Ухвала суду № 90825535, 07.08.2020, Господарський суд Житомирської області

Господарський суд

Житомирської області

_______________

_________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"07" серпня 2020 р. Справа № 906/955/20.

Господарський суд Житомирської області у складі:

cудді: Сікорської Н.А., розглядаючи заяву Приватного акціонерного товариства "Кордон Авіа Севіс" про забезпечення позову у справі

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Кордон Авіа Сервіс"

до: Товариство з обмеженою відповідальністю "Аріадна-Полісся"

про стягнення 196 549,09 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Кордон Авіа Сервіс" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріадна-Полісся" про стягнення 168120,00 грн заборгованості за товар, 24881,76 грн пені, 3547,33грн інфляційних та 12948,24 грн судових витрат.

Ухвалою від 07.08.2020 суд прийняв позовну заяву та відкрив провадження у справі. Суд постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Разом з позовною заявою Приватне акціонерне товариство "Кордон Авіа Сервіс" подало заяву про забезпечення позову, згідно якої просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті ТОВ "Аріадна-Полісся" і знаходяться у нього чи інших осіб на загальну суму 209497,57 грн.

Обґрунтовуючи заяву, позивач зазначає, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання на 148 календарних днів та не вчиняє будь-яких дій, спрямованих на погашення свого боргу.

Зсилаючись на дані Єдиного державного реєстру судових рішень позивач вказує, що відповідач, є також боржником перед іншими юридичними та фізичними особами.

Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Дослідивши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд вважає, що заява не може бути задоволена з таких підстав.

Відповідно до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно до статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідавчу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача або інших осіб з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

За своєю суттю інститут забезпечення позову є інститутом попереднього судового захисту, метою запровадження якого є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за умови існування очевидної небезпеки шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд звертає увагу, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права із майновою вимогою до відповідача, а саме про стягнення заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки № 25/121-19 від 23.12.2019.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, суть якого визначена у ст. 14 ГПК України та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, враховуючи загальні вимоги, передбачені статтею 73 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову та їх оцінка судами з належним відображенням у судових рішеннях висновків здійсненої оцінки.

Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 78 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відтак, з урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 ГПК України, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, вищенаведене свідчить, що в кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Подібна правова позиція висловлена, зокрема, у Постанові Верховного Суду від 13.01.2020 по справі № 922/2163/17, від 03.04.2020 у справі № 904/4511/19.

Натомість заявник до заяви про забезпечення позову не надав жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про намір відповідача унеможливити виконання рішення суду. Вимога про забезпечення позову фактично ґрунтується на припущеннях заявника.

Посилання ж позивача на наявність інших судових проваджень, у яких боржником є ТОВ "Аріадна-Полісся" не свідчить про те, що особа ухиляється від виконання договірних обов`язків, а невжиття заходів забезпечення позову можуть призвести до неможливості виконання судового рішення.

У той же час, арешт коштів на рахунках навпаки може призвести до перешкод у здійсненні господарської діяльності та, в свою чергу, погіршення майнового стану сторони.

У разі подання позову майнового характеру заявник має доводити, що майно (грошові кошти) наявне у позивача, може зникнути, зменшитися в кількості або може погіршитися його стан/якість на момент виконання рішення в результаті будь-яких причин. Доказами таких обставин може бути вчинення відповідачем активних дій, спрямованих на приховування або відчуження майна, перешкоджання законному стягненню, відсутність грошових коштів для виконання зобов`язання, незадовільний фінансовий стан тощо.

За викладених вище обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову на даній стадії провадження у справі.

Відповідно до ст.129 ГПК України, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 136, 137, 140, 232-235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Приватному акціонерному товариству "Кордон Авіа Сервіс" у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Сікорська Н.А.

Друк:

1 - в справу

2- позивачу (рек.)