своєму автомобілі та побачив в заборі кафе диру, поряд знаходився автомобіль ВАЗ 21103. Хто керував даним автомобілем, він не знає, під час скоєння ДТП він присутнім не був. При працівниках поліції ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження освідування на виявлення стану алкогольного сп`яніння. ОСОБА_8 та ОСОБА_7 поряд з ними не було.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що 17.06.2020 йому на телефон подзвонили, що біля кафе «Фуршет» сталося ДТП. Він під`їхав до кафе та побачив диру в заборі. Від забору від`їжджав автомобіль ВАЗ 21103, проте одразу зупинився, оскільки з автомобіля відпало колесо. З автомобіля вийшли ОСОБА_1 та ОСОБА_11 .. Хто саме з них був за кермом, сказати не може. Проте, до нього одразу підійшов ОСОБА_1 та сказав, щоб він не хвилювався, оскільки спричинені пошкодження на заборі він відшкодує повністю самостійно. На зауваження ОСОБА_3 , що в заборі залишилася половина бамперу автомобіля, який в нього в`їхав, ОСОБА_13 сказав, що це його автомобіль і хоча він не був за кермом, претензій ні до кого не має. Одразу приїхали працівники поліції. При працівниках поліції ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження освідування на виявлення стану алкогольного сп`яніння. ОСОБА_10 підійшов до автомобіля після скоєння ДТП. Також разом з працівниками поліції ОСОБА_3 під`їжджав до місця скоєння ДТП на вул. Парковій, бачив пошкодження забору. При ньому працівники поліції почали складати схему ДТП. Ані ОСОБА_14 , ані ОСОБА_15 він не бачив.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив, що в той день він гуляв в парку. Разом зі ОСОБА_16 він поїхав в село Дем`янівка відвозити дівчат. Проїжджаючи по вул. Парковій, біля одного з будинку побачили автомобіль працівників поліції. Після повернення в парк, їх друзі їм повідомили, що сталося подвійне ДТП. Вони поїхали подивитися, що сталося саме біля кафе «Фуршет». Проїжджаючи мимо, вони побачили, що стояв пошкоджений автомобіль та автомобіль поліції. Біля машин знаходилися якісь люди та працівники поліції. Хто саме, вони не бачили, оскільки не зупинялися та з машини не виходили. Наступного дня йому та ОСОБА_17 подзвонили працівники поліції та запросили їх до відділку, де вони підписали протоколи та схеми.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні допитаний не був, в телефонному режимі повідомив, що він знаходиться за межами Луганської області.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні допитаний не був, в телефонному режимі повідомлений про виклик в судове засідання, проте в суд не з`явився. Судові повістки на його адресу не направлялися з огляду на стислі строки розгляду справи. У зв`язку з чим суд вважає за можливе прийняти до уваги його пояснення, які він надавав працівникам поліції та які знаходяться в матеріалах справи, а саме: що саме ОСОБА_1 був за кермом автомобіля ВАЗ 21103, н/з НОМЕР_3 та він під час руху автомобіля скоїв ДТП на вул. Парковій на біля кафе «Фуршет».

Враховуючи покази свідка ОСОБА_3 та пояснення ОСОБА_11 , а також протоколи про адміністративні правопорушення серії ДПР18 № 217037, серії ДПР18 № 217036, серії ДПР18 № 217038, які суд вважає належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку, що за кермом автомобіля ВАЗ 21103, н/з НОМЕР_3 , знаходився саме ОСОБА_1 та що саме ним було вчинене ДТП на вул. Слов`янській, 22А смт Білокуракине та на вул. Парковій, 67 смт Білокуракине і залишення місця ДТП на вул. Парковій, у зв`язку з чим ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП. Із врахуванням характеру скоєного та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за правилами накладення адміністративного стягнення, зазначеними в статті 36 КУпАП, а саме, в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту.

Що стосується адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд зауважує наступне.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (редакція ст. 130 КУпАП станом на 17.06.2020).

В протоколі серії ДПР18 № 217035 свідками, в присутності яких ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .. В судовому засіданні дані свідки пояснили, що ОСОБА_1 від освідування на стан алкогольного сп`яніння не відмовлявся. До матеріалів справи разом з протоколом про адміністративне правопорушення наданий диск, на якому відеозапис відсутній. В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисником адвокатом ОСОБА_18 був наданий диск з відеозаписом подій 17.06.2020 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 на пропозицію поліцейського не відмовлявся від проходження освідування на алкотестері «Драгер».

У зв`язку з чим суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, провадження по справі за ч.1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

При цьому до слів ОСОБА_1 , які він висловлював на адресу працівників поліції, а саме, що вони не бачили його за кермом автомобіля, а тому не мали право на нього складати протокол, суд оцінює критично як намагання ОСОБА_1 ухилитися від адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 420 гривень 40 коп. на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 36, 40-1, 122-4, 124, ч. 1 ст.130, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП та призначити йому стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на десять діб.

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та призначити йому стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.

На підставі ст. 36 КУпАП, остаточно призначити ОСОБА_1 стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на десять діб.

Строк стягнення рахувати з моменту затримання.

Виконання постанови доручити Білокуракинському ВП ГУНП в Луганській області.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок, де стягувач: Державна судова адміністрація України, 01601, м.Київ, вул.Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795, реквізити для зарахування до державного бюджету: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 «Судовий збір».

Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення.

Суддя Білокуракинського

районного суду Луганської області О. Ю. Максименко