Рішення № 90829503, 07.08.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/5557/20

Провадження № 2/127/893/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2020 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Іщук Т.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів та повідомила, що вона з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сторони тривалий час не ведуть спільного господарства, проживають окремо. Позивач зазначає, що діти проживають разом з нею, вона здійснює їх догляд та несе витрати по їх утриманню, що досить складно з врахуванням її щомісячного доходу та витрат на житло. Додатково вказує, що старша донька ОСОБА_3 навчається у 5 класі КЗ «Спеціальна загальноосвітня школа І-ІІ ступенів з дошкільним відділенням Вінницької міської ради» та має захворювання, підтверджене медичним висновком про дитину-інваліда віком до 18 років, у зв`язку з чим потребує додаткового догляду та лікувальних заходів відповідно до затвердженої ІПЛ реабілітації інвалідів. Відповідач працевлаштований та може надавати матеріальну допомогу, яку позивач потребує, але сторони не можуть дійти спільної згоди щодо його участі в утриманні дітей. За таких обставин, позивач просила стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей в розмірі 1/2 частки всіх видів доходів відповідача щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25.03.2020 було відкрите спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб та надіслано за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання сторін з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

13.04.2020 на адресу суду відповідачем надано відзив на позов із додатками, в якому останній позов визнає частково та просить стягувати аліменти на двох дітей в розмірі 1/4 частки всіх його доходів. В обґрунтування заперечень щодо розміру позовних вимог зазначає, що він працевлаштований і отримує заробітну плату, середньомісячний розмір якої за 2019 рік складав 23,7 тис. грн. Він не відмовляється брати участь в утриманні дітей та надає матеріальну допомогу, перераховуючи щомісячно на рахунок позивачки грошові кошти, однак розмір аліментів, про який клопоче позивач є надмірним та перевищує встановлений чинним законодавством рекомендований розмір аліментів на дитину відповідного віку, тоді як його заробітна плата являється єдиним джерелом доходу. Також, зазначив, що питання додаткових витрат, пов`язаних з лікуванням доньки ОСОБА_3 , є окремою підставою та предметом позовних вимог, що підлягає доведенню відповідними доказами у разі наявності спору щодо цього.

18.06.2020 на адресу суду позивачем надано відповідь на відзив, вказуючи, що твердження відповідача про щомісячне перерахування аліментів не відповідає дійсності, за вісім місяців 2019 року ОСОБА_2 перерахував на дітей лише 10 745,00 грн, сплата б таких коштів, про які зазначає відповідач, не потребувала б звернення до суду. Посилаючись на обґрунтування аналогічні викладеним в позовній заяві просила позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач своїм правом на надання заперечень не скористався.

Будь-яких клопотань від сторін до суду не надійшло.

Дослідивши обставини справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом установлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі (Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 12.02.2006).

Від шлюбу сторони мають двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідно свідоцтвами про народження серії НОМЕР_2 від 17.09.2007, серії НОМЕР_3 від 15.05.2013 (а.с. 6,7).

Відповідно до довідок Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради від 23.09.2019 №56465 та №56467, діти зареєстровані та проживають разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дитиною з інвалідністю з дитинства, що підтверджується медичним висновком № 62, наданим КЗ «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка».

Відповідач мешкає окремо за адресою місця реєстрації в АДРЕСА_2 , про що свідчать відмітки на поштовій кореспонденції, якою надсилався відзив на позов.

З 19 червня 2017 року відповідач працює водієм в ТОВ «Сервісагротех» (ЄДРПОУ 39690967). Його дохід за місцем роботи згідно довідки підприємства від 06.04.2020 №САТ00000008 за період з квітня 2019 року по березень 2020 року включно становив 354105,64 грн.

Відповідач періодично надав матеріальну допомогу позивачу, в тому числі і на утримання дітей, що підтверджується квитанціями про перерахування коштів ОСОБА_1 , зокрема: 16.01.2020 - 4000,00 грн., 04.03.2020 - 2000,00 грн., 16.03.2020 - 3000,00 грн.

Між сторонами виникли правовідносини, врегульовані нормами Сімейного кодексу України, зокрема, в частині обов`язку батьків утримувати дітей і його виконання.

Згідно положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини», в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Відповідно до ч.2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України - батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до їх повноліття.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до частини 1 статті 183 цього ж Кодексу частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно положень ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров`я та матеріальне становище дитини, платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, інші обставини, що мають істотне значення; розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини; мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить: з 1 січня 2020 року - 2218 грн., з 1 липня - 2318 грн., з 1 грудня - 2395 грн.

Дітям: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виповнилося 12 років, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виповнилося 7 років.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зі встановлених обставин по справі суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав вважати відповідача таким, що не виконує чи ухиляється від виконання обов`язку по утриманню дітей. З матеріалів справи слідує, що відповідач періодично надає матеріальну допомогу на утримання дітей. Разом з тим, суд вважає, що звернення позивача до суду з даним позовом є бажанням в судовому порядку врегулювати розмір аліментів, а тому суд дійшов висновку про необхідність вирішення спору щодо розміру аліментів.

Визначаючись щодо розміру та способу стягнення аліментів, суд враховує обов`язок обох батьків утримувати дітей до їх повноліття, розмір гарантованого законодавством України прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, те, що відповідач здорова, працездатна особа та має можливість і погоджується надавати матеріальну допомогу в певній мірі, а діти потребують такої допомоги. При цьому суд також враховує право особи на отримання допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю». Тому, суд, зважаючи на реальні і розумні потреби в матеріальному утриманні дітей, взаємний обов`язок батьків по їх утриманню, інші встановлені обставини, що мають значення в їх сукупності, вважає розумним та справедливим стягнення аліментів в розмірі 1/3 частки всіх видів доходу (заробітку) відповідача, щомісячно.

При визначені розміру аліментів судом враховані всі обставини, передбачені ст.182 СК України, в тому числі й стан здоров`я дітей.

Щодо посилання позивача на необхідність несення витрат, що пов`язані хворобою доньки, то суд звертає увагу, що відповідно до ст.185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). В разі невиконання цього обов`язку в добровільному порядку особа має на право звернення із позовом про стягнення додаткових витрат на дитину (дітей) у разі наявності обставин, передбачених ст.185 СК України.

Суд зауважує, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Суд вважає за необхідне роз`яснити, що у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів та в інших випадках, передбачених СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів (частина перша статті 192 СК України).

Аліменти підлягають стягненню в контексті ст. 191 СК України з дня пред`явлення позову, тобто в даній справі з 04.03.2020.

На підставі ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає обов`язковому негайному виконанню.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави 840,80 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 180, 181-183, 191 СК України, ст. ст. 13, 81, 141, 263-265, 273, 279, 354, 430 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки всіх видів доходу (заробітку) відповідача, але не менше на кожну дитину 50% прожиткового мінімуму доходів громадян на дитину відповідного віку, щомісячно, з дня подачі заяви до суду, тобто починаючи з 04.03.2020 року, і до досягнення дітьми повноліття.

В решті вимог - відмовити.

При визначені розрахунку заборгованості по аліментам ОСОБА_2 з 04.03.2020 зарахуванню підлягають сплачені ним з цього часу в добровільному порядку на користь ОСОБА_1 кошти.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави 840,80 грн. судового збору.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Зазначені в рішенні суду процесуальні строки продовжуються на час дії карантину, запровадженого Кабінетом Міністрів України.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя: