Рішення № 90832994, 04.08.2020, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2968/14-а

Провадження № 2-а/309/5/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2020 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Кемінь В.Д.

з участю секретаря судового засідання Орос В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хуст справу за адміністративним позовом за позовом ОСОБА_1 до Велятинської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення Велятинської сільської ради від 02 липня 2014 року, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Хустського районного суду з адміністративним позовом до Велятинської сільської ради Хустського району Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення Велятинської сільської ради, прийнятого 33 сесією 6 скликання Велятинської сільської ради 02 липня 2014 року «Про припинення повноважень Велятинського сільського голови Петечел Михайла Михайловича», поновлення його повноважень Велятинського сільського голови, оплату вимушеного прогулу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 02 липня 2014 року Велятинською сільською радою шостого скликання на пленарному засіданні 33 сесії прийнято рішення про дострокове припинення його повноважень Велятинського сільського голови, у зв`язку з чим його звільнено з посади Велятинського сільського голови.

Вказане рішення вважає незаконним, таким, що прийняте з грубим порушенням Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Регламенту роботи Велятинської сільської ради.

Відповідно до рішення першої сесії шостого скликанна Велятинської сільської ради від 18 листопада 2010 року «Про затвердження повноважень сільського голови та депутатів сільської ради» на підставі інформації голови сільської виборчої комісії про встановлення результатів виборів сільського голови визнано повноваження Велятинського сільського голови – ОСОБА_1 .

З 30 червня 2014 року він перебував у відпустці і виїхав у санаторій для лікування.

За його відсутності 02 липня 2014 року було проведено чергову, тридцать третю, сесію сільської ради, на засіданні якої депутатами ради прийнято оскаржуване ним рішення про дострокове припинення його повноважень Велятинського сільського голови. Вважає, що рішення сесії Велятинської сільської ради від 02 липня 2014 року про достроково припинення його повноважень сільського голови прийнято з порушенням порядку скликання сесії сільради, процедури підготовки питань до розгляду на сесії, її проведення, прийняття рішень та голосування, що потягнуло за собою прийняття незаконного рішення.

Зокрема, розгляд питання про припинення повноважень сільського голови відбувся за його відсутності, без вручення повідомлення про проведення пленарного засідання 02 липня 2014 року з порядком денним та проектом рішень.

Крім цього, оспорюване ним рішення не містить в собі жодних чітких посилань на те, яка саме обставина, передбачена ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», слугувала підставою для дострокового припинення його повноважень. Жодна із підстав, передбачених ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», на час прийняття рішення не існувала, а рішення було прийнято всупереч частині 3 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

05.02.2019 року та 07.11.2019 року позивач подав до Хустського районного суду заяву про збільшення позовних вимог та доповнення до пояснення, у яких частково змінив свої позовні вимоги у зв`язку з тим, що за час розгляду справи, а саме, 25 жовтня 2015 року відбулись чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. Новообраний Велятинський сільський голова 05 листопада 2015 року набув своїх повноважень і склав присягу посадової особи місцевого самоврядування, а відтак закінчився строк повноважень попереднього складу Велятинської сільської ради, у тому числі й строк повноважень позивача як Велятинського сільського голови.

Через таку обставину, яка виникла під час розгляду справи у суді, позивач збільшив позовні вимоги і просить суд додатково до позовних вимог, викладених у первісному адміністративному позові, зобов`язати відповідача вчинити у належній йому, ОСОБА_1 , трудовій книжці запис такого змісту «Запис за № 17 від 21.07.2014 року вважати недійсним. Запис за № 17 від 03.11.2015 року – Звільнити ОСОБА_1 з посади Велятинського сільського голови у зв`язку з обранням 03.11.2015 року на цю посаду іншої особи»; стягнути на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 03.07.2014 року по 03.11.2015 року.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача Попович Н.А. в судове засідання 24 липня та 04 серпня 20120 року не зв`явилися. Представник позивача подала клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та її відсутності, посилаючись на те, що відповідач не з`являється в судові засідання, стороною позивача подані суду усі наявні у неї докази, надані письмові пояснення по суті справи та додаткові обґрунтування підстав позову, відповідач мав достатньо часу на подання доказів щодо заперечення позовних вимог. Підтримала позовні вимоги і просила позов задовольнити з урахуванням додаткових обґрунтувань та уточнюючої заяви позивача від 04.02.2019 року, зареєстрованої у Хустському районному суді 05.02.2019 року.

Представник відповідача в судове засідання, зокрема 24 липня та 04 серпня 2020 року, не з`явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у належний спосіб шляхом надіслання повісток про виклик у суд шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією та шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу. У поданих письмових запереченнях проти адміністративного позову представник відповідача Дубчак Н.С. позов не визнала і просила у задоволенні позовних вимог відмовити. Вважає, що оскаржуване позивачем рішення 33 сесії 6 скликання Велятинської сільської ради від 02.07.2014 року є законним, прийнятим у відповідності до норм чинного законодавства та вимог ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні». Вказане рішення прийнято згідно положень статті 79 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», якою визначено, що повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень; повноваження сільського, селищного, міського голови за наявності підстав, передбачених частиною другою цієї статті, можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму або за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради. Неправомірні та незаконні дії ОСОБА_1 , які полягають у тому, що сільський голова не поставив до відома територіальну громаду та депутатський корпус про наявність у Хустському районному суді позовної заяви, поданої до Велятинської сільської ради, прийняв одноосібне рішення про визнання позовних вимог в повному обсязі, порушують права та законні інтереси територіальної громади села Велятина. У зв`язку з такими порушеннями 15 червня 2014 року відбулися збори громадян села Велятино, на яких прийнято рішення з питання щодо дострокового припинення повноважень сільського голови Петечел ОСОБА_2 М. Вищий адміністративний суд України, скасовуючи постанову Хустського районного суду від 22 липня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року у цій справі та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, у своїй ухвалі від 26 жовтня 2016 року зазначив: «Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій не дослідили чи дотримано відповідачем порядок скликання сесії сільської ради та процедуру підготовки питань до розгляду на сесії відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування» та Регламенту роботи Велятинської сільської ради, наявного у матеріалах справи, про що у позовній заяві та апеляційній скарзі вказував позивач. Крім того, судами не надано оцінки доводам позивача щодо того, що відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження фактів порушення ним законів чи Конституції України та чи можна підстави, які вказані у оскаржуваному рішенні, вважати такими порушеннями. Також не надано оцінки доводам щодо того, що рішення відповідача приймалось за відсутності позивача на сесії сільської ради». Згідно з ч. 5 ст. 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення судом касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 205, ч. 4 ст. 229 КАС України у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, проводити розгляд справи по суті, на підставі наявних доказів та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши пояснення сторін, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, виконуючи вказівки суду касаційної інстанції щодо дефектів і помилок попередніх рішень, суд встановив наступне.

Відповідно до рішення першої сесії шостого скликання Велятинської сільської ради від 18 листопада 2010 року «Про затвердження повноважень сільського голови та депутатів сільської ради» на підставі інформації голови сільської виборчої комісії про встановлення результатів виборів сільського голови, депутатів на одномандатних округах села Велятино визнано повноваження Велятинського сільського голови - Петечел Михайла Михайловича.

18 листопада 2010 року ОСОБА_1 прийняв присягу державного службовця, про що в його трудовій книжці зроблено відповідний запис.

З 13 червня до 27 червня 2014 року включно ОСОБА_1 перебував на лікарняному за станом здоров`я, що стверджується листком непрацездатності.

З 30 червня 2014 року сільський голова ОСОБА_1 вибув у щорічну відпустку, що стверджується розпорядженням Велятинського сільського голови від 12 червня 2014 року № 45. За розпорядженням, обов`язки по сільській раді покладені на секретаря сільської ради ОСОБА_3 , по виконавчій роботі – на головного бухгалтера с/ради ОСОБА_4

26 червня 2014 року до Велятинської сільської ради в.п. сільського голови ОСОБА_3 звернулися чотирнадцять депутатів Велятинської сільської ради з пропозицією скликати 01 липня 2014 року о 8.00 год. сесію з питанням порядку денного «Про дострокове припинення повноважень сільського голови ОСОБА_1 .

Не зважаючи на те, що вказана вище пропозиція депутатів сільської ради сільським головою не була розглянута через його відсутність 26 червня 2014 року на роботі у зв`язку з непрацездатністю, за цією пропозицією 27 червня 2014 року в.о. сільського голови - секретарем Велятинської сільської ради Тайстра О.І. винесено розпорядження № 49 про скликання тридцять третьої сесії шостого скликання Велятинської сільської ради на 02 липня 2014 року о 8 год.00 хв. з порядком денним:

1.Про дострокове припинення повноважень сільського голови ОСОБА_1 .

2. Внесення змін до бюджету сільської ради.

3. Розгляд заяв по земельних питаннях.

02 липня 2014 року рішенням тридцять третьої сесії шостого скликання Велятинської сільської ради Хустського району Закарпатської області достроково припинені повноваження Велятинського сільського голови Петечела Михайла Михайловича.

На підставі цього рішення він звільнений з посади сільського голови у зв`язку з достроковим припиненням повноважень, про що зроблений запис у його трудову книжку.

Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад. Сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.

Згідно зі ст. 141 Конституції України до складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Строк повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, депутати якої обрані на чергових виборах, становить п`ять років. Припинення повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради має наслідком припинення повноважень депутатів відповідної ради. Територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права обирають шляхом таємного голосування відповідно сільського, селищного, міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових виборах, становить п`ять років. Чергові вибори сільських, селищних, міських, районних, обласних рад, сільських, селищних, міських голів відбуваються в останню неділю жовтня п`ятого року повноважень відповідної ради чи відповідного голови, обраних на чергових виборах. Статус голів, депутатів і виконавчих органів ради та їхні повноваження, порядок утворення, реорганізації, ліквідації визначаються законом.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях. Сільський, селищний, міський голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю. На сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження новообраного сільського, селищного, міського голови починаються з моменту складення ним присяги відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" на пленарному засіданні відповідної сільської, селищної, міської ради, на якому відповідною територіальною виборчою комісією були оголошені рішення щодо його обрання та реєстрації. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону.

Згідно зі ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в ред. на час виникнення спірних правовідносин) повноваження сільського, селищного, міського голови, вважаються достроково припиненими у разі: 1) його звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень голови; 2) припинення його громадянства; 3) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; 3-1) набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, повязане з порушенням обмежень, передбачених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції»; 4) порушення ним вимог щодо обмеження сумісності його діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлених цим Законом; 5) визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення таким, що помер; 6) його смерті.

Повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.

Повноваження сільського, селищного, міського голови за наявності підстав, передбачених частиною другою цієї статті, можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму або за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради. Порядок проведення місцевого референдуму щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови визначається законом про місцеві референдуми.

Згідно п. 10, 16 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, прийняття рішення про недовіру сільському, селищному, міському голові; прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць. У разі немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради або неможливості його скликати сесію ради сесія скликається: сільської, селищної, міської ради - секретарем сільської, селищної, міської ради; районної у місті, районної, обласної ради - відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради. У цих випадках сесія скликається: 1) якщо сесія не скликається сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті, районної, обласної ради) у строки, передбачені цим Законом; 2) якщо сільський, селищний, міський голова (голова районної у місті, районної, обласної ради) без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених частиною сьомою цієї статті. Сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а сесія районної, обласної ради - також за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради або голови відповідної місцевої державної адміністрації. Рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради. Сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова, а у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, - секретар ради; сесію районної у місті, районної, обласної ради - голова ради або відповідно заступник голови районної у місті, районної ради чи перший заступник, заступник голови обласної ради. У випадку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, сесію відкриває за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скликана сесія, один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради - один з депутатів цієї ради. Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Порядок скликання сесій Велятинської сільської ради передбачено у розділі 1 Регламенту роботи Велятинської сільської ради, затвердженого рішенням 2 сесії VI скликання Велятинської сільської ради від 25 листопада 2010 року (далі – Регламент).

Так, згідно з п. 1, п. 4, п. 5, п. 7 розділу 1 «Загальні положення» Регламенту сільська рада проводить свою роботу сесійно; сесія є правомочною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради; сесія ради скликається за необхідністю, але не менше одного разу на квартал; у разі неможливості або невмотивованої відмови сільського голови скликати сесію, сесію скликає секретар сільської ради. Перелік цих випадків передбачений Законом.

Сесія сільської ради може бути скликана також за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу ради.

Розпорядження Велятинського сільського голови про скликаня сесії доводиться до депутатів і населення не пізніше як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках – не пізніше як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Велятинська сільська рада приймає рішення з питань порядку денного сесії. Якщо постійна комісія, група депутатів або окремий депутат вимагають включити до порядку денного додаткові питання, то ці пропозиції вносяться на обговорення. Питання про включення їх до порядку денного вирішується відповідно до цього регламенту. Порядок розгляду питань визначається радою.

Таким чином, законодавством України, що регулює спірні правовідносини, та Регламентом визначено виключні випадки, за яких секретар селищної ради може скликати сесію ради, а саме 1) якщо сесія не скликається сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті, районної, обласної ради) у строки, передбачені цим Законом; 2) якщо сільський, селищний, міський голова (голова районної у місті, районної, обласної ради) без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених частиною сьомою цієї статті.

Так, з матеріалів справи вбачається, що тридцять третя сесія шостого скликання сесія Велятинської сільської ради скликана розпорядженням в.о. сільського голови секретаря Велятинської сільської ради Тайстри О.І.

Разом з тим, матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження відмови (ухилення) ОСОБА_1 від скликання сесії сільської ради або не скликання ним сесії без поважних причин у двотижневий строк після звернення не менш як однієї третини депутатів від загального складу ради.

З матеріалів справи вбачається, що на час проведення тридцять третьої сесії шостого скликання Велятинської сільської ради сільський голова ОСОБА_1 перебував у відпустці і виїхав у санаторій для лікування. Копія рішення про припинення повноважень Велятинського сільського голови ОСОБА_1 від 02 липня 2014 року, трудова книжка з записом про звільнення з посади сільського голови у зв`язку з достроковим припиненням повноважень вручені йому 21 липня 2014 року, після закінчення відпустки. Отже, розгляд питання про припинення повноважень сільського голови Петечела ОСОБА_5 .М. відбувся за його відсутності, без вручення йому повідомлення про проведення пленарного засідання ради 02 липня 2014 року з порядком денним та проектом рішень

Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Сільський голова» Регламенту роботи Велятинської сільської ради, затвердженого рішенням 2 сесії VI скликання від 25 листопада 2010 року, повноваження сільського голови можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Згідно з п. 7 розділу VII «Організація пленарних засідань сільської ради» Регламенту роботи Велятинської сільської ради порядок денний роботи сесії формується шляхом внесення пропозицій сільським головою, постійними комісіями, депутатами. При цьому обов`язковим є попередній розгляд запропонованих питань на засіданнях постійних комісій ради з прийняттям ними відповідних рішень.

Обґрунтування пропозицій щодо порядку денного проводиться шляхом відкритого обговорення.

В разі, коли порядок денний сесії ради попередньо схвалений постійними комісіями ради, він ставиться на сесії для голосування першим.

Проекти порядку денного, рішень ради, інформаційні та допоміжні матеріали надсилаються депутатам не пізніше як за три дні до засідання постійних комісій, а у виняткових випадках – перед початком роботи сесії.

Пропозиції щодо кожного питання, яке передбачається включити до проекту порядку денного, подаються сільському голові за 10 днів до сесії супровідною запискою і юридично обґрунтованим проектом рішення, та попередньо розглядаються постійними комісіями ради за 5 днів до чергової сесії. У виняткових випадках проекти рішень можуть подаватися перед початком роботи сесії.

Порядок розгляду питань визначається радою. Порядок денний і порядок роботи сесії затверджуються рішенням ради відкритим голосуванням більшістю депутатів від загального складу ради.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтями 25, 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначені загальна та виключна компетенція сільських рад, зокрема, заслуховування звіту сільського голови про діяльність виконавчих органів ради; прийняття рішення про недовіру сільському голові; прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень міського голови у випадках, передбачених цим Законом.

У ч. 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» закріплено, що рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Питання про прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського голови у випадках, передбачених цим Законом, вирішується виключно на пленарному засіданні сільської ради, про що зазначено у п. 16 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету. Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

Суд зауважує, що питання про дострокове припинення повноважень сільського, селищного, міського голови 2000 року було предметом розгляду Конституційного Суду України (справа про місцеве самоврядування). У рішенні Конституційного Суду України за цією справою від 09.02.2000 року № 2-рп/2000 зазначається, що дострокове припинення повноважень сільського голови здійснюється шляхом прийняття сільською радою відповідного рішення на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів і їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Аналіз перерахованих вище нормативних актів дає підстави зробити висновок, що порядок скликання сесії, формування порядку денного сесії та підготовка проектів рішень ради складаються з певних стадій.

Проте рішення Велятинської сільської ради від 02 липня 2014 року «Про припинення повноважень Велятинського сільського голови Петечела Михайла Михайловича» було прийнято без врахування вимог зазначених вище нормативних актів та порядку скликання сесії і прийняття рішень сільською радою.

Як встановлено судом, відомості про те, що сільський голова відмовився скликати сесію, яка була ініційована групою депутатів Велятинської сільської ради згідно з пропозицією, що надійшла до Велятинської сільської ради 26 червня 2014 року з встановленим порядком денним, у передбачений законом строк та на дату проведення сесії були відсутні.

Разом з тим, відповідачем не доведено дотримання наведеного порядку прийняття рішення про дострокове припинення повноважень сільського голови, зокрема не доведено, що питання про дострокове припинення повноважень Велятинського сільського голови попередньо розглядалось постійними комісіями ради, виконавчим комітетом, виконавчими органами ради із прийняттям відповідних обґрунтованих рішень. Проект оскаржуваного рішення, як вбачається з протоколу пленарного засідання 33 сесії Велятинської сільскої ради шостого скликання від 02 липня 2014 року, фактично не обговорювався на пленарному засіданні більшістю депутатів від загального складу. Офіційного повідомлення про скликання сесії до відома депутатів та громадськості Велятинською сільською радою не доводилось. Питання порядку денного та рішення, прийняті депутатами 02 липня 2014 року постійними комісіями сільської ради не обговорювались та протоколи засідань комісій про це відповідачем суду не надано.

Таким чином, з огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що при ухваленні рішення Велятинської сільської ради Хустського району Закарпатської області від 02.07.2014 року «Про припинення повноважень Велятинського сільського голови Петечела Михайла Михайловича» мало місце порушення відповідачем порядку скликання сесії та процедури підготовки питань до розгляду на сесії.

Крім того, приймаючи рішення від 02 липня 2014 року про дострокове припинення повноважень Велятинського сільського голови ОСОБА_1 . Велятинською сільською радою не були враховані вимоги Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Для припинення повноважень сільського голови передбачені спеціальні вимоги щодо підстав прийняття такого рішення.

Згідно зі ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в ред. на час виникнення спірних правовідносин) повноваження сільського, селищного, міського голови, вважаються достроково припиненими у разі: 1) його звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень голови; 2) припинення його громадянства; 3) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; 3-1) набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, повязане з порушенням обмежень, передбачених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції»; 4) порушення ним вимог щодо обмеження сумісності його діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлених цим Законом; 5) визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення таким, що помер; 6) його смерті.

Повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.

Повноваження сільського, селищного, міського голови за наявності підстав, передбачених абзацом першим частини другої цієї статті, можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму або за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради. Порядок проведення місцевого референдуму щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови визначається законом про місцеві референдуми.

З аналізу приписів Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вбачається, що повноваження сільського голови можуть бути достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.

Разом з тим оскаржуване рішення не містить будь-яких посилань на те, яка саме обставина, передбачена ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», слугувала підставою для припинення повноважень сільського голови ОСОБА_1 . Ані у рішенні, ані у протоколі пленарного засідання ради не вказано, якими саме діями та які конкретно статті Конституції України або законів України порушено ОСОБА_1 . Також у зазначених документах та у запереченні на позов представником відповідача не вказано, які саме права і свободи громадян були порушені позивачем або які саме повноваження він не виконував як сільський голова.

Щодо підстав припинення повноважень голови порушення Конституції, законів, прав і свобод громадян та незабезпечення виконання повноважень, то, на думку суду, вони не можуть бути оціночними, а мають мати конкретний юридичний характер наявності у діях голови правопорушення (неправомірної поведінки, що порушує Конституцію, закони, права і свободи громадян, незабезпечення виконання повноважень).

Факт наявності будь-якого правопорушення потребує доведення у встановленому законодавством порядку. Для кожної категорії правопорушень існує суворо визначений законом порядок доведення вини і визнання особи винною у їх вчиненні. Так, для злочинів, корупційних адміністративних проступків – це судовий, для дисциплінарних – порядок, передбачений Кодексом законів про працю та Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Серед доказів, наданих відповідачем на заперечення позовних вимог позивача, відсутні будь-які судові рішення про притягнення позивача до кримінальної чи адміністративної (за корупційні діяння) відповідальності. У матеріалах справи відсутні відомості щодо наявності у позивача будь-яких дисциплінарних стягнень.

При цьому, згідно з рішенням тридцять третьої сесії шостого скликання Велятинської сільської ради від 02 липня 2014 року про припинення повноважень Велятинського сільського голови ОСОБА_1 скликання сесії для вирішення питання про дострокове припинення повноважень сільського голови обумовлено рішенням зборів громадян села від 15 червня 2014 року про термінове скликання сесії з таким порядком денним у зв`язку з неправомірними діями сільського голови щодо громадян села Велятина, а саме неподанням апеляційної скарги щодо скасування рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 19.03.2014 року по справі ОСОБА_6 до Хустської районної державної адміністрації та Велятинської сільської ради про визнання недійсним та скасування рішення 4 сесії 4 скликання Велятинської сільської ради від 19.12.2002 року в частині надання у постійне користування територіальній громаді с. Велятина Хустського району Закарпатської області земельної ділянки площею 0,1286 га, розташованої по АДРЕСА_1 , визнання незаконним та скасування державного акту на право постійного користування землею серії І-ЗК № 000654 від 26.10.2003 року.

В запереченні на позовну заяву ОСОБА_1 представник відповідача всупереч наведеним у рішенні депутатами доводам наводить інші причини прийняття рішення про дострокове припинення повноважень сільського голови Петечела М.М., а саме: сільський голова не поставив до відома територіальну громаду та депутатський корпус, прийняв одноосібне рішення про визнання позовних вимог ОСОБА_6 в повному обсязі.

При цьому суд не бере до уваги жоден з вищезазначених доводів відповідача, оскільки :

щодо першого: Загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення (ст. 8 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності.

Проте відповідач не надав суду для належної оцінки жодних доказів щодо легітимності зборів громадян села Велятино від 15 червня 2014 року, зокрема, підстав скликання зборів, ініціаторів скликання, складу учасників, їхнього статусу, способу прийняття та оприлюднення прийнятих зборами рішень, тощо. Відповідач не надав суду документ, що регламентує порядок проведення загальних зборів громадян, які проживають на території Велятинської сільської ради. А відтак, виходячи з загальних принципів оцінки доказів, які встановлені в параграфі 1 глави 5 КАС (Докази і доказування), суд не приймає рішення загальних зборів громадян села Велятино від 15 червня 2014 року як належний і допустимий доказ у справі.

щодо другого: У цивільному судочинстві законність судового рішення визначається обов`язковим дотриманням при його винесенні норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованість судового рішення визначається повнотою і всебічністю з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо відповідач визнає заявлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам ст. 206 цього Кодексу. Відповідно до ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач – визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі. Але це право не є безумовним. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Отже, суд не зв`язаний заявами позивача про відмову від позову та відповідача – про визнання позову. Якщо відповідні дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси (у тому числі юридичної чи фізичної особи, яка не є учасником даного судового процесу), спір підлягає вирішенню по суті згідно з вимогами чинного законодавства. Крім того, ст. 81 ЦПК передбачено, що коли суд має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їх процесуальних прав або при виконанні обов`язків щодо доказів, суд має право на витребування доказів.

В матеріалах справи міститься копія листа Хустської міжрайонної прокуратури Велятинській сільській раді від 02.07.2014 року щодо перевірки з приводу дій сільського голови Петечела М.М. щодо не подачі апеляційної скарги на рішення Хустського районного суду від 19.03.2014 року по справі за позовом ОСОБА_6 . Ознак не доброчесності в діях Велятинського сільського голови по вказаному факту не встановлено. Цей лист суд бере до уваги як доказ на спростування заперечень відповідача.

Крім того, наведені депутатами Велятинської сільської ради та представником відповідача доводи не є достатнім доказом порушення позивачем законів України чи незабезпечення здійснення ним повноважень сільського голови.

Згідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Враховуючи наведене, рішення сільської ради про припинення повноважень сільського голови, яке не містить конкретну обставину, передбачену ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», та посилання на доведені в передбаченому законодавством порядку факти порушень сільським головою Конституції чи законів, прав і свобод громадян, незабезпечення здійснення наданих йому повноважень, не може розглядатися як правомірне і, як наслідок, бути прийнятим по суті. Сільський голова обирається шляхом проведення виборів, тобто безпосередньо виборцями. Наявність визначених законом підстав для припинення повноважень голови робить його в значній мірі самостійним, позбавляє можливості необґрунтованого тиску на нього.

Зі змісту оскаржуваного рішення тридцять третьої сесії шостого скликання Велятинської сільської ради від 02 липня 2014 року «Про дострокове припинення повноважень сільського голови ОСОБА_1 » не убачається конкретного обґрунтування обставин, які стали підставою для дострокового припинення повноважень сільського голови.

Частиною 3 ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що повноваження сільського голови за наявності підстав, передбачених частиною другою цієї статті, можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму або за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Згідно з п. 6 розділу VII. Організація пленарних засідань сільської ради Регламенту роботи Велятинської сільської ради лічильна комісія утворюється рішенням ради у кількості 5 депутатів на весь час повноважень з метою чіткої організації поіменного і таємного голосування, забезпечення підрахунку голосів. На організаційному засіданні лічильна комісія обирає голову, про що складається протокол, який затверджується рішенням ради.

Як вбачається з протоколу № 45 пленарного засідання чергової тридцять третьої сесії шостого скликання Велятинської сільської ради від 02 липня 2014 року у ньому відсутні будь-які відомості щодо дотримання депутатами при прийнятті рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського голови ОСОБА_1 процедури таємного голосування.

У той же час у матеріалах сесії від 02 липня 2014 року зафіксовано затвердження нового складу лічильної комісії всупереч положенню Регламенту та наявні два списку складу членів лічильної комісії. Так, згідно списку «Склад лічильної комісії» головою лічильної комісії є ОСОБА_7 , секретарем – Клопотар Н.Д., членом – Клубей М.Д ОСОБА_8 , а в протоколі засідання лічильної комісії по достроковому припиненню повноважень сільського голови ОСОБА_1 голова комісії – ОСОБА_9 , члени комісії – ОСОБА_7 та ОСОБА_10 . Жодний з цих документів немає ні дати, ані номеру. У той же час рішенням сесії від 02 липня 2014 року одночасно затверджений склад лічильної комісії, протокол лічильної комісії та достроково припиняються повноваження Велятинського сільського голови Петечела ОСОБА_11 , тобто результати голосування щодо вирішення питання про достроково припинення повноважень сільського голови визначалися і підрахунок голосів проводився лічильною комісією, щодо утворення якої не було прийняте рішення ради.

У якій спосіб та за якої процедури проводилося голосування депутатів Велятинської сільської ради щодо дострокового припинення повноважень сільського голови – відомості відсутні.

Стаття 73 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об`єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а стаття 74 КАС України - правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Доказами в адміністративному судочинстві згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Важливою ознакою демократичного устрою держави, складовою її конституційного ладу є місцеве самоврядування, яке визнається і гарантується на конституційному рівні та є однією із форм здійснення народовладдя.

Україна є демократичною, правовою державою, в якій визнається і гарантується місцеве самоврядування, що є правом територіальної громади в тому числі самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Територіальна громада здійснює місцеве самоврядування в порядку, встановленому законом, безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, які в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, що є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Конституційне призначення місцевого самоврядування полягає у праві територіальних громад як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування (ради та їх виконавчі органи) самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

А відтак, судом не враховуються заперечення відповідача, що спірне рішення є законним, прийнятим у відповідності до норм чинного законодавства та вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки неможливо перевірити порядку голосування депутатів за його прийняття/неприйняття на пленарному засіданні ради 02 липня 2014 року та дотримання при цьому принципу таємного голосування. Принцип таємного голосування - це передбачений законом порядок, згідно з яким волевиявлення депутата проводиться у спосіб, який забезпечує таємність волевиявлення того чи іншого депутата. Кожному гарантується вільне волевиявлення, однак лише шляхом встановленим законодавством. Недотримання/дотримання принципу таємного голосування, на думку суду, є істотним обставиною при вирішенні питання про законність такого волевиявлення, оскільки в даному випадку шлях таємного голосування - це не право депутатів, а конституційний обов`язок, передбачений імперативними нормами чинного законодавства, а саме ч. 3 ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо принципу волевиявлення, в даному випадку при вирішенні питання про дострокове припинення повноважень сільського голови.

Вказане повністю узгоджується із ст. 3 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка передбачає, що органи місцевого самоврядування повинні діяти в рамках закону.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів правомірності оскаржуваного рішення та обґрунтованості заперечення позовних вимог.

Згідно зі ст.ст. 44, 73 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а відтак мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до вимог ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб`єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

За таких підстав, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення Велятинської сільської ради Хустського району Закарпатської області від 02 липня 2014 року «Про дострокове припинення повноважень Велятинського сільського голови ОСОБА_1 » та стягнення на його користь заробітної плати за час вимушеного прогулу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

За правилами ч. 2, 5 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Уразі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з довідкою Велятинської сільської ради Хустського району Закарпатської області від 15.10.2019 року № б/н заробітна плата ОСОБА_1 за останні 2 місяці роботи склала: травень 2014 року – 2956,02 грн.; червень – 1299,41 грн., матеріальна допомога на оздоровлення – 4351,00 грн.

Відповідно до абзацу п`ятого пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає суму, що підлягає стягненню на користь позивача, без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Період, за якій обчислюється заробітна плата за час вимушеного прогулу, - з 02 липня 2014 року до 05 листопада 2015 року включно.

Розрахунковий період: травень - червень 2014 року.

Заробітна плата за відпрацьовані дні травня -2956,02 грн.

Заробітна плата за відпрацьовані дні червня – 1299,41 грн.

Сумарний заробіток за травень - червень 2014 року склав:2956,02 + 1299,41 =4255,43 (грн.)

Кількість відпрацьованих робочих днів, що припадають на розрахунковий період:

19 +7 =26 днів.

Середньоденна заробітна плата з урахуванням щорічної матеріальної допомоги на оздоровлення:

4255,43 : 26 + 4351,00 : 12 х 2 : 38= 163,67 + 19,08 грн. = 182,75 грн.

Середня заробітна плата за час вимушеного прогулу (з 03 липня 2014 року по 15 листопада 2015 року):

182,75 грн. х (21 + 20 + 22 + 23 + 20 + 23 + 20 + 20 + 21 +21 + 18 + 20 + 23 +20 +22 +21 + 4) = 182,75 грн. х 339 роб. дн. = 61952,38 грн.,

де згідно з нормами тривалості робочого часу на 2014 рік, на 2015 рік кількість робочих днів у липні 2014 р. - 21 (з 03.07 по 31.07), у серпні - 20, у вересні - 22, у жовтні - 23, у листопаді - 20, у грудні - 23, у січні 2015 р. - 20, у лютому - 20, у березні – 21, у квітні – 21, у травні – 18, у червні – 20, у липні – 23, у серпні -20, у вересні – 22, у жовтні - 21, у листопаді– 4 (з 01.11 по 04.11), тобто, у період з 03.07.2014 року по 05.11.2015 року загальна кількість робочих днів складає 339 днів.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 03 липня 2014 року по 05 листопада 2015 року у розмірі 61952,18 грн. без урахування обов`язкових відрахувань.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити у його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері пуьлічно-правових відно з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У разі скасування нормативно-правового акта або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

За загальним правилом ч. 2 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України. Так, ст. 141 Конституції України, зокрема, визначено, що строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових виборах, становить 5 років. Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження новообраного сільського, селищного, міського голови починаються з моменту складення ним присяги відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" на пленарному засіданні відповідної сільської, селищної, міської ради, на якому відповідною територіальною виборчою комісією були оголошені рішення щодо його обрання та реєстрації. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 79 цього Закону. Отже, підставою для звільнення сільського, селищного, міського голови у зв`язку із закінченням строку повноважень буде рішення новообраної ради про набуття нею повноважень або, у разі якщо рада не обрана – рішення про набуття повноважень новообраним сільським, селищним, міським головою. У разі закінчення строку повноважень сільський, селищний, міський голова звільняється з посади за ч. 1 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а підставою буде рішення першої сесії новобраної ради про початок повноважень ради нового скликання (а у разі, якщо рада не обрана – рішення про набуття повноважень новобраним сільським, селищним, міським головою).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині поновлення його повноважень Велятинського сільського голови станом на 04 серпня 2020 року є такими, що не можуть бути задоволені у зв`язку з виборністю посади сільського голови і вступом на цю посаду іншої особи, обраної на чергових місцевих виборах 25 жовтня 2015 року, а тому відповідача належить зобов`язати вчинити у трудовій книжці позивача запис про підстави та дату звільнення з посади Велятинського сільського голови № 18 такого змісту: «Запис № 17 вважати недійсним. Звільнено у зв`язку з закінченням строку повноважень, ч. 1 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», 05 листопада 2015 року»

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу на підставі наданих доказів, суд дійшов до висновку, що порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасування рішення Велятинської сільської ради Хустського району Закарпатської області від 02 липня 2014 року «Про дострокове припинення повноважень Велятинського сільського голови ОСОБА_1 »; зобов`язання відповідача виправити запис у трудовій книжці позивача щодо підстав та дати звільнення його з посади Велятинського сільського голови, стягнення з Велятинської сільської ради Хустського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 03 липня 2014 року до 05 листопада 2015 року у розмірі 61952,38 грн. (шістдесят одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят дві гривні 38 копійок) без урахування обов`язкових відрахувань.

Відповідно до п.2, 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Таким чином, рішення суду в частині виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць - підлягає негайному виконанню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 N 3674-VI "Про судовий збір".

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження понесення сторонами судових витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 242-246, 250, 255, 371 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ) до Велятинської сільської ради Хустського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ 04349975, адреса місцезнаходження: 90453, Закарпатська область, Хустський район, с. Велятино, вул. Миру, 72) про визнання протиправним та скасування рішення 33 сесії 6 скликання Велятинської сільської ради від 02 липня 2014 року «Про припинення повноважень Велятинського сільського голови Петечел Михайла Михайловича», стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення 33 сесії 6 скликання Велятинської сільської ради Хустського району Закарпатської області від 02 липня 2014 року «Про дострокове припинення повноважень Велятинського сільського голови Петечела Михайла Михайловича».

Зобов`язати Велятинську сільську раду Хустського району Закарпатської області вчинити у трудовій книжці ОСОБА_1 запис про підстави та дату звільнення його з посади Велятинського сільського голови № 18 такого змісту «Запис № 17 вважати недійсним. Звільнено у зв`язку з закінченням строку повноважень, ч. 1 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні, 05 листопада 2015 року»

Стягнути з Велятинської сільської ради Хустського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня, наступного за днем звільнення, по день повноважень сільського голови 05 листопада 2015 року в сумі 61952,38 грн. (шістдесят одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят дві гривні 38 копійок) без урахування обов`язкових відрахувань.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Велятинської сільської ради Хустського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 3872,02 грн. (три тисячі вісімсот сімдесят дві гривні 02 копійки) без урахування обов`язкових відрахувань.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Уразі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Хустського

районного суду: Кемінь В.Д.