Ухвала суду № 90829947, 07.08.2020, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/4335/20

Провадження № 2-с/219/19/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення заяви без руху

07 серпня 2020 року суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Лапченко О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 25 травня 2020 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут – енергія» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 суми заборгованості за теплову енергію, -

встановив:

29 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Артемівського міськрайонного суду Донецької області із заявою про скасування судового наказу від 25 травня 2020 року.

Відповідно до ч.1 ст.170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.

Перевіривши матеріали справи, вважаю, що заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

За змістом ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини, виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

Відповідно до ст. 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі та має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Однак, боржником при подачі заяви не дотримано вказаних вимог закону.

Зокрема, боржником не вказано повне найменування (для юридичних осіб) заявника, місцезнаходження (для юридичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника, не вказано відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти заявника.

Згідно ч. 4 ст. 170 ЦПК України заява підписується боржником або його представником.

Як вбачається з матеріалів справи, заява, яка направлена ОСОБА_1 на електронну пошту Артемівського міськрайонного суду Донецької області не підписана боржником.

Крім того, згідно зі ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Додані до заяви письмові докази, такі як, копія паспорту, довідка про доходи фізичної особи, довідка щодо реєстрації місця проживання, акт про не проживання - не засвідчені на предмет їх відповідності оригіналам із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до п.1 ч.5 ст.177 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Обов`язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов`язок, визначений нормами процесуального права.

Згідно п. п. 4-1 п. 1 ч. 1ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року 3674-VI ставка судового збору за подання фізичною особи заяви про скасування судового наказу сплачується судовий збір - 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розміри прожиткового мінімуму на 2020 рік визначено Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від від14 листопада 2019 року № 294ІХ.

Станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.

Відтак заявнику необхідно сплатити за подання заяви про скасування судового наказу судовий збір в розмірі 105,10 грн. або ж надати суду докази про звільнення від його сплати.

Згідно з ст.10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Оскільки нормами ЦПК України не передбачене залишення без руху заяви про скасування судового наказу, в даному випадку підлягають застосуванню за аналогією положення ст.185ЦПК України щодо залишення без руху позовної заяви.

Згідно ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позову без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення вказаної ухвали.

А тому, заявник повинна надати вказані судом докази.

Керуючись ст.ст. 170, 185 ЦПК України, суддя

ухвалив:

заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 25 травня 2020 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут – енергія» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 суми заборгованості за теплову енергію - залишити без руху.

Повідомити про необхідність виправити зазначені недоліки заяви протягом 10 днів з моменту отримання ухвали. Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною та повернута.

Суддя О.М. Лапченко