Рішення № 90836132, 04.08.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

04 серпня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1645/20

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Пляшкової К.О.,

за участю

секретаря судового засідання: Моспанюк Є.С.,

позивача: не прибула,

представника відповідача: Подройко Н.А.,

розглянувши у судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 21 квітня 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Луганській області (далі – відповідач, ГУ ДПС у Луганській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 січня 2020 року № 0000013201, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 343897,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податкове повідомлення-рішення складено на підставі підробленого документу з назвою «Протокол про адміністративне правопорушення від 13 листопада 2019 року № 268», який нібито складено співробітниками Управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО ГУ ДФС у Луганській області, другий примірник якого не складався та не вручався позивачу. Також позивач зауважує, що її уповноваженою особою протокол про адміністративне правопорушення підписаний під примусом. Особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення не мала при собі наказу про проведення фактичної перевірки, направлення на її проведення. Також ця особа не є працівником ГУ ДПС у Луганській області, тому не має права складати такі протоколи. Склад адміністративного правопорушення, про вчинення якого складено адміністративний протокол, не доведений належними та допустимими доказами.

Зважаючи на порушення, допущені при складанні адміністративного протоколу, позивач вважає, що він не може бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення.

Позивач зазначає, що всупереч вимог Податкового кодексу України їй не вручались ні наказ, ні направлення, ні акт перевірки, а сама перевірка не проводилась взагалі. Вилучення майна було незаконним, відповідно, протиправно розрахована сума штрафних санкцій – 200 % вартості вилученого майна.

На підставі зазначеного позивач вважає, оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою від 27 квітня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (арк. спр. 20-21).

Ухвалою від 02 червня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження (арк. спр. 28-29).

Від представника ГУ ДПС у Луганській області 23 червня 2020 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав (арк. спр. 62-64).

З посиланням на положення пунктів 5, 6, 8, 9 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790, представник відповідача зазначає, що підставою для прийняття керівником органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі підакцизними товарами, рішення про застосування фінансових санкцій є, у тому числі, матеріали податкових органів щодо недотримання суб`єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

ГУ ДПС у Луганській області 17 грудня 2019 року від Управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО ГУ ДФС у Луганській області отримано копію адміністративного матеріалу у відношенні ОСОБА_1 за частиною першою статті 164 КУпАП, з якого встановлено, що 13 листопада 2019 року о 14.15 год. громадянка ОСОБА_2 в магазині «Любава», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ФОП ОСОБА_1 , здійснила продаж однієї пачки цигарок «Strong» за ціною 31,00 грн за одну пачку громадянину ОСОБА_3 , а також здійснила реалізацію алкогольного напою, а саме: «Білий налив», ємкістю 0,5 літра, за ціною 55,00 грн, без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, чим порушено статтю 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон № 481/95-ВР).

На підставі матеріалів та протоколу про адміністративне правопорушення від 13 листопада 2020 року № 268 ГУ ДПС у Луганській області складено податкове повідомлення-рішення від 11 січня 2020 року № 0000013201, яким за встановлене порушення статті 15 Закону № 481/95-ВР, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР, застосовано до ОСОБА_1 штрафні (фінансові) санкції у сумі 343897,30 грн.

Факт реалізації ОСОБА_1 алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення від 13 листопада 2019 року № 268; додатками до адміністративного протоколу від 13 листопада 2019 року; поясненнями представника за довіреністю ОСОБА_1 - Клишевич Ю.В.; поясненнями Юрченко Н. В.

Щодо повноважень на складання протоколу про адміністративне правопорушення, представник ГУ ДПС у Луганській області зазначив, що відповідно до статті 255 КУпАП визначено повноваження посадових осіб органів державної податкової служби на складання протоколів про адміністративні правопорушення за статтею 164 КУпАП.

При виготовленні печатки ГУ ДПС у Луганській області із зображенням Державного Герба України використовувались зразок та опис печатки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 857 «Про затвердження зразків та описів печатки і таблички (вивіски) міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади». Таким чином, печатка ГУ ДПС у Луганській області, якою скріплено підпис виконуючого обов`язки начальника ГУ ДПС у Луганській області Височиної О. А. на податковому повідомленні-рішенні від 11 січня 2020 року № 0000013201, відповідає нормам чинного законодавства.

Позивачем 30 червня 2020 року подано відповідь на відзив (арк. спр. 66-68).

Представником відповідача 13 липня 2020 року подано заперечення (арк. спр. 79-80).

Ухвалою від 13 липня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті, викликано у судове засідання для допиту як свідка ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (арк. спр. 82).

Позивачем 15 липня 2020 року подано до суду письмові пояснення (арк. спр. 90-91).

Представником відповідача 04 серпня 2020 року подано до суду письмові пояснення (арк. спр. 101-102).

Позивач у судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (арк. спр. 94).

Представник відповідача у вступному слові заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві та запереченнях.

Викликана як свідок ОСОБА_4 у судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала до суду письмову заяву, в якій повідомила про неможливість прибуття у судове засідання, відмовилася від раніше наданих письмових пояснень та підписання протоколу про адміністративне правопорушення, через те, що надавати такі пояснення та підписувати протокол її змусили шантажем, погрозами (арк. спр. 93, 95).

Викликана як свідок ОСОБА_2 у судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала до суду письмову заяву, в якій повідомила про неможливість прибуття у судове засідання, відмовилася від раніше наданих письмових пояснень та їх підписання через те, що надавати такі пояснення її змусили шантажем, погрозами (арк. спр. 92, 97).

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд встановив таке.

За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03 серпня 2020 року № 1006981280 ОСОБА_1 з 25 жовтня 2018 року зареєстрована як фізична особа-підприємець, основним видом діяльності якої є 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Головним управлінням ДПС у Луганській області від Управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО ГУ ДФС у Луганській області 17 грудня 2019 року отримано копію адміністративного матеріалу у відношенні ОСОБА_1 за частиною першою статті 164 КУпАП, а саме: протоколу про адміністративне правопорушення від 13 листопада 2019 року № 268, додатку до адміністративного протоколу від 13 листопада 2019 року (опис вилучених товарів), паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_1 , виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ФОП ОСОБА_1 , довіреності від 31.10.2018 № 1688, паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_4 , пояснень ОСОБА_4 , пояснень ОСОБА_2 (арк. спр. 40-54).

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 13 листопада 2019 року № 268 старшим о/у з ОВС 3-го відділу Управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО ГУ ДФС у Луганській області (УОЗ на ОРЗ АТО ГУ ДФС у Луганській області) майором податкової міліції Ісаченком С.В. встановлено, що 13 листопада 2019 року о 14 год. 15 хв. у магазині «Любава», розташованому за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вулиця К. Лібкнехта, будинок 26, ФОП ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, чим вчинила правопорушення, передбачене частиною першою статті 164 КУпАП. ФОП ОСОБА_1 здійснила реалізацію однієї пачки цигарок «Strong» за ціною 31,00 грн за одну пачку громадянину ОСОБА_3 , а також реалізацію алкогольного напою, а саме: «Білий налив», ємкістю 0,5 літра за ціною 55,00 грн, без одержання ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, чим порушила вимоги статті 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та пункт 6 статті 128 Господарського кодексу України.

Продаж алкогольних та тютюнових виробів від імені ФОП ОСОБА_1 здійснювала ОСОБА_2 .

У присутності понятих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проведено особистий огляд та огляд речей, передбачений статтею 264 КУпАП, у ОСОБА_1 , які згідно зі статтею 265 КУпАП виявлені та вилучені для тимчасового зберігання згідно з додатком від 13 листопада 2019 року до протоколу на 8 арк.

Протокол підписаний особою, що його склала, понятими ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , свідком ОСОБА_3 , та уповноваженою особою ОСОБА_1 – ОСОБА_4 (довіреність від 31 жовтня 2018 року № 1688).

Другий примірник протоколу про адміністративне правопорушення 13 листопада 2019 року під підпис вручено ОСОБА_4 , як представнику ОСОБА_1 за довіреністю від 31 жовтня 2018 року.

У додатку до адміністративного протоколу від 13 листопада 2019 року зазначено про вилучення з магазину «Любава» тютюнових виробів та алкогольних напоїв. Додаток підписаний особою, що його склала, та понятими.

З довіреності від 31 жовтня 2018 року № 1688 слідує, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 уповноважила, у тому числі, ОСОБА_4 представляти її інтереси у всіх без винятку установах, на підприємствах, в організаціях незалежно від форми власності та підпорядкування з правом підпису та одержання (подання) документів. Довіреність посвідчена приватним нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу Скрипнік І.В.

У власноруч складених ОСОБА_4 поясненнях вказано, що вона є офіційним представником СПД Копанєвої О.А. згідно з нотаріально посвідченою довіреністю від 31 жовтня 2018 року № 1688. Господарську діяльність ОСОБА_1 здійснює в магазині «Любава», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В магазині здійснюється реалізація продуктів харчування, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. На роздрібну реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів ліцензії відсутні. Продаж товарів здійснює ОСОБА_2 від імені СПД ОСОБА_1 Вартість на алкогольні та тютюнові вироби визначалася ОСОБА_1 . Оскільки на даний момент СПД ОСОБА_1 відсутня, ОСОБА_4 представляє її інтереси та підписує протокол про адміністративне правопорушення.

У власноруч складених ОСОБА_2 поясненнях вказано, що вона є продавцем у СПД ОСОБА_1 з 15 жовтня 2019 року, офіційно не працевлаштована. До обов`язків ОСОБА_2 входить продаж продуктів харчування, алкогольних та тютюнових виробів в магазині «Любава», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вартість на алкогольні та тютюнові вироби визначалася ОСОБА_1 ОСОБА_2 13 листопада 2019 року приблизно о півдні здійснила продаж сигарет «Strong» за ціною 31,00 грн за одну пачку ОСОБА_3 , який передав їй грошові кошти в сумі 50 грн та отримав решту 19 грн. Протягом дня ОСОБА_2 реалізовувала алкогольні напої та тютюнові вироби в асортименті не відомим їй особам. Реалізатор добровільно видала працівникам податкової міліції купюру номіналом 50 грн, якою здійснено оплату за сигарети «Strong» ОСОБА_3 . У поясненнях наявна відмітка, що співробітники податкової міліції не здійснювали морального та фізичного тиску на ОСОБА_2

ГУ ДПС у Луганській області податковим повідомленням-рішенням від 11 січня 2020 року № 0000013201 на підставі матеріалів про адміністративне правопорушення від 13 листопада 2019 року № 268, складених співробітниками Управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО ГУ ДФС у Луганській області, за встановлене порушення статті 15 Закону № 481/95-ВР та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР до ОСОБА_1 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 343897,30 грн (арк. спр. 37).

Згідно з розрахунком (очікуваних) фінансових санкцій по матеріалам про адміністративне правопорушення від 13 листопада 2019 року № 268 до позивача

за порушення положень частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР – реалізація алкогольних напоїв без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі, застосовано штраф у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 грн, – 111833,30 грн;

за порушення положень частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР – реалізація тютюнових виробів без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі, застосовано штраф у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 грн, - 232064,00 грн, а всього 343897,30 грн (арк. спр. 38).

Позивачем на податкове повідомлення-рішення від 11 січня 2020 року № 0000013201 подано скаргу від 24 січня 2020 року (арк. спр. 7-8), у відповідь на яку отримала рішення Державної податкової служби України від 20 березня 2020 року № 10324/6/99-00-0105-0606, яким податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення (арк. спр. 10-11).

Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 24 квітня 2020 року у справі № 415/9634/19 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 164 КУпАП, закрито провадження у справі за відсутності події та складу вищевказаного адміністративного правопорушення (арк. спр. 69, 73-74).

На наданій позивачем до матеріалів справи копії постанови наявна відмітка, що судове рішення не набрало законної сили. Однак в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявна інформація, що постанова суду набрала законної сили з 05 травня 2020 року.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 1.1 Податкового кодексу України цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Статтею 111 Податкового кодексу України визначено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Згідно з пунктом 348.1 статті 348 Податкового кодексу України податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

Завданнями податкової міліції, зокрема є запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення (пункт 348.2 статті 348 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 350.1.10 пункту 350.1 статті 350 Податкового кодексу України податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань складає протоколи та розглядає справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Адміністративна відповідальність встановлюється та застосовується згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Так, відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Частиною першою статті 164 КУпАП визначено, що провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи, зокрема органів державної податкової служби (статті 51-2, 155-1, 162-1, 163-1 - 163-4, 163-12, частини друга і третя статті 163-17, статті 164, 164-5, 164-16, 166-16, 166-17, 177-2, 204-3).

Спеціальним законом, що визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, є Закон України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон № 481/95-ВР).

Згідно із статтею 1 Закону № 481/95-ВР у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД;

тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування;

роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання (у тому числі іноземниих суб`єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування;

ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Статтею 15 Закону № 481/95-ВР визначено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

В силу статті 16 Закону № 481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Абзацом 6 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР визначено, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону № 481/95-ВР рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються податковими органами та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 затверджено Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Порядок № 790).

Пунктом 5 Порядку № 790 визначено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:

акт перевірки додержання суб`єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов`язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;

результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб`єкта господарювання, пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 790 рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (ДФС та її територіальні органи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.

Порядок і строки розгляду матеріалів, які є підставою для застосування фінансових санкцій, та прийняття рішення щодо їх застосування встановлюються зазначеними органами відповідно до їх компетенції.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у разі виявлення порушень у сфері виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів зобов`язані повідомити про ці порушення орган, який видав ліцензію на провадження зазначеного виду діяльності (пункт 7 Порядку № 790).

Абзацом першим пункту 8 Порядку № 790 передбачено, що рішення про застосування фінансових санкцій до суб`єкта господарювання за порушення норм Закону складається за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Рішення про застосування фінансових санкцій складається у трьох примірниках, один з яких залишається в органі, посадова особа якого прийняла це рішення; другий - надсилається у триденний строк після його прийняття суб`єкту господарювання або видається його уповноваженому представникові; третій - надсилається до територіального органу ДФС за місцем реєстрації суб`єкта господарювання для здійснення контролю за надходженням до державного бюджету суми сплаченого штрафу у разі порушення законодавства у сфері виробництва та обігу спирту або за місцем вчинення порушення для здійснення контролю за надходженням до місцевих бюджетів суми сплаченого штрафу в разі порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів (пункт 9 Порядку № 790).

З системного аналізу вищевикладених положень законодавства встановлено, що контролюючий орган приймає рішення про застосування фінансових санкцій за порушення суб`єктом господарювання норм Закону № 481/95-ВР, зокрема за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами без ліцензії. При цьому, факт порушення норм Закону № 481/95-ВР може бути встановлений контролюючим органом не тільки за наслідками фактичної перевірки, здійсненої контролюючим органом, а й за наслідками опрацювання матеріалів податкових органів щодо недотримання суб`єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, зібраних останніми в ході провадження у справі про адміністративне правопорушення.

З вищеописаних матеріалів судом встановлено, що до відповідача 17 грудня 2019 року від Управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО ГУ ДФС у Луганській області (структурного підрозділу податкової міліції ГУ ДФС у Луганській області) надійшли копії матеріалів, зібраних в ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 164 КУпАП, вчинене ФОП ОСОБА_1 , а саме: протоколу про адміністративне правопорушення від 13 листопада 2019 року № 268; додатками до адміністративного протоколу від 13 листопада 2019 року; паспорту громадянина України на ім`я ОСОБА_1 ; виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ФОП ОСОБА_1 ; довіреності від 31 жовтня 2018 року № 1688; паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_4 ; пояснень ОСОБА_4 ; пояснень ОСОБА_2 .

Опрацюванням цих матеріалів відповідач встановив, що 13 листопада 2019 року о 14.15 год. продавцем ОСОБА_2 в магазині «Любава», розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , в якому здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , здійснено продаж однієї пачки цигарок «Strong» за ціною 31,00 грн за одну пачку громадянину ОСОБА_3 , а також реалізацію алкогольного напою «Білий налив», ємкістю 0,5 літра, за ціною 55,00 грн, без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, чим порушено статтю 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон № 481/95-ВР).

Суд погоджується з твердженнями представника відповідача, що факт продажу позивачем алкогольних напоїв та тютюнових виробів без ліцензії, тобто порушення позивачем норм статті 15 Закону № 481/95-ВР, у повній мірі підтверджений матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Так, обставини вчиненого позивачем порушення вимог податкового законодавства підтверджені протоколом про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано факт продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів продавцем ОСОБА_2 у магазині «Любава».

Додатком до протоколу про адміністративне правопорушення підтверджено вилучення 13 листопада 2019 року з магазину «Любава» партії алкогольних напоїв та тютюнових виробів за загальну суму 171948,65 грн.

З пояснень ОСОБА_2 від 13 листопада 2019 року слідує, що вона працювала продавцем у ФОП ОСОБА_1 в магазині «Любава», де здійснюється продаж продуктів харчування, алкогольних та тютюнових виробів. У цих власноруч складених ОСОБА_2 поясненнях також підтверджено факт продажу 13 листопада 2019 року пачки сигарет ОСОБА_3 за 31 грн, а також продаж протягом для алкогольних та тютюнових виробів іншим особам.

Поясненнями ОСОБА_4 від 13 листопада 2019 року підтверджено, що ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність в магазині «Любава», в якому здійснюється реалізація продуктів харчування, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без відповідної ліцензії. ОСОБА_4 , як представник за довіреністю інтересів ФОП Копанєвої О.А., підписала протокол про адміністративне правопорушення.

Також з матеріалів справи про адміністративне правопорушення слідує, що ОСОБА_4 була присутня під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, вилучення алкогольних напоїв та тютюнових виробів, про що підписала адміністративний протокол та додаток до нього.

Під час вирішення даної адміністративної справи суд оцінює критично та не враховує заяви ОСОБА_2 від 30 червня 2020 року та від 27 липня 2020 року, ОСОБА_4 від 23 липня 2020 року, в яких вони відмовляються від наданих ними 13 листопада 2019 року в ході оформлення виявленого працівниками податкової міліції адміністративного правопорушення пояснень, зважаючи на те, що такі пояснення складені цими особами власноруч, будь-яких відміток про вчинення працівниками податкової міліції щодо них фізичного чи психологічного тиску не містять. Навпаки, у поясненнях ОСОБА_2 вказано, що фізичний та моральний тиск на неї працівниками податкової міліції не здійснювався. Суду також не надано доказів звернення цих осіб до правоохоронних органів із заявами щодо вказаних обставин. Крім того, суд зважає також на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відмовилися від прибуття до суду та надання показань як свідки (після попередження судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та відмову від давання показань та приведення до присяги).

Суд вважає за необхідне також зауважити, що навіть у заявах про відмову від пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не спростовують тих обставин, що ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність в магазині «Любава», здійснення у цьому магазині продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів без відповідної ліцензії, наявність у приміщенні магазину товарів, продаж яких потребує ліцензій, а також їх вилучення 13 листопада 2019 року працівниками податкової міліції. Більш того, існування та вилучення таких товарів підтверджено й постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 24 квітня 2020 року у справі № 415/9634/19, згідно з якою суд вирішив долю речових доказів (тютюнові вироби та алкогольні напої, перелічені у Додатку до протоколу про адміністративне правопорушення від 13 листопада 2019 року № 268) та повернув їх ОСОБА_1 .

Суд звертає увагу, що навіть позивач у заявах по суті справи не спростовує факту вилучення 13 листопада 2019 року з магазину «Любава» належних їй алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

У свою чергу, обсяг вилучених працівниками податкової міліції 13 листопада 2019 року з магазину «Любава» алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на думку суду, також опосередковано підтверджує факт продажу в цьому магазині товарів, на продаж яких суб`єктом господарювання має отримуватися відповідна ліцензія.

Всі вищевказані докази у своїй сукупності у повній мірі підтверджують факт порушення позивачем норм статті 15 Закону № 481/95-ВР - роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами без ліцензії на роздрібну торгівлю, за що передбачена фінансова відповідальність відповідно до статті 17 цього Закону.

Твердженням позивача щодо складання адміністративного протоколу особою, яка не є працівником ГУ ДПС у Луганській області, наявності у цієї особи компетенції на складання адміністративного протоколу, правомірності дій цієї особи в ході складання протоколу про адміністративне правопорушення, вилучення відповідно до КУпАП товару, оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення тощо, суд не надає правової оцінки та відхиляє з тих підстав, що такі обставини мають бути предметом доказування у справах про притягнення особи до адміністративної відповідальності на підставі такого протоколу, які розглядаються місцевими загальними судами.

Такого висновку суд дійшов також з огляду на правила розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів, визначеної статтею 20 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, суд зазначає, що до повноважень відповідача при прийнятті рішення про застосування штрафних санкцій до суб`єкта господарювання на підставі матеріалів податкової міліції щодо недотримання суб`єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів не належить надання правової оцінки відповідним діям працівників податкової міліції у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Суд відхиляє як безпідставні також твердження позивача про недотримання відповідачем визначеної Податковим кодексом України процедури фактичної перевірки, оскільки, як встановлено судом, ГУ ДПС у Луганській області 13 листопада 2019 року не проводило фактичну перевірку в магазині «Любава», розташованому за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. К. Лібкнехта, буд. 26, в якому здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 .

Твердження позивача, що застосуванню фінансових санкцій за Законом № 481/95-ВР безумовно має передувати проведення фактичної перевірки та складання акта, судом відхиляються як безпідставні, оскільки згідно з пунктом 5 Порядку № 790 контролюючий орган повноважений приймати рішення про притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за порушення норм Закону № 481/95-ВР не тільки на підставі акта про фактичну перевірку суб`єкта господарювання, а й, зокрема матеріалів податкової міліції про притягнення особи до адміністративної відповідальності за провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.

При цьому, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення згідно з частиною шостою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України матиме преюдиційне значення для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як вже вище вказано, постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 24 квітня 2020 року у справі № 415/9634/19 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 164 КУпАП, закрито провадження у справі за відсутності події та складу вищевказаного адміністративного правопорушення.

У мотивувальній частині постанови вказано, що наданий до суду матеріал щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 164 КУпАП, не містить достатніх даних та жодних доказів, які б з достеменністю підтверджували, що саме ОСОБА_1 , в інкримінованій останній час, вчинила дії, визначені об`єктивною стороною інкримінованого адміністративного правопорушення, зокрема систематично здійснювала господарську діяльність, пов`язану з реалізацією підакцизних товарів без одержання ліцензії на провадження даного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, що саме і визначає суб`єкта та об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів від імені ОСОБА_1 здійснювався продавцем ОСОБА_2 , що не підтверджує факт порушення порядку провадження господарської діяльності з боку безпосередньо ОСОБА_1 .

Однак ухвалення судом постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, на думку суду, не свідчить про відсутність в діях позивача порушення норм Закону № 481/95-ВР та не перешкоджає її притягненню до фінансової відповідальності.

Так, з системного аналізу вищевикладених положень законодавства слідує, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується адміністративна, фінансова, кримінальна відповідальність, які є різними за своєю правовою природою, порядки та підстави притягнення до яких реалізуються за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.

За порушення норм Закону № 481/95-ВР, а саме за торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без ліцензій на роздрібну торгівлю встановлено два види юридичної відповідальності, яка застосовується до різних суб`єктів: фінансова відповідальність - до суб`єктів господарювання, адміністративна відповідальність - до осіб, що безпосередньо здійснювали продаж цих товарів.

За матеріалами справи про адміністративне правопорушення продаж підакцизних товарів здійснила не ФОП ОСОБА_1 , а продавець ОСОБА_7 .

Відповідно, закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 164 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях події та складу правопорушення, жодним чином не виключає підстав для її притягнення до відповідальності як суб`єкта господарювання шляхом застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Податковим кодексом України та Законом № 481/95-ВР.

Аналогічна за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 серпня 2019 року у справі № 824/406/18-а.

Верховний Суд у постанові від 18 грудня 2018 року у справі № 816/571/17 висловив правову позицію, що висновки іншого суду щодо правомірності чи протиправності дій особи, поведінка якої є предметом розгляду в адміністративній справі, не є обов`язковими для адміністративного суду, який таку справу розглядає.

Висновки та оцінки іншого суду щодо правомірності поведінки особи, її винуватості у вчиненні правопорушення тощо не позбавляють адміністративний суд, який розглядає по суті справу, предмет якої пов`язаний із відповідними діяннями цієї особи, права надати їм власну оцінку та не звільняє від процесуального обов`язку офіційного з`ясування всіх обставин справи.

Аналогічна правова позиція висловлена і в постанові Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 813/7398/14.

Оскільки зібрані у справі докази підтверджують факт продажу продавцем ОСОБА_2 алкогольних напоїв та тютюнових виробів у магазині «Любава», де здійснює господарську діяльність позивач, суд погоджується з твердженнями представника відповідача, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення та звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої КУпАП, не є підставою для звільнення позивача від фінансової відповідальності, що визначена Законом № 481/95-ВР. Спірні правовідносини, що підлягають розгляду в рамках даної адміністративної справи, мають іншу правову природу та врегульовані іншими нормативно-правовими актами.

Зважаючи на все вищевикладене, суд встановив, що відповідач мав правові підстави для притягнення позивача до фінансової відповідальності за порушення статті 15 Закону № 481/95-ВР відповідно до положень статті 17 цього Закону та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Що стосується тверджень позивача про невідповідність печатки, якою скріплено підпис на оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, вимогам законодавства, суд зазначає таке.

Згідно з пунктами 1 та 2 постанови Верховної Ради України від 19 лютого 1992 року № 2137-ХІІ «Про Державний герб України» затверджено тризуб як малий герб України, вважаючи головним елементом великого герба України (кольорове та схематичне зображення герба додаються).

Зображення Державного герба України поміщується на печатках органів державної влади і державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ з обов`язковим додержанням пропорцій зображення герба, затвердженого пунктом 1 цієї Постанови.

Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 857 «Про затвердження зразків та описів печатки і таблички (вивіски) міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади» (далі - Постанова № 857) затверджено опис печатки міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади.

Відповідно до вимог частини другої статті 8 Конституції України Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Згідно з частиною третьою статті 20 Конституції України великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України) (частина четверта статті 20 Конституції України).

Опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України (частина шоста статті 20 Конституції України).

Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи (частина перша статті 58 Конституції України).

Принцип незворотності дії в часі поширюється також на Конституцію, яка є Основним Законом держави (Преамбула Конституції України).

Після набрання чинності Конституцією України від 28 червня 1996 року Верховна Рада України закону щодо встановлення опису державних символів України та порядку їх використання відповідно до вимог частини шостої статті 20 Конституції не приймала.

Судом встановлено, що при виготовленні печатки ГУ ДПС у Луганській області із зображенням Державного герба України використані зразок та опис печатки, затверджені Постановою № 857, в якій використано зображення малого герба України, затвердженого пунктом 1 постанови Верховної Ради України від 19 лютого 1992 року № 2137-XII, що не суперечить вимогам статті 20 Конституції України, оскільки її норми не мають зворотньої дії в часі і розповсюджуються лише на закони та інші нормативно-правові акти, які приймаються на її основі і повинні відповідати їй (тобто, які прийняті після набрання чинності самою Конституцією).

Оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, а відповідач як суб`єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, довів суду правомірність оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та у їх задоволенні слід відмовити повністю.

За приписами статті 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Луганській області (місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Енергетиків, будинок 72, код за ЄДРПОУ 39591445) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повне рішення суду складено 07 серпня 2020 року.

Суддя К.О. Пляшкова