Рішення № 90824316, 22.07.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/48582/19-ц

Категорія 69

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2020 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Козлова Р.Ю.,

при секретарі - Іваненку С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,-

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2019 року позивачка звернулася до суду з даним позовом, просила суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову та до повноліття дитини.

В обґрунтування позову, позивачка зазначила, що у шлюбі з відповідачем у них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу з відповідачем, дочка проживає разом з позивачкою. Посилаючись на те, що відповідач не достатньо забезпечує матеріально свою дочку, позивачка просить суд задовольнити пред`явлені вимоги у повному обсязі.

В ході розгляду справи позивачка зменшила розмір позовних вимог, остаточно просила суд ухвалити рішення про стягнення з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову та до повноліття дитини.

До початку розгляду справи по суті від позивачки на адресу суду надійшла заява, у якій позивачка просить суд проводити розгляд справи за її відсутності, пред`явлені вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог підтримує у повному обсязі.

У свою чергу представник відповідача направила заяву про визнання відповідачем позову та заяву про розгляд справи за її відсутності. Також, зазначила представник відповідача, що відповідач не відмовлявся і не відмовляється зі свого боку утримувати дитину, відтак твердження позивачки про абсолютне відсторонення відповідача від прийняття участі у матеріальному забезпеченні своєї дочки є голослівними та не підтверджене будь-якими доказами.

Суд дослідивши письмові докази по справі, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстровану шлюбі, який рішенням Печерського районного суду м. Києва від 23 грудня 2019 року розірвано.

За час перебування у шлюбі, у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачкою.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивачка зазначає, що відповідач будучи батьком дитини, матеріальну допомогу на її утримання не надає, тим самим не виконує свого батьківського обов`язку щодо утримання дитини.

У відповідності до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За приписами частини 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Обов`язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття. До того ж, обов`язок утримувати дитину у рівній мірі покладається як на матір, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

Батьки зобов`язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), або чи розірвано їх шлюб.

Чинним законодавством України встановлено, що діти рівні у своїх правах незалежно від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей та повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги. Зобов`язання з утримання дітей виникає за наявності сукупності таких умов: родинного зв`язку між батьками й дитиною (кровний зв`язок між батьками та дитиною або зв`язок між усиновлювачем і усиновленою дитиною); неповноліття дитини; навчання повнолітньої дитини; відсутність підстав для звільнення батьків від сплати аліментів; можливість батьків надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ратифікованої Постановою Верховної ради України № 789-XII від 27.02.1991 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, держава докладає всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18 Конвенції).

Згідно з частинами 1, 2 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до основних сформованих принципів суспільства, задекларованих у національному та міжнародному законодавстві, діти мають право на особливе піклування і допомогу, внаслідок своєї фізичної і розумової незрілості, потребують спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

У відповідності до ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, наявність у платника аліментів рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; докази про витрати платника аліментів, що перевищують десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, а також наявність інших обставин, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) батька дитини визначається судом.

Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону (ч.2 ст. 184 СК України).

У відповідності до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Таким чином, аліменти підлягають стягненню з 05 вересня 2019 року від дня направлення вказаного позову до суду через відділення поштового зв`язку.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

З огляду на встановлені у справі обставини, що мають юридичне значення та наведені положення Закону а також виходячи з того, що дитина сторін проживає разом із позивачкою, у зв`язку з чим цілодобовий обов`язок останньої полягає не тільки у матеріальному забезпеченні дитини, а ще й у постійному вихованні, контролі, що потребує більших моральних витрат ніж періодичні зустрічі, враховуючи вік дитини, суд вважає необхідним присудити стягнення з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову та до повноліття дитини.

Визначаючи вказаний розмір аліментів, враховує стан здоров`я позивача, матеріальне становище дитини і платника аліментів та інші обставини, що мають істотне значення а також та визнання позову відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є молодим працездатним чоловіком. Відомостей про незадовільний стан його здоров`я суду не надано.

З огляду на викладене та враховуючи визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивач згідно Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів то відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 768, 40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 80, 84,110,112, 113, 180, 181, 182, 183, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 2,10,76-81, 141-142, 200, 263-265, 273, 430 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05 вересня 2019 року до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 768, 40 грн.

Повне рішення суду складено 22 липня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.

Суддя