Рішення № 90823409, 20.07.2020, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/13652/19

Провадження № 2/645/415/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2020 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Мартинової О.М.,

секретар судових засідань – Костін О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ "ВЕЛЛФІН" звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за договором позики у розмірі 12967,00 грн., а також понесені судові витрати в розмірі 1921,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Товариство є фінансовою установою, що надає фінансові послуги по наданню у позику грошових коштів на умовах строковості, зворотності та платності. Так, 20.01.2019 року між ТОВ "ВЕЛЛФІН" та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 709126 в електронній формі. За умовами п. 1.1. укладеного між сторонами Договору, ТОВ "ВЕЛЛФІН надало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник ОСОБА_1 зобов`язався повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Позивач належним чином виконав умови договору позики, але відповідач отримані грошові кошти в передбачений договором строки не повернув, внаслідок чого станом на 19.08.2019 року утворилась заборгованість в розмірі 12967,00 грн., яка складається з: 1500,00 грн. заборгованість за основною сумою позики, 124,00 грн. - заборгованість за відсотками, 11343,00 грн. – заборгованість за простроченими відсотками, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 13 вересня 2019 року позовну заяву передано на розгляд Фрунзенському районному суду м. Харкова.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2019 року провадження по справі відкрито та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

У зв`язку з знаходженням судді Шевченко Г.С. у відпустці по вагітності та пологами, та відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, розпорядженням керівника апарату суду за №116 від 19.05.2020 року призначено проведення повторного автоматичного розподілу вищезазначеної справи.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22 травня 2020 року прийнято до провадження судді Фрунзенського районного суду м. Харкова Мартинової О.М.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Однак через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача, в якій він підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити та не заперечував проти ухвалення у справі заочного рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відповідно до положень ч. 11 ст. 128 ЦПК України, а також з урахуванням постанови Верховного Суду від 27.03.2019 року (у справі №201/6092/17, провадження №61-48215св18), відзиву на позовну заяву не надав, тому суд вважає за можливе розглянути справу відповідно правил ст.ст. 280, 287, 288 ЦПК України - заочно.

Відповідач в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подав до суду відзив на позовну заяву, у зв`язку із чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

За правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Судом встановлено, що 20.01.2019 року між ТОВ "ВЕЛЛФІН" та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 709126 в електронній формі.

Згідно з п. 1.1 Договору позики позикодавець надає позичальникові на умовах, що передбачених договором, грошові кошти в позику в сумі 1500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою, визначені договором.

Згідно з п. 1.3. Договору позики, строк дії позики за цим Договором складає 10 днів, позика має бути повернута згідно Графіку розрахунків до 30.01.2019 року.

Згідно з п. 1.5. Договору позики нарахування процентів за користування позикою обчислюються за фактичну кількість календарних днів користування позикою на наступних умовах: п. 1.5.1 Договору, протягом строку позики, встановленого п. 1.3 Договору, розмір основних процентів складає:

- 0 (нуль) процентів від суми позики, але не менше ніж 220 грн. за перший день користування позикою;

- 0 (нуль) процентів від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п. 1.3 цього Договору.

При цьому, нарахування процентів проводиться в момент внесення позичальником коштів на погашення позики та належних на дату платежів.

Позивач виконав умови договору перерахувавши 20.01.2019 року на картковий рахунок відповідача кошти в сумі 1500,00 грн., що підтверджується Інформаційною довідкою від 19.08.2019 року.

Доказів неотримання грошових коштів відповідачем не надано.

У довідці щодо розрахунку заборгованості за Договором №709126 від 20.01.2019 року, заборгованість позивачем визначена наступним чином: 1500,00 грн. - заборгованість за основною сумою позики, 124,00 грн. - заборгованість за відсотками згідно договору та 11343,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. Загальна кількість днів простроченої позики - 201 днів, деталізованого по періодам розрахунку до суду надано не було.

Відповідач прийняті на себе зобов`язання за Договором позики належним чином не виконав, що встановлено розрахунком заборгованості наданим позивачем.

Відповідно до ст.ст. 526, 615 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» ( в редакції, яка була чинною на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Правила надання грошових коштів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641,644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В п. 7.2 Договору позики відповідач підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, зобов`язується і погоджується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщено на сайті позикодавця.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст. 629 Цивільного кодексу України встановлюється принцип безумовності та обов`язковості виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором порушив, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем.

Відповідно Графіку розрахунків до Договору позики № 709126 від 20.01.2019 року сума по договору 1500,00 грн., дата погашення 30.01.2019 року, сума до сплати процентів - 220,00 грн. Разом до сплати - 1720,00 грн.

За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Згідно п.п. 1.5.2 Договору встановлено, що у разі якщо позичальник не повернув суму позики у строк встановлений пунктом 1.3 Договору, нарахування процентів, встановлених пунктом 1.5.1 Договору проводиться за фактичну кількість календарних днів користування позикою та до дня повного погашення заборгованості за позикою, включаючи день погашення. Крім того, додатково до основних процентів, на вимогу Позикодавця, доведену до Позичальника шляхом розміщення відповідного повідомлення у особистому кабінеті, позичальник зобов`язаний сплатити 3.8 відсотки від суми позики за кожен день прострочення. При цьому нарахування процентів проводиться в момент внесення Позичальником коштів на погашення позики та належних на дату погашення платежів.

Тобто, сторонами по справі погоджено в Договорі строк нарахування відсотків та порядку їх сплати у разі якщо позичальник не повернув суму позики у строк встановлений пунктом 1.3 Договору.

Так, заборгованість відповідача за Договором позики станом на 19.08.2019 року становить 12967,00 грн., з яких: 1500,00 грн. заборгованість за основною сумою позики, 124,00 грн. – заборгованість по відсоткам, 11343,00 грн. – заборгованість за простроченими відсотками.

Таким чином, судом встановлено наявність між сторонами кредитних правовідносин, факт порушення відповідачем ОСОБА_1 зобов`язань за договором та наявність заборгованості в сумі 12967,00 грн.

Враховуючи викладене, позов ТОВ "ВЕЛЛФІН" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 12967,00 грн. за Договором № 709126 від 20.01.2019 року є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме з відповідача на користь позивача стягуються витрати по оплаті судового збору.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 279, 280-283 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики– задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" заборгованість за договором позики № 709126 в електронній формі від 20.01.2019 року в розмірі 12967 (дванадцять тисяч дев`ятсот шістдесят сім) грн. 00 коп., з яких: 1500,00 грн. - заборгованість за основною сумою позики; 124,00 грн. - заборгованість за відсотками; 11343,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" витрати по сплаті судового збору в сумі 1921 грн. 00 коп.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м.Харкова.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН", код ЄДРПОУ 39952398, місцезнаходження: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, буд. 48.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 27 липня 2020 року.

Суддя -