Ухвала суду № 90839570, 06.08.2020, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/289/20

Провадження № 1-кп/396/121/20

УХВАЛА

05.08.2020 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Гарбуз Ольга Анатоліївна,

секретаря судового засідання Кость А.М.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Новоукраїнка кримінальне провадження №12020120230000094 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України,-

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Нагірної С.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Ведющенка В.В.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України.

Прокурором в судовому засіданні заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 строком на 60 днів, з метою уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що були підставою для застосування щодо обвинуваченого такого запобіжного заходу, оскільки строк запобіжного заходу продовжений судом закінчується 29.08.2020 року, а у зв`язку з плановою відпусткою головуючого судді неможливо розглянути дане кримінальне провадження до цієї дати.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 подав до суду письмове клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт із забороною залишати житло в нічний період доби. Своє клопотання обгрунтовує тим, що з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ризики, які враховувались судом, суттєво зменшились. Обвинувачений ОСОБА_1 має постіне місце проживання, має стійкі родинні соціальні зв`язки, а саме має рідного брата ОСОБА_3 , рідну сестру ОСОБА_4 , рідну сестру ОСОБА_5 та рідного брата ОСОБА_6 , які можуть гарантувати суду про виконання будь-яких процесуальних обов`язків обвинуваченим та гарантувати його не уникнення від суду. Крім того особи, які не являються родичами обвинуваченого і мають високий авторитет в селі також можуть поручитися за обвинуваченого і виконання ним процесуальних обов`язків, а саме: ОСОБА_7 , житель АДРЕСА_1 , ОСОБА_8 , житель АДРЕСА_1 , ОСОБА_9 , житель АДРЕСА_2 . Крім цього, захисник стверджує, що в період перебування під вартою обвинувачений втратив можливість бачити на право око, має постійні головні болі внаслідок захворювання органів зору, які об`єктивно неможливо ефективно лікувати в умовах СІЗО.

Захисник Ведющенко В.В. в судовому засіданні заперечив проти клопотання прокурора та своє клопотання підтримав з викладених в ньому підстав та надав письмові зобов`язання ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про те, що останні поручаються перед судом за виконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його в суд на першу про те вимогу.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника та заперечив щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив мінити запобіжний захід на домашній арешт, скаржився на погіршення зору, на одне око не баче, медична допомога йому якісно не надається.

Свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердили, що вони поручаються перед судом за виконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його в суд на першу про те вимогу.

Суд, заслухавши думку прокурора щодо доцільності продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, думку самого обвинуваченого, його захисника, показання свідків, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до ухвали слідчого судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 03 лютого 2020 року, до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, в рамках даного кримінального провадження застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 14 год 10 хв. 31.03.2020 року.

Ухвалою суду від 17.03.2020 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 17 березня 2020 року до 15 травня 2020 року до 14 год. 10 хв.

Ухвалою суду від 12.05.2020 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 12 травня 2020 року до 10 липня 2020 року до 14 год. 10 хв.

Ухвалою суду від 02.07.2020 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 02 липня 2020 року до 29 серпня 2020 року до 14 год. 10 хв.

Стаття 177 КПК передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою має бути розглянуто до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у ч. 3 ст. 199 КПК України, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою у продовженні строку тримання під вартою має бути відмовлено (ч.4, 5 ст. 199 КПК України).

Водночас, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, яке відноситься до тяжкого злочину.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого, суд враховує також вимоги пунктів 3 і 4 ст. 5 Конвенції та практику Європейського суду з прав людини, зокрема і Рішення Європейського суду з прав людини від 06 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України» та від 12 січня 2012 року у справі «Тодоров проти України», згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного ув`язнення. Для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

При вирішенні питань щодо продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 та про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт суд враховує також, що обвинувачений є повнолітньою особою, має професійно-технічну освіту, зареєстрований та проживав в АДРЕСА_3 , але фактично проживав то в однієї до в іншої знайомої, за місцем проживання характеризується посередньо, ніде не працює, не одружений, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, в судовому засіданні візуально встановлено погіршення стану здоров`я обвинуваченого, оскільки візуально видно почервоніння та сльозіння очей, раніше судимий: 05.04.2018 року Чернігівським районним судом Чернігівської області, за ч. 3 ст. 408 КК України до покарання у виді п`яти років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений з іспитовим строком 3 роки, підозрюється у вчиненні умисного знищення чужого майна, вчиненого шляхом підпалу. При цьому суд враховує, що стороною захсисту доведено наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, оскільки має чотирьох рідних братів та сестер, має постійне місце проживання.

Однак суд не бере до уваги зобов`язання осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , оскільки стороною захисту не представлено суду доказів про їх характеризуючі дані, що свідчили б про їх висоий авторитет у сіспільстві та що останні можуть заслуговувати на довіру суду. Крім того, суд звертає увагу захисника, що питання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисту поруку перед судом стороною захисту не ставилось.

Суд визнає за реальну небезпеку можливість ухилення обвинуваченого ОСОБА_1 від правосуддя, а також те, що перебуваючи на волі він може вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на свідків, які не допитані в судовому засіданні.

У зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку, що ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати.

Однак, на думку суду, з моменту обрання запожного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час встановлені ризики суттєво зменшились, та їм можливо запобігти, застосувавши запобіжний захід обвинуваченому у вигляді цілодобового домашнього арешту з поккладенням на обвинуваченого ОСОБА_1 таких обов`язків:

- прибувати до суду за першим і кожним викликом;

- заборонити залишати житло цілодобово, яке розташоване АДРЕСА_3 без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- не відвідувати місця, в яких спиртні напої реалізуються на розлив;

- утримуватися від спілкування із особами, визнаними потерпілим або свідками у цьому кримінальному провадженні, крім випадків спілкування з ними під час здійснення процесуальних дій.

Судом не встановлено обставин, які б перешкоджали за станом здоров`я перебувати обвинуваченому під вартою, оскільки сторона захисту відповідних доказів суду не надала. Однак, в судовому засіданні судом виявлено видимі ознаки захворювання очей в обвинуваченого (почервоніння та сльозіння очей), про які неодноразово заявляла сторона захисту в судових засіданнях, та які, на думку суду, об`єктивно неможливо ефективно лікувати в умовах слідчого ізолятору.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що в клопотанні прокурора про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, слід відмовити, а клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 - задовольнити частково, змінивши запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, цілодобово.

Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 331 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відкласти судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 194 КК України, на 16.09.2020 року о 15.00 год.. В задоволенні клопотання прокурора про продовження строку на 60 днів обраного запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, відмовити.

Клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Змінити ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, цілодобово, за адресою: АДРЕСА_3 , строком до 60 (шістдесят) днів, тобто до 03 жовтня 2020 року.

Покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

- прибувати до суду за першим і кожним викликом;

- заборонити залишати житло цілодобово, яке розташоване АДРЕСА_3 без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- не відвідувати місця, в яких спиртні напої реалізуються на розлив;

- утримуватися від спілкування із особами, визнаними потерпілим або свідками у цьому кримінальному провадженні, крім випадків спілкування з ними під час здійснення процесуальних дій;

Копію ухвали надіслати до Новоукраїнського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області для контролю та виконання за місцем проживання обвинуваченого.

Ухвала підлягає негайному виконанню. Виконання ухвали покласти на Новоукраїнський ВП ГУ НП в Кіровоградській області.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницькогно апеляційного суду протягомі 5 днів з часу її проголошення.

Повний текст ухвали суду складено 07.08.2020 року.

Головуючий: О. А. Гарбуз