Рішення № 90836658, 31.07.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 липня 2020 року м. Рівне №460/4746/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Н.В. Друзенко, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період догляду за престарілою особою з 21.03.2002 по 31.12.2004; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період догляду за престарілою особою з 21.03.2002 по 31.12.2004.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем за наслідками розгляду поданої позивачем заяви про призначення пенсії за віком та доданих документів, відмовлено в у призначенні пенсії за віком зважаючи на те, що періоди догляду за перестарілим батьком з 21.03.2002 по 31.12.2004 не враховані при обчисленні страхового стажу. Позивач вважає, що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком, не врахувавши всі надані довідки, які підтверджують факт догляду за перестарілим батьком.

Ухвалою суду від 03.07.2020 відкрито спрощене позовне провадження та вирішено здійснити розгляд без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

На обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що позивачем не надано висновки з медичної установи про те, що ОСОБА_2 потребував постійного стороннього догляду, а тому відсутні правові підстави для зарахування до страхового стажу періодів догляду за перестарілим батьком з 21.03.2002 по 31.12.2004. Просив суд в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в письмовому провадженні.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву та відзив на неї, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.

18.10.2019 ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області листом від 07.11.2019 за №113/03.10 повідомлено, що враховуючі надані документи стаж позивача становить 25 років 6 місяців 10 днів, в тому числі здійснення догляду за пристарілим батьком з 01.01.2005 по 10.03.2013 становить 8 років 2 місяці 10 днів. Для зарахування до стажу періоду здійснення догляду за пристарілим батьком з 21.03.2002 по 31.12.2004 згідно з довідкою №1359 від 28.11.2018 не має підстав. Таким чином, право на призначення пенсії за віком за нормами Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” після досягнення віку 60 років позивач не набув, так як немає необхідного стажу роботи 26 років (а.с.17).

Вважаючи таке рішення відповідача неправомірним, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Так, відповідно до Конституції України гарантування непрацездатним громадянам України права на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій передбачено Законом України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-XII (далі – Закон №1788-XII).

Відповідач відмовляючи в призначенні пенсії позивачу посилався на те, що до стажу роботи не зарахований період догляду за перестарілим за період з 21.03.2002 по 31.12.2004, оскільки відсутні висновки з медичної установи про те, що батько потребував постійного стороннього догляду, лист від 09.12.2019 №Л-5021/07.1-59 (а.с.18).

Згідно із вимогами пункту “ж” частини першої статті 3 Закону №1788-XII, право на трудову пенсію мають особи, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.

Відповідно до пункту “є” частини третьої статті 56 Закону №1788-XII, до стажу роботи зараховується час догляду за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який потребує постійного стороннього догляду.

Порядок встановлення часу догляду за інвалідом І групи, дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду встановлений пунктом 10 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України № 637 від 12.08.1993, а саме зазначений час догляду встановлюється на підставі: акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду; документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для інвалідів І групи і дітей-інвалідів) і вік (для престарілих і дітей-інвалідів).

Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду складається органами Пенсійного фонду на підставі відомостей, одержаних від органів управління житловим фондом, сільських, селищних рад народних депутатів, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їхніх сусідів, інших даних.

Документами, які підтверджують перебування на інвалідності, можуть бути виписка із акта огляду медико-соціальної експертної комісії, медичні висновки, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або довідка органів праці та соціального захисту населення або Пенсійного фонду та інші документи.

Документами, які підтверджують вік, можуть бути свідоцтво про народження або паспорт чи довідка житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації) та інші.

Відповідно до довідки Управління соціального захисту населення Корецької районної державної адміністрації від 28.11.2018 №1359, ОСОБА_1 перебував на обліку в управлінні та отримував компенсаційну виплату непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом І групи, а також за престарілим, який досяг 80-річного віку з 21.03.2002 по 10.03.2013 (а.с.14).

Таким чином, позивач одержував допомогу за те, що здійснював догляд за престарілим батьком.

Згідно з пунктом 9 статті 11 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV), загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, та за висновком закладу охорони здоров`я потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства;

Згідно з статтею 66 Закону №1788-XII, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу ), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Зі змісту статті 41 Закону № 1058-IV випливає, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

Таким чином, позивач отримував компенсацію як особа, що здійснював догляд за престарілим, що досяг 80-річного віку, свідчить про те, що він відноситься до категорії застрахованих осіб, на яких розповсюджується дія Закону №1788-XII.

За таких обставин, відповідач безпідставно не врахував до стажу роботи позивача період догляду за перестарілим батьком – ОСОБА_2 , 1918 року народження - з 21.03.2002 по 31.12.2004, який досяг 80-річного віку, пославшись на відсутність висновку медичної установи про те, що перестаріла людина потребувала догляду, так як довідкою органу праці та соціального захисту населення підтверджено здійснення ОСОБА_1 догляду за перестарілим батьком – ОСОБА_2 , 1918 року народження - з 21.03.2002 по 10.03.2013.

Суд зазначає, що наявні в матеріалах справи докази не містять відомостей щодо встановлення надання недостовірних відомостей по здійсненню догляду позивачем за період з 21.03.2002 по 31.12.2004, за перестарілою особою, яка досягла 80-ти річного віку та отримання ним допомоги по такому догляду.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку що, до стажу роботи позивача, що дає право на призначення пенсії за віком слід зарахувати період догляду ОСОБА_1 за перестарілим батьком – з 21.03.2002 по 31.12.2004.

З огляду на наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, місто Рівне, вулиця Короленка, 7, код ЄДРПОУ 21084076) - задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період догляду за престарілою особою з 21.03.2002 по 31.12.2004.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період догляду за престарілою особою з 21.03.2002 по 31.12.2004.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн., за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 31 липня 2020 року.

Суддя Н.В. Друзенко