Ухвала суду № 90826635, 07.08.2020, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

_________________

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

07 серпня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/111/15

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., розглянувши матеріали заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання поточних кредиторських вимог в межах справи

за заявою Головного управління ДПС у Рівненській області

до боржника Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Рівненської області перебуває справа №918/111/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод".

Постановою від 30.06.2020, серед іншого, визнано банкрутом Публічне акціонерне товариство "Завод "Технопривод", відкрито ліквідаційну процедуру ПАТ "Завод "Технопривод" строком на 12 місяців - до 01.07.2021, призначено ліквідатором ПАТ "Завод "Технопривод" арбітражного керуючого Кандаурову Анну Павлівну.

Крім того, зазначеною Постановою з метою виявлення кредиторів банкрута оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення (повідомлення) про визнання боржника ПАТ "Завод "Технопривод" банкрутом, текст якого додається. Зазначено, що кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується у місячний строк з дня опублікування оголошення; завершено господарську діяльність ПАТ "Завод "Технопривод" та вважається таким, що настав з 30.06.2020 строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута.

03.08.2020 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області надійшла заява про визнання поточних кредиторських вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області відповідно до п. 4 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства, в якій просить визнати поточні кредиторські вимоги ГУ ПФУ в Рівненській області до ПАТ "Завод "Технопривод" в сумі 29510,38 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів.

Дослідивши матеріали заяви, суд встановив, що заявником, в порушення вимог Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви з грошовими вимогами не долучено: доказів сплати судового збору.

Разом з цим, представник ГУ ПФУ в Рівненській області у заяві просить про звільнення від сплати судового збору.

Згідно із ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

За змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

Отже, за приписами зазначеної норми, звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов`язані з відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати. (Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 05 березня 2014 року по справі № 902/1266/13 та від 28 жовтня 2014 року по справі № 910/9244/13). При цьому, приписами вказаної статті передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов`язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції Закону України від 22 травня 2015 року №484-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору"), господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору.

В свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до прийняття постанови у справі (аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 27 березня 2014 року по справі № 913/740/13-г).

Так, звертаючись з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, останнє позивачем не обґрунтовано.

Проте, зважаючи на те, що до клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не було надано жодного доказу, який би підтверджував, що його матеріальний стан не дає можливості здійснити оплату судового збору в належному порядку та розмірі, суд дійшов висновку, що клопотання про звільнення від сплати судового збору підлягає відхиленню, у зв`язку з необґрунтованістю та з урахуванням принципу рівності сторін.

Відтак, як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем до її матеріалів не надано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Так, частиною 4 статті 60 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу.

За приписами статті 169 Господарського процесуального кодексу України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Відповідно до пункту 10 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

У зв`язку з відсутністю в Кодексі України з процедур банкрутства процесуальних норм, які б регулювали питання залишення заяви поточних кредиторів з грошовими вимогами без руху, суд в даному випадку застосовує аналогію права - норму частини 3 статті 37 Кодексу України з процедур банкрутства (господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу) та норми статей 45, 46 Кодексу України з процедур банкрутства.

До позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (пункт 2 частина 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Приписами частин 1, 2 статті 46 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Кодексу. У разі якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог цього Кодексу, господарський суд письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов`язаний їх усунути. Якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому разі господарський суд постановляє ухвалу про повернення заяви.

За змістом частини 3 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутств, до заяви в обов`язковому порядку додаються докази сплати судового збору.

Так, Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 статті 4 Закон України "Про судовий збір").

За подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом сплавляється судовий збір - 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 10 пункту 2 частини 1 стаття 4 Закон України "Про судовий збір").

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум працездатних осіб: з 1 січня 2020 року становить 2102,00 гривні.

Суд звертає увагу на те, що усуваючи недоліки допущені при поданні заяви з вимогами до боржника заявнику належить: сплатити 4204,00 гривень судового збору.

За таких обставин, суд залишає заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з вимогами до боржника на суму 29510,38 гривень без руху та надає заявнику час для усунення виявлених недоліків.

Керуючись статтями 2, 37, 45, 60 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України

УХВАЛИВ:

1. Заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з вимогами до боржника в розмірі 29510,38 гривень - залишити без руху.

2. Надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області 10-денний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків, а саме: сплати судового збору в розмірі 4204,00 грн.

3. Роз`яснити, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою на підставі ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 07.08.2020 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя А.М. Горплюк