Рішення № 90823334, 03.08.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/4742/20

н/п 2/953/1776/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2020 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Губської Я.В.

при секретарі – Куценко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Моторного(транспортного) страхового бюро України(02002, м.Київ, Русанівський бульвар, б.8) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення суми відшкодування в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

23.03.2020 позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути в порядку регресу страхове відшкодування в розмірі 28288,54 грн., а також судові витрати на підставі ст.ст.11, 1166, 1167, 1172, 1187, 1188, 1191 ЦК України.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26.03.2020 року було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду по суті у судове засідання.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 24.09.2017 року о 08:40 в м. Харків, вул.0. Сердюка сталася дорожньо-транспортна пригода за участю: автомобіля ГАЗ (д.р.н. НОМЕР_1 ), яким керував водій ОСОБА_1 та автомобіля ВАЗ (д.р.н. НОМЕР_2 ), яким керував водій ОСОБА_2 (власник автомобіля - ОСОБА_3 ),внаслідок чого було пошкоджено автомобіль ВАЗ (д.р.н. НОМЕР_2 ), та завдано шкоди власнику зазначеного транспортного засобу.

Згідно Довідки № 3017268406494456 про ДТП, Постанови Московського районного суду м.Харкова від 07.12.2017 року (справа № 643/15264/17) та Постанови Апеляційного суду Харківської області від 24.01.2018 року, ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п. 2.1 ПДР України.

В порушення умов Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1 за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на момент ДТП застраховано не було, про що свідчить відсутність інформації щодо страхування даного транспортного засобу в Єдиній централізованій базі даних МТСБУ.

У відповідь на Претензію № СУ/46104/4 від 01.11.2018 відповідачем було надано інформацію про те що на момент ДТП цивільно - правова відповідальність водія ТЗ ГАЗ (д.р.н. НОМЕР_1 ) була застрахована в ПрАТ «УТСК» за полісом № НОМЕР_3 , також було надано копію Полісу № АК НОМЕР_4 0950162.

При зверненні до ПрАТ «УТСК» для уточнення дійсності полісу, позивачем отримано відповідь від ПрАТ «УТСК», що за полісом № НОМЕР_3 забезпечений транспортний засіб МАЗ (д.р.н. НОМЕР_5 ), а строк дії полісу з 07.09.2016 року до 06.09.2017 року, однак ДТП сталось за участі та з вини водія автомобіля ГАЗ (д.р.н. НОМЕР_1 ).

Зазначена шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі. Власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) з відповідною заявою.

Відповідно до Наказу № 3396 від 12.04.2018 року та вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір регламентної виплати склав 27 404,54 грн. ( двадцять сім тисяч чотириста чотири гривні 54 коп.), яке МТСБУ було сплачено потерпілій особі згідно платіжного доручення № 903743 від 16.04.2018 року.

Розмір витрат на збір документів та визначення розміру шкоди щодо зазначеного страхового випадку склав 884,00 грн., яке МТСБУ було сплачено особам, які надавали послуги по врегулюванню по справі, здійснювали збір документів та визначення розміру завданої шкоди, що підтверджується платіжним дорученням № 901691 від 07.02.2018 року. Таким чином, МТСБУ повністю виконало покладений на нього п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону обов`язок по відшкодуванню потерпілій особі шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, тому звернувся до суду з даним позовом про відшкодування вказаної суми в порядку регресу.

В судове засідання представник позивача не з`явився, направив на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі, у разі неявки в судове засідання відповідача проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, будучи повідомленим належним чином про час та місце розгляду справи судовими повістками, причини неявки суду не повідомив, ніяких заяв на адресу суду не подавав.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. При цьому підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків можуть бути: договори та інші правочини, а також - інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно постанови Московського районного суду м.Харкова від 07.12.2017, що залишена без змін постановою Апеляційного суду Харківської області від 24.01.2018 у справі № 643/15264/17, 24.09.2017 о 08:40 ОСОБА_1 , керуючи ГАЗ-2410, нз. НОМЕР_6 хК по вул.Родниковій у м.Харкові в районі перехрестя з вул. О.Сердюка не виконав вимоги дорожнього знака 2.1 та здійснив зіткнення з ВА3-21120, д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, завдані матеріальні збитки. ОСОБА_1 визнано винними у скоєнні даного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. (а.с. 10)

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 3. ст. 102 ЦПК України, висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно ст. 7-1 Закону України «Про судову експертизу», підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Відповідно до Звіту № 1374 автотоварознавчого дослідження, складеного 26.12.2017 ФОП ОСОБА_5 вартість відновлювального ремонту КТЗ ВАЗ21120 д.н. НОМЕР_2 , внаслідок пошкодження транспортного засобу у ДТП від 24.09.2017 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 28669,97 грн.(а.с. 17-31)

Згідно заяви до МТСБУ ОСОБА_3 власник автомобіля ВАЗ 21120 д.н. НОМЕР_2 від 14.02.2018, останній звернувся на підставі ст.ст. 35, 41 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» про здійснення відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті ДТП, що сталася 19.04.2018.(а.с. 12)

Пунктом 8 частини 2 статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, зокрема якщо особа зазнала втрати у зв`язку з пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до роз`яснень, які викладені в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованою суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року за № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати па увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, піддягає відшкодуванню з повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

З постанови Московського районного суду м.Харкова від 07.12.2018 вбачається, що винним у вчиненні ДТП, що сталася 24.09.2017 на перехресті вул.Родникової та вул.О.Сердюка у м.Харкові визнано ОСОБА_1 .

Вимогами ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Автомобіль винуватця ОСОБА_6 не був забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно ст. 41 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до п. 36.1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до п.п. “а” п. 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно ст. 22 Закону, МТСБУ відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров`ю та майну третіх осіб під час ДТП.

Згідно Наказу № 3396 від 12.04.2018, МТСБУ здійснило виплату страхового відшкодування потерпілій особі, ОСОБА_3 на суму 27404,54 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 903743 від 16 квітня 2018 року.(а.с. 37)

Згідно платіжного доручення №901691 від 07.08.2018 МТСБУ сплачено ОСОБА_5 884,00 грн. за послуги аварійного комісара(експерта).(а.с. 37)

Посилання на можливість забезпечення полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних тз відповідача ПРАТ «УТСК» протягом судового розгляду належними та допустимими доказами не підтвердилося.

Відповідно до ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Регресне зобов`язання виникає лише у випадках, передбачених законом, і має похідний характер, оскільки підставою його виникнення є виконання іншою особою відповідного зобов`язання.

Підставою регресного позову є відповідальність заподіювана шкоди за завдану шкоду та факт виплати позивачем, що пред`явив регресну вимогу, певної грошової суми в рахунок відшкодування завданої шкоди. Право зворотної вимоги виникає лише після того, як відбулася виплата.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_1 в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування в сумі 28288,54 грн. (сума виплаченого страхового відшкодування у розмірі 27404,54 грн., вартість послуг з оцінки вартості відновлювального ремонту 884,00 грн.) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача відповідачем не надано.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений останнім за подачу позовної заяви судовий збір в сумі 2102 грн.

Керуючись ст.ст.4-13, 76-89, 258-274, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 11, 16, 22, 623-625, 1172, 1188, 1191, Цивільного кодексу України, ст.ст. 36, 41 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Моторно транспортного страхового бюро України - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_7 ) на користь Моторно транспортного страхового бюро України(02000, м.Київ, бульв.Русанівський, 8, IBAN: НОМЕР_8 в АТ «Укрексімбанк» м.Києва, ЄДРПОУ 21647131) суму витрат, пов`язаних з регламентною виплатою в розмірі 28288,54 грн., а також понесені витрати по оплаті судового збору 2102,00 грн.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

На рішення суду першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення, а у випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України ( в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя: Я. В. Губська