Рішення № 90836783, 27.07.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 липня 2020 року м. Рівне №460/3137/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова за участю секретаря судового засідання Л.О. Мидловець та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1 ,

відповідача: представник Нагорний В. В.,

третіх осіб: представники не прибули;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Трохимчук Катерини Миколаївни , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , доМіністерства юстиції України , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування в частині наказу, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

Державний реєстратор відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, що прийнята судом, просить визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу Міністерства юстиції України від 04.02.2020 №380/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» та відновити доступ до Визнати протиправним та скасувати п. 3 наказу Міністерства юстиції України №380/5 від 04.02.2020 та відновити доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою від 12.05.2020 позовну заяву Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України прийнято до розгляду. Відкрито провадження в адміністративній справі №460/3137/20. Залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 , та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 .

В обґрунтування наведених вимог у своїх заявах по суті справи позивач посилається на Конституцію України, Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджене наказом Міністерства юстиції України № 37/5 від 12.01.2016, та зазначає про протиправність п. 3 наказу від 04.02.2020 № 380/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію та їх обтяжень», оскільки Міністерством юстиції України не повідомлено суб`єкта оскарження про розгляд скарги на його дії та рішення, що позбавило державного реєстратора Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Трохимчук Катерину Миколаївну можливості подати письмові пояснення по суті скарги.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Від відповідача у заявах по суті справи надійшли заперечення проти позову, в яких він посилається на Цивільний кодекс України, Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128, Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141, та зазначає про прийняття наказу від 04.02.2020 № 380/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» у відповідності до вимог чинного законодавства та в зв`язку із встановленням ряду порушень вимог законодавства зі сторони державного реєстратора при прийнятті рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, які були предметом скарги.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні.

Треті особи пояснень щодо позову або відзиву не подали, у судове засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 18 вересня 2019 року ОСОБА_3 звернувся до Міністерства юстиції України із скаргою в якій просив скасувати рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Трохимчук Катерини Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 46592764 від 22.04.2019.

За результатами розгляду скарги ОСОБА_3 від 18 вересня 2019 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 вересня 2019 року за № Ж-17094, Міністерство юстиції України видало наказ від 04.02.2020 №380/5 «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», яким скаргу ОСОБА_3 від 18.09.2019 задоволено в повному обсязі. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.04.2019 №46592764, прийняте державним реєстратором відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Трохимчук Катериною Миколаївною. Тимчасово заблоковано доступ державному реєстратору прав на нерухоме майно Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Трохимчук Катерині Миколаївні строком на 6 місяців.

Також на засіданні Комісією встановлено, що за наявності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації прав державним реєстратором Трохимчук К.М. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 46592764, що суперечить вимогам пункту 1 частини першої статтям 10,18,23, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки нею не було перевірено документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмови в державній реєстрації прав, а саме: державним реєстратором Трохимчук К.М. не було перевірено інформації від органів влади до 2013 року, оскільки у сформованих відомостях з Державного земельного кадастру не містилося інформації про право власності особи на земельну ділянку, а лише містилася дата реєстрації земельної ділянки, що не давало можливість встановити перехід права власності від ОСОБА_4 до ОСОБА_2 на земельну ділянку. Крім того, державним реєстратором Трохимчук К.М. не було відмовлено у проведенні державної реєстрації у зв`язку з наявністю запису про обтяження №311720311 (арешт нерухомого майна).

На підставі висновку Комісії Міністерством юстиції України прийнято оскаржуваний в частині наказ.

Не погоджуючись із рішенням відповідача щодо тимчасового блокування доступу, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку п. 3 наказу Міністерства юстиції України №380/5 від 04.02.2020 щодо тимчасового блокування доступу державному реєстратору Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до частин першої, другої статті 37 Закону України від 01.07.2004 № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1952-ІV) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Частиною шостою статті 37 Закону № 1952-ІV за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування рішення про державну реєстрацію прав;

б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;

в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

д) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України.

У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги.

Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Процедуру розгляду відповідно до законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, що здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами визначає Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (далі - Порядок № 1128).

Згідно з пунктами 2, 3, 4 Порядку № 1128 для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом.

Розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено (далі - скаржник), що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов`язкові відомості, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та/або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.

Така скарга у день її надходження реєструється суб`єктом розгляду скарги відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах.

Відсутність у скарзі обов`язкових відомостей, передбачених Законами, не є підставою для відмови у її реєстрації.

Розгляд скарг здійснюється у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян" з урахуванням особливостей, передбачених законами України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", які обраховуються з моменту реєстрації її суб`єктом розгляду скарги.

Пунктом 8 Порядку № 1128 встановлено, що під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує:

1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження;

2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах;

3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора);

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 1128 під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 1128 суб`єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);

2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту;

3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах що додаються до скарги).

Пунктом 11 Порядку № 1128 встановлено, що копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб`єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду.

З аналізу наведених вище норм Порядку № 1128 слідує, що обов`язкове запрошення суб`єкта оскарження на розгляд скарги по суті та повідомлення вже запрошених осіб, в тому числі й суб`єкта оскарження, до розгляду скарги по суті про час і місце розгляду скарги є різними процедурними діями та не є тотожними за своїм змістом та суттю.

Під час судового розгляду не встановлено, а матеріалами справи не підтверджено обставин дотримання та виконання відповідачем п. 9 Порядку № 1128, що полягає у запрошенні державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Трохимчук ОСОБА_5 на розгляд скарги по суті.

В свою чергу, наявний у матеріалах справи супровідний лист №6733/19.2.1/-19 від 21.11.2019 був сформований для надіслання позивачу скарги ОСОБА_3 (п. 11 Порядку № 1128) та додатково містить інформацію лише про місце публікації повідомлень Міністерства юстиції України про розгляд скарги у сфері державної реєстрації.

Крім того, судом встановлено, що в порушення п. 11 Порядку № 1128, позивачу відповідачем було надіслано лише копію скарги без доданих до неї документів.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява N 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява N 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява N 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява N 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

Зокрема на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява N 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.77 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

На переконання суду, відповідач - суб`єкт владних повноважень позбавив позивача права на захист, як і не надав можливості надати докази на спростування доводів скаржника, що свідчить про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.77 року, зокрема про непрозорість та непередбачуваність дій.

Оскільки матеріали справи не містять доказів у підтвердження надіслання суб`єктом владних повноважень та отримання державним реєстратором запрошення на розгляд скарги по суті (п. 9 Порядку № 1128), а також доказів надіслання доданих до скарги документів (п. 11 Порядку № 1128), суд дійшов висновку про те, що розгляд скарги на дії державного реєстратора проведено з порушенням встановленої процедури та, зокрема, принципу належного урядування, а тому прийнятий за результатами такої перевірки наказ №380/5 від 04.02.2020 в частині тимчасового блокування доступу державному реєстратору Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є протиправним та належить до скасування.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Висновок, що недотримання процедури розгляду (проведення перевірки) у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно має наслідком протиправності прийнятих за результатами такої процедури рішення, узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у рішенні від 08.08.2019 (адміністративне провадження №К/9901/15168/19).

Також при вирішенні спору суд вважає, що встановлюючи такий тривалий термін блокування доступу позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, як 6 місяці, Міністерство юстиції України відповідно до принципу обґрунтованості рішення мало навести мотиви, з яких виходить, обираючи саме такий строк.

Оскаржуваний наказ не тільки не містить викладення фактів порушення позивачем законодавства у сфері державної реєстрації прав, а також не містить відомостей про негативні наслідки цих порушень, зокрема, про порушення прав та законних інтересів фізичних осіб, а також мотивів застосування до державного реєстратора саме такої санкції, як блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 місяців, що свідчить про порушення принципу пропорційності.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що застосування до позивача несприятливих наслідків у вигляді блокування доступу позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на 6 місяців є неспівмірним виявленим відповідачем за наслідками перевірки порушенням.

При цьому, суд бере до уваги правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 02.05.2018 по справі № 826/15847/17 та постанові від 31.05.2019, у яких колегія суддів зазначила, що шляхом видачі оскарженого наказу позивача фактично позбавлено можливості отримувати дохід від своєї професійної діяльності. При тому, що позивач має зобов`язання перед державою у вигляді сплати податків, не зважаючи на фактичне зупинення його діяльності.

Отже, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про протиправність п. 3 наказу Міністерства юстиції України №380/5 від 04.02.2020 щодо тимчасового блокування доступу державному реєстратору Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 місяців.

Таким чином, позовні вимоги належить задовольнити повністю.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Трохимчук Катерини ОСОБА_6 (вул. Лесі Українки, буд. 27, с. Гориньград-Перший, Рівненський район, Рівненська область, 35326, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ), до Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00015622), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), про визнання протиправним та скасування в частині наказу, зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати п. 3 наказу Міністерства юстиції України №380/5 від 04.02.2020 щодо тимчасового блокування доступу державному реєстратору Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Зобов`язати Міністерство юстиції України відновити доступ державному реєстратору Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Трохимчук Катерині Миколаївні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00015622) судовий збір в розмірі 2102,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 07 серпня 2020 року.

Суддя В.В. Щербаков