Ухвала суду № 90836448, 07.08.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7407/20

УХВАЛА

07 серпня 2020 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Аракелян М.М., розглянувши клопотання про забезпечення адміністративного позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Восьмої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур (вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01001), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Офісу генерального прокурора (код ЄДРПОУ 00034051; адреса: вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011), Прокуратури Одеської області (код ЄДРПОУ 03528552; вул. Пушкінська, 3, м. Одеса, 65026) про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

05 серпня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Восьмої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, у якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Восьмої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 14.07.2020 року щодо неуспішного проходження прокурором ОСОБА_1 атестації за результатами (підсумками) проведення співбесід.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа №420/7407/20 о 15:24:47 год. розподілена на суддю Аракелян М.М.

05.08.2020 року за вх.№30606/20 від позивача разом з позовом надійшло клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення Восьмої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 14.07.2020 року щодо неуспішного проходження прокурором ОСОБА_1 атестації за результатами (підсумками) проведення співбесід та заборони прокурору Одеської області чи іншим посадовим особам видавати Наказ про звільнення позивача на реалізацію оскаржуваного рішення комісії.

Клопотання позивача обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення є у будь-якому випадку протиправним та підлягає скасуванню на підставі ст.67 Закону України «Про запобігання корупції», адже прийнято в умовах реального конфлікту інтересів. З цих підстав вбачається очевидна протиправність оскаржуваного акту.

Також позивач вказав, що оскаржуване рішення є підставою для видачі наказу про звільнення ОСОБА_1 з посади і порушує його право на службу в органах прокуратури та працю в цілому. Задля недопущення неповоротного порушення прав позивача в частині його перебування на займаній посаді та з метою дотримання балансу між заходами забезпечення позову та наслідками прийнятого оскаржуваного рішення, позов, на переконання позивача, має бути забезпечений у заявлений спосіб. В іншому випадку, подальша реалізація оскаржуваного рішення може призвести до того, що втрачається сенс подальшого розгляду заявлених позовних вимог.

Дослідивши зазначене клопотання про забезпечення позову, доводи, наведені у ньому та письмові докази, надані разом із позовною заявою, суд дійшов наступного.

Згідно ч.1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

У відповідності до ч.1 ст.152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:

1) найменування суду;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Частиною 4 цієї ж статті визначено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно п.2 ч.1 ст. 153 КАС України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Частиною 7 статті 154 КАС України визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

З матеріалів клопотання про забезпечення позову вбачається, що воно відповідає положенням ст.152 КАС України, позивачем надано документ про сплату судового збору за подання такого клопотання у встановленому законодавством розмірі. Підстави для повернення клопотання про забезпечення позову заявнику без розгляду відсутні. Таким чином, клопотання про забезпечення позову підлягає розгляду по суті.

Згідно ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною 1 ст.151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч.4 ст.150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

У відповідності до ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Як зазначено у пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позивач вказує, що рішення є протиправним в силу ст.67 Закону України «Про запобігання корупції», адже прийнято в умовах реального конфлікту інтересів. При цьому, позивач не розкриває змісту цієї норми та того, як ця норма підтверджує протиправність оскаржуваного рішення.

Згідно ст.67 Закону України «Про запобігання корупції» нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.

Орган або посадова особа надсилає до Національного агентства протягом трьох робочих днів копію прийнятого рішення про скасування або одержаного для виконання рішення суду про визнання незаконними відповідних актів або рішень.

Правочин, укладений внаслідок порушення вимог цього Закону, може бути визнаним недійсним.

Вказана норма свідчить про правовий зв`язок між юридичним фактом «протиправності» рішення та його скасуванням, однак не вказує на те, чому саме рішення Восьмої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 14.07.2020 року підлягає скасуванню.

Матеріали справи не містять оскаржуваного рішення, у зв`язку із цим позивач звернувся до суду із заявою про витребування письмових доказів, а тому дослідити зміст рішення на предмет очевидної протиправності суд не має можливості.

Таким чином, суд вважає необґрунтованим довід позивача стосовно очевидності ознак протиправності рішення.

Розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись зокрема у тому, що заява про забезпечення позову не є надуманою, спір поміж сторонами існує, існує також дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, спосіб забезпечення позову є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечення захисту своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача.

Водночас суд зазначає, що забезпечуватись можуть лише матеріально-правові вимоги позивача. Тобто, будь-які інші вимоги, які не є предметом спору в межах конкретної справи забезпеченню не підлягають.

Позивач в обґрунтування клопотання наголосив, що оскаржуване рішення є підставою для видачі наказу про звільнення ОСОБА_1 з посади і порушує його права на службу в органах прокуратури та працю в цілому, а такі наслідки призведуть до неможливості відновлення порушених прав та виключають сенс звернення до суду із даним позовом. Втім, констатація неможливості відновлення порушеного права, спричиненого реалізацією оскаржуваного рішення, не знаходить свого підтвердження за результатом дослідження обставин справи та чинного нормативного регулювання, адже наявний механізм поновлення на посаді внаслідок незаконного звільнення, прямо передбачений законом.

Таким чином, суд вважає, що невжиття заявлених заходів не може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

З аналогічних міркувань суд вважає неможливим застосування заходів забезпечення шляхом заборони прокурору Одеської області чи іншим посадовим особам видавати Наказ про звільнення позивача на реалізацію оскаржуваного рішення комісії.

На підставі викладеного, суд відмовляє ОСОБА_1 у забезпеченні позову за заявою від 05.08.2020 року (вх.№30606/20) шляхом зупинення дії рішення Восьмої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 14.07.2020 року щодо неуспішного проходження прокурором ОСОБА_1 атестації за результатами (підсумками) проведення співбесід та заборони прокурору Одеської області чи іншим посадовим особам видавати Наказ про звільнення позивача на реалізацію оскаржуваного рішення комісії.

Керуючись ст. 150, 151, 154, 241-243, 248, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у забезпеченні позову за заявою від 05.08.2020 року (вх.№30606/20) по справі №420/7407/20.

Ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено згідно із ч.1 ст.295 КАС України протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч.2 ст.256 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян