Рішення № 90826806, 31.07.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/4256/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз", м.Харків до Комунального підприємства "Жилкомсервіс", м.Харків за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Харківської міської ради, м.Харків про розірвання договору за участю представників:

від позивача: Мар`їна І.О., довіреність №007.1Др-110120 від 02.01.2020

від відповідача: Бєлінський О.В., довіреність №2-136/2020 від 20.01.2020

від третьої особи: Безродний О.В., довіреність №08-21/4267/2-19 від 19.12.2019

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" (надалі - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Жилкомсервіс" (надалі - відповідач), в якому просить припинити правовідносини шляхом розірвання укладеного між сторонами договору на планове технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків №3-12/Г-72/1/1 від 01.02.2012.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок змін у чинному законодавстві істотно змінилися обставини, якими сторони керувалися при укладенні №3-12/Г-72/1/1 від 01.02.2012 договору, що є підставою для його розірвання відповідно до приписів статті 652 ЦК України.

Ухвалою від 28.12.2019 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.01.2020.

24 січня 2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позовних вимог заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість. При цьому зазначив, що позивачем не доведено наявності істотних змін обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору №3-12/г-72/1/1 від 01.02.2012. Крім того, Законом України "Про житлово-комунальні послуги" чітко встановлений обов`язок надавати послуги на умовах, які діяли до моменту прийняття нової редакції Закону України "Про житлово-комунальні послуги", якщо співвласниками не прийнято рішення загальних зборів про визначення управителя або зміну моделі укладення договорів.

У підготовчому засіданні 27.01.2020 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, а також оголошено перерву до 25.02.2020.

03 лютого 2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він проти доводів відповідача заперечив. Зазначив, що на моменту укладення умови договору відповідали діючому на той час "Положенню про технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків, громадських будівель, підприємств, побутового та комунального призначення", у відповідності до якого ці витрати були включені до тарифу на розподіл природного газу. Тобто, АТ "Харківміськгаз" мав джерело покриття витрат на технічне обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж, саме через кошти, отримані від споживачів, що є побутові, за розподіл природного газу. Однак у зв`язку із скасування даного Положення, позивача було позбавлено коштів на покриття витрат по технічному обслуговуванню внутрішньобудинкових газових мереж. У зв`язку з цим, існування договору на технічне обслуговування внутрішньобудинкової газової системи можливо тільки на платній основі.

Ухвалою від 25.02.2020 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Харківську міську раду (надалі - третя особа), а також відкладено підготовче засідання на 24.03.2020 (в межах встановленого ст.177 Господарського процесуального кодексу України строку).

16 березня 2020 року від третьої особи надійшли пояснення на позовну заяву, в яких Харківська міська рада підтримала заперечення відповідача проти позову, які викладені у його відзиві.

Ухвалою від 23.03.2020 змінено дату підготовчого засідання на 06.04.2020.

Ухвалою від 06.04.2020 підготовче засідання відкладено.

Ухвалою від 06.07.2020 підготовче засідання призначено на 16.07.2020.

У підготовчому засіданні 16.07.2020 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 17.07.2020.

У судових засіданнях 17.07.2020 та 28.07.2020, оголошувалися перерви до 28.07.2020 та 31.07.2020, відповідно.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача підтримав доводи, викладені у відзиві, просив у позові відмовити.

Представник третьої особи підтримав заперечення відповідача проти вимог позивача, просив залишити позовні вимоги без задоволення.

У судовому засіданні 31.07.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

Акціонерне товариство "Харківміськгаз" здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 №2494 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1379/27824 (далі - Кодекс ГРМ).

Експлуатацію газорозподільних систем здійснюють виключно Оператори ГРМ (п.1 глави 1 розділу III Кодексу ГРМ), керуючись вимогами Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 року за № 674/27119 (далі - ПБСГ).

Відповідно до ч.2 глави 2 розділу І Кодексу ГРМ, Оператор ГРМ відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (будівництво) газорозподільної системи, яка на законних підставах перебуває у його власності чи користуванні, належну організацію та виконання розподілу природного газу.

01 лютого 2012 року між ПАТ "Харківміськгаз" (нині - АТ "Харківміськгаз") та КП "Жилкомсервіс" було укладено Договір №3-12/г-72/1/1 (далі - Договір) на планове технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків з метою забезпечення кваліфікованого, якісного, гарантованого планового технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем газопостачання житлових будинків комунальної власності територіальної громади м. Харкова тощо.

Відповідно до пункту 2.1 Договору позивач зобов`язався проводити планове технічне обслуговування (далі - ПТО) систем газопостачання житлових будинків (далі - ВБСГ).

Перелік робіт, які виконував позивач, вказано в пунктах 2.2 та 3.1.4 Договору №3-12/г-72/1/1 від 01.02.2012 року, та визначено текстом договору в нормативно- правових документах, а саме:

- "Положення про технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків, громадських будівель, підприємств побутового та комунального призначення", затверджене наказом ДАХК "Укргаз" від 30.07.1997 №35, зареєстроване Міністерством юстиції України №451/2255 від 02.10.1997,

- наказ Державного комітету України по нагляду за охороною праці №254 від 01.10.1997 "Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання України (НПАОП 0.00-1.20-98), що зареєстрований Міністерством юстиції №318/2758 від 15.05.1998,

- Постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 №2246 "Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання".

- Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 927/11207.

Відповідно до п.5.1 Договору, перелік робіт з ПТО, обумовлений в п.3.1.4 Договору, виконувались за рахунок витрат АТ "Харківміськгаз".

Як вказує позивач, протягом останніх трьох років відбулися суттєві зміни діючого законодавства України, які впливають на діяльність як АТ "Харківміськгаз", так і власників, балансоутримувачів, управителів внутрішньобудинкових газових мереж.

Так, у відповідності до вимог п.2 глави 1 розділу III Кодексу ГРМ, власники газової мережі, яка згідно з розділом II цього Кодексу кваліфікується як газорозподільна система, що не є Операторами ГРМ, та Оператор ГРМ, до мереж якого підключені належні власникам газорозподільні системи (або на території ліцензованої діяльності якого знаходяться споживачі, підключені до цих газорозподільних систем), зобов`язані укласти договір про експлуатацію таких газорозподільних систем, або договір господарського відання чи користування з передачею газорозподільних систем на баланс Оператору ГРМ, або оформити передачу належних власникам газорозподільних систем у власність зазначеному Оператору ГРМ (у тому числі шляхом купівлі-продажу).

Постановою НКРЕКП від 12.07.2018 №691 внесено зміни до Постанови НКРЕКП від 30.09.2015 №2494 (якою затверджено Кодекс ГРМ) та доповнено главу 1 розділу ІІІ Кодексу ГРМ новими абзацами, зокрема передбачено: Технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових газових мереж у багатоквартирному будинку здійснюється на умовах договору, укладеного між співвласниками/особою, уповноваженою на це співвласниками, і суб`єктом, що має право на виконання таких робіт.

При цьому види робіт, які входять до технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання в житлових будинках та здійснюються виключно Операторами ГРМ, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому комплексі, відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Окрім змін, внесених до Кодексу ГРМ, АТ "Харківміськгаз" в своєму листі №61102.2-Лв-547-0119 від 17.01.2019 інформувало відповідача про зміни в законодавстві України та втрату чинності нормативно-правових актів, а саме:

- з 06.07.2018 - "Положення про технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків, громадських будівель, підприємств побутового та комунального призначення", затверджене наказом ДАХК "Укргаз" від 30.07.1997 №35, зареєстроване Міністерством юстиції України №451/2255 від 02.10.1997,

- з 07.07.2015 - наказ Державного комітету України по нагляду за охороною праці №254 від 01.10.1997 "Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання України (НПАОП 0.00-1.20-98)", що зареєстрований Міністерством юстиції №318/2758 від 15.05.1998,

- з 16.07.2016 - Постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 №2246 "Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання".

Тобто, на даний час у зв`язку із втратою чинності низки нормативних актів, предмет Договору №3-12/г-72/1/1 від 01.02.2012 на планове технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків не відповідає вимогам діючого законодавства України.

Згідно з п.14 ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (від 09.11.2017 №2189-VIII, введений в дію з 1 травня 2019 року) управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - є фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку І прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Також вимогами ч.4.ст. 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що "управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний, зокрема, забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг".

Як зазначено в розділі 1 Договору, житлові будинки, де надавались послуги з технічного обслуговування за вищевказаним договором, є комунальною власністю територіальної громади м. Харкова, а КП "Жилкомсервіс" є їх управителем та балансоутримувачем відповідно до Статуту.

На підставі вимог п. 3.3. розділу III ПБСГ, власник (балансоутримувач та/або орендар (наймач)) відповідає за технічний стан і безпечне користування газопроводами, газовими приладами та вентиляційними каналами.

Отже, як зазначає позивач у позові, відповідальність за своєчасне забезпечення робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем газопостачання покладено на управителя (співвласників багатоквартирного будинку).

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №190 від 27.07.2018 "Про затвердження Обов`язкового переліку робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території", який набрав чинності 04.09.2018р., встановлено, що витрати на виконання робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем електропостачання та газопостачання включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території у разі якщо співвласники не доручили виконання цих робіт іншій особі згідно з частиною третьою статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Крім того, Листом №1382/16.2/7 від 08.02.2019 НКРЕКП підтвердило, що структурою діючого тарифу на розподіл природного газу, встановленого та затвердженого постановою НКРЕКП від 24.03.2016 №451, не передбачено витрати на обслуговування газорозподільних мереж, що не знаходяться на балансі АТ "Харківміськгаз".

На теперішній час, нормативні документи, якими газорозподільні підприємства зобов`язувались здійснювати для побутових споживачів безоплатне проведення, планово-технічного обслуговування системи газопостачання та газового обладнання в приватних житлових будинках та квартирах багатоповерхового житлового фонду, втратили чинність, зокрема, згідно Постанови КМУ від 13.07.2016 №445 "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов КМУ".

Враховуючи викладене, а також відповідно до статей 9, 14, 19 Закон України №2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги" договори з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання укладаються на платній основі.

Матеріали справи свідчать, що позивач неодноразово інформував відповідача про всі вищевказані обставини та про необхідність приведення договірних відносин до вимог чинного законодавства. Зазначене підтверджується листами позивача Km007-Сл-13792-1218 від 13.12.2018; 61102.2-Лв-472-0119 від 16.01.2019; 611007-Лв-5080-0419 від 11.04.2019; 61102.2-Лв-2948-0219 від 26.02.2019; 61102.2-Сл-1805-0219 від 05.02.2019; 61102.2-Лв-7252-0719 від 23.07.2019.

Відповідач на вказані пропозиції не погодився, у зв`язку з чим позивач, посилаючись на те, що він не має зобов`язань щодо виконання безоплатного технічного обслуговування ВБСГ житлових будинків, звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просить на підставі ч.1 ст.652 ЦК України розірвати договору на планове технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків №3-12/Г-72/1/1 від 01.02.2012.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України - у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Як на істотну зміну обставин позивач посилається на зміни в законодавстві України, що відбулися після укладення Договору, внаслідок яких істотно змінилися основні умови Договору з незалежних від сторін обставин. Внаслідок вищевказаних змін у відповідача відсутній обов`язок щодо здійснення технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання на безоплатній основі.

При цьому, позивач не виключає можливості здійснення такого обслуговування за відплатним договором.

У свою чергу відповідач заперечує наявність у нього обов`язку щодо здійснення оплати такого обслуговування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що між сторонами фактично виникло спірне питання щодо врегулювання правовідносин за Договором в контексті того, чи має відповідач здійснювати оплату технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України - істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Також частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Ціна згідно до статті 189 Господарського кодексу України - є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Суб`єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

Слід зауважити, що частина 1 статті 15 ЦК України визначає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, зміна або припинення правовідношення (пункти 6, 7 частини 2 статті 16 ЦК України).

Згідно з положеннями статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

У даному випадку, виходячи з аргументів сторін, належним способом захисту прав позивача має бути позов щодо внесення змін до Договору в частині встановлення відповідної оплати за послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання.

Отже, на думку суду, подання позову про розірвання Договору, в контексті спірних правовідносин, свідчить про те, що ним було обрано неналежний спосіб захисту.

Окремо суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 статті 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Як зазначалося вище, предметом Договору є планове технічне обслуговування систем газопостачання житлових будинків з метою забезпечення кваліфікованого, якісного, гарантованого планового технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків комунальної власності територіальної громади м.Харкова, з метою створення належних умов проживання мешканцям цих житлових будинків, яким надаються послуги з газопостачання для побутових потреб.

Слід наголосити, що проведення такого обслуговування є вкрай важливим для забезпечення безпеки для життя і здоров`я мешканців м.Харкова.

У випадку розірвання Договору №3-12/г-72/1/1 від 01.02.2012 та до моменту укладення будь-якого іншого договору щодо технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання виникне небезпечна ситуація, яка може призвести до аварій та інших негативних наслідків.

За таких обставин, розірвання даного Договору за відсутності реального механізму щодо тимчасового здійснення відповідного технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання позивачем, відповідачем або іншими особами до моменту укладення відповідних договорів на платній основі, на внутрішнє переконання суду, є об`єктивно неможливим та невиправданим.

При цьому, як зазначалося вище, позивач не позбавлений права звернутися до суду з позовом щодо внесення змін до Договору щодо оплати послуг, що ним надаються.

Підсумовуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" (61004, м.Харків, вул.Москалівська, буд.57/59, код 03359552) до Комунального підприємства "Жилкомсервіс" (61052, м.Харків, вул.Конторська, буд.35, код 34467793) про розірвання договору на планове технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків №3-12/Г-72/1/1 від 01.02.2012 - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "07" серпня 2020 р.

Суддя М.В. Калантай