Рішення № 90825661, 07.08.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/67/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2020 Справа № 908/940/20

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О. розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику представників сторін справу

за позовом Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, ідентифікаційний код юридичної особи 20077720 (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6)

до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Бородіно”, ідентифікаційний код юридичної особи 33610729 (69096, м. Запоріжжя, вул. Бородінська, буд. 14)

про стягнення 2283, 27 грн.

СУТЬ СПОРУ:

09.04.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. №14/4-2193-20 від 31.03.2020) Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Бородіно” про стягнення 2283,27 грн, у тому числі: 1908,98 грн пені, 374,29 грн 3% річних.

Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем договору постачання природного газу № 6194/1718-ТЕ-13 від 27.09.2017 в частині своєчасної оплати природного газу, спожитого в період з листопада 2017 року по березень 2018 року, у зв`язку з чим позивач нарахував пеню та 3% річних за загальний період з 26.12.2017 по 02.07.2018, які просить стягнути у даному позові.

В прохальній частині позовної заяви позивачем викладено клопотання про здійснення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 09.04.2020 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/940/20 та визначено до розгляду судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.04.2020 позовну заяву залишено без руху.

22.04.2020 до канцелярії суду від позивача у справі надійшла заява про усунення недоліків, з описом вкладення на адресу відповідача у справі.

Ухвалою суду від 27.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/940/20, присвоєно справі номер провадження №34/67/20, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, розпочати розгляд справи по суті через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву із контррозрахунком та з документальним обґрунтуванням - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше ніж 15.05.2020. Встановлено, що позивач має право подати до суду відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву, а відповідач – заперечення протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрованим місцем знаходження юридичної особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Бородіно”, ідентифікаційний код юридичної особи 33610729 (69096, м. Запоріжжя, вул. Бородінська, буд. 14), що відповідає адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

З наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що позивач отримав копію ухвали суду 04.05.2020, а відповідач – 30.04.2020.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення сторін, у т.ч. відповідача про відкриття провадження у даній справі.

При цьому судом враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі “Пономарьов проти України” від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень” http://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Відзив на адресу суду від відповідача як у встановлений в ухвалі суду процесуальний строк для подачі відзиву, не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно ст. 165, 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

При ухваленні рішення суду у даній справі суд враховує наступне:

2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби», яким розділ X "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

На період дії карантину суди працюють у звичайному режимі.

З 22.05.2020 в Україні послаблений карантин, у зв`язку з чим, дозволена робота у т.ч. адвокатів.

Процесуальні строки у даній справі та строк розгляду даної справи було продовжено на підставі вищевикладеного закону.

Згідно зі змінами до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-2019)”, які вступили у законну силу з 17.07.2020, пункт 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції: « 4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином».

Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

06.08.2020 останній день вищевказаного двадцятиденного строку для подання відповідних заяв. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті 07.08.2020.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення – 07.08.2020.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

27.09.2017 між Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (постачальник, позивач) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Бородіно” (споживач, відповідач) укладено договір постачання природного газу №6194/1718-ТЕ-13.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №226 “Деякі питання акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” перейменовано в Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017 – 2018 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Необхідний споживачу плановий обсяг природного газу, зазначений в пункті 2.1 цього договору, споживач визначає самостійно (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 1.4 договору за цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на митну територію.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі.

Відповідно до п. 5.2 договору ціна за 1000 куб.м. газу на дату укладання договору становить 4942,00 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) – 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість – 5930,40 грн.

За умовами пп. 6 п. 7.2 договору споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.

Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 цього договору укладення договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій» спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором.

За умовами п. 8.2 договору у разі прострочення споживачем оплати згідно з п. 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16,4% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Пунктом 12.1 договору визначено, що договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017 по 31.03.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

Додатковою угодою від 15.01.2018 №1 викладено п. 8.2 та п. 8.3 договору в новій редакції, відповідно до яких зменшено ставку пені до 15,3% річних та передбачено, що нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256. Дана додаткова угода набуває чинності з дати її підписання сторонами і діє з 01.01.2018.

Додатковою угодою №2 від 19.03.2018 змінено п. 2.1 договору - визначено, що постачальник передає споживачу з 01.10.2017 по 31.03.2018 (включно) природний газ обсягом до 68,115 тис. куб. метрів. Дана додаткова угода поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склались з 01.10.2017.

Додатковою угодою №3 від 26.03.2018 змінено п. 2.1 договору - визначено, що постачальник передає споживачу з 01.10.2017 по 31.03.2018 (включно) природний газ обсягом до 71,115 тис. куб. метрів. Дана додаткова угода поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склались з 01.10.2017.

Додатковою угодою №4 від 11.04.2018 доповнено п. 2.1 договору абзацом наступного змісту: «Постачальник передає споживачу в період з 01.04.2018 по 31.05.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 5 тис. куб. м., а також викладено в іншій редакції п.12.1 договору, відповідно до якої даний договір діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017 по 31.05.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення».

На виконання договору в період з листопада 2017 року по березень 2018 року позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 410229,49 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2017 на суму 67511,68 грн., від 31.12.2017 на суму 75636,32 грн., від 31.01.2018 на суму 87716,54 грн., від 28.02.2018 на суму 84128,65 грн., від 31.03.2018 на суму 95236,30 грн.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач повністю оплатив спожитий природний газ, проте з простроченням, що вбачається з виписки позивача по операціям за період з 10.10.2017 по 31.07.2018 та банківськими виписками за відповідний період.

За прострочення оплати природного газу позивач нарахував відповідачеві 1908,98 грн пені, 374,29 грн 3% річних.

Стягнення з відповідача на користь позивача 2283,27 грн, у тому числі: 1908,98 грн пені, 374,29 грн 3% річних було предметом судового позову у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про задоволення позову, з огляду на таке.

Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані умовами договору постачання природного газу №6194/1718-ТЕ-13, який за змістом закріплених у ньому прав та обов`язків сторін є договором поставки.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу норми ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умовами п. 6.1 договору замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплатити за поставлений товар.

Оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

При цьому суд враховує положення норми ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Позивач вірно визначив, що по акту за листопад 2017 строк оплати настав 25.12.2017, а прострочення оплати виникло з 26.12.2017.

По акту за грудень 2017 року строк оплати настав 25.01.2018, а прострочення оплати виникло з 26.01.2018.

По акту за січень 2017 року строк оплати настав 26.02.2018 (з урахуванням вихідних днів), а прострочення оплати виникло з 27.02.2018.

По акту за лютий 2018 року строк оплати настав 26.03.2018 (з урахуванням вихідних днів), а прострочення оплати виникло з 27.03.2018.

По акту за березень 2018 року строк оплати настав 25.04.2018, а прострочення оплати виникло з 26.04.2018.

Як свідчать матеріали справи відповідач оплатив поставлений газ повністю, але з простроченням, що підтверджується банківськими виписками позивача по операціям за період з 10.10.2017 по 31.07.2018 та банківськими виписками за відповідний період.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За умовами п. 8.2 договору у разі прострочення споживачем оплати згідно з п. 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16,4% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Додатковою угодою від 15.01.2018 №1 викладено п. 8.2 договору в новій редакції, відповідно до яких зменшено ставку пені до 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Також у новій редакції п. 8.3 договору передбачено, що нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256. Дана додаткова угода набуває чинності з дати її підписання сторонами і діє з 01.01.2018.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Договором не встановлено періоду нарахування пені, отже вона може бути нарахована за шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позивач здійснив розрахунок в межах цього строку.

За прострочення оплати природного газу за період з листопада 2017 року по березень 2018 року позивач нарахував пеню за загальний період з 26.12.2017 по 02.07.2018 в загальній сумі 1908,98 грн. Пеню розраховано за ставкою, визначеною в договорі (за період з 26.12.2017 по 29.12.2017 - 16,4% річних, за період з 01.01.2018 по 02.07.2018 –15,3% річних), оскільки за спірний період вона не перевищувала подвійної облікової ставки НБУ.

Суд перевірив розрахунок пені за допомогою ІПС «Законодавство» та визнав вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 1908,98 грн обґрунтованими, правомірно заявленими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач нарахував за прострочення оплати природного газу, спожитого в період з листопада 2017 року по березень 2018 року, 3% річних за період з 26.12.2017 по 02.07.2018 в сумі 374,29 грн.

За приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив розрахунок 3% річних та визнав вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 374,29 грн. обґрунтованими.

В силу вимог ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідач не надав доказів оплати пред`явлених до стягнення пені в сумі 1908,98 грн пені та 3% річних у сумі 374,29 грн або обґрунтованих заперечень проти позову.

Враховуючи викладене, суд визнав обґрунтованими та задовольнив у повному обсязі позовні вимоги про стягнення з відповідача 1908,98 грн та 3% річних у сумі 374,29 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви в сумі 2102,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись 129, 238, 240, 241, 250, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Бородіно”, ідентифікаційний код юридичної особи 33610729 (69096, м. Запоріжжя, вул. Бородінська, буд. 14) на користь Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, ідентифікаційний код юридичної особи 20077720 (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6) 1908,98 грн (одна тисяча дев`ятсот вісім грн 98 коп.) пені, 374,29 грн (триста сімдесят чотири грн 29 коп.) 3% річних та 2102,00 грн (дві тисячі сто дві грн 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 07.08.2020.

Суддя А.О. Науменко