Ухвала суду № 90836190, 06.08.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/1994/20

У Х В А Л А

з питань залишення позовної заяви без розгляду

06 серпня 2020 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сакалоша В.М.,

секретаря судового засідання Гулкевича В.О.,

сторони у судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини А3913 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

у с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до військової частини А3913 (81464, Львівська область, Самбірський район, м. Новий Калинів, пл. Авіації, 29) в якій позивач просить суд:

- визнати розрахунок грошової компенсації за не отримане речове майно майора ОСОБА_1 виконаний на підставі наказу командира військової частини А3913 про звільнення від 31.07.2019 року включаючи Довідку- розрахунок № 35 від 10.02.2020 року заборгованості за недоотримане речове майно та проведені перерахунки яка відображає вказаний розрахунок — незаконними;

- визнати розмір грошової компенсації майора ОСОБА_1 станом на 31.07.2019 р в сумі - 47 492 грн. 50 коп.;

- визнати неправомірним наказ командира військової частини А3913 від 31.07.2019 р. № 167 про виключення майора ОСОБА_1 з списків особового складу частини в зв`язку з нездійсненням з майором ОСОБА_1 повного та належного розрахунку за нормами забезпечення у зв`язку з звільненням з військової служби(виключенням з списків особового складу частини);

- скасувати наказ командира військової частини А3913 від 31.07.2019 р.№ 167 про виключення майора ОСОБА_1 з списку особового складу частини;

- зобов`язати військову частину А3913 здійснити виплату майору ОСОБА_1 грошової компенсації за не отримане речове майно до виключення з списків особового складу частини;

- зобов`язати військову частину А3913 за час вимушеного прогулу з дня скасування наказу командира військової частини А3913 від 31.07.2019 р. № 167 - по момент звільнення з військової служби (виключення з списків особового складу частини) нарахувати та виплатити майору ОСОБА_1 матеріальне та грошове забезпечення, зарахувати вказаний період до календарної вислуги років військової служби..

Ухвалою від 12.03.2020 суд відкрив загальне позовне провадження в адміністративній справі.

На адресу суду 17.04.2020 надійшло клопотання від військової частини А3913 про залишення без розгляду.

Означене клопотання мотивоване тим, що позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою, оскільки позивач дізнався або міг дізнатися про порушення його права15.08.2019, коли йому була направлена відповідь на його рапорт до якої були долучені картки обліку особистого користування.

Позивач надав пояснення щодо вищезазначеного клопотання. Зазначив, що наведені відповідачем доводи пропуску строку позовної давності не містять доводів щодо надання військовою частиною А3913, позивачу «Довідки про вартість речового майна, що належить до видачі» минув встановлений строк звернення до суду. Оскільки лише після отримання вищевказаної довідки, позивач дійшов обґрунтованого висновку про протиправність нарахованої йому грошової компенсації. Додатково зазначив, що у разі порушення роботодавцем законодавства про працю, не обмежується будь яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати.

Сторони у судове засідання не з`явилися. Від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Вирішуючи питання про продовження розгляду справи за вказаних обставин суд керувався тим, що завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Враховуючи передбачені КАС України строки розгляду адміністративних справ, беручи до уваги приписи ст.119 КАС України, дослідивши обсяг наявних у справі доказів, зважаючи на те що підготовче провадження справі було відкрито 12.03.2020, суд прийшов до висновку що розгляд клопотання про залишення позову без розгляду, можна продовжити за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи згідно ч.2 ст. 122 КАС України встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що предметом позову даної адміністративної справи є зокрема оскарження дій щодо непроведення повного та належного розрахунку за нормами забезпечення у зв`язку з звільненням з військової служби (виключенням з списків особового складу частини).

Спеціальним законодавством прямо не врегульовано питання строків звернення до суду у зв`язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак за змістом пункту 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260 грошова компенсація виплачується за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Згідно ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Спеціальним законодавством прямо не врегульовано питання строків звернення до суду у зв`язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак за змістом пункту 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260 грошова компенсація виплачується за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Згідно ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Суд дійшов висновку, що компенсація вартості за неотримане речове майно є складовою такого грошового забезпечення, а тому, відповідно до ст. 233 КЗпП України строк звернення до суду не застосовується.

При цьому суд зазначає, що у рішенні Конституційного Суду України у справі від 15.10.2013 за № 9-рп/2013 (справа № 1-13/2013) суд дійшов висновку, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Отже, право на отримання таких виплат не обмежується жодним строком.

Виходячи з вищевикладеного, суд зазначає, що відповідач необґрунтовано посилається на застосування до даних правовідносин місячного строку звернення.

З урахуванням викладеного, у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 122, 123, 240, 241-246, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в:

у задоволенні заяви про залишення позову без розгляду відмовити.

Копію ухвали невідкладно надіслати сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя В.М.Сакалош